Рішення № 79356385, 23.01.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/16133/18

Провадження №2/521/822/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Граніна В.Л., при секретарі Шкребтієнко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Одеська Універсальна Товарна Біржа «ДЖІП», про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна від 12.10.1994 року, квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Одеській Універсальній Товарній Біржі «ДЖІП».

У підтвердження своїх вимог позивачі посилаються на те, що після укладення вказаного договору право власності на вказану квартиру було зареєстровано Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації, однак вказаний договір не був зареєстрований нотаріально. На теперішній час позивачі вирішили розпорядитися своєю квартирою шляхом її продажу, однак нотаріусом їм було відмовлено, а тому вони змушені звернутися до суду з вказаним позовом.

Позивачі у судовому засіданні участі не приймали, однак їх представник надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач також не приймав участь у судовому засіданні, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки до суду не повідомив, заперечень на позов не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, суд, зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що достатньо підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що 12.10.1994 року між ОСОБА_1, яка також діяла від імені і в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4, та ОСОБА_3 було укладено договір №94/0433 купівлі - продажу нерухомого майна від 12.10.1994 року, квартири АДРЕСА_1. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації.

На теперішній час позивачі вирішили розпорядитися своєю квартирою шляхом її продажу, однак нотаріусом їм було відмовлено, оскільки угоди затверджені на біржі не передбачені як правовстановлюючий документ.

Суд виходить з того, що при укладанні договору між сторонами було досягнуто згоди по всім важливим пунктам договору.

Так, позивачі, з однієї сторони, передали відповідачу обговорену заздалегідь суму грошей, а відповідач, у свою чергу, передав правовстановлюючі документи на вищезазначену квартиру, фактично передав у користування.

Біржове оформлення сторонами було вибрано, оскільки така форма оформлення подібного роду договорів відповідала дійсному законодавству, що підтверджується державною реєстрацією спірного договору.

З моменту придбання вищевказаного нерухомого майна і до цього часу, позивачі здійснюють право користування та володіння даною квартирою у повному обсязі, сплачують всі комунальні послуги, здійснюють поточний ремонт.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» №1957 ХІІ від 10.12.91 року, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), нотаріальне посвідчення угод обов'язково лише у випадках, встановлених законом. Суд за позовом сторони, яка виконала усі умови угоди, може визнати таку угоду дійсною.

Відповідно з п. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року, зі змінами №15 від 15.05.1998 року «Про судову практику по справам про визнання угод недійсними, з підстав недодержання нотаріальної форми», визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі - продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд, на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд вважає, що сторони домовилися про усі істотні умови договору купівлі - продажу квартири, виконання договору відбулося.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичних або юридичних осіб, поданому відповідно до даного Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами й іншими особами доказів, що беруть участь у справі

Статтею 41 Конституції України, встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту посвідчення договору, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору дійсним, якщо договір відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

При таких обставинах суд вважає, що такий договір можна визнати дійсним.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим позивачі просять стягнути з відповідача на їх користь судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. в рівних частинах на кожного.

Керуючись ст.ст. 16, 220, 334, 638, 658 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 18, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) до ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1), третя особа Одеська Універсальна Товарна Біржа «ДЖІП» (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Гоголя, 12), про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі - продажу нерухомого майна від 12.10.1994 року, квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2, з однієї сторони, та ОСОБА_3, з іншої сторони, на Одеській Універсальній Товарній Біржі «ДЖІП» - дійсним.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий