Ухвала суду № 79359478, 23.01.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4002/18

Провадження № 1-кп/638/686/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді: Штих Т.В.,

Суддів Рибальченко Л.М., Семіряда І.В.,

за участю секретаря Тарасової О.П.

прокурора: Подвашецького Д.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, до затримання мешкав за адресою Донецька область Бахмітський район, м. Бахмут вул. Сількорівська б. 30-а, затримано 06.02.2018 , який перебуває в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,

у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України, -

встановила:

В провадженні суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України.

До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 07.02.2019 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений зазначив, що він покладається на розсуд суду.

Захисник просив суд змінити запобіжний захід, з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Колегія суддів, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, колегією судів враховується, що ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, а саме: можливість переховуватись обвинуваченого від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, а також те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи наступне.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, який має судимість за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 152, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто за вчинення умисних особливо тяжких злочинів проти власності, життя та здоров’я особи, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд продовжує обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 березня 2019 року.

Застосування більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тому суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою .

Керуючись ст.ст.177, 178, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів -

постановила:

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 23 березня 2019 року.

Копію ухвали вручити учасникам провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Т.В. Штих

Судді: Л.М. Рибальченко

ОСОБА_3