
Справа № 640/21513/18
н/п 2/640/938/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2019 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого: судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Кочеткової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/21513/18 (н/п 2/640/938/19) за позовною заявою Моторного (транспортного) Страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (в порядку регресу) до винної особи, -
ВСТАНОВИВ:
19.11.2018 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача сплачене страхове відшкодування в розмірі 18 227, 52 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 09.11.2016 р. в м.Харкові по вул..Гв.Широнінців сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: 1) автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1; 2) автомобіля НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілої особи отримав механічні пошкодження, що підтверджується постановою Московського районного суду м.Харкова від 05.12.2016 р. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами на момент вчинення ДТП не була застрахована ,потерпіла особа звернулась до МТСБУ з повідомленням про настаня ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі звіту №1171 про оцінку матеріального збитку спричиненого автомобілю потерпілої особи, був складений наказ №2015 від 10.03.2017 р. про виплату страхового відшкодування потерпілій особі. Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 17 304,52 грн. відповідно до платіжного доручення №2015рв від 13.03.2017 р. Також позивачем були понесені витрати за послуги аварійного комісара з метою визначення матеріального збитку завданого автомобілю потерпілої особи в розмірі 923 грн., про що свідчить платіжне доручення №68рв від 14.03.2017 р. Після сплати страхового відшкодування МТСБУ має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Так як цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована на момент ДТП, то МТСБУ набуло право вимоги до ОСОБА_1 після виплати страхового відшкодування, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із положеннями п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною і на підставі ч.1 ст.274 ЦПК України, підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 22.11.2018 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з’явився, 10.12.2018 р. до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача за довіреністю – ОСОБА_3 про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у випадку існування підстав для винесення заочного рішення не заперечує проти винесення такого рішення (а.с.57).
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином (а.с.55, 62), причин неявки в судові засідання не повідомив, відзив на позов до суду не подано.
Згідно п.1 ч.3 ст.223 якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно ч.1 ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ухвали суду від 23.01.2019 р., враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1, 09.11.2016 р. о 23 год. 10 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_3 по вул..Гв.Широнінців, при виїзді з двору будинку №41 не надав переваги в русі автомобілю Mitsubishi Lancer д.н. АХ 5538ЕВ, який рухався по вул..Гв.Широнінців, та скоїв з ним зіткнення. Постраждалих осіб внаслідок ДТП немає, транспортним засобам завдані механічні ушкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.2 ПДР, за що передбачена відповідальність ст..124 КУпАП.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2016 р., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн. та стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір на користь держави у розмірі 275,60 грн. (а.с.7).
Постановою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 24.01.2017 р. постанову Московського районного суду м.Харкова від 05.12.2016 р. про визнання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним за ст..124 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., із стягненням судового збору – залишено без змін (а.с.8-9).
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Згідно з ч. 2.1. ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Стаття 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ст. 1.6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Як було встановлено, відповідач на дату дорожньо-транспортної пригоди не виконав вимоги вищевказаного Закону України та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
ОСОБА_2, скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі», подав заяву, як того вимагає ст. 35 п. 35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем (а.с.37).
Відповідно до ст..11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.
Згідно п.40.3 ст.40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Для встановлення розміру заподіяної шкоди, МТСБУ звернулось до суб’єкта оціночної діяльності ФОП «ОСОБА_4І.», який 19.12.2016 р. надав звіт №1171 по визначенню вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ, згідно якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер AX 5538 EB, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_4, пошкодженого в наслідок ДТП 09.11.2016 р., складає 18 657,84 гривні з урахуванням ПДВ на замінні складові частини КТЗ та 17 304,52 гривень без урахування ПДВ на замінні складові частини КТЗ (а.с.11-19).
Вартість послуг аварійного комісара становить 923 грн., які МТСБУ сплатило, що підтверджується платіжним дорученням №68рв від 14.03.2017 р. (а.с.40).
Згідно Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 2015 від 10.03.2017 р. та платіжного доручення № 2015рв від 13.03.2017 р., у зв'язку з настанням події, передбаченої ст. 41 п. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 17 304,52 грн. (а.с. 38, 40).
Таким чином, Моторне (транспортне) страхове бюро України виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України вбачається, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Положення ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Після проведення виплати потерпілим особам у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що позивачем виконані всі передбачені чинним законодавством України вимоги щодо виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, та право вимоги, у межах фактичних витрат, перейшло до позивача до особи, яка є відповідальною за завдані збитки – ОСОБА_1, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1762,00 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.. 4, 76-78, 82, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, с. 1166, 1188, 993, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) Страхового Бюро України – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_5) на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України (02000, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131, п/р р/р 2600101284871 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 17 304 (сімнадцять тисяч триста чотири) гривні 52 копійки та вартість послуг аварійного комісара – 923 (дев’ятсот двадцять три) гривні, а разом 18 227 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять сім) гривень 52 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_5) на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України (02000, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131, п/р р/р 2600101284871 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.
Позивач: Моторне (транспортне) Страхове Бюро України, місцезнаходження: 02000, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131.
Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_5.
Повне судове рішення складено 23.01.2019 р.
Суддя Чередник В.Є.
Судове рішення № 79359827, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 23.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/21513/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: