Ухвала суду № 79356949, 23.01.2019, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/133/19

Провадження № 2-з/576/1/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Глухів

Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Мазур С.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Аграрні інвестиції», Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа ОСОБА_2, про визнання протиправним відсторонення, скасування рішення та поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – Позивач або заявник) звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Аграрні інвестиції» (далі – Відповідач 1) та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Відповідач 2), третя особа ОСОБА_2, про визнання протиправним відсторонення, скасування рішення та поновлення на посаді.

Одночасно з пред’явленням позову позивач подав заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 та/або іншим особам, призначеним Відповідачем 2 вчиняти будь-які дії, пов’язані з господарською чи іншою діяльністю ПП «Аграрні Інвестиції», в тому числі виконувати обов’язки керівника – директора ПП «Аграрні Інвестиції», а також шляхом зупинення виконання рішення Відповідача 2 від 28.12.2018 із зобов’язанням погоджувати свої дії з власником таких активів ПП «Аграрні інвестиції». Про зупинення виконання рішення внести відповідний запис та відновити запис про директора ПП «Аграрні Інвестиції» ОСОБА_1.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Заяву про забезпечення позову подано з додержанням вимог статті 151 ЦПК України та мотивована тим, що рішенням Відповідача 2 було відсторонено Позивача від здійснення трудових обов’язків директора підприємства та з 01.01.2019 року призначено директором третю особу, який на думку позивача вчиняє незаконні управлінські функції на підприємстві, котрі можуть призвести до вкрай несприятливих наслідків, а тому існує реальна загроза невиконання чи реального утруднення не виконання рішення при задоволенні позову, а саме може призвести до зловживання процесуальними правами та вчинення дій, які унеможливлять поновлення Позивача на посаді неіснуючого підприємства.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якої забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи те, що предметом спору є оспорювання правомірності відсторонення Позивача та звільнення його з посади, суд приходить до висновку про те, що такі заходи забезпечення позову як тимчасове зупинення виконання рішення Відповідача 2 та заборона третій особі виконувати обов’язки керівника ПП «Аграрні інвестиції», враховуючи зупинення виконання вказаного рішення є співмірними заявленим вимогам; не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті; є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. Водночас внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про відновлення запису про директора ПП «Аграрні інвестиції» ОСОБА_1 за своїм змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, а зобов’язання Відповідача 2 погоджувати свої дії з власником таких активів ПП «Аграрні інвестиції» не відноситься до суті спору, тому в цій частині заява не підлягає задоволенню.

Незастосування заходів забезпечення позову за наявності для цього підстав, саме по собі може потягти неможливість або ускладненість при виконанні судового рішення, що являлось би порушенням права на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту за змістом ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання рішення суду є невід'ємною частиною судового розгляду.

Також слід звернути увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходу забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про необхідність часткового вжиття заходів забезпечення позову у вказаній справі. Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 6 ст. 154, ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Перелік випадків, у яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.

Враховуючи те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Забезпечити позов у цивільній справі за № 576/133/19, провадження № 2/576/123/19 за позовом ОСОБА_1 (вул. Будьоного, буд. 31, с. Соснівка, Глухівський район, Сумська область, п.і.41442, РНОКПП НОМЕР_1) до Приватного підприємства «Аграрні Інвестиції», (вул. Рильський шлях, буд. 1 А, м. Глухів, Сумська область, п.і. 41400, ЄДРПОУ 34950459), Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаним від корупційних та інших злочинів, (вул. Бориса Грінченка, буд. 1, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 41037901), третя особа: ОСОБА_3, (с. Шевченкове, Барський район, Вінницька область, п.і. 23055, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання протиправним відсторонення, скасування рішення та поновлення на посаді шляхом заборони ОСОБА_4 та/або іншим особам призначеним Відповідачем 2 виконувати обов’язки керівника – директора ПП «Аграрні інвестиції», ЄДРПОУ 34950459 шляхом зупинення виконання рішення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 28.12.2018 стосовно ПП «Аграрні інвестиції» (ЄДРПОУ 34950459) до набрання законної сили судового рішення у даній справі.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини четвертої статті 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом. Строк пред'явлення до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя С.А. Мазур