Ухвала суду № 79369185, 22.01.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

22 січня 2019 року Справа № 913/350/18

Провадження №12б/913/350/18

Господарський суд Луганської області в складі головуючого судді Яресько Б.В.

За заявою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик МТС" (вул.Першотравнева, б.201 А, каб.5, м.Лисичанськ Луганської області, 93113)

Про визнання грошових вимог

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, ліквідаційна процедура за нормами ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 №4212-VІ (далі за текстом - Закон №4212), призначення до розгляду заяви кредитора - Головного управління ДФС у м. Києві про визнання кредитором.

Розглянувши матеріали заяви кредитора , суд

в с т а н о в и в :

Постановою Господарського суду Луганської області від 08.08.2018 р. у справі №913/350/18 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик МТС", вул.Першотравнева, б.201 А, каб.5, м.Лисичанськ Луганської області, ідентифікаційний код 39209821 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців тобто до 09.08.2019 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2), на якого покладено обов'язки та повноваження по проведенню ліквідаційної процедури банкрута відповідно до приписів ст.ст.37-48, 49-76, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Офіційне оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом у справі №913/350/18 про банкрутство ТОВ "Логістик МТС", здійснено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 09.08.2018 № 53431.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Закону №4212 кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Встановлений ч. 3 ст. 95 Закону №4212 строк для пред'явлення вимог кредиторів спливає 10.09.2018.

22.01.2019 р. до господарського суду надійшла заява від кредитора - Головного управління ДФС у м. Києві без номеру без дати з грошовими вимогами до боржника в загальному розмірі 673 822 грн. 46 коп, за якою просить:

Визнати ГУ ДФС у м. Києві кредитором у справі №913/350/18 про банкрутство ТОВ "Логістик МТС" з грошовими вимогами до боржника в загальному розмірі 673 822 грн. 46 коп. та відстрочити ГУ ДФС у м. Києві сплату судового збору до прийняття рішення по суті.

В зв'язку із звільненням у відставку судді Палей О.С зі штату суддів Господарського суду Луганської області був здійснений автоматичний розподіл справ про банкрутство між суддями, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 913/350/18 про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик МТС", вул.Першотравнева, б.201 А, каб.5, м.Лисичанськ Луганської області, ідентифікаційний код 39209821 та заява кредитора Головного управління ДФС у м. Києві без номеру без дати про визнання кредитором передано на розгляд судді Яресько Б.В.

Дослідивши вищезазначену вимогу, суд дійшов до висновку, що вона подана з порушенням вимог ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відносно заяви кредитора в частині відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по суті суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви Головне управління ДФС м.Києва посилається на те, з метою приведення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України наказом Міністерства Фінансів України від 28.01.2002 року №57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» затверджено Інструкцію про складання і виконання розпису державного бюджету України (далі - Інструкція). Пунктом 1 Інструкції передбачено, що річний розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету) - це розпис асигнувань загального і спеціального фондів державного бюджету на рік у розрізі головних розпорядників бюджетних коштів (далі - головних розпорядників) за програмною класифікацією видатків та кредитування бюджету й повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року. Лише затверджений розпис є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань, тощо. Розпис Державного бюджету України на відповідний рік має бути збалансованим та складатися відповідно до бюджетних призначень, установлених у законі про Державний бюджет України.

Також, заявником надано виписку за 01.01.2019 р. Державної казначейської служби України, з якою вбачається, що вихідний залишок на 01.01.2019 р. складає 0.00 грн.

Порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір". У відповідності до ч.1 ст.4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.10 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом сплачується судовий збір за ставкою 2 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду.

Враховуючи зміст ст.8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання позовної заяви.

Особа, яка заявляє клопотання (заяву) про звільнення або відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення судом сплати судового збору з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15).

Стаття 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Крім того, загальний принцип рівності усіх перед законом визначено нормами ст.24 Конституції України, ст.7 Господарського процесуального кодексу України.

У контексті зазначених норм слід мати на увазі, що всі підприємства та організації, які звертаються до господарського суду, за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зобов'язані дотримуватись процесуальної форми подання позову. При здійсненні судочинства, господарський суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Водночас, в порушення вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, Головним управлінням ДФС у м.Києві в обґрунтування заявленого клопотання не подано до суду доказів важкого фінансового становища, як підстави для звільнення або відстрочення від сплати судового збору, існуючих на час звернення з цією заявою до суду, ні доказів на підтвердження обставин можливої зміни фінансового становища для сплати судового збору до закінчення строку відстрочки (дата прийняття рішення у справі).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

За таких обставин, заява Головного управління ДФС у м.Києві про відстрочення сплати судового збору не є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

Проте, заявником не додано до грошової вимоги обов'язкових документів, а саме:

- докази сплати судового збору;

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судовий збір" справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом, і включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2019 р. ставка судового збору за подання до господарського суду, зокрема, заяви кредитора з вимогами до боржника складає - 3842,00грн. (1921,00грн.+1921,00грн.).

Доказом сплати судового збору є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011 року).

Заявником не надано суду доказів сплати судового збору.

Згідно ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 23 цього Закону.

Враховуючи, що грошова вимога Головного управління ДФС у м.Києві без номеру без дати подана з порушенням вимог ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд дійшов висновку про необхідність повідомлення заявника щодо необхідності усунення недоліків, допущених при поданні грошової вимоги до боржника.

Керуючись ст.ст.1, 2, 23, 24, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

1. У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по суті - відмовити.

2. Повідомити Головне управління ДФС у м. Києві про недоліки, допущені при поданні заяви про визнання кредитором до ТОВ "ЛОГІСТИК МТС".

3. Зобов'язати Головне управління ДФС у м. Києві протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути недоліки, допущені при поданні заяви про визнання кредитором, а саме: надати суду докази сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн

Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію по справі, що розглядається за офіційною веб - адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали підписано 24.01.2019 р.

Суддя Б.В. Яресько