
Справа № 646/2810/17
№ провадження 1-кс/646/226/2019
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.01.19 року м. Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовська Т.М.,
з участю секретаря Шинкарчук А.Я.,
прокурора Туліна Р.А.,
представника власника майна ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання Харківської міської ради у кримінальному провадженні № 12015220480001435 від 17.03.2015 р. про скасування арешту майна,
в с т а н о в и в:
Представник Харківської міської ради звернувся з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2017 р. у кримінальному провадженні № 42016221090000240 від 27.12.2016 р. на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:033:0001, що розташована за адресою м. Харків, вул. Велика Панасівська, 76, шляхом заборони використання (виконання будівельних робіт), відчуження, розпорядження, поділу, об’єднання, зміни кадастрового номеру земельної ділянки. В обґрунтування клопотання зазначив, що прокуратурою Харківської області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2, 5 ст. 191 КК України. Вищезазначена земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Технополіс» на підставі договору оренди землі № 540667100074 від 19.09.2006 р., укладеного між Харківською міською радою та ТОВ «Технополіс», який розірвано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 р. у справі № 5023/4684/12 про, що було відомо при накладанні арешту. Це свідчить про те, що як право володіння, так і право користування спірною земельною ділянкою належить виключно міській раді. При прийнятті рішення слідчим суддею про накладення арешту не враховано: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Тому накладення арешту є необґрунтованим. Також доказів того, що земельна ділянка є об'єктом кримінально-протиправних дій, немає. Є тільки твердження щодо неправомірного виділення земельної ділянки. Але ці твердження нічим не підтверджуються. Земельна ділянка не є речовим доказом у розумінні положень КПК України, а відповідними речовими доказами є документи, на підставі яких така земельна ділянка передавалась в оренду. Земельна ділянка не є знаряддям вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, не зберегла на собі його сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв’язку із тим, що перехід речових прав на земельні ділянки комунальної власності відбувається на підставі рішень сесії міської ради. Також органом досудового розслідування не доведено, що існують ризики можливого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі вказаного майна.
В судовому засіданні представник власника майна підтримав клопотання, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено незаконне будівництво на земельній ділянці, що розташована за адресою м. Харків, вул. Велика Панасівська, 76, а саме без будь-яких дозвільних документів. У зв’язку з самовільним зайняттям ТОВ «Технобудсистема», ОК «ЖБК «Новий будинок Харків» та ТОВ «Захід-Євробуд» земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Харкова, було вирішено питання про накладення арешту на таку земельну ділянку. Постановою від 18.01.2019 р. земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:033:0001, що знаходиться за адресою: вул. Велика Панасівська, 76 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання Харківській міській раді, яка бере відповідальність за всі дії щодо її збереження, будівництва на ній тощо. Проти клопотання про скасування арешту не заперечує та просить його задовольнити.
Заслухавши прокурора, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, кримінальне провадження № 12015220480001435, слідчий суддя приходить до наступного.
Встановлено, що відповідно до витягів з ЄРДР прокуратурою Харківської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015220480001435 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 191 КК України за виділеними матеріалами № 42016221090000240 від 27.12.2016 р. за фактом протиправної діяльності посадових ТОВ «Технополіс», ОК «ЖБК «Новий будинок Харків» та ТОВ «Захід-Євробуд», які зловживаючи своїм службовим становищем діючи з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, шляхом заволодіння грошовими коштами громадян, внаслідок продажу «неіснуючих» квартир, та земельною ділянкою територіальної громади здійснюють будівництво без належних на те правових підстав.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2017 р. у кримінальному провадженні № 42016221090000240 від 27.12.2016 р. накладено арешт на нерухоме майно - земельну ділянку площею 1,9007 га з кадастровим номером 6310137200:01:033:0001, що розташована за адресою м. Харків, вул. Велика Панасівська, 76, шляхом заборони використання (виконання будівельних робіт), відчуження, розпорядження, поділу, об’єднання, зміни кадастрового номеру земельної ділянки, яка відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта № 138419178 від 20.09.2018 р. перебуває у власності територіальних громад Харківської міської ради.
З вищезазначеної ухвали про накладення арешту убачається, що земельна ділянка за адресою м. Харків, вул. Велика Панасівська, 76 є предметом вчинення злочину, передбаченого ч. ч. 2, 5 ст. 191 КК України, тому на неї накладено арешт з метою забезпечення речових доказів, що мають значення для розслідування вказаного кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 р., де зазначено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
З постанови процесуального керівника у кримінальному провадженні ОСОБА_2 від 18.01.2019 р. убачається, що земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:033:0001, що знаходиться за адресою: вул. Велика Панасівська, 76 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання Харківській міській раді код ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський район, майдан Конституції, будинок 7.
Враховуючи те, що арешт на земельну ділянку накладено з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.
Слідчий суддя враховує, що земельна ділянка, на яку накладено арешт, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та її передано на відповідальне зберігання Харківській міській раді відповідно до постанови процесуального керівника у кримінальному провадженні ОСОБА_2 від 18.01.2019 р., а тому з’ясувавши доводи представника власника майна щодо відсутності підстав обмежувати власника у володінні майном, прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку про те, що скасування арешту не може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, в зв’язку з чим клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 173, 174, 372 КПК України, слідчий суддя
у х в а л и в:
Клопотання Харківської міської ради у кримінальному провадженні № 12015220480001435 від 17.03.2015 р. про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2017 р. на земельну ділянку площею 1,9007 га (кадастровий номер 6310137200:01:033:0001), що розташована за адресою: м. Харків. вул. ОСОБА_3 (Котлова), 76.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: Т.М. Янцовська
Судове рішення № 79360441, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 21.01.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/2810/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: