Ухвала суду № 79361202, 17.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/72/19 Справа № 711/152/19 Категорія: ст.ст. 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування щодо

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

в с т а н о в и л а :

СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250000000003 від 07.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 07.01.2019 року близько 11 години 35 хвилин, водій ОСОБА_8, керуючи автомобілем «LAND ROVER FREELANDER», іноземний реєстраційний номер ЕNZ 650, рухаючись по автодорозі сполучення Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, зі сторони с. Ротмистрівка в напрямку м. Сміла, в порушення вимог пунктів 2.3 б), 10.1 та 14.2 в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, був не уважний не стежив за дорожньою обстановкою, а тому знаходячись на 74 км + 560 м вказаної автодороги, поблизу с. Ротмистрівка Смілянського району Черкаської області, перед початком зміни напрямку руху, виконання обгону попутного транспортного засобу, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на зустрічну смугу руху де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_9, який рухався в зустрічному напрямку, по зустрічній смузі.

Внаслідок дорожньо транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «LAND ROVER FREELANDER», іноземний реєстраційний номер ЕNZ 650, ОСОБА_8, а саме вимог пунктів 2.3 б), 10.1 та 14.2 в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, знаходяться у причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_10

07.01.2019 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09 січня 2019 року слідчий ВРЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини та за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, а також з метою запобігання ризикам, передбаченим у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2019 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 діб, із 07.01.2019 року до 05.02.2019 року, без можливості внесення застави.

Ухвала слідчого судді вмотивована тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що спричинив загибель людини та за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; на даний час проводяться першочергові слідчі дії із фіксації та збирання доказів; окремі недопитані на даний час свідки (ОСОБА_12 та ОСОБА_13О.) перебувають у родинних відносинах із ОСОБА_8, що підвищує ризик впливу на них з боку підозрюваного до їх допиту, - а отже існують ризики передбачені п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України того, що ОСОБА_8, з метою уникнути можливого покарання у виді позбавлення волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 порушує питання про скасування ухвали слідчого судді через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8, застосувавши до нього запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, поклавши на підозрюваного обов’язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання.

Як підставу для скасування судового рішення захисник зазначає, що судом не взято до уваги, що з моменту ДТП і до затримання ОСОБА_8 пройшло більше семи годин, тому останній мав достатньо часу і для втечі, якби він цього бажав, і для впливу на вказаних судом свідків (дружина і дочка), які перебували з ним в автомобілі. Однак, ОСОБА_8 не залишив місце ДТП, не переховувався, даних про намагання вплинути на дружину та дочку як свідків слідчим не надано. Крім того, на час подання апеляційної скарги, як відомо стороні захисту, вказані свідки вже були допитані слідчим, а отже ризик впливу на них відсутній.

Суд також не врахував, що ОСОБА_8 співпрацює зі слідством, надав вичерпні показання щодо обставин ДТП, визнаючи порушення ПДР зі свого боку, щиро кається та шкодує про подію, що сталась.

Захисник також зазначає, що суд не врахував наявність у ОСОБА_8 міцних соціальних зв’язків (дружина та неповнолітня дочка, яка має незадовільний стан здоров’я, тривалий час хворіючи на суттєве захворювання та потребуючи посиленого піклування з боку батьків), постійного місця проживання, відсутність попередніх судимостей чи систематичного порушення Правил дорожнього руху.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.

За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178, 183 КПК України і прийшов до вірного висновку, що у органів досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави для пред’явлення ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

На думку колегії суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за яке санкцією статті передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, слідчий суддя Придніпровського районного суду Черкаської області правильно застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 днів, що, з урахуванням даних про його особу, є необхідним і достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчим суддею правомірно, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 не визначено розмір застави, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини, що цілком узгоджується з вимогами ст. 183 КПК України.

Наведені захисником в апеляційній скарзі обставини щодо наявності у підозрюваного ОСОБА_8 міцних соціальних зв’язків, постійного місця проживання, відсутність попередніх судимостей, були досліджені судом першої інстанції під час розгляду клопотання та враховані при застосуванні до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Співпраця зі слідством, щире каяття ОСОБА_8, про які вказує захисник в апеляційній скарзі, не є підставами для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції було досліджено матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та заслухано пояснення слідчого Мороз Ю.В. про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Даних, про те, що підозрюваний ОСОБА_8 за станом здоров'я не може утримуватися під вартою, по справі не здобуто.

З огляду на викладене, колегією суддів не встановлено обставин, в тому числі з урахуванням наведених в апеляційній скарзі сторони захисту, які можуть слугувати підставами для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу.

Доводи апелянта про відсутність в провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України спростовуються матеріалами клопотання та даними встановленими в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є законною та обґрунтованою і не знаходить підстав для її скасування.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176, 183, 193, 194, 404, 405, п. 1 ч. 3 ст. 407, ст.ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :