Ухвала суду № 79363456, 17.01.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1575/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., при секретарі Ясеновенко К.О., за участю прокурора Добровольської Д.В., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного слідчого управління Національної поліції у місті Києва Трохимець А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16.01.2019 слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції Трохимець А.О. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва Добровольською Д.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100060000169від 14.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, 14.01.2019 приблизно о 16 год. 00 хв., перебував на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 11.

Знаходячись на території зазначеного заповідника, а саме: в нежитловому приміщенні корпусу № 112, ОСОБА_1, маючи умисел на знищення та пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, з метою заподіяння шкоди, запальничкою чорного кольору фірми «Премія», яку мав при собі, підпалив папір, який знаходився під пінопластом та матрацами, внаслідок чого здійнялась пожежа в кімнаті на другому поверсі вказаної будівлі.

В подальшому ОСОБА_1, переконавшись, що пожежа продовжується, усвідомлюючи злочинний та протиправний характер своїх дій, втік з місця вчинення злочину.

Однак, в подальшому ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції.

15.01.2019 в ході складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, виявлено та вилучено: предмет схожий на запальничку чорного кольору фірми «Премія».

15.01.2019 року вилучений предмет було визнано речовим доказам у кримінальному провадженні.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме: в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України підозрюється:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, неодружений, офіційно не працевлаштований, маючий середньо-спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,-

14.01.2019 відповідно до положень ст. 208 КПК України о 16 год. 40 хв. (фактичний час затримання) затримано ОСОБА_1, якому 15.01.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 194 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки міцних соціальних зв'язків та постійного місця роботи у нього не має. Може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом здійснення незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, так як ОСОБА_1 проживав деякий час на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 11, достовірно знає їх постійне місце роботи та місце проживання, а також із клопотанням про обрання запобіжного заходу і копії матеріалів кримінального провадження, в тому числі копії протоколів допиту, може погрожувати їм фізичною розправою з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.

Слідчим СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві Трохимець А.О. було 17.01.2019 було складено протокол про відмову підозрюваного ОСОБА_1 від захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, приходжу до наступних висновків.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України в кримінальному провадженні № 12019100060000169 від 14.01.2019.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_4, протокол огляду місця події від 14.01.2019 за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 11, протокол допиту свідка ОСОБА_4, протокол допиту свідка ОСОБА_5, протокол допиту свідка ОСОБА_6, протокол допиту свідка ОСОБА_7, протокол пред'явлення особи для впізнання з ОСОБА_7, протокол допиту свідка ОСОБА_8, протокол пред'явлення особи для впізнання з ОСОБА_8, протокол допиту свідка ОСОБА_9, протокол допиту свідка ОСОБА_10, додатковий протокол допиту свідка ОСОБА_10, протокол допиту свідка ОСОБА_11, протокол пред'явлення особи для впізнання з ОСОБА_11, протокол допиту свідка ОСОБА_12, протокол пред'явлення особи для впізнання з ОСОБА_12, протокол пред'явлення особи для впізнання з ОСОБА_10, протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину ОСОБА_1, повідомлення про підозру від ОСОБА_1, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Прокурорами в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки міцних соціальних зв'язків та постійного місця роботи у нього не має. Може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом здійснення незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, так як ОСОБА_1 проживав деякий час на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 11, достовірно знає їх постійне місце роботи та місце проживання, а також із клопотанням про обрання запобіжного заходу і копії матеріалів кримінального провадження, в тому числі копії протоколів допиту, може погрожувати їм фізичною розправою з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, корисливий мотив кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч.5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що становить 153 680 грн. оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого середньо-спеціальну освіту, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 17 березня 2019 року.

Застосувати відносно ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680 грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Отримувач: ТУДСА України в місті Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Казначейство України

р/р № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити двох місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави, тобто до 17 березня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваному з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оголошена підозрюваному ОСОБА_1.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 12019100060000169.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 10 год. 40 хв. 21 січня 2019 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В. А. Писанець