Рішення № 79368855, 10.01.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/101/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2019 Справа № 908/2074/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2074/18

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912)

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97-А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 13490997)

про стягнення 35 115,41 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 19.09.2018 вих. № ЕЛ_6373 (вих. № 2234/08-07/18 від 09.10.2018) до приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 35 115,41 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2018 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 11.10.2018 позовну заяву в порядку п. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2074/18 за правилами загального провадження, присвоєно справі номер провадження 24/101/18. Підготовче судове засідання призначено на 19.11.2018.

Ухвалою суду від 19.11.2018 відкладено підготовче засідання на 10.12.2018.

Ухвалою суду від 10.12.2018 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2019.

У зв'язку з відсутністю представників сторін, враховуючи положення п. 3 ст. 222 ГПК України, розгляд справи здійснювався без допомоги звукозаписувального технічного засобу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між відповідачем та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту 343430а7к3, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_6, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 16.01.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів "ВМW Х5", д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 та "Тоуоtа Соrоllа", д/н НОМЕР_3, яким керувала ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якої застрахована в ПрАТ "УАСК "АСКА" згідно полісу ОСЦПВ № АІ/9618423. У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", транспортний засіб "ВМW Х5", д/н НОМЕР_2. Згідно з умовами Договору, на підставі страхових актів № АХА2354941 та АХА 2362061, а також зібраних документів було розраховано та виплачено Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 35 115,41 грн. Таким чином позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору. Згідно Постанови Шевченківського районного суду міста Києва, зазначена ДТП сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_2. В порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 35 115,41 грн. В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 10.01.2019 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. ст. 185, 240 ГПК України, прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2018 о 50 год. 44 хв. По пр.. Перемоги, 38 в м. Києві по сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "ВМW Х5", д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 та "Тоуоtа Соrоllа", д/н НОМЕР_3, яким керувала ОСОБА_2

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/2388/18 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик, позивач у справі) та ОСОБА_1 (страхувальник) 11.10.2017 уклали договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 3433430а7к3, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом "ВМW Х5", д/н НОМЕР_2, 2015 ріку випуску.

За умовами зазначеного договору страховик зобов'язується відшкодувати збитки, понесені страхувальником при настанні страхового випадку.

У зв'язку з настанням випадку, який мав ознаки страхового, 22.01.2018 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про настання страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", на підставі Акту огляду транспортного засобу від 22.01.2018, розрахунку страхового відшкодування на підставі договору 11.10.2017 № 3433430а7к3, рахунків фактур складено страховий акт № АХА2354941 від 24.01.2018 та страховий акт № АХА 2362061 від 23.02.2018, відповідно до яких зазначена вище ДТП визнана страховим випадком, за якими страхове відшкодування складає загальну суму 35 115,41грн.

Сума страхового відшкодування в розмірі 35 115,41 грн. перерахована на рахунок ТОВ "АВБ Баварія Київ" 25.01.2018 в розмірі 33 007,78 грн. та 26.02.2018 в розмірі 2 107,63 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 414876 та № 425871 із призначенням платежу: "Страхове відшкодування згідно страхових актів АХА2354941 та № АХА 2362061, ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_5, рах. № П-189260 від 22.01.2018 без ПДВ".

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована в ПрАТ "УАСК АСКА" (поліс № АІ 009618423), страховик звернувся до відповідача з претензією № ЕЛ_5796 від 20.07.2018, в якій просив компенсувати в порядку регресу витрати у розмірі 35 115,41 грн. Однак, вимога залишена без реагування.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 35 115,41 грн. страхового відшкодування.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно з положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до умов полісу ОСЦПВ № АІ009618423 розмір франшизи становить 0 грн.

Отже, сума зобов'язання, що має бути сплачена відповідачем становить 35 115,41 грн.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Із положень вказаної норми вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється також і шкода, щодо якої страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування без проведення оцінки та без експертизи пошкодженого майна.

У відповідності до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Після сплати позивачем страхового відшкодування відбувся перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, який регулюється положеннями ст. 993 ЦК України.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач виплатив суму страхового відшкодування у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують позовні вимоги.

Відповідач не надав суду доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

За таких обставин суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог щодо відшкодування відповідачем суми здійсненої позивачем страхового відшкодування в розмірі 35 115,41 грн., а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97 - А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; адреса для листування: 03056, м. Київ, вул. Гетьмана, буд. 27, код ЄДРПОУ 20474912) - 35 115 (тридцять п'ять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 41 коп. страхового відшкодування та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.01.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян