Справа № 2а-12449/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2010 р.м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю представника позивача Сиротинець М.В.,
представника відповідача Коляди І.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Принт" до державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В :
16.12.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-Принт" (далі ТОВ «Майстер-Принт») звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) про визнання дії державної податкової інспекції у м. Чернігові по складанню податкового повідомлення рішення від 03.03.2009 року № 0000982320/0, рішення від 06.07.2009 року №156 відносно директора ТОВ «Майстер-Принт» Буштрука Олега Миколайовича незаконними та скасування рішення від 06.07.2009 року №156 та податкового повідомлення-рішення від 03.03.2009 року № 0000982320/0. Свої вимоги мотивують тим, що ДПІ у м. Чернігові було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Мастер-Принт» з питань відображення ним у податковому обліку по податковим накладним взаєморозрахунків з ПП «Тірол» за період грудень 2006 року, лютий 2007 року, березень 2007 року, квітень 2007 року. За зазначений період ТОВ «Мастер-Принт» проводило господарську діяльність з ПП «Тірол», внаслідок якої ТОВ «Мастер-Принт» отримало від ПП «Тірол» податкові накладні від 01.12.2006 року №41, від 01.02.2007 року № 40, від 16.02.2007 року № 43, від 01.03.2007 року № 54, від 30.03.2007 року № 51, від 03.04.2007 року № 85, від 18.04.2007 року № 88. Суми податку на додану вартість, визначені цими накладними, були віднесені позивачем до складу податкового кредиту. Відповідач під час проведення перевірки посилався на те, що зазначені податкові накладні не виконували своїх функцій і були виписані особою, не зареєстрованою платником ПДВ. За результатами перевірки було складено акт від 19.12.2009 року №109/23/31895249. На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Чернігові було складено протокол про адміністративну відповідальність директора ТОВ «Мастер-Принт» та 03.03.2009 року було видано податкове повідомлення-рішення про зобов'язання ТОВ «Мастер-Принт» сплатити 5660 грн. податкових зобов'язань та 2830 грн. штрафних санкцій, всього 8490 грн. 00 коп. 06.07.2009 року відповідачем було прийнято рішення №156 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вважає, що податкове повідомлення-рішення, рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу прийняті з порушенням норм чинного законодавства України.
В судовому засіданні представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить визнати дії державної податкової інспекції у м. Чернігові по складанню податкового повідомлення рішення від 03.03.2009 року № 0000982320/0, рішення від 06.07.2009 року №156 відносно ТОВ «Майстер-Принт» незаконними та скасувати вказані рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 50 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та додатково пояснив, що ПП «Тірол» при здійсненні господарської операції з позивачем надавало їм копію свідоцтва платника ПДВ, а податкові накладні містили всі офіційні реквізити, в тому числі і податковий номер платника податку. Відповідач на час проведення перевірки знав, що ПП «Тірол» здійснювало господарську діяльність по підробним документам, оскільки в Деснянському районному суді вже була розглянута кримінальна справа відносно директора ПП «Тірол» ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України. Вироком зазначеного суду ОСОБА_1 визнаний винним, а тому товариство не повинно нести відповідальність за іншого субєкта господарської діяльності.
Представник відповідача в судовому засіданні, позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі та пояснив, що ДПІ у м. Чернігові проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ „Мастер-Принт" з питань відображення ним у податковому обліку по податковим накладним взаєморозрахунків з ПП „Тірол" за період грудень 2006р., лютий-березень 2007р. та складено акт перевірки від 19.02.2009р. №109/23/31895249. В ході перевірки було встановлено порушення ТОВ „Мастер-Принт" п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено ПДВ на загальну суму 5660,00грн., в тому числі: в грудні 2006р. - на 717,00грн., в лютому 2007р. - на 1458,00грн., в березні 2007р. - на 2115,00грн. та в квітні 2007р. - на 1370,00грн. За результатами розгляду висновків акту перевірки, ДПІ у м.Чернігові було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.03.2009р. №0000982320/0. Оскільки позивач не сплатив податковий борг було прийнято рішення від 06.07.2009 року №156.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ „Мастер-Принт" з питань відображення ним у податковому обліку по податковим накладним взаєморозрахунків з ПП „Тірол" за період грудень 2006р., лютий-березень 2007р. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 19.02.2009р. №109/23/31895249. Перевіркою було встановлено, що за перевіряємий період ТОВ „Мастер-Принт" задекларовано податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 51943,00 грн, з них: за грудень 2006р. - 13506,00 грн., за лютий 2007р. -16083,00 грн., за березень 2007р. - 11721,00 грн. та за квітень 2007р. - 10633,00 грн.; при цьому до податкового кредиту по податку на додану вартість задекларовано 49590,00 грн., з них: за грудень 2006р. - 12874,00 грн., за лютий 2007р. - 14674,00 грн., за березень 2007р. - 11561,00 грн., за квітень 2007р. - 10481,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи вказані податкові накладні, суми яких включені до складу податкового кредиту, товариство отримало від ПП „Тірол", а саме: від 01.12.2006 року № 41, від 01.02.2007 року № 40, від 16.02.2007 року № 43, від 01.03.2007 року № 54, від 30.03.2007 року № 51, від 03.04.2007 року № 85, від 18.04.2007 року № 88. Суми податку на додану вартість були віднесені позивачем до складу податкового кредиту в деклараціях по податку на додану вартість в загальній сумі 5659,71 грн. Тобто відповідачем були порушені п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 від 03.04.1997р. №168/97-ВР Закону України „Про податок на додану вартість" (далі Закон № 168/97-ВР), в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 5660,00грн., в тому числі: в грудні 2006р. - на 717,00 грн., в лютому 2007р. - на 1458,00 грн., в березні 2007р. - на 2115,00 грн. та в квітні 2007р. - на 1370,00грн. За результатами розгляду висновків акту перевірки, ДПІ у м.Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2009р. №0000982320/0.
Згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
Підпункт 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Таке право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 Закону № 168/97-ВР.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача ПП «Тірол» перебував на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові як основний платник, при цьому як платник податку на додану вартість не реєструвався, що підтверджується службовою запискою начальника відділу реєстрації та обліку платників податків від 27.10.2008 року № 1763, наявної в матеріалах справи.
Порядок реєстрації субєктів господарювання платниками ПДВ регулюється Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3.04.2000 р. за № 208/4429 (далі Положення).
Так, згідно п. 3 Положення, будь - яка особа, що реєструється як платник ПДВ - отримує індивідуальний податковий номер, запис про її реєстрацію заноситься до реєстру платників ПДВ та їй видається Свідоцтво.
Відповідно до п.п. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
З аналізу вказаної норми, вбачається, що серед основних реквізитів податкових накладних є назва юридичної особи зареєстрованої як платник податків та її місце розташування.
Згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997р. №233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п.п. 7.4.5 та 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що суми податку на додану вартість не можуть бути включені до податкового кредиту на підставі недійсних податкових накладних.
Відповідно до абз. „в" п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181-III), у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження
Сума податкового зобовязання з податку на додану вартість ТОВ «Принт-Майстер» у встановлені строки сплачена не була.
Згідно п.п. 6.2.1. п. 6.1. ст. 6 Закону №2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 20.03.2009 року №1\668 та другу податкову вимогу від 30.04.2009 року №2/896. Вказані податкові вимоги були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримані ним 26.03.2009 року та 28.05.2009 року, що підтверджується копіями зворотнього повідомлення, наявних в матеріалах справи.
Згідно п.п.10.1.1. п. 10.1 ст. 10 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
На виконання вимог норм чинного законодавства заступником начальника ДПІ у м. Чернігові було прийнято рішення від 06 липня 2009 року №156 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як субєкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та рішень.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Принт" до державної податкової інспекції у м. Чернігові необхідно відмовити в звязку з їх необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Принт" до державної податкової інспекції у м. Чернігові - відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС. України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 16.02.2010р.
<Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.
Судове рішення № 7936307, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 09.02.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12449/09/2570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: