Ухвала суду № 79358687, 18.01.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.01.2019 Справа № 554/219/19

Провадження №1-кс/554/1043/2019

У Х В А Л А

іменем України

18 січня 2019 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Троцька А.І.,

за участю секретаря судового засідання Зайцевої Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_1 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42019220750000003 від 04.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт у виді заборони відчуження, користування та розпорядження щодо майна, вилученого під час проведення особистого огляду ОСОБА_2 в порядку ч.3 ст.208 КПК України, а саме: двох банківських карток ПАТ КБ “ПриватБанк” за №5168742222280582; №5168742724676188 та мобільного телефона IPhone 6S з imei 359487086347420.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220750000003 від 04.01.2019 за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

В обґрунтування доводів клопотання слідчий посилається на те, що 10.01.2019 приблизно о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника начальника відділу з персоналу відділу прикордонної служби “Козача Лопань” ІІ категорії (тип А) прикордонного загону (І категорії) Східного регіонального управління (І категорія), знаходячись в автомобілі НОМЕР_1, який розташовувався за адресою: м.Харків, вул.23 серпня, б.2, надав неправомірну вигоду начальнику групи внутрішньої безпеки (з м.д. н.п. Вовчанськ) відділу внутрішньої безпеки по Харківському прикордонному загону ОСОБА_3, шляхом залишення конверту з грошовими коштами в розмірі 300 доларів США, що в розрахунку на національну валюту, згідно офіційного курсу гривні до долара США, становить 8482,56 (вісім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні п’ятдесят шість копійок) в речовому ящику, навпроти переднього сидіння пасажира вище зазначеного транспортного засобу, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3, за невчинення ним, ОСОБА_3, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах ОСОБА_2, дій з використанням наданої йому, ОСОБА_3, влади та службового становища, а саме за не вжиття ОСОБА_3, як начальником групи внутрішньої безпеки, заходів правового реагування по виявленим фактам протиправних дій з боку військовослужбовців відділу прикордонної служби (тип “С”) Харківського прикордонного загону.

10.01.2019 року уповноваженою службовою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтава, о 20 год. 43 хв. в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_2, який добровільно особисті речі, а саме: дві банківські картки ПАТ КБ “ПриватБанк” за №5168742222280582; №5168742724676188 та мобільний телефон IPhone 6S з imei 359487086347420, які в подальшому поміщені до двох поліетиленових пакетів, які скріплені бірками з відповідними підписами.

Постановою від 11.01.2019 року вказані речі визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Слідчий стверджує, що на мобільному телефоні підозрюваного може міститись інформація, яка є необхідною для проведення повного, всебічного та об’єктивного досудового розслідування, а саме інформація про контакти підозрюваного з іншими можливими учасниками кримінального правопорушення.

Крім того, на розрахункових рахунках, які закріплені за вилученими банківськими картками, можуть міститься сліди зняття підозрюваним грошових коштів, які в подальшому передані свідку ОСОБА_3

Враховуючи викладене, підставою арешту вищевказаного майна є визнання його речовим доказом, а відповідно метою арешту є збереження речових доказів у кримінальному провадженні та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення.

На підставі викладеного просить клопотання задовольнити та накласти арешт на вилучене майно.

У судове засідання слідчий не з’явився, надавши заяву про розгляд без участі, клопотання підтримав, просив задовольнити клопотання про арешт майна.

Від представника власника майна ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_4 до канцелярії суду надійшла заява про розгляд без участі.

Розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, у клопотанні слідчого ставиться питання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час особистого огляду ОСОБА_2, а саме: двох банківських карток ПАТ КБ “ПриватБанк” за №5168742222280582; №5168742724676188 та мобільного телефона IPhone 6S з imei 359487086347420.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Судом установлено, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019220750000003 від 04.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

Із клопотання вбачається, що 10.01.2019 року приблизно о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_2, будучи заступником начальника відділу з персоналу відділу прикордонної служби “Козача Лопань” ІІ категорії (тип А) прикордонного загону (І категорії) Східного регіонального управління (І категорія), надав неправомірну вигоду начальнику групи внутрішньої безпеки (з м.д. н.п. Вовчанськ) відділу внутрішньої безпеки по Харківському прикордонному загону ОСОБА_3 в розмірі 300 доларів США за невчинення ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за не вжиття ОСОБА_3 заходів правового реагування по виявленим фактам протиправних дій з боку військовослужбовців відділу прикордонної служби (тип “С”) Харківського прикордонного загону.

10.01.2019 року в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_2, який добровільно особисті речі, а саме: дві банківські картки ПАТ КБ “ПриватБанк” за №5168742222280582; №5168742724676188 та мобільний телефон IPhone 6S з imei 359487086347420, які в подальшому поміщені до двох поліетиленових пакетів, які скріплені бірками з відповідними підписами, про що складено відповідний протокол від 10.01.2019 року.

Постановою слідчого від 11.01.2019 року вилучені під час особистого огляду речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42019220750000003.

З матеріалів кримінального провадження у їх сукупності вбачається, що вилучене майно могло зберегти на собі сліди злочину, що підтверджується, зокрема, протоколами слідчих дій та матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Положеннями статті 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч.2 ст.167 та ч.1 і 2 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З досліджених у сукупності матеріалів клопотання вбачається, що зазначена слідчим у клопотанні річ могла зберегти на собі сліди злочину в межах досудового розслідування за ознаками ч.3 ст.369 КК України.

Тому, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вищевказане майно, яке 10.01.2019 року було вилучене від час особистого огляду ОСОБА_2, могло зберегти на собі сліди злочину, може бути доказом кримінального правопорушення, а також враховуючи виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначене майно для забезпечення належного зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення можливості їх втрати або знищення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 98, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_1 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт у виді заборони відчуження, користування та розпорядження щодо майна, вилученого під час проведення особистого огляду ОСОБА_2, а саме: дві банківські картки ПАТ КБ «ПриватБанк» за №5168742222280582; №5168742724676188 та мобільний телефон IPhone 6S з imei 359487086347420, визначивши місцем зберігання вказаного майна у камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтава.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_1

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: А.І. Троцька