Ухвала суду № 79367531, 23.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

справа № 520/80/19

провадження № 2-з/520/186/19

УХВАЛА

про забезпечення позову

23.01.2019 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у одноособовому складі:

суддя Літвінова І.А. - головуючий,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 - представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі № 520/80/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міської ради про визнання наймачем житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про забезпечення позову, пред’явленого ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міської ради про визнання наймачем житлового приміщення, просить забезпечити вказаний позов шляхом заборони ОСОБА_3 районній адміністрації Одеської міської ради вчиняти дії щодо розпорядження кімнатою площею 10,8 кв.м. в квартирі № 76 у будинку № 47 корпус 2 по проспекту Небесної сотні в м. Одесі, а саме: приймати розпорядження з питань розподілу зазначеної житлової площі, укладати договори оренди та видавати ордери на вселення третіх осіб.

Заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міської ради про визнання її наймачем житлового приміщенням - кімнати площею 10,8 кв. м в квартирі № 76 будинку № 47 корпус 2 по проспекту Небесної Сотні в м. Одесі, у зв'язку зі смертю попереднього наймача ОСОБА_4, з якою вона постійно проживала однією сім'єю. ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міської ради від 30.11.2018 p. № Т-1484 їй було відмовлено в укладені договору найму та рекомендовано звернутися до суду. Враховуючи те, що займана нею кімната юридично вважається вільною. ОСОБА_3 районна адміністрація Одеської міської ради, відповідно до своїх повноважень, що визначені в п. 2.4. та п. 2.7. Положення про ОСОБА_3 районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженому рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 p. № 1934-VII, може укласти договір найму з іншою особою, що в свою чергу, у разі задоволення позову, зробить неможливим виконання рішення суду в даній справі чи значно ускладнить його. Позивач зазначає, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Позивач вважає, що вид забезпечення позову відповідає предмету спору та просить заяву задовольнити.

При розгляді заяви ОСОБА_2 суд враховує роз’яснення, викладені у пункті 6 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у яких зазначено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини в свою чергу у п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» зазначив, що одним з аспектів права на суд є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004 , де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення конституційного права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов'язковість виконання судових рішень задекларована статтею 1291 Конституції України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню позивача до суду за захистом своїх прав та доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_2

За правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеній за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, - «забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника)».

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заходи забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача ОСОБА_2 у цивільній справі № 520/80/19 є допустимими.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов’язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

Згідно з частиною п’ятою статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 89, 149-159 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - представника позивача у цивільній справі № 520/80/19 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міської ради про визнання наймачем житлового приміщення – задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1; адреса з позовної заяви: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 47, корп. 2, к. 76) до ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міської ради (ЄДРПОУ: 26303241, місцезнаходження: п/і 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9) про визнання наймачем житлового приміщення:

заборони ОСОБА_3 районній адміністрації Одеської міської ради (ЄДРПОУ: 26303241, місцезнаходження: п/і 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9) приймати розпорядження з питань розподілу кімнати площею 10,8 кв.м. в квартирі № 76 у будинку № 47 корпус 2 по проспекту Небесної сотні в місті Одесі;

заборони ОСОБА_3 районній адміністрації Одеської міської ради (ЄДРПОУ: 26303241, місцезнаходження: п/і 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9) укладати договори оренди на кімнату площею 10,8 кв.м. в квартирі № 76 у будинку № 47 корпус 2 по проспекту Небесної сотні в місті Одесі;

заборони ОСОБА_3 районній адміністрації Одеської міської ради (ЄДРПОУ: 26303241, місцезнаходження: п/і 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9) видавати ордери на вселення третіх осіб в кімнату площею 10,8 кв.м. в квартирі № 76 у будинку № 47 корпус 2 по проспекту Небесної сотні в місті Одесі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала надсилається до Єдиного державного реєстру судових рішень в день її складання.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Попередити учасників справи та виконавців ухвали, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Роз’яснити відповідачу та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.

Роз’яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані Київським районним судом м. Одеси, як судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Літвінова І. А.