Рішення № 79356260, 23.01.2019, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 23.01.2019

Справа № 501/1708/18

2/501/23/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Смирнова В.В.,

при секретарі Кочкіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Чорноморську цивільну справу:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Державне підприємство «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту»

представник позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Євфімішин П.В, Бессараба П.А.

вимоги заявника: про поновлення на роботі і виплаті заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості з виплат заробітної плати

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції заявника та представника позивача.

26 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про поновлення на роботі і виплаті заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості з виплат заробітної плати.

Заява обґрунтована тим, що на підставі спірних наказів, відповідач здійснив скорочення чисельності працівників і звільнив його з посади економіста та незаконно притягнув його до дисциплінарної відповідальності.

Позивач, посилаючись на ст.ст.5, 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст.ст.19, 22, 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.ст.10-18КЗпП України, ст. 13 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1982 року № 158 вважає незаконними дії відповідача щодо скорочення чисельності працівників та штату, яке потребує відповідно до колективного договору підприємства та галузевої угоди працівників рибної промисловості сумісного рішення профкому та адміністрації відповідача не пізніш як за три місяці з наданням вивільненим працівникам відповідних гарантій. Також, позивач вказує, що дане звільнення відбулося з порушенням ст.53 ч.3 Закону України «Про запобігання корупції», адже він не підлягає звільненню оскільки викрив керівника відповідача в корупційному діянні, за яке останнього звільнено. Також, наказ про застосування до позивача догани не відповідає вимогам ст.ст.147-149 КЗпП України, адже самого дисциплінарного проступку не було, а позивач виконував вимоги керівництва.

Відповідач проти задоволення позову заперечував у наданих суду запереченнях ( т. 1 а.с. 54-68) мотивуючи тим, що позивача звільнено відповідно до норм трудового законодавства щодо скорочення працівників, а догану йому оголошено у зв'язку зі скоєнням прогулу.

Позивач звернувся з заявою про розгляд справи без його участі ( т.2, а.с.51).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Відзив на позовну заяву від представника відповідача (т.1, а.с. 54-149).

Відповідь (заперечення ) на відзив відповідача від позивача(т.1 а.с. 156-188).

Заява про ознайомлення з матеріалами справи від представника відповідача (т.1, а.с.190).

Розпорядження Іллічівського міського суду Одеської області про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи (т.1, а.с. 192).

Заперечення представника відповідача (т.1, а.с. 196-199).

Відповідь на заперечення від позивача (т.1, а.с. 214-219).

Клопотання про долучення доказів від представника позивача (т.1, а.с. 221-225).

Клопотання про витребування доказів від представника позивача (т.1, а.с. 229-234).

Заява про уточнення позовних вимог та заміну назви відповідача (т.1, а.с. 242-243).

Клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів (т.2, а.с. 41-48).

Заява представника відповідача про перенесення розгляду справи (т.2, а.с. 49).

Клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності (т.2, а.с. 51)

Заява від позивача про відвід судді (т.2, а.с.52-54).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27 червня 2018 року суддею Максимович Г.В. відкрито провадження по справі.

Ухвалою від 26 серпня 2018 року суддею Смирновим В.В. прийнято до свого провадження цивільну справу.

Ухвалою від 15 листопада 2018 року задоволено заяву представника позивача та витребувано докази по справі.

Ухвалою від 08 січня 2019 року зупинено провадження по справі, та передано справу до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою від 08 січня 2019 року суддею Пушкарським Д.В. відмовлено у задоволені клопотання позивача про відвід судді.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ДП «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» у 2017 році на посаду економіста, що підтверджується копією наказу.

22 березня 2018 року відповідачем видано наказ «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників» №23 відповідно до якого передбачено скоротити посади економіста та заступника капітана. В обґрунтування наказу не наведено даних про узгодження скорочення працівників з Держирибагентством, з Профкомом, економічні розрахунки та інше.

Наказом №4-к від 31 травня 2018 року капітана державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» економіста ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі п.1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності працівників ( т.2, а.с. 2-3)

Наказом №25 від 30.03.2018 року капітана державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» економісту ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни.

Наказом №5-к від 01.06.2018 року капітана державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» «Про прийняття на роботу» прийнято на посаду помічника капітана ОСОБА_5

Наказом №40 від 31.05.2018 року капітана державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» «Про внесення змін до штатного розкладу» введено нові посади на підприємстві у день звільнення позивача.

У відповідності з наказом Державого агентства рибного господарства України з 23 жовтня 2018 року перейменовано державне підприємство «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» у державне підприємство «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» про, що зазначено у клопотанні позивача про уточнення позовних вимог ( т.1, а.с. 242-243).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 5 Закону «Про колективні договори та угоди» встановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Статтею 9 Закону встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівниківпідприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Отже, з урахуванням зазначених норм, власник не має права вийти за межі колективного договору та галузевої угоди, які діють на підприємстві, як локальний нормативний акт, і вихід за межи дії яких є протизаконним.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах по справі від 24 жовтня 2018 року № 487/6172/16-ц, від 08 жовтня 2018 року справа № 524/4471/16-ц, від 06 вересня 2018 року справа № 487/2209/17 та ін.

Більш того, у своїх рішеннях Верховний Суд (від 06.06.2018 року по справі «Арселор-Мітал») неодноразово посилався на те, що згідно зі статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1982 року № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, ратифікованої Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Відповідно до п.1.19 Галузевої угоди між Держрибагентством України (до структури якого відноситься ДП «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту») та професійною спілкою працівників рибного господарства України №1768/18-12 від 27.12.2012 року: «Державне агентство рибного господарства України доручає керівникам підприємств узгоджувати з первинними профспілковими організаціями рішення про зміни в організації виробництва, скорочення чисельності працівників не пізніше ніж за 3 місяці до намічених дій з їх з економічним обґрунтуванням, а також із запланованими заходами щодо забезпечення зайнятості вивільнених працівників.

Між тим ніяких узгоджень з профкомом «ТОВ Іллічівський морський рибний порт» та ДП «Портовик», яка підписала Колективний договір з ДП «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» відповідачем не здійснено, як і не було ніякого економічного обгрунтування наказу відповідача про скорочення посад.

Пунктом 2.3 Колективного договору трудового колективу та адміністрації Державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» реєстраційний №187/2 від 22.01.2015 року (з наступними змінами) зазначено: «Працедавець зобов`язаний повідомити Профком не пізніше чим за три місяці про намір здійснити зміни у структурі виробництва та формах управління, які ведуть до скорочення працівників, за виключенням обставин, які не залежать від працедавця.

При виникненні на підприємстві необхідності скорочення більше 8% працівників (на протязі всього календарного року), рішення про це приймається працедавцем разом з Профкомом після проведення консультації з Державним агентством рибного господарства України».

Консультацій з Держрибагентством України відповідачем не проведено.

Згідно оскарженого наказу скорочували двох працівників, що згідно звітів підприємства (22 особи) складає більше 8%, а саме 9,09%.

Таким чином, рішення про скорочення працівників прийнято всупереч Колективного договору керівником одноособово, а не сумісно з профкомом, який за три місяці до вирішення питання про скорочення не був належним чином інформований про вказані дії.

Згідно ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Доказів економічного або іншого обґрунтування необхідності скорочення посад на підприємстві відповідач не надав.

У день звільнення позивача відповідач видав наказ №40 від 31.06.2018 року «Про внесення змін до штатного розкладу», яким введено нові посади на підприємстві, але всупереч ст.42-1 КЗпП України позивачу влаштуватись на нові посади не запропонував.

Статтею 53 ч.3 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особа або член її сім'ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою. Вказана норма кореспондується з чинними міжнародними правовими актами конвенцією Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію від 27.01.1999 року (ст.22), конвенцією Ради Європи про цивільно-правову відповідальність за корупцію від 04.11.1999 року (ст.9), конвенцією ООН проти корупції від 31.10.2003 року.

Судом встановлено, що за заявами позивача та заступника капітана Держрибагентством України проведено внутрішній аудит підприємства яким виявлено, що керівник - капітан ОСОБА_6, який видав оскаржені накази, незаконно виписав собі премії на значні суми та допустив перевитрати по бензину. У зв`язку з викладеним, НАЗК на ОСОБА_6 складені протоколи про корупційне правопорушення і у серпні 2018 року з ним розірвано контракт.

Таким чином, у звільняючи особу, яка є викривачем, керівник відповідача, вийшов за межі наданих йому прав щодо можливості звільнення зазначеної особи, що є протизаконним.

Вказані дії керівництва відповідача, яке не мало ніяких обґрунтувань скорочення посади позивача, при чому створивши нові тотожні скороченій посади і прийнявши на них інших людей, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини є порушенням статті 8, 14 Європейської конвенції з прав людини і визнаються дискримінацією (рішення у справах «Сідабрас та Джяутас проти Литви» заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року).

У п.38 рішення Сідабрас та Джяутас проти Літви ЄСПЛ нагадав, що ст. 14 Конвенції захищає осіб, які знаходяться в однаковому становищі, від необґрунтованої різниці у відношеннях до них при здійсненні ними прав та свобод, визнаних Конвенцією.

А право на працю є одним з прав на приватне життя людини (рішення ЄСПЛ Волков проти України).

У справі зібрані належні докази незаконності наказу капітана державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» №25 від 30.03.2018 року «Про оголошення догани ОСОБА_1.», а саме пояснення безпосереднього керівника - заступника капітана про виконання позивачем виробничого завдання у час, який відповідач вважає прогулом.

Доказів про використання позивачем робочого часу у власних цілях відповідачем не надано.

Таким чином, підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у відповідача відсутні у зв'язку з відсутністю дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.3 п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.92р. зі змінами, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно з п.5 Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 8 вищезазначеної Постанови, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до бухгалтерських довідок ДП «СК ІМРП» за Формою 2 та розрахунку позивача середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу складає:

розрахунок заробітної плати за 1 робочий день економіста підприємства:

-у квітні заробітна плата (оклад) за 19 робочих днів склала 9200 грн.

-у травні заробітна плата (оклад) за 21 робочий день склала 9200 грн.

Відповідно до розрахунку заробітна плата за 40 робочих днів квітня-травня 2018 року склала 18400 грн.: 9200+9200 = 18400 грн.

Або 460 грн. за один робочий день: 18400(грн.):40 (дн.)=460 грн.

Розрахунок заборгованості у зв'язку з вимушеним прогулом:

-кількість робочих днів за період з 01.06 по 23.01.2018 року складає 163 дні:

20+22+22+20+22+22+20+15=163 дні (Червень-20, липень - 22, серпень - 22, вересень - 20, жовтень - 22, листопад - 22, грудень-20, січень - 15).

Заборгованість за вимушений прогул складає 74980 грн.: 460(грн.)(заробітна плата за 1 день) х 163(дн.)=74980 грн.

Таким чином, сума заборгованості ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» ОСОБА_1 складає 74980 грн. (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень).

Не підлягає задоволенню позовна вимога позивача щодо виплати йому премії за час вимушеного прогулу, оскільки згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» премія є додатковим видом заробітної плати і підлягає виплаті за виробничі показники.

Суд при прийнятті рішення керується і іншими правовими підставами, у тому числі статтею 43 Конституції України, якою закріплено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується право від незаконного звільнення.

Право на працю закріплено також і в ст.23 Загальної декларації прав людини, яка прийнята Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року.

Статтею 22 Конституції встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Принцип верховенства права закріплений у ст.8 Конституції України передбачає найвищу юридичну силу Конституції України. Закони повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.4 Генеральної конвенції Міжнародної організації праці від 02.06.1982 «Про припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця» зазначено, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

З відповідача слід стягнути судовий збір відповідно до вимог ст.141 ЦПК України у розмірах, встановлених ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» про скасування наказів, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та заборгованості з виплати заробітної плати у вигляді премії - задовольнити частково.

Скасувати накази капітана державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» №4-к від 31.05.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1.» та №23 від 22.03.2018 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників ДП «СК ІМРП», то №25 від 30.03.2018 року «Про оголошення догани ОСОБА_1.».

Поновити ОСОБА_1 на посаді економіста Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту».

Стягнути з Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» (місцезнаходження: індекс 68094, м. Чорноморськ-5, с. Бурлача Балка, Одеська область, ЄДРПОУ 32927460) на користь ОСОБА_1 (місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01 червня 2018 року у розмірі 74980 грн. (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» (місцезнаходження: індекс 68094, м. Чорноморськ-5, с. Бурлача Балка, Одеська область, ЄДРПОУ 32927460) на користь держави судовий збір у розмірі 1747,90 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за один місяць в сумі 9200 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Іллічівський міський суд Одеської області.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

позивач: ОСОБА_1 (місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

відповідач: Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» (місцезнаходження: індекс 68094, м. Чорноморськ-5, с. Бурлача Балка, Одеська область, ЄДРПОУ 32927460)

Головуючий В.В. Смирнов.