Ухвала суду № 79368985, 23.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.01.2019Справа № 910/16420/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14)

до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)

про визнання недійсним правочину

за участю представників сторін:

від позивача: Трушев О.П.

від відповідача: Каратун Т.В.

від третьої особи: Роїк О.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України про визнання недійсним Іпотечного договору № 75 від 03.04.2009, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. 03.04.2009 та зареєстрований в реєстрі за № 682.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час укладення спірного Іпотечного договору сторонами не було дотримано вимог ст. 18 Закону України "Про іпотеку" та не закріплено в договорі розміру основного зобов'язання, тобто зобов'язання ПАТ "КБ "Приватбанк" за кредитним договором № 19 від 03.03.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", підготовче засідання призначено на 23.01.19.

04.01.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилання позивача на недотримання вимог статті 18 Закону України «Про іпотеку» при укладанні іпотечного договору є недоведеним та безпідставним. Також, з відзиву вбачається, що твердження позивача щодо укладення оскаржуваного договору без надання згоди засновників товариства є неправдивим, оскільки згідно Протоколу загальних зборів № 29/01/2009 учасників ТОВ «Приватофис» від 29.08.2009 за участі присутніх ЗАТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Спектрум-Енерго» прийнято рішення щодо укладення договорів поруки/іпотеки для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору ЗАТ КБ «Приватбанк», який буде укладено з Національним банком України.

08.01.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду. Обґрунтовуючи вказане клопотання, третя особа зазнає, що ТОВ «Приватофис» подало завідомо безпідставний позов, позов за відсутністю предмету спору та ініціювання спору, який має штучний характер, не маючи на меті захист будь-якого охоронюваного законом інтересу, а лише з метою затягування судового розгляду справи, а тому на підставі положень ст. 43 Господарського процесуального кодексу України існують підстави для залишення позову без розгляду.

08.01.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких зазначається, що сторонами Іпотечного договору дотримано приписи ст. 18 Закону України «Про іпотеку» та визначено в п.1 Іпотечного договору істотні умови, що має містити іпотечний договір, оскільки саме посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов'язання, є достатньою умовою, додержання якої свідчить про відповідність такого договору приписам законодавства. Так, сторони зазначили також зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання. Також, третя особа заявила клопотання про застосування строку позовної давності у справі №910/16420/18, так як такий строк закінчився 03.04.2012, а позивач звернувся до суду у грудні 2018 року.

11.01.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про застосування строків позовної давності та відмовити у позові. Обґрунтовуючи клопотання, відповідач вказує, що оскаржуваний правочин укладено 03.04.2009, а вимога позивача заявлена в грудні 2018 та стосується визнання недійсним договору у зв'язку з його невідповідністю на момент укладення такого договору, 03.04.2009, нормам чинного законодавства, строк позовної давності становить 04.04.2012 та є таким, що минув.

16.01.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні. В обґрунтування клопотання, відповідач зазначає, що враховуючи предмет та підстави позовних вимог, інформація та документи, які наявні в матеріалах справи містять банківську таємницю, а саме кредитний договір № 19 від 03.03.2009, укладений між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством КБ «Приватбанк» на виконання вимог постанов Правління Національним банком України, які мають гриф «Банківська таємниця».

23.01.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про поновлення процесуального строку для надання відповіді на відзив, оскільки існує велика кількість активних судових проваджень про визнання недійсними іпотечних договір, стороною яких є позивач та значний обсяг документів та інформації, які позивач має зібрати, оформити належним чином та направити учасникам справи.

23.01.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь позивача на відзив, в яких зазначається, що сторонами не було визначено розмір вимоги за вказаним Кредитним договором № 19 у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяються встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Таким чином, позивач вважає, що сторонами не дотримано при укладенні Іпотечного договору обов'язкових норм закону, які є спеціальними у даних правовідносинах, а саме спірний договір не містить істотну умову, яка визначена ст. 18 Закону України «Про іпотеку».

У судовому засіданні, яке призначене на 23.01.18, з'явився представник позивача, який підтримав подане через канцелярію суду клопотання про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив та прийняти до розгляду відповідь на відзив.

Представник відповідача та представник третьої особи заперечили щодо задоволення клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив та прийняття до розгляду відповідь на відзив.

Розглянувши клопотання позивача та заслухавши усні пояснення представників сторін, суд вирішив задовольнити клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив та прийняття до розгляду відповідь на відзив, на підставі ст. 119 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 162 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Положеннями статті 166 ГПК України визначено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2018 запропоновано позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

З врахуванням вищевикладеного та для належного з'ясування всіх обставин справи, на підставі положень статті 119 ГПК України, суд вважає за доцільне поновити позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив.

Також, у судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні та надав усні пояснення.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи у закритому судовому засіданні, надав усні пояснення та заявив усне клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Представник третьої особи підтримав клопотання представника відповідача про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

У відповідності до частини 4 статті 61 Закону України «Про банки та банківську діяльність» органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов'язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, у разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, крім відомостей про учасників справи, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.

Частинами 8-12 статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.

Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що матеріали справи містять інформацію, яка є банківською таємницею, суд вважає клопотання представника відповідача про розгляд справи у закритому судовому засіданні обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник третьої особи підтрмав подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду та надав усні пояснення по суті заяви.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд на місці ухвалив відкласти розгляд клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду до наступного судового засідання, з наданням часу для підготовки позиції позивачу щодо зазначеного клопотання.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з ч. 7 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України у разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва.

Зважаючи на клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, а також з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи і для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача та відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 119, 166, 182-183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про поновлення процесуального строку.

2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватофис" строк для подання відповіді на відзив.

3. Задовольнити клопотання Національного банку України про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

4. Розгляд справи № 910/16420/18 здійснювати у закритому судовому засіданні.

5. Відкласти підготовче засідання на 06.02.2019 о 10:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань №22.

Ухвала набирає законної сили 23.01.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Г. Пукшин