Постанова № 7935352, 12.11.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12.11.2009 р.                                         17:10                              № 2а - 4644/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Горохівський сільський будівельнийкомбінат", <Позивач адресса >

доДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області,

проскасування рішення,

за участю представників:

від позивача: Бутенко Д.В., довіреність від 03.09.2009 року

Сириця Т.О. довіреність від 03.09.2009 року

від відповідача: Плохотнюк Н.В., довіреність №16527/п /10-014, від 14.09.09;

Закритим акціонерним товариством "Горохівський сільський будівельнийкомбінат", пред’явлено позов до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000122301/0 від 02.02.2009 року, № 0000122301/1 від 10.04.2009 року, №0000122301/2 від 29.05.2009 року, № 0000122301/3 від 14.08.2009 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

15.10.2009 року, позивачем було надано заяву про забезпечення позову. Під час судового засідання, представниками позивача було відкликано заяву про забезпечення позову, у зв'язку з чим вона судом не розглядалась.

Відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що рішення № 0000122301/0 від 02.02.2009 року, № 0000122301/1 від 10.04.2009 року, №0000122301/2 від 29.05.2009 року, № 0000122301/3 від 14.08.2009 року прийняті у відповідності до чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

На підставі направлень від 27.11.2008 року № 296/23-23, від 24.12.2008 року № 319/23-23 виданих ДПІ у Жовтневому районні Миколаївської області, відповідно до плану-графіка, була проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства "Горохівський сільський будівельнийкомбінат" (далі ЗАТ "Горохівський СБК") з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р., про що було складено акт № 37/23-05410406 від 22.01.2009 року (а.с. 13-108).

Під час проведення перевірки, відповідачем було зроблено висновок про те, що договір купівлі-продажу від 01.08.2007 року № 01/08-1 укладений між ЗАТ "Горохівський СБК" та ТОВ "Горохівський будівельний комбінат" є нікчемним, таким чином, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у сумі 70167 грн..

На підставі наведеного висновку, відповідачем були прийняті оскаржувані повідомлення рішення № 0000122301/0 від 02.02.2009 року, № 0000122301/1 від 10.04.2009 року, №0000122301/2 від 29.05.2009 року, № 0000122301/3 від 14.08.2009 року відповідно до яких позивачу донараховано податок в сумі 70167 грн. та застосовано штрафну(фінансову) санкцію в розмірі 35083,50 грн..

01.08.2007 року між ЗАТ "Горохівський СБК" та ТОВ "Горохівський будівельний комбінат" було укладено договір купівлі-продажу № 01/08-1 (а.с.109-110), відповідно до якого ТОВ "Горохівський будівельний комбінат" зобов'язався здійснити поставку матеріалів: щебеню, піску, металопрокату, а ЗАТ "Горохівський СБК" зобов'язався прийняти та розрахуватись за зазначені матеріали.

За зазначеним договором відбулися поставки матеріалів, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Наявність видаткових накладних підтверджується актом перевірки № 37/23-05410406 від 22.01.2009 року, фактом виготовлення та відвантаження продукції покупцям позивача для виробництва якої використовувались матеріали, які були предметом договору № 01/08-1 від 01.08.2007 року.

Підставою, відповідно до якої відповідач зробив висновок про нікчемність договору купівлі-продажу № 01/08-1 є те, що на думку відповідача за зазначеним договором відсутні поставки товарів.

Відповідно до п. 2.2 договору купівлі-продажу № 01/08-1, поставка продукції здійснюється на умовах ЕХW - склад покупця, крім того зазначений договір дійсний до 31.12.2009 року.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено в Узагальненнях Верховного суду України від 23.11.2008р. практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів, а саме:

          дефекти (незаконність) змісту правочину;

дефекти (недотримання) форми;

дефекти суб'єктного складу;

дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Термін "нікчемність правочину", передбачений ЦКУ, до прийняття цього Кодексу у вітчизняному законодавстві не вживався. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦКУ нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Що ж стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Нікчемні та оспорюванні правочини розрізняються:

- ступенем важливості дефектів у складі правочину;

- характером прав та інтересів, які порушено у зв'язку з укладенням правочину;

- судовим порядком встановлення недійсності правочину й незалежністю встановлення недійсності правочину від судового рішення;

- строками позовної давності, які встановлені для звернення до суду з приводу визнання правочину недійсним.

З огляду на ч.2 ст.215 ЦК підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦКУ та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер.

Неякісне або неповне виконання сторонами умов договору може бути підставою для взаємної відповідальності сторін, а не для визнання правочину недійсним або нікчемним.

Таким чином, договір купівлі-продажу № 01/08-1 від 01.08.2007 року відповідає вимогам ЦК України та не може бути визнаний нікчемним.

Відповідно до пп. 7,4,1 п. 7.4, ст, 7 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, слід зазначити, що частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряє їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000122301/0 від 02.02.2009 року, № 0000122301/1 від 10.04.2009 року, №0000122301/2 від 29.05.2009 року, № 0000122301/3 від 14.08.2009 року.

3. Присудити з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Горохівський сільський будівельний комбінат" (код ЄДРПОУ 05410406) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому ст.185, 186 КАС України.

Суддя                                                                                           О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

21.12.2009 р.