Рішення № 79369601, 23.01.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Справа № 925/518/18

Господарський суд Черкаської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Васянович А.В.,

судді: Скиба Г.М.,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від Золотоніської місцевої прокуратури – ОСОБА_2 – прокурор відділу прокуратури Черкаської області,

від першого позивача – ОСОБА_3 – представник за довіреністю,

від другого позивача – представник не з’явився,

від третього позивача – ОСОБА_4 – сільський голова,

від відповідача – ОСОБА_5 - керівник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Золотоніської місцевої прокуратури, м. Золотоноша,

Черкаської області в інтересах держави в особі

1. ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Черкаській області,

м. Черкаси;

2. Драбівської районної державної адміністрації, смт. Драбів,

Черкаської області;

3. Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської

області, с. Митлашівка, Драбівського району, Черкаської області

до фермерського господарства “Бірюк”, смт. Драбів, Черкаської

області

про розірвання договору та стягнення 43 143 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернувся з позовом керівник Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Черкаській області, Драбівської районної державної адміністрації та Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області до фермерського господарства “Бірюк” про розірвання договору оренди землі від 29 серпня 2005 року, площею 95,7575 га, кадастровий номер 7120686500:04:001:0132, розташованої в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району, укладеного між Драбівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством “Бірюк”, а також стягнення з відповідача боргу в розмірі 43 143 грн. 26 коп., а саме: 37 744 грн. 30 коп. борг зі сплати орендної плати, 1 084 грн. 10 коп. 3% річних та 4 314 грн. 86 коп. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 05 липня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 червня 2018 року питання про відвід судді Васяновича А.В. від розгляду справи №925/518/18 передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді Васяновича А.В.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 червня 2018 року у задоволенні заяви голови фермерського господарства “Бірюк” ОСОБА_5 від 05 червня 2018 року у справі № 925/518/18 про відвід судді Васяновича А.В. - відмовлено.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04 липня 2018 року провадження у справі №925/518/18 поновлено.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05 липня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 07 серпня 2018 року.

Ухвалою суду від 07 серпня 2018 року вирішено справу розглядати колегіально у складі трьох суддів.

07 серпня 2018 року після повторного авторозподілу відповідно до ст. 6 ГПК України справу №925/518/18 передано для колегіального розгляду у складі: головуючий – суддя Васянович А.В., судді – Скиба Г.М., Єфіменко В.В.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 серпня 2018 року справу №925/518/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий – суддя Васянович А.В., судді – Скиба Г.М., Єфіменко В.В. та призначено розгляд справи на 10 вересня 2018 року.

Проте судове засідання призначене на 10 вересня 2018 року не відбулося, у зв’язку з перебуванням судді Скиби Г.М. у відпусті з 04 по 26 вересня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 вересня 2018 року розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 08 жовтня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 жовтня 2018 року за наслідками підготовчого провадження було закрито провадження у справі №925/518/18 в частині вимог про стягнення з фермерського господарства “Бірюк” на користь Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області 43 143 грн. 26 коп. боргу за оренду землі, 3% річних та інфляційних втрат у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Вказаною ухвалою суду було також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в частині вимог про розірвання договору оренди землі. Розгляд справи по суті було призначено судом на 07 листопада 2018 року.

Таким чином судом розглядаються лише позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди землі.

Однак судове засідання 07 листопада 2018 року не відбулося у зв’язку з оскарженням заступником прокурора Черкаської області ухвали суду від 08 жовтня 2018 року.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2018 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 08 жовтня 2018 року залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 грудня 2018 року розгляд справи по суті було призначено на 14 год. 30 хв. 23 січня 2019 року.

Прокурор, представники першого та третього позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Представник другого позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та, зокрема, зазначав, що заборгованість за оренду землі відсутня, а прокурором безпідставно подано позов в інтересах держави в особі органів вказаних у позові. В зв’язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 23 січня 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/518/18.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 29 серпня 2005 року між Драбівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та фермерським господарством “Бірюк” (орендар) було укладено договір оренди землі.

Згідно п. 1 договору орендодавець (відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 26 серпня 2005 року №231) зобов’язався надати орендарю, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Митлашівської сільської ради.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 102,7 га, у тому числі ріллі – 102,7 га.

Згідно з п. 8 договору цей договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У п. 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 22 080 грн. 50 коп. (215 грн. за 1 га ріллі), починаючи з 01 січня 2006 року.

Згідно з п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно рівними частками до 25 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок проводиться орендарем до 15 грудня поточного року.

На виконання договору орендодавець за актом приймання-передачі від 02 вересня 2005 року передав орендарю, а останній прийняв в оренду земельну ділянку площею 102,7 га, у тому числі ріллі – 102,7 га.

13 лютого 2006 договір оренди був зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 лютого 2006 року за №04.06.781.00241.

28 вересня 2006 року між Драбівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством “Бірюк” було укладено додаткову угоду до договору оренди, згідно з якою п. 2 цього договору було викладено в наступній редакції: “Загальна площа земельної ділянки, яка передається в оренду, становить – 98,0298 га, в тому числі ріллі – 96,4784 га, польових шляхів – 1,5514 га (починаючи з 01 січня 2006 року)”.

Державна реєстрація додаткової угоди від 28 вересня 2006 року не була проведена.

07 жовтня 2011 року Драбівська районна державна адміністрація та фермерське господарство “Бірюк” уклали додаткову угоду до договору, якою виклали цей договір у новій редакції, яка на відміну від попередньої його редакції передбачала, зокрема, що:

в оренду передається земельна ділянка загальною площею 98,0298 га, у тому числі: ріллі – 96,4784 га, польових шляхів – 1,5514 га 102,7 га (пункт 2);

договір укладено терміном до 31.12.2011року (пункт 7);

орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 838 грн. за 1 га ріллі в рік та по 186 грн. за 1 га польових шляхів в рік (пункт 8);

орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно рівними частинами до 20 числа місяця, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Нарахування проводити з 13.02.2011 (пункт 9).

Державна реєстрація додаткової угоди від 07 жовтня 2011 року також не була проведена.

16 лютого 2012 року голова Драбівської районної державної адміністрації видав розпорядження №26/01-02-1, яким за клопотанням фермерського господарства “Бірюк” від 07 жовтня 2011 року про поновлення договору оренди землі вирішив, зокрема: поновити договір оренди землі, укладений між Драбівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством “Бірюк” щодо оренди земельних ділянок державної власності, які знаходяться в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району, загальною площею 98,0298 га, з них ріллі 96,4748 га, польових шляхів 1,5514 га, терміном до 31 грудня 2016 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; встановити з 01 січня 2012 року фермерському господарству “Бірюк” орендну плату за ріллю у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земель та за польові шляхи та полезахисні лісові смуги у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земель.

17 лютого 2012 року Драбівська районна державна адміністрація та фермерське господарство “Бірюк” уклали додаткову угоду до договору оренди, якою виклали цей договір у новій редакції, яка на відміну від попередньої його редакції передбачала, зокрема, що:

в оренду передається земельна ділянка загальною площею 98,0298 га, у тому числі: ріллі – 96,4784 га, польових шляхів – 1,5514 га 102,7 га (пункт 2);

нормативна грошова оцінка ріллі станом на 01 січня 2012 року становить 3 155 194,83 грн. (пункт 4);

договір укладено терміном до 31 грудня 2016 року (пункт 7);

орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки ріллі та по 327 грн. за 1 га польових шляхів в рік (пункт 8);

орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно рівними частинами до 20 числа місяця, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Нарахування проводити з 01 січня 2012 року (пункт 9).

Державна реєстрація додаткової угоди від 17 лютого 2012 року не була проведена.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі № 925/654/16 за позовом фермерського господарства “Бірюк” до ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Черкаській області про поновлення договору оренди землі позов задоволено частково і визнано:

поновленим із 17 лютого 2012 року договір оренди землі від 29 серпня 2005 року, укладений між Драбівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством “Бірюк”;

укладеною з моменту набрання рішення законної сили додаткову угоду до договору оренди землі від 29 серпня 2005 року про поновлення договору оренди земельної ділянки, кадастровий №7120686500:04:001:0132 загальна площа 95,7575 га, розташованої в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району (за межами населеного пункту) між фермерським господарством “Бірюк” та розпорядником земель Головним управлінням Держгеокадастру України в Черкаській області в редакції, приведеній у вказаному рішенні господарського суду.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30 березня 2017 у справі №925/266/17 визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 29 серпня 2005 року, укладений між фермерським господарством “Бірюк” та Драбівською районною державною адміністрацією, шляхом викладення пункту 7 договору оренди землі від 29 серпня 2005 року в редакції п.1 додаткової угоди, поданої позивачем ОСОБА_6 управлінню Держгеокадастру у Черкаській області листом-повідомленням 01 листопада 2016 року, а саме: “договір укладено на 5 (п’ять) років” на той самий строк і на тих самих умовах – з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Законом України від 06 вересня 2012 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності”, який набрав чинності 01 січня 2013 року ст. 122 Земельного кодексу України викладено в новій редакції, зокрема внесено зміни до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України згідно якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 61 п. 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №445 визначено, що Держземагенство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб, у даному випадку у Черкаській області - Головне управління Держземагенства в Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2015 року №5 “Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру” утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1, реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року №3 Головне управління Держземагенства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Також відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 15 Закону України “Про оренду землі” (в редакції станом на момент укладання спірного договору оренди землі), встановлено, істотними умовами договору оренди землі, зокрема є:

об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 31 Закону України “Про оренду землі”, який є спеціальним законом з питань регулювання відносин оренди земельних ділянок, встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Стаття 32 Закону України “Про оренду землі” регулює порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, згідно вказаної статті, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. 38 спірного договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.

Систематична несплата земельного податку або орендної плати, з урахуванням положень ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 02 грудня 2016 року зі справи №925/1201/16 (залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції від 29 березня 2017 року) стягнуто з фермерського господарства “Бірюк” на користь ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Черкаській області – 200 982 грн. 71 коп. боргу з орендної плати за землю та 280 грн. 83 коп. три проценти річних.

Під час розгляду спору зі справи №925/1201/16 судом було встановлено, що листом від 15 вересня 2016 року №606/23-13-12-022, адресованим начальнику Драбівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури, Драбівське відділення Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції повідомило, що фермерське господарство “Бірюк” податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015, 2016 роки щодо орендованої ним за договором від 29 серпня 2005 року земельної ділянки площею 98,0298 га, розташованої в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району (за межами населеного пункту), не подавало і орендну плату за землю не сплачувало, у зв’язку з чим заборгованість цього господарства з орендної плати за землю у інформаційній картці платника податку немає, проте до місцевого бюджету Митлашівської сільської ради за 2015 рік, січень-липень 2016 року від фермерського господарства “Бірюк” не надійшло 301 474 грн. 07 коп. орендної плати за землю, нарахованої виходячи із щомісячних платежів, визначених з урахуванням коефіцієнту індексації, за 2015 рік у розмірі 14 778 грн. 14 коп. і за 2016 рік у розмірі 17 733 грн. 77 коп.

Митлашівська сільська рада листом від 16 вересня 2016 року №286 також повідомила начальника Драбівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури про наявність у фермерського господарства “Бірюк” заборгованості зі сплати орендної плати за землю за 2015 рік і 7 місяців 2016 року у сумі 301 474 грн. 07 коп., у тому числі: 177 337 грн. 68 коп. за січень – грудень 2015 року і 124 136 грн. 39 коп. за січень – липень 2016 року.

Аналогічну інформацію щодо заборгованості фермерського господарства “Бірюк” з орендної плати за користування орендованої за договором від 29 серпня 2005 року земельної ділянки за 2015 рік, січень-липень 2016 року Драбівське відділення Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції листом від 17 листопада 2016 року №753/23-13-23-022 надало і господарському суду Черкаської області на його вимогу.

Також суд у своєму рішенні зазначив, що на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі № 925/654/16 та листа Драбівського відділення Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції від 15 вересня 2016 року №606/23-13-12-022 прокурор визначив у позові суму заборгованості відповідача з орендної плати за землю за 2015 рік, січень-липень 2016 року у розмірі 301 474 грн. 07 коп.

При зверненні до суду з позовом по справі №925/518/18 прокурор просив суд (з урахуванням заяви від 20 липня 2018 року) стягнути з відповідача на користь Митлашівської сільської ради 37 744 грн. 30 коп. боргу зі сплати орендної плати по договору від 29 серпня 2005 року, а саме: за період серпень-грудень 2016 року – 8 578 грн. 28 коп., за січень-грудень 2017 року - 20 587 грн. 86 коп. та за період з січня 2018 року по 20 травня 2018 року – 8 578 грн. 25 коп.

Тобто, судом під час розгляду справи №925/1201/16 розглядався спір за інший період заборгованості по договору.

Як зазначалося вище, ухвалою суду від 08 жовтня 2018 року закрито провадження у справі №925/518/18 в частині вимог про стягнення з фермерського господарства “Бірюк” на користь Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області 43 143 грн. 26 коп. боргу за оренду землі, 3% річних та інфляційних втрат, у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач 22 серпня 2018 року (вже після звернення прокурора до суду з даним позовом) сплатив заборгованість, яка була предметом розгляду по даному спору.

Стаття 18 Закону України “Про оренду землі” у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, передбачала, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, обов’язковість якої була передбачена до вказаної дати статтею 20 цього ж Закону.

Момент виникнення права на оренду землі згідно із ст. ст. 25. 26 Земельного кодексу України в редакції, чинній до 01 січня 2013 року, також пов’язувався з моментом державної реєстрації договору оренди землі, а з 01 січня 2013 року з моментом державної реєстрації права оренди землі відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Закінчення строку дії договору оренди землі ст. 31 Закону України “Про оренду землі” визначає як підставу його припинення.

Встановлений ст. 33 Закону України “Про оренду землі” в редакції, чинній до 12 березня 2011 року – дати внесення до цієї статті змін Законом України від 17 лютого 2011 року №3038-VІ “Про регулювання містобудівної діяльності”, порядок поновлення договору оренди землі не передбачав автоматичного його поновлення.

З огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства господарський суд Черкаської області під час розгляду справи №925/1201/16 дійшов до наступних висновків:

П’ятирічний строк дії договору від 29 серпня 2005 року, обчислений починаючи з 13 лютого 2006 року - дня державної реєстрації цього договору, закінчився 13 лютого 2011 року, тобто до прийняття Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VІ “Про регулювання містобудівної діяльності”, яким були внесені зміни до ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, тому ці зміни до правовідносин, які виникли з договору від 29 серпня 2005 року, щодо поновлення останнього застосуванню не підлягають, на що вказав і Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.17 своєї постанови від 17 травня 2011 року №6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” з урахуванням внесених до неї змін і доповнень.

Непроведення державної реєстрації укладених сторонами договору від 29 серпня 2005 року додаткових угод до нього від 28 серпня 2006 року, від 07 жовтня 2011 року і від 17 лютого 2012 року у строк до 01 січня 2013 року означає, що ці додаткові угоди в силу ст. ст. 18, 20 Закону України “Про оренду землі” в чинній на час їх укладення редакції не набрали чинності.

З прийняттям головою Драбівської районної державної адміністрації розпорядження від 16 лютого 2012 року №26/01-02-1 про поновлення договору від 29 серпня 2005 року на строк до 31 грудня 2006 року цей договір без укладення його сторонами відповідної додаткової угоди про поновлення договору і її державної реєстрації у строк до 01 січня 2013 року або реєстрації права оренди на землю з 01 січня 2013 року відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” не поновився.

Лише з 03 вересня 2016 року – дня набрання законної сили рішенням господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі № 925/654/16 договір від 29 серпня 2005 року в силу цього судового рішення слід вважати поновленим із 17 лютого 2012 року.

При цьому, оскільки додаткова угода від 17 лютого 2012 року як і решта згадуваних додаткових угод до договору від 29 серпня 2005 року не набрали чинності, а в рішенні господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі №925/654/16 не вказано, що вказаний договір визнаний поновленим у редакції додаткової угоди від 17 лютого 2012 року чи іншої додаткової угоди, то договір від 29 серпня 2005 року слід вважати поновленим у його початковій редакції, яка пройшла державну реєстрацію.

Щодо визнаної рішенням господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі №925/654/16 укладеною між фермерським господарством “Бірюк” та Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області додаткової угоди про поновлення договору від 29 серпня 2005 року, то в силу цього судового рішення ця додаткова угода вважається укладеною з 03 вересня 2016 року – дня набрання судовим рішенням законної сили і тому на правовідносини, які стосуються періоду оренди з 01 січня 2015 року по 31 липня 2016 року, не поширюється.

Отже, у фермерського господарства “Бірюк” з набранням законної сили рішенням господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі №925/654/16 виникло зобов’язання сплачувати передбачену договором від 29 серпня 2005 року орендну плату за землю, за період оренди, починаючи з 17 лютого 2012 року. До набрання вказаним судовим рішенням такого зобов’язання у фермерського господарства “Бірюк” не було, оскільки до цього договір від 29 серпня 2005 року не був в установленому законом порядку поновленим. Тобто це зобов’язання стосується часу, що передував вказаному судовому рішенню, а виникло з дня набрання останнім законної сили.

Також суд у своєму рішенні зі справи №925/1201/16 з посиланням на ч. 1 статті 632 ЦК України, п. 288.4 та п. 288.5 ст. 288, п. 289.1 ст. 289, пункту 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України вказував, що оскільки встановлений договором від 29 серпня 2005 року у початковій його редакції розмір орендної плати за землю є меншим від мінімально можливого її розміру, встановленого Податковим кодексом України, то у спірних правовідносинах підлягає застосуванню саме встановлений Податковим кодексом України мінімальний розмір орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки з урахуванням її індексації.

Для застосування у спірних правовідносинах орендної плати у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки, як уже і зазначалося вище, відсутні підстави через не набрання чинності додатковою угодою від 17 лютого 2012 року, відсутність інших чинних угод між орендодавцем і орендарем про встановлення такого розміру орендної плати, визнання рішенням господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі №925/654/16 договору від 29 серпня 2005 поновленим у його початковій редакції.

Орендна плата у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки з урахуванням її індексації за вказаний у позові період оренди з 01 січня 2015 року по 31 липня 2016 року становить суму 200 982 грн. 71 коп., яку відповідач мав сплатити до бюджету територіальної громади с. Митлашівка Драбівського району Черкаської області, одразу ж з набранням законної сили рішенням господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі №925/654/16, тобто з 03 вересня 2016 року. До цієї дати зобов’язання зі сплати цієї суми заборгованості у відповідача не виникало з вказаних вище підстав.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд під час розгляду справи №925/1201/16 дійшов висновку, що період прострочення відповідачем у сплаті орендної плати за землю є незначним і таким, що не означає про систематичну несплату відповідачем орендної плати за поновленим судом договором від 29 серпня 2005 року і відповідно не є достатньою підставою для розірвання цього договору за позовом прокурора, поданим менше ніж через місяць, як судове рішення про поновлення вказаного договору набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, ч.7 ст.75 ГПК України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Судом під час розгляду даного спору зі справи №925/518/18 враховано, що не зважаючи на судове рішення зі справи №925/1201/16, яке набрало законної сили 29 березня 2017 року та встановлення судом під час її розгляду факту порушення орендарем свого зобов’язання, орендар в наступні періоди також виконував договір оренди землі з порушенням його умов.

Як вже зазначалося, вище прокурор у своєму позові вказав, що станом на 20 травня 2018 року заборгованість відповідача по договору становить 37 744 грн. 30 коп., а саме: за період серпень-грудень 2016 року – 8 578 грн. 28 коп., за січень-грудень 2017 року - 20 587 грн. 86 коп. та за період з січня 2018 року по 20 травня 2018 року – 8 578 грн. 25 коп.

Тобто, розрахунок боргу було здійснено прокурором виходячи із того, що розмір орендної плати за 98,0298 га. землі складає лише 1 715 грн. 65 коп. на місяць (т.1 а. с.8), що є значно менше 3% від нормативно грошової оцінки землі.

Проте, прокурором самостійно було визначено та заявлено до стягнення суму боргу.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.76 ГПК України).

Обставини, щодо розміру орендної плати по договору (з урахуванням внесення сторонами змін та прийняття судових рішень про поновлення договору на новий строк) встановлені місцевим господарським судом під час розгляду справи №925/1201/16 і не потребують повторного доведення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням положень ч.1 ст.74 ГПК України саме на відповідача закон покладає обов’язок доведення суду належними та допустимими доказами факт своєчасної та повної сплати орендних платежів.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що відповідач лише 22 серпня 2018 року сплатив борг в розмірі 37 744 грн. 30 коп., 1 084 грн. 10 коп. 3% річних та 4 314 грн. 86 коп. інфляційних втрат.

З копії витягу з електронного кабінету платника податків, який був доданий відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу (т.2 а.с. 38-41) вбачається, що відповідачем здійснювалася також сплата коштів, а саме: 27 червня 2018 року в розмірі 3 000 грн. 00 коп., 11 червня 2018 року в розмірі 6 000 грн. 00 коп., 29 березня 2018 року в розмірі 3 000 грн. 00 коп. та 28 лютого 2018 року в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Проте, з даного витягу не вбачається, що вказані кошти сплачувалися саме як орендна плата по договору, а не будь-які інші платежі, зокрема, податки збори чи ін.

Крім того, дані з витягу не спростовують самого факту порушення відповідачем строків сплати боргу по договору.

Отже, слід дійти висновку, що матеріалами справи підтверджується, що всупереч вимогам договору оренди землі, відповідач не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі та у визначені договором строки.

Тобто, відповідач систематично порушував умови договору стосовно сплати орендних платежів, а саме: за п’ять місяців 2016 року, протягом всього 2017 року та за п’ять місяців 2018 року.

Вищенаведене є достатньою підставою для розірвання договору оренди.

Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем своїх зобов’язань у зв’язку з несвоєчасною сплатою орендних платежів, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про розірвання договору оренди землі від 29 серпня 2005 року в судовому порядку є правомірними та обґрунтованими.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 02 травня 2018 року зі справи №925/549/17 дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під час розгляду даної справи вищенаведений висновок Верховного Суду місцевим господарським судом було враховано.

Також судом враховано, що відповідно до ст.4 Закону України “Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Саме ст.122 ЗК України визначає повноваження, зокрема, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у користування.

Отже, повноваження щодо розпорядження вказаними вище земельною ділянкою перейшло за законом від Драбівської районної державної адміністрації до інших державних органів з 01 січня 2013 року. Такі повноваження перейшли не на умовах правонаступництва, а на підставі закону.

Визначені державою (власником землі) в законі нові орендодавці мають право контролювати належність виконання орендарями своїх зобовязань за чинними договорами оренди землі.

Прокурор належно обґрунтував підстави здійснення ним представництва інтересів держави у даному спорі порушенням економічних інтересів держави щодо своєчасного надходження до бюджету територіальної громади с. Митлашівка Драбівського району Черкаської області орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку і нездійсненням належним чином захисту цих інтересів, зокрема, органом державної влади – Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та органом місцевого самоврядування – Митлашівською сільською радою.

В зв’язку з чим суд вважає, що прокурор в даному випадку правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі позивачів, а також належним чином обґрунтував в чому саме полягає порушення інтересів держави.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі від 29 серпня 2005 року укладений між Драбівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством “Бірюк”.

3. Стягнути з фермерського господарства “Бірюк”, вул. Центральна, 53. смт. Драбів, Черкаської області, ідентифікаційний код 32866565 на користь прокуратури Черкаської області, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Києві, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету – 2800 – 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 24 січня 2019 року.

Головуючий суддя А.В.Васянович

судді: Г.М.Скиба

ОСОБА_1