Рішення № 79360118, 23.01.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"23" січня 2019 р.

Справа №642/5136/18

2/642/230/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Проценко Л.Г.

за участю секретаря Канаєвої К.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що 13.08.2009р. уклав із відповідачем кредитний договір за яким відповідач отримав кредит в розмірі 3800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач неналежним чином виконував обов’язки за кредитним договором, внаслідок чого в нього виникла заборгованість, яка станом на 05.09.2018р. становить 45318,96 грн. та складається з 2881,85 грн. заборгованості за кредитом, 1889,34 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 37913,53 грн. заборгованості за пенею, 500,00 грн. фіксованого штрафу, 2134,24 грн. процентної складової штрафу.

Від представника позивача не надходило клопотань про розгляд справи в загальному порядку.

Відповідач відзиву на позов, заперечень або клопотань до суду не надав. Про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Таким чином суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

13.08.2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, який складається з заяви відповідача, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку». Відповідно до заяви позичальника, відповідач отримав кредит у розмірі 500 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач отримав кредитну картку «Універсальна 55 днів пільгового періоду», із можливістю збільшення кредитного ліміту. (а.с. 10)

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна 55 днів пільгового періоду» встановлю процентну ставку на місяць з 2,5%, а також сплату пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 1% від заборгованості, але не менше ніж 50 грн. один раз на місяць, а також штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань в розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів. (а.с. 11)

Умовами та правил надання банківських послуг передбачено наступне. Пунктом 2.1.1.7.6 встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає сплаті в зазначений банком термін. Пункт 2.1.1.12.2.1 передбачає, що у разі виникнення прострочених зобов’язань, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування. Пункт 2.1.1.12.2.2 встановлює, що у разі виникнення прострочених зобов’язань понад 90 днів, клієнт сплачує банку пеню в розмірах, зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування. При цьому відсотки за користування кредитом клієнт не сплачує. Пунктом 2.1.1.12.6.1 встановлено, що у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. (а.с. 12-26)

Згідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 05.09.2018р. становить 45318,96 грн. та складається з 2881,85 грн. заборгованості за кредитом, 1889,34 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 37913,53 грн. заборгованості за пенею, 500,00 грн. фіксованого штрафу, 2134,24 грн. процентної складової штрафу. (а.с. 5-9)

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.1. ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», до правовідносин мають застосовуватись норми Закону України «Про споживче кредитування», оскільки договір відповідає критеріям споживчого кредитування.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, заборгованість за тілом кредиту по якому станом на 05.09.2018р. складає 2881,85 грн., та за процентами 1889,34 грн.

Також, банком на вказану заборгованість нараховано пеню в розмірі 37913,53 грн. та штрафи у фіксованій частині 500 грн. та процентної складової 2134,24 грн.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, при цьому кожна сторона відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача неустойки та штрафів за невиконання умов договору, суд зазначає наступне.

Кожне з цих нарахувань, відповідно до умов договору (які зазначені в «Тарифах обслуговування кредитних карт» та в пунктах 2.1.1.7.6, 2.1.1.12.2.1, 2.1.1.12.2.2, 2.1.1.12.6.1 «Умова та правил надання банківських послуг») застосовується у разі порушення строків відповідних платежів за кредитом.

У своїй постанові від 21.10.2015р. по справі №6-2003цс15 Верховний Суд України зазначив наступне: «Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.»

Враховуючи положення п.6 ст.3 ЦК України стосовно загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності та розумності, слід навести висновок про те, що покладення на відповідача пені та штрафів за умовами даного кредитного договору буде подвійним притягненням до цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Тому суд, враховуючи, що сукупний розмір заборгованості з тіла кредиту 2881,85 грн. та відсотків 1889,34 грн. дорівнює 4771,19 грн., вважає необхідним відмовити у задоволенні про стягнення пені в розмірі 37913,53 грн. Такий висновок суду узгоджується з положеннями ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування», що регламентує розмір пені у договорах про споживчі кредити та з положеннями ч.3 ст.551 ЦК України, за якою, суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Таким чином на користь ПАТ КБ «Приват Банк» з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, що складається з 2881,85 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1889,34 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 500,00 грн. фіксованої частини штрафу та 2134,24 грн. процентної складової штрафу, що разом складає 7405,43 грн.

Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати що складаються із сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог.

Так, суму задоволених вимог 7405,43 треба помножити на 100 та поділити на суму первісних вимог 37913,53 грн., що дорівнює 19,53%

19,53 відсотків від суми сплаченого позивачем судового збору 1762 грн. дорівнює 344,12 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 1049, 1054 ЦК України , -

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Стягнути з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 7405 (сім тисяч чотириста п’ять) грн. 43 коп. (що складається з 2881,85 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1889,34 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 500,00 грн. фіксованої частини штрафу та 2134,24 грн. процентної складової штрафу, що разом складає 7405,43 грн.)

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) понесені судові витрати у розмірі 344 (триста сорок чотири) грн. 12 коп.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Л.Г. Проценко