Рішення № 79361873, 10.01.2019, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/807/18

2-о/729/1/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 січня 2019 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А.,

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за заявю ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання,-

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт спільного проживання з ОСОБА_3 на момент смерті останнього за адресою: вул. Незалежності (колишня Леніна), будинок 5 квартира 12, село Циблі, Переяслав-Хмельницький район Київська область, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 09.06.2004 виконкомом Переяслав-Хмельницької районної ради було видано ордер на право зайняття житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 (колишня Леніна), село Циблі Переяслав- Хмельницький район Київська область, на ім’я ОСОБА_4 із сім’єю - синами ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Мати проживала у зазначеній квартирі до своєї смерті 05.03.2013, а брат - до 10.04.2017. Сам він не був офіційно зареєстрований, але фактично проживав у квартирі, адже доглядав, спочатку хвору матір, а потім і брата, у яких були проблеми зі здоров’ям. На звернення заявника щодо реєстрації місця проживання до заінтересованої особи, яка є власником квартири АДРЕСА_1 (колишня Леніна), село Циблі Переяслав-Хмельницький район Київська область, він отримав відмову, причому необгрунтовану та безпідставну.

Заявник, його представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити .

Представник заінтересованої особи Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву клопотання про розгляд справи у його відсутність, та письмові пояснення, у яких зазначає, що проживання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 не відповідає дійсності, так як з січня 2015 року вхідні двері до даної квартири опечатані комісією Центру на численні звернення мешканців сусідніх квартир, з метою усунення випадків перебування у квартирі осіб, які ведуть аморальний спосіб життя та мали вільний доступ до вказаної квартири після смерті ОСОБА_4 Даний факт підтверджується Актом огляду житлового приміщення від 15.01.2015, складеним представниками Центру у присутності дільничного інспектора та сільського голови. Довідка із Циблівської сільської ради №12 від 11.04.2017 підтверджує факт поховання ОСОБА_1 свого брата та факт проживання і ведення спільного господарства на день смерті, але жодним чином не вказує місцем фактичного проживання квартиру №12, по вул. Незалежності, 5 у с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області. Інформація про матеріальну участь ОСОБА_1 у житті матері та брата викликає сумнів, так як за сплату комунальних послуг (без врахування боргу за електроенергію та теплопостачання) за даною квартирою рахувався борг у сумі 7724,17 грн., який у жовтні 2017 року було списано за рахунок державних коштів у зв’язку з неможливістю встановити власника чи наймача квартири, що підтверджується довідкою Циблівської сільської ради від 05.10.2017 №1554 та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, за адресою вказаної квартири періодично надходять квитанції про сплату послуг з підігріву води та опалення на ім’я ОСОБА_4 - борг станом на 01.03.2018 року становить - 23152,23 грн.

Вислухавши заявника, його представника, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , які кожен окремо показали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на момент смерті останнього - 10 квітня 2017 року спільно проживали за адресою: вул. Незалежності (колишня Леніна)АДРЕСА_3, вели спільне господарство , заявник забезпечував брата усім необхідним у тому числі ліками, продуктами харчування, одягом, дослідивши матеріали справи, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні, та керуючись законом, суд приходить до наступного.

Рішенням виконкомому Переяслав-Хмельницької районної ради від 09.06.2004 було видано ордер на право зайняття житлового приміщення - квартири АДРЕСА_4, на ім’я ОСОБА_4.

Довідками Циблівської сільської ради від 11.04.2017 №12, від 13.07.2018 №760 підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно поховав брата ОСОБА_3. На день смерті проживали разом та вели спільне господарство (а.с. 16, 18). Згідно довідки Циблівської сільської ради № 2064 від 18.12.18 року вбачається , що ОСОБА_1 на день смерті проживав разом з ОСОБА_3 за адресою вул. Незалежності ( колишня Леніна ) АДРЕСА_5 , за вказаною адресою вели спільне господарство.

Зазначені довідки, які вийшли від Циблівської сільської сільської ради є офіційними документами органу місцевого самоврядування, і відповідно до положень ст. 95 ЦПК України є письмовими доказами, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до свідоцтв про смерть серії І-ОК №273778 – 05.03.2013 померла ОСОБА_4 (а.с. 19); серії І-ОК № 400012 – 10.04.2017 ОСОБА_3 (а.с. 20).

Відповідно до листа МОЗ України № 01-01/203 від 22.05.2018, житловий будинок розташований за адресою вул. Незалежності, 5, у с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області є державною власністю та перебуває на балансі Центру. Отже, право власності на житловий будинок належить державі в особі Міністерства охорони здоров’я України.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що встановлення факту, якого вимагає заявник, породжує правові наслідки. Встановити такий факт іншим шляхом неможливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах, заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розкриває зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії, при цьому факти, що мають юридичний характер це факти, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Відповідно до роз’яснень, даних у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Таким чином , аналізуючи наявні матеріали в світлі наведених правових норм, суд визнає належними і допустимими надані заявником докази, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факт спільного проживання заявника разом з ОСОБА_3 однією сім'єю до дня смерті останнього.

Встановлення факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на момент смерті останнього, має для заявника юридичне значення і необхідне йому для подальшого користування житловим приміщенням в якому вони з братом проживали, а саме кв.12 б. 5 по вул. Незалежності с. Циблі Переяслав- Хмельницького району Київської області . У інший спосіб, як через встановлення даного факту судовим рішенням, заявник документально не може підтвердити факту проживання однією сім’єю з рідним братом на момент його смерті.

Суд критично ставиться до заперечень заінтересованої особи, в яких вона посилається на акт огляду житлового приміщення АДРЕСА_6 , з якого вбачається, що з січня 2015 року вхідні двері до даної квартири опечатані комісією Центру на численні звернення мешканців сусідніх квартир, з метою усунення випадків перебування у квартирі осіб, які ведуть аморальний спосіб життя та мали вільний доступ до вказаної квартири після смерті ОСОБА_4 , оскільки представником заінтересової особи даний акт суду не наданий , а посилання заінтересованої особи про те, що довідка Циблівської сільської ради № 12 від 11.04.2017 року підтверджує тільки факт проживання заявника з братом та ведення з ним спільного господарства та поховання, але жождним чином не вказує місце фактичного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 - Хмельницької області Київської області не заслуговує на увагу , оскільки вона спростована наданою заявником довідкою Циблівської сільської ради № 2064 від 18.12.18 року, де конкретно вказано, що ОСОБА_1 на день смерті проживав разом з ОСОБА_3 за адресою вул. Незалежності ( колишня Леніна ) АДРЕСА_7 Київської області та вів з ним спільне господарство.

Норми ч.1 ст.294 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) зобовязують суд сприяти особам, під час розгляду справ окремого провадження, у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією та законами України їхніх прав, свобод та інтересів . Таким чином, дослідженні судом докази, які надані заявником у справі у відповідності до ст.ст. 76, 77, 78 ЦПК України є належними, допустимими та підтверджують його заявлені вимоги, які беззаперечно підтверджують , що ОСОБА_1 проживав разом зі своїм братом ОСОБА_3 на момент його смерті 10 квітня 2017 року за адресою вул. Незалежності ( колишня Леніна ) б.5 кв.12 в с. Циблі Переяслав- Хмельницького району Київської області .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258,259,263-265,268, 293-294 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на момент смерті останнього - 10 квітня 2017 року за адресою: вул. Незалежності (колишня Леніна)АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Бойко