Вирок № 79365876, 23.01.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1345/18

ВИРОК

Іменем України

23 січня 2019 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.

прокурора Совгири І.Д.

адвоката Чопенка С.А.

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження по обвинувальному акту № 12017020000000161 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Херсонської області с. Благодатне, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, працюючого водієм ППФ «Олко», жителя АДРЕСА_1, раніше несудимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2017 року о 22 год. 40 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ЗІЛ 130», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись у с. Якушинці, Вінницького району Вінницької області, в напрямку від смт. Літин до м. Вінниці в районі АЗС «УкрНафта», допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який перетинав проїзну частину дороги.

В результаті пригоди, ОСОБА_4 від отриманих травм загинув на місці.

Після вчинення наїзду, ОСОБА_2, на керованому ним автомобілі зупинився на правому узбіччі дороги та відразу місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди не залишив, натомість, достовірно розуміючи, що пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, перебуває у небезпечному для життя стані, позбавлений реальної можливості до самозбереження, усвідомлюючи, що в результаті його дій можуть настати тяжкі наслідки, не переконався, чи потребує останній допомоги, не звернувся за допомогою до інших осіб, які на той час уже перебували на місці пригоди, не вчинив жодних дій, спрямованих на повідомлення про вказану пригоду до поліції та на швидку медичну допомогу, хоча повинен і мав об'єктивну можливість це зробити, не виконавши свого громадського обов'язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі, з метою уникнення відповідальності, по приїзду працівників поліції, не повідомив останнім, що саме він вчинив вказану дорожньо-транспортну пригоду, тим самим легковажно розраховував, що його причетність до вказаного діяння не буде встановлена.

Згідно з висновком судово - медичної експертизи №387 від 20.06.2017 року у ОСОБА_4 виявлено сполучну травму тіла у вигляді відкритої черепно- мозкової травми (забиті рани, садна та синці на голові, поширений крововилив в м'яких тканинах голови в задній частині, переломи кісток склепіння та основи черепа з розривами твердої мозкової оболонки, субарахноїдальний крововилив, ділянки розмічення мозкової речовини: стовбур, мозочок, ліва потилична, праві потилична та скроневі долі); закритої травми грудей та живота (садна на тулубі, переломи грудини, ребер, лопаток, остистих відростків 1-4 грудних хребців, повний перерив хребта між 1 та 2-м грудними хребцями з переривом спинного мозку, розриви перикарду, забій та розриви серця, що проникають у праві передсердя та шлуночок, прикорневі розриви правої легені, розрив лівого купола діафрагми, забій та розрив правої нирки, множинні переломи кісток тазу, розрив стінки сечового міхура); відкритого перелому правої плечової кістки у верхній третині, закритого перелому лівої стегнової кістки в середній третині закритого переломовивиху правого кульшового суглобу, синців, саден та поверхневих ранок на кінцівках, які утворились від дії тупих твердих предметів за обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Сполучна травма тіла у ОСОБА_4 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в причинному зв'язку зі смертю.

При судово-токсикологічній експертизі крові та тканини нирки від трупа ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в концентрації 2.8 та 0.8, відповідно.

Така концентрація етилового спирту в крові у живих осіб може відповідати важкому ступеню алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_2 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. 2.10 (а, г, д, є) Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п. 2.10 - уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це можливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції;

є) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати, як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватись про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення себе визнав повністю.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд встановив: щире каяття та активне сприяння розкриттю правопорушенню.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 надали суду угоду про примирення від 21.01.2019 року.

Відповідно до зазначеної угоди, сторони узгодили міру покарання, враховуючи, що цивільний позов потерпілим в кримінальному провадженні, на момент укладення угоди не заявлявся. Шкода, пов'язана із смертю ОСОБА_4, заподіяна його матері - ОСОБА_5, дружині - ОСОБА_6 та сину - ОСОБА_3. Розмір шкоди, пов'язаної із смертю ОСОБА_4, завданої кримінальним правопорушенням, складає 212 000 (двісті дванадцять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: 46 381 (сорок шість тисяч триста вісімдесят одна) гривня 72 копійки - витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, які, відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України та п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягають відшкодуванню ОСОБА_6 та ОСОБА_3; 115 200 (сто п'ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок - відшкодування шкоди непрацездатній особі ОСОБА_5, яка перебувала на утримані померлого (ст. 1200 ЦК України та п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»); 50 418 (п'ятдесят тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 28 копійок - моральна шкода, завдана смертю ОСОБА_4, яка відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167, ст. 1168 ЦК України та п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає відшкодуванню ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ПП «Фірма «ОЛКО» (ідентифікаційний код юридичної особи 31315300) 22 грудня 2016 року застраховано у приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно - страхова компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 20602681) цивільно - правову відповідальність, як власника наземного транспортного засобу «ЗИЛ 130», державний номерний знак НОМЕР_2 (страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5129427). Сторони підтверджують той факт, що ПП «Фірма «ОЛКО», відповідно до ч. 1 ст. 1172, частин 1 та 2 ст. 1187 ЦК України, як власником джерела підвищеної небезпеки та юридичною особою, яка відшкодовує шкоду заподіяну її працівником, до підписання даної угоди відшкодована: ОСОБА_6 та ОСОБА_3, частина витрат на поховання та на спорудження

надгробного пам'ятника, у розмірі 7 981 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) гривня 72 копійки, які не входять (перевищують) загальні межі страхового відшкодування, відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України та п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3., частину моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_4, у загальному розмірі 12 018 (дванадцять тисяч вісімнадцять)гривень28 копійок, яка не входить (перевищує) загальні межі страхового відшкодування, відповідно

до п. 1 ч. 2 ст. 1167, ст. 1168 ЦК України та п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Обвинувачений вживає всіх необхідних заходів та сприяє відшкодуванню приватним акціонерним товариством «Українська пожежно -страхова компанія» залишку заподіяної шкоди, у розмірі 192 000 (сто дев'яносто дві тисячі) гривень 00 копійок, з яких: 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок - витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, які, відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України та п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягають відшкодуванню ОСОБА_6 та ОСОБА_3; 115 200 (сто п'ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок - відшкодування шкоди непрацездатній особі ОСОБА_5, яка була на утримані померлого (ст. 1200 ЦК України та п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»); 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок - моральна шкода, завдана смертю ОСОБА_4, яка відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167, ст. 1168 ЦК України та п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає відшкодуванню ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ПП «Фірма «ОЛКО», як власник джерела підвищеної небезпеки та юридична особа, що частково відшкодувала шкоду заподіяну її працівником, яка не входять (перевищує) загальні межі страхового відшкодування, до підписання даної угоди відшкодована шкода, у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Залишок заподіяної шкоди у розмірі 192 000 (сто дев'яносто дві тисячі) гривень 00 копійок відшкодовується приватним акціонерним товариством «Українська пожежно - страхова компанія» в порядку та строки, визначенні ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншим чинним законодавством України. Між сторонами досягнута домовленість про призначення ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 135 КК України - у вигляді 1-го року обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 просив затвердити угоду, пояснивши, що свої права, передбачені п.12 ч.5 ст. 474 КПК України розуміє, також йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, який буде йому призначено у разі затвердження угоди.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні просив дану угоду затвердити, наслідки затвердження угоди, передбачені ст. ст. 473, 474 КПК України, йому зрозумілі.

Прокурор проти визнання угоди не заперечував.

Суд, переконавшись в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та вимогам закону, в тому числі, впевнившись, що відповідно до кваліфікації кримінального правопорушення сторони не позбавлені можливості укласти угоду, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_2, а узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, приходить до висновку про затвердження угоди про примирення.

Разом з тим, затверджуючи угоду про примирення, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, оскільки у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки.

Питання щодо речових доказів та судових витрат судом не вирішується, оскільки такі докази стороною обвинувачення не надавалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 468, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21.01.2019 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у вигляді 1 - го (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.І. Бондаренко