Постанова № 7935663, 03.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2009 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2-а-13535/09 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі М.П. Ясківець,

за участю:

представника позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест»- Храпача О.В.,

представника відповідача: Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області Крутько Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест»до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест» (надалі позивач)звернулося до суду із позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області (надалі відповідач)про застосування фінансових санкцій № 016807 від 03 листопада 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 03 листопада 2008 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області було неправомірно винесено постанову „Про застосування фінансових санкцій” № 016807. Відповідно до зазначеної постанови до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн. за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт”, а саме: без оформлення ліцензійної картки на транспортний засіб та ліцензії на право перевезення вантажів, в той час, як позивачем здійснювалось перевезення для власних потреб, яке відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільній транспорт»не потребує наявності таких документів.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт». У зв`язку з тим, що позивач здійснював вантажне перевезення, у нього повинні бути на час перевезення ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах та для водія - ліцензійна картка, чого не було у позивача під час проведеної перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест»є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Полтавської міської ради 09.09.2003 року, про що зроблено запис до єдиного державного реєстру № 1588120 0000 001972 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 082851, код ЄДРПОУ 32636002)

25.09.2008 року з метою виконання умов договору постачання продуктів харчування № 18 від 04.10.2008, що укладений позивачем з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ТОВ «Енерготехінвест»здійснювало перевезення власного товару на власному автомобілі ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1, в указане підприємцем ОСОБА_1 місце, згідно його рознарядки на реалізацію товару. Цим місцем прийому-передачі товару, згідно рознарядки, є склад Олександрійської школи інтернату для дітей сиріт, що знаходиться в с. Понтаєвка, Олександрійського р-ну, Кіровоградської області.

25.09.2008 при проведенні рейдової перевірки (автодорога «Решетилівка - Дніпропетровськ») відповідно до завдання на перевірку № 014768 від 22.09.2009 державними інспекторами Теруправління у Полтавській області був перевірений транспортний засіб марки ГАЗ 3302 д.р.н. НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «Енерготехінвест».

Водій ОСОБА_2. для перевірки надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, дорожній лист № 580455, виданий ТОВ «Енерготехінвест», та накладну на вантаж № 60474 від 25.09.2008, згідно якої відправник вантажу ОСОБА_1, одержувач вантажу -Олександрівська загальноосвітня школа-інтернат для дітей, вантаж - м'ясо (яловичина, 1 категорії).

В ході проведення перевірки перевіряючими встановлено, що позивачем здійснюється перевезення вантажу, без оформлення ліцензійної картки на даний транспортний засіб та ліцензії на право перевезення вантажів, що , на думку відповідача, є порушенням ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами перевірки був складений акт № 057652, водій ОСОБА_2. з актом ознайомлений, акт підписав, в пояснення зазначив «ознайомився».

Повідомлення що про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт № 17-02-08/3415 від 06.10.2008 позивачу було направлено 07.10.2008 і згідно відмітки відділення зв'язку вручено 13.10.2008.

03.11.2008 розгляд справи відбувся в присутності директора ТОВ «Енерготехінвест», який надав усні та письмові пояснення по суті порушення та зазначив, що вантажні перевезення здійснює для власних потреб. Надав копії дорожнього листа, виписки з банку, договору постачання № 18 від 04.01.2008, укладеного між Товариством та СПД ФО ОСОБА_1, накладної № 2398 від 25.09.2009 тощо.

За результатом розгляду справи, на підставі аб. З ч.І ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», винесена постанова № 016807 про застосування до ТОВ «Енерготехінвест»фінансової санкції в сумі 1700,00 грн.

З данним рішенням не погодився позивач та звернувся до суду про визнання його нечинним.

Надаючи оцінку оспорюваному рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Територіальне управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області (діє відповідно до Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005 № 888) (далі - Положення про Теруправління) є територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, створене відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 № 1190.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт»(в подальшому -Закон України) Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Пунктом 5 Положення про Теруправління визначено, що Головавтотрансінспекція має право проводити перевірку автомобільних транспортних засобів загального користування щодо їх відповідності вимогам законодавства про автомобільний транспорт.

Процедуру здійснення державного контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»(далі - Порядок контролю).

Пунктом 4 Порядку контролю встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

25.09.2008 рейдова перевірка автодороги «Решетилівка - Дніпропетровськ»проводилась відповідно до завдання на перевірку № 014768 від 22.09.2009 державними інспекторами Теруправління у Полтавській області, якими перевірений транспортний засіб марки ГАЗ 3302 д.р.н. НОМЕР_1.

Таким чином відповідач діяв у межах своїх повноважень, та у спосіб, передбачений законом.

За наслідками відповідної рейдової перевірки винесено постанову № 016807 про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений абз. З ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою було постановлено застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест»фінансові санкції в сумі 1700 гривень.

У постанові про застосування фінансових санкцій відповідач посилається на норми, передбачені ст. 48, абз. З, ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», які містять перелік документів, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Зазначені норми Закону України «Про автомобільний транспорт»регламентують вимоги до автомобільного перевізника. В ст. 29 вказаного Закону чітко надається визначення - «Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів та вантажу на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії, надає послуги за договором перевезення транспортним засобом».

В ст. 48 Закону перелічені документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, а саме: документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна, або інший визначений законодавством документ на вантаж. Відповідно до ст. 33 Закону України „Про автомобільний транспорт” автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Також, відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення, відповідно до статті 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортним кодексом).

Як вбачається з матеріалів справи, договір перевезення не укладався, відповідно транспортна накладна не складалася.

Крім того, судом встановлено, що позивачем здійснювалось перевезення вантажу для власних потреб підприємства. При цьому позивач не надавав послуг по перевезенню вантажів, не мав відповідної ліцензії та не укладав договорів на перевезення вантажів, що є обов'язковими умовами, які визначені ст. 33 Закону України „Про автомобільний транспорт”. Це підтверджується і тим, що ст. 50-52 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлені істотні умови для договору перевезення вантажу, обов'язки перевізника та замовника. Однак, дані умови взагалі не є характерними для договору постачання №18 від 04.01.2008р., укладеного між ТОВ «Енерготехінвест»і підприємцем ОСОБА_1, оскільки цей договір є фактично договором купівлі - продажу.

Перевезення вантажу здійснене ТОВ «Енерготехінвест»25.09.2008р. не може вважатися перевезенням на замовлення підприємця ОСОБА_1 тому, що останній не має права розпоряджатися майном, яке йому не належить і не знаходиться в його правомірному віданні. Адже товар був отриманий останнім в указаному ним місці в с. Понтаєвка, Олександрійського р.-ну, Кіровоградської області, згідно договору купівлі-продажу, і лише після цього він набуває право власності на нього, тобто право вільно і на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися товаром (в т.ч. перевозити його в будь якому напрямку і будь-яким способом).

Також, доки вантаж належить безпосередньо перевізнику, всі перевезення цього вантажу являються перевезенням виключно для власних потреб, якщо інше не встановлено договором.

Відтак позивачем в ході судового засідання доведено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест»здійснювало перевезення вантажу для власних потреб підприємства.

Згідно ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у вигляду штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест»не було автомобільним перевізником на час проведення перевірки 16.11.07, суд приходить до висновку, що обов'язку оформлення документів, визначених ст.ст. 39, 40 Закону „Про автомобільний транспорт”, позивач не мав, а тому спірна постанова Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області про застосування фінансових санкцій суперечить приписам ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт”, яка вказує на застосування відповідальності, саме автомобільних перевізників.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник, це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи(та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що він регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Таким чином, посилання позивача не незаконність постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області від 03.11.2008 № 016807 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест»фінансових санкцій є обґрунтованим.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення з Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області на його користь судових витрат , з урахуванням витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне, зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з ч.1 та ч. 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на правову допомогу.

Розмір судового збору, відповідно до ч. 3 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України визначається підпунктом «б»пункту 1 статті 3 Декрета Кабінета Міністрів України «Про державне мито»і складає 3 грн 40 коп.

Сплата позивачем судового збору у розмірі 3 грн 40 коп. підтверджується наявною у справі квитанцією від 13.11.2008 № 24Р13119 і тому підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Натомість, витрати на правову допомогу суд вважає не доведеними. Так, по-перше, на квитанції про оплату послуг № 4 від 10.11.2008 відсутній на місці мокрої печатки відтиск відповідної печатки; по-друге, не надана копія договору про надання правової допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт”, ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160 - 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест» до Територіального управління Головавтотрансінспекція у Полтавській області про скасування постанови про застосуванн фінансових санкцій № 016807 від 03.11.2008 року задовольнити.

Скасувати постанову № 016807 від 03.11.2008 року Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2009 року.

СуддяС.О. Удовіченко