Рішення № 79369288, 24.01.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2019. Справа № 917/1604/18

м. Полтава

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи, 8, м. Кременчук, 39601

до Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, пров. Героїв Бресту, б. 35а, м. Кременчук, 39623

про стягнення 25735,28 грн.

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 10-75/1870 від 08.02.2018.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 01/355 від 21.01.2019.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - позивач/ ПАТ "Полтаваобленерго") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (далі - відповідач/ КП "Кременчукводоканал") 25735,28 грн., в тому числі 10023,42 грн. пені та 835,28 3% річних за несвоєчасно оплачену вартість спожитої активної електроенергії, а також 14876,58 грн. пені за несвоєчасно сплачену попередню оплату електроенергії. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 0334 від 02.09.2011.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 24.01.2019.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на те, що він здійснював оплату за електроенергію з використанням механізму фінансування субвенцій на надання пільг та житлових субсидій населенню. Крім цього, відповідач просить суд зменшити розмір пені на 85 %.

В судовому засіданні 24.01.2019. представник позивача наполягає на задоволенні позову у повному обсязі, представник відповідача позов заперечує та просить суд зменшити розмір пені.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2011 між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір про постачання електричної енергії № 0334 (далі - Договір, копія Договору - в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 15343,1 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п. 2.3.3. Договору).

Згідно п. 2 Додатку № 2 до Договору платежі за електричну енергію здійснюються споживачем платіжними дорученнями на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника у наступних обсягах та строки:

- 20% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 26 числа місяця, що передує розрахунковому;

- остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Розрахунковим вважається період з 0:00 годин 1 числа попереднього місяця до 0:00 годин такого ж числа поточного місяця (п. 1 Додатку № 2).

Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії на 2018 рік погоджені сторонами у додатку № 1 до Договору.

Згідно п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

Позивач стверджує, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного здійснення передоплати 20% вартості від заявленого (договірного) електроспоживання на жовтень 2018 року, а також невчасно здійснено остаточний розрахунок за використану відповідачем активну електроенергію у жовтні 2018 року.

В зв'язку з цим, позивач нарахував відповідачу 10023,42 грн. пені та 835,28 3% річних за несвоєчасно оплачену вартість спожитої активної електроенергії за період з 20.11.2018 по 27.11.2018, а також 14876,58 грн. пені за несвоєчасно сплачену попередню оплату електроенергії з 26.09.2018 по 25.10.2018. Вказані суми пені та річних позивач просить суд стягнути з відповідача.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано копії відомості відповідача про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії за жовтень 2018 року, акту про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) за жовтень 2018 року, рахунку № А0334 від 31.10.2018 та доказів його надіслання відповідачу, а також копії платіжних доручень відповідача про сплату за активну електроенергію використану у жовтні.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на те, що він здійснював оплату за електроенергію з використанням механізму фінансування субвенцій на надання пільг та житлових субсидій населенню, який врегульовано Постановою КМУ № 256 від 04.03.2002 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» із змінами, внесеними постановами КМУ від 08.11.2017 № 951 та від 21.02.2018 № 114.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що сума 296443,94 грн. була сплачена ним позивачу згідно платіжного доручення № 17 від 27.11.2018 року, в призначенні платежу якого є посилання на Постанову КМУ № 256 від 04.03.2002 року.

Суд не бере до уваги вказане заперечення відповідача, оскільки згідно наданого позивачем розрахунку пені та річних за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії, позивач не нараховує пеню та річні на суму боргу 296443,94 грн., яка була сплачена 27.11.2018 на підставі Постанову КМУ № 256 від 04.03.2002 року.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується сплата відповідачем передоплати та вартості фактично використаної електроенергії в інші, ніж визначені договором, терміни.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі п. 4.2.1. договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача:

- 10023,42 грн. пені за несвоєчасно оплачену вартість спожитої активної електроенергії за період з 20.11.2018 по 27.11.2018;

- 835,28 грн. 3% річних за несвоєчасно оплачену вартість спожитої активної електроенергії за період з 20.11.2018 по 27.11.2018;

- 14876,58 грн. пені за несвоєчасно сплачену попередню оплату електроенергії з 26.09.2018 по 25.10.2018.

Відповідач заперечень на надані позивачем розрахунки пені та річних суду не надав.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки пені та 3% річних і встановив їхню правильність.

Відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір пені на 85 %.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені відповідач посилається на те, що строк прострочення є незначним, збитків позивачу не завдано, оплата за спожиту електроенергію здійснена повністю на час вирішення спору. Крім того, Відповідач є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є задоволення потреб населення та інших споживачів в послугах водопостачання та водовідведення. Покладення додаткових витрат на підприємство негативно вплине на розвиток системи водопостачання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання вирішується судом оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи специфічний вид діяльності відповідача, який є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є задоволення потреб населення та інших споживачів в послугах водопостачання та водовідведення, а також те, що основне зобов'язання погашено відповідачем у повному обсязі, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на 50%.

Таким чином, стягненню підлягає пеня в сумі 12450,00 грн. ((10023,42 грн. + 14876,58 грн.) - 50%). В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (пров. ОСОБА_3, б. 35а, м. Кременчук, 39623; код ЄДРПОУ 03361655) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи, 8, м. Кременчук, 39601; код ЄДРПОУ 00131819) 12450 грн. 00 коп. пені, 835 грн. 28 коп. 3% річних, 1762 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 24.01.2019.

Суддя О.С. Семчук