Вирок № 79357374, 22.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2019 Справа №607/5616/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210010000391 від 09 лютого 2018 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в с. Зубильне Локачинського району Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого:

- 11 жовтня 2001 року Локачинсьим районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 140, 70 КК України до покарання у виді виправних робіт терміном 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

- 27 травня 2002 року Локачинсьим районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 15, ч. 31 ст. 185, ч.3 ст. 186, 70, 71 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;

- 03 травня 2007 року Локачинсьим районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 13 листопада 2017 року Тернопільським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, з середньою – спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, несудимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України, за участю

прокурора Свачій М.І.

захисників адвокатів Строцень Т.О., Кукарін В.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2018 року близько 12.00 год. обвинувачений ОСОБА_1 вступив в злочинну змову із обвинуваченим ОСОБА_2, направлену на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі. Реалізуючи свій злочинний умисел, 08 лютого 2018 року близько 12.00 год. обвинувачений ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2, перебуваючи на території Микулинецького кладовища, що по вул. Микулинецька, 29 в м. Тернополі, діючи за попередньою змовою, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за ними ніхто не спостерігає та їхні дії не будуть помічені сторонніми особами, з місця поховання ОСОБА_5, таємно за допомогою сокири шляхом відривання від надгробного пам'ятника, заволоділи бронзовим барельєфним портретом померлого.

Продовжуючи свою злочинну діяльність об'єднану єдиним умислом направленим на заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, 08 лютого 2018 року близько 12.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_2, перебуваючи на території Микулинецького кладовища, що по вул. Микулинецька, 29 в м. Тернополі, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за ними ніхто не спостерігає та їхні дії не будуть помічені сторонніми особами, з місця поховання ОСОБА_6, таємно за допомогою сокири шляхом відривання від надгробного пам'ятника, заволоділи бронзовим барельєфним портретом померлого.

Із викраденим бронзовими барельєфними портретами померлих обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втекли.

Також, 13 лютого 2018 року, в обідню пору доби, перебуваючи на території Микулинецького кладовища, що по вул. Микулинецька, 29 в м. Тернополі, обвинувачений ОСОБА_1, діючи повторно, за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_2, незважаючи на моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та їхнього місця поховання, переслідуючи корисливий мотив, скориставшись тим, що за ними ніхто не спостерігає та їхні дії не будуть помічені сторонніми особами, підійшли до могили ОСОБА_7, звідки за допомогою сокири із надгробного пам'ятника померлої відірвали бронзовий барельєфний портрет.

Продовжуючи свою злочинну діяльність об'єднану єдиним умислом направленим на заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, 13 лютого 2018 року близько обіду обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_2, перебуваючи на території Микулинецького кладовища, що по вул. Микулинецька, 29 в м. Тернополі, незважаючи на моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та їхнього місця поховання, переслідуючи корисливий мотив, скориставшись тим, що за ними ніхто не спостерігає та їхні дії не будуть помічені сторонніми особами, підійшли до могили ОСОБА_8, звідки за допомогою сокири із надгробного пам'ятника померлого відірвали барельєфний портрет.

Із викраденими бронзовими барельєфними портретами померлих обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втекли.

Окрім цього, 09 лютого 2018 року близько 10.40 год. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на території Микулинецького кладовища, що по вул. Микулинецька, 29 в м. Тернополі, діючи повторно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, з місця поховання ОСОБА_9, таємно за допомогою сокири шляхом відривання від надгробного пам'ятника, заволодів бронзовими композиціями у кількості трьох штук, а саме: 1) вінок на якому наявні жайворонки із розкритими крилами; 2) композиція із пензликів з квітами; 3) пташка-жайворонок.

Із викраденим бронзовими композиціями обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік.

Наприкінці лютого 2018 року близько вечора, точної дати та часу встановити не вдалось, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи на території Микулинецького кладовища, що по вул. Микулинецька, 29 в м.Тернополі, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, з місця поховання ОСОБА_10, таємно за допомогою сокири шляхом відривання від надгробного пам'ятника, заволодів бронзовим погруддям померлого до якого прикріплене суцвіття яблуні.

Із викраденим бронзовим погруддям померлого та кріпленням у вигляді цвіту яблуні обвинувачений ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 297 КК України, тобто незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 297 КК України, тобто незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

22 січня 2019 року між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Свачій М.І. та ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 297 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях.

Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, а саме за ч. 3 ст. 297 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку. З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період дії іспитового строку, на нього слід покласти передбачені ст.76 КК України обов'язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для виправлення ОСОБА_1.

Також, 22 січня 2019 року між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Свачій М.І. та ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 297 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях.

Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2, а саме за ч. 3 ст. 297 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку. З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період дії іспитового строку, на нього слід покласти передбачені ст. 76 КК України обов'язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для виправлення ОСОБА_2

В угодах передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки їх невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження вказаних угод про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України, які згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодами.

Також судом встановлено, що умови даних угод відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Свачій М.І. та ОСОБА_1 угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Окрім цього, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Свачій М.І. та ОСОБА_2 угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який суд вважає, слід скасувати та звільнити ОСОБА_1 з-під варти із залу суду.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Свачій Мирославом Ігоровичем та ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями узгоджене сторонами покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки .

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати обраний ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти із залу суду.

Затвердити укладену між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Свачій Мирославом Ігоровичем та ОСОБА_2 угоду про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями узгоджене сторонами покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців .

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо