Рішення № 79353496, 26.12.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4763/16-ц

Провадження № 2/362/118/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі: секретарів судового засідання – Шевченко М.В., Сілецької М.О., Яренко Н.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_6 про поділ майна у спільному майні подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про поділ майна у спільному майні подружжя. Обгрунтовуючи позов, позивач зазначив, що з відповідачем перебуває в шлюбі з 19.02.2014 р., в період шлюбних відносин подружжям набуто квартиру №115 корпус 1 в будинку №151 по вул. Декабристів в м. Василькові Київської області, право власності на зазначене майно оформлено на відповідача 20.07.2014 р., після введення об’єкта нерухомості в експлуатацію, тому вважає, що право власності виникло з моменту його держаної реєстрації. Вказана квартира (без оздоблення) була публічно подарована їм під час весілля 19.02.2014 р. Позивач вказує, що він за власні кошти здійснив ремонт та оздоблювальні роботи, закуповував побутову техніку та інше майно для комфортного проживання молодої сім’ї. 11.06.2016 р. без згоди позивача його було виселено з спірної квартири, позбавлено права користування нею та проживання в квартирі, а саме - змінено замки у вхідних дверях квартири.

У зв’язку з зазначеним позивач просить суд здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, виділити у власність ОСОБА_1 ? частину квартири №115, корпус 1 в буд. №151 по вул. Декабристів в м. Василькові, іншу частину - виділити ОСОБА_4; та стягнути судові витрати.

ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд визнати трикімнатну квартиру №115 в корпусі №1, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 151, загальною площею 79,7 кв.м, житловою площею 46,9 кв.м її особистою приватною власністю; здійснити розподіл спільного майна подружжя наступним чином: виділити у власність ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_1 2013 р.в. вартістю 480000 грн., телевізор Sony вартістю 10475,10 грн., кофемашину вартістю 2719,20 грн., праску вартістю 2249,10 грн., чайник вартістю 1248,30 грн., а всього майна на суму 496691,70 грн.; виділити їй у власність майно: холодильник Liebherr CN 4003 – 11462,50 грн.; пральна машина LG F1203CDP – 6061,60 грн.; вбудована мікрохвильова піч Sumsung FW213G001 – 6123,20 грн.; вбудований духовий шкаф Electrolux EOA55551A – 10948,00 грн.; вбудована варочна поверхня BOSCH PPP616M91E – 5388,00 грн.; вбудована посудомийна машина Hotpoint-Ariston (на 9 комплектів) – 8030,40 грн.; кухня (меблі) – 63622,80 грн.; вбудована шафа – 11330,10 грн.; столешниця (кухонна) – 30429,50 грн.; кондиціонери CH-S09XP4 (4 шт.) – 24448,00 грн.; стільці на кухню (4 шт.) – 3650,40 грн.; стіл – 2912,40 грн.; люстра в залі («Валенсія» на 6 плафонів) – 4030,02 грн.; люстра на кухню – 693,03 грн.; люстра в дитячій кімнаті – 1296,00 грн.; вбудована витяжка Vento – 3663,20 грн.; люстра в спальню "Куля" – 4523,06 грн.; світильник (кухня) – 1150,90 грн.; світильник (кухня) – 1150,90 грн.; світильник (кухня) – 1150,90 грн.; світильник (коридор) – 1715,30 грн.; світильник (коридор) – 1401,65 грн.; бра (спальня) – 1223,10 грн.; світильник (туалет) – 731,85 грн.; вбудована шафа-купе – 2280,00 грн.; вбудована тумба – 3509,10 грн.; на загальну суму 212925,91 грн. Також просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь компенсацію за відхилення від рівності часток у спільному майні подружжя у розмірі 141882,90 грн. та судові витрати по справі, а саме - судовий збір у розмірі 6890,00 грн. та 1700,00 грн. витрат на проведення експертної оцінки квартири і спільно набутого у шлюбі майна.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірна квартира була придбана нею ще до укладення шлюбу відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 29.04.2013 р. , за яким вона купила майнові права на вищевказану квартиру за 505082,07 грн., прийняла ці права відповідно до ОСОБА_2 приймання майнових прав від 04.06.2013 р. В натурі вказану квартиру прийняла 01.02.2014 р. після введення в експлуатацію, однак свідоцтво про право власності отримала лише 20.07.2014 р. у зв’язку з врегулюванням технічних питань. У зв’язку з вказаним, зазначає, що вказана квартира придбана за кошти, що належали їй до шлюбу і є її особистою приватною власністю. Крім того, зазначила, що за час шлюбу, нею з ОСОБА_1 придбано електромобіль, який без погодження з нею останній відчужив на користь своєї матері з метою уникнення поділу. Вартість автомобіля складає 480000 грн., у зв’язку з чим позивач просить виплатити їй грошову компенсацію в розмірі 240000 грн. Також зазначає, що ОСОБА_1 забрав набуте спільно майно: телевізор, кофемашину, праску, чайник на загальну суму 16667 грн. Враховуючи майно, що залишилось у її розпорядженні та розпорядженні ОСОБА_1, визначає доплату на її користь у розмірі 155771,5 грн.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. від 22.02.2017 р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна у спільному майні подружжя.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. від 22.02.2017 р. задоволено клопотання ОСОБА_6 та залучено його до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна у спільному майні подружжя – як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

У зв’язку з закінченням повноважень судді Лебідь-Гавенко Г.М. вказана справа ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Грибанової Ю.Л. від 10.08.2017 р. прийнято до свого провадження.

У зв’язку з закінченням повноважень судді Грибанової Ю.Л., на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2017 р. , ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. вказану справу прийнято до свого провадження.

Під час судового засідання 18.12.2017 р. представником ОСОБА_4 подано заперечення на позов, в яких заперечує проти вимог первісного позову з тих підстав, що спірна квартира придбана за особисті кошти ОСОБА_4 і не є спільним сумісним майном подружжя, оздоблення вказаної квартири та обмелювання відбувалось за рахунок її коштів, оскільки вона мала хорошу заробітну плату та коштів, отриманих нею в позику від матері. Заперечує факт надання відповідачу його батьком ОСОБА_6 в борг 400000 грн. відповідно до розписок від 07.08.2015 р. на суму 200000 грн. та від 12.08.2015 р. на суму 200000 грн. Натомість стверджує, що третя особа ОСОБА_6 подарував, а не позичив їй 200000 грн., які він зняв зі свого рахунку 12.08.2015 р., а вона, цього ж дня поклала на свій рахунок. Вважає, що її зобов’язання перед третьою особою нічим не підтверджені і є особистими зобов’язаннями ОСОБА_1, оскільки їй невідомо, в яких цілях ним використані вказані кошти.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2018 р. у зв'язку з прийняттям ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147- VIII, яким внесено зміни до ЦПК України, які набрали чинності 15.12.2017 р. та з метою уникнення порушення прав учасників судового процесу, призначено підготовче засідання у цивільній справі, роз’яснено сторонам право подати відзиви на позови, відповіді на відзиви та заперечення.

Так, 13.04.2018 р. представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти вимог первісного позову, виходячи з наступного. З відповідачем у справі відповідачка познайомилась в жовтні 2013 р., одружились 19.02.2014 р. Нею на підставі Договору від 17.09.2012 р. між ТОВ «Будівельна сервісна компанія «Україна», як Первісним Покупцем, відповідачкою як Покупцем, та ТОВ «Захід Трансбуд Впровадження», як Продавцем, було укладено Договір про відступлення права вимоги №4/1/114, згідно якого відповідачка купила у Первісного Покупця право майнової вимоги на кв. №114 в секції № 4 буд. №1 за 364739,25 грн. Джерелом отримання коштів на купівлю вказаної квартири у відповідачки були власні заощадження та кошти, отримані відповідачкою в позику від її матері 01.03.2012 р. в сумі 50000 тисяч доларів США. В подальшому вона прийняла рішення поміняти двокімнатну квартиру №114 на трикімнатну квартиру №115 з доплатою і 29.04.2013 р. між ТОВ «Будівельна сервісна компанія «Україна», як Первісним Покупцем, відповідачкою, як Покупцем, та ТОВ «Захід Трансбуд Впровадження», як Продавцем, було укладено Договір про відступлення права вимоги №86/1/115, згідно якого відповідачка купила у Первісного Покупця право майнової вимоги на спірну квартиру за 505082,07 грн. 04.06.2013 р. згідно ОСОБА_2 приймання майнових прав вона прийняла майнові права на спірну квартиру, оскільки сплатила 100% вартості переданого права вимоги за отримання майнових прав на дану квартиру, 01.02.2014 р. на виконання пункту 6.2 Договору купівлі-продажу майнових прав №86/1/115 від 24.04.2013 р. після введення в експлуатацію будинку відповідачка прийняла в натурі спірну квартиру. Відповідачка звертає увагу суду на ту обставину, що 100 % оплата нею вартості спірної квартири відбулась до знайомства з позивачем і відповідно до реєстрації з ним шлюбу. Свідоцтва про права власності на спірну квартиру вона отримала лише 20.07.2014 р., оскільки згідно технічного паспорту загальна площа спірної квартири відрізнялась від фактичної. Посилання представника позивача на те, що спірна квартира була подарована сторонам під час весілля 19.02.2014 р., і що доказами цього можуть бути відеозйомка та покази свідків, не відповідають вимогам законодавства. Також заперечує твердження позивача про те, що, оскільки, «спірна квартира була подарована сторонам без оздоблення, то позивач за власні кошти здійснював ремонт та оздоблювані роботи, закуповував побутову техніку та інше майно для комфортного проживання молодої сім’ї». Зазначені обставини з боку позивача не підтвердженні будь-якими належними та допустимими доказами. Натомість вказує, що в період проведення ремонту та до цього вона працювала, мала значний стабільний дохід.

Також не погоджується з позицією позивача, що останній ніби-то отримав в позику від свого батька (надалі - третя особа) кошти в сумі 400000 тисяч гривень під боргову розписку для купівлі автомобіля. Насправді третя особа ОСОБА_6 подарував, а не позичив відповідачці 200000 грн., які зняв зі свого рахунку і одразу поклали на її власний рахунок. Крім того, відповідачці невідомо, в яких цілях позивач витратив отримані в борг кошти, відповідачка вважає, що якщо у позивача і виникли зобов’язання за цими розписками, то це є його особистими зобов’язаннями. 15.01.2016 р. сторонами було куплено спірний автомобіль приблизно за 17000 доларів США , який згідно офіційних даних коштує 480000 тисяч гривень. Ще під час перебування сторін в шлюбі, 10.06.2016 р. без відому та згоди відповідачки позивач здійснив продаж спірного автомобіля і на власний розсуд розпорядився коштами, отриманими за автомобіль. Виходячи з викладеного, вартість спірного автомобіля має бути врахована при поділі майна. Що стосується наданих позивачем розрахунків понесених ним трудових затрат на проведення ремонтних робіт в спірній квартирі, то такі розрахунки нічим не підтвердженні та не обгрунтовані. Відповідачка та члени її родини також докладали значних власних зусиль на проведення ремонту в спірній квартирі. Під час перебування в шлюбі сторонами також було придбане наступне майно на суму 229 617 грн. 61 коп. Тому позивач вважає, що спільне майно подружжя складається з вартості спільного автомобіля та вартості меблів та побутової техніки: 480000 грн. 00 коп. + 229 617 грн. 61 коп. = 709 617 грн. 61 коп. (вартість спільного майна подружжя). Вартість в спільному майні кожного подружжя становить 354808 грн. 80 коп. Оскільки, позивач забрав майна на загальну суму 496691 грн. 70 коп., то відповідачка має отримати від позивача оплату в сумі 141882 грн. 90 коп.

Також представником позивача за зустрічним позовом подано заяву про конкретизацію позовних вимог за зустрічним позовом, в якій викладає свої позовні вимоги таким чином і просить: визнати трикімнатну квартиру №115 в корпусі №1, яка знаходиться за адресою: Київська обл. м. Васильків, вул. Декабристів 151, загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 46,9 кв.м її особистою приватною власністю. Здійснити розподіл спільного майна подружжя наступним чином: виділити у власність ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_2, 2013 року випуску вартістю 480000 грн., телевізор SONY KDL-24W605A Black - 10475,10 грн., кофемашину – 2719,20 грн., праску – 2249,10 грн., чайник – 1248,30 грн. А всього майна на суму - 496691,70 грн.;

Просить виділити їй у власність майно:

холодильник Liebherr CN 4003 – 11462,50 грн.;

пральна машина LG F1203CDP – 6061,60 грн.;

вбудована мікрохвильова піч Sumsung FW213G001 – 6123,20 грн.;

вбудований духовий шкаф Electrolux EOA55551A – 10948,00 грн.;

вбудована варочна поверхня BOSCH PPP616M91E – 5388,00 грн.;

вбудована посудомийна машина Hotpoint-Ariston (на 9 комплектів) – 8030,40 грн.;

кухня (меблі) – 63622,80 грн.;

вбудована шафа – 11330,10 грн.;

столешниця (кухонна) – 30429,50 грн.;

кондиціонери CH-S09XP4 (4 шт.) – 24448,00 грн.;

стільці на кухню (4 шт.) – 3650,40 грн.;

стіл – 2912,40 грн.;

люстра в залі («Валенсія» на 6 плафонів) – 4030,02 грн.;

люстра на кухню – 693,03 грн.;

люстра в дитячій кімнаті – 1296,00 грн.;

вбудована витяжка Vento – 3663,20 грн.;

люстра в спальню "Куля" – 4523,06 грн.;

світильник (кухня) – 1150,90 грн.;

світильник (кухня) – 1150,90 грн.;

світильник (кухня) – 1150,90 грн.;

світильник (коридор) – 1715,30 грн.;

світильник (коридор) – 1401,65 грн.;

бра (спальня) – 1223,10 грн.;

світильник (туалет) – 731,85 грн.;

вбудована шафа-купе – 2280,00 грн.;

вбудована тумба – 3509,10 грн.;

на загальну суму 212925,91 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь компенсацію за відхилення від рівності часток у спільному майні подружжя у розмірі 141882,90 грн. та судові витрати по справі, а саме - судовий збір у розмірі 6890,00 грн. та 1700,00 грн. витрат на проведення експертної оцінки квартири і спільно набутого у шлюбі майна.

Відповідь на відзив представником позивача за первісним позовом ОСОБА_3 подано 28.09.2018 р., з порушенням строку його подання, тому судом не досліджується та до уваги не приймається.

В судовому засіданні позивач та її представник проти первісного позову заперечували повністю, а зустрічний позов підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві та відзиві на позовну заяву.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним – ОСОБА_1 в судове засідання 26.12.2018 р. не з’явився, в попередніх судових засіданнях підтримував поданий ним позовом з підстав, зазначених в позовній заяві, проти зустрічного позову заперечував.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним ОСОБА_1- ОСОБА_3 в судовому засіданні первісний позов підтримав, просив його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити з наступних підстав. Щодо виникнення у ОСОБА_1 права спільної сумісної власності на спірну трьохкімнатну квартиру зазначає, що вона була отримана ОСОБА_4 в 2014 р. без оздоблення і ремонтні роботи проводилися, закуповувались меблі та техніка за кошти подружжя і вважає, що відсутні докази доходу відповідача за вказаний період. Також заперечує факт використання відповідачкою коштів, отриманих в борг від своєї матері ще в 2012 р., вважає, що вони були витрачені на купівлю квартири. Зазначає, що ремонт в квартирі проводився в основному за кошти позивача, його працею (проведенням особисто ремонтних робіт) внаслідок чого квартира значно збільшилась у вартості (більше ніж на 60 %), що є істотним збільшенням, у зв’язку з чим спірна квартирі має бути визнана об’єктом спільної сумісної власності подружжя. При цьому, із 63% вкладу позивача у збільшенні вартості квартири, враховуючи його особисті трудові затрати в розмірі 82000 грн. становить близько 40 %, у зв’язку з чим орієнтовний розмір частки позивача у спірній квартирі становить ?. Також зазначає, що сторонами відповідно до розписок від 07.08.2015 р. та 12.08.2015 р. позивач отримав в позику суму грошових коштів в загальному розмірі 400000 грн. для купівлі автомобіля Nissan Leaf, які були внесені на банківські рахунки позивача та відповідача в рівних частинах по 200000 грн. кожному. Тобто вважає, що борг в розмірі 400000 грн. є спільним боргом позивача та відповідача, а твердження відповідачки, що вказані кошти були їй подаровані – є просто абсурдними і нічним не підтвердженими. Вважає, що при поділі майна мають враховуватися також і борги подружжя та зобов’язання, що виникли в інтересах сім’ї, тому борг в розмірі 400000 грн. має бути визнаний судом як спільний борг подружжя, а сума в розмірі 200000 грн. повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача частина спільного боргу подружжя, виконаного позивачем одноосібно з особистих грошових коштів.

При цьому заперечує вартість автомобіля, вказує, що ринкова вартість його складає 205528,80 грн., а не 400000 грн., як зазначає відповідачка. Також заперечує вартість предметів побутового побуту: праски та електрочайника. У зв’язку з зазначеним, просить суд у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділити у власність ОСОБА_1 не менше ? частки спірної квартири; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 частину спільного боргу подружжя (з вирахуванням вартості майна, яке забрав позивач) у сумі 184860 грн., у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що є однокласником ОСОБА_1 та вони товаришують сім"ями і одночасно робили ремонт квартир, так як проживає також в цьому будинку, що і позивач. Йому відомо, що ремонтні роботи у сторін почались навесні 2014 р., та закінчились за рік. Він був у ОСОБА_1 періодично і бачив, що він клав плитку, встановлював унітаз. Його штукатури також проводили роботи в квартирі сторін. Йому невідомо, чи приймали участь в ремонтних роботах батьки ОСОБА_8. Відомо, що ОСОБА_1 працював з копіювальною технікою.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 є її хрещеником. З ОСОБА_4 вона познайомилась в листопаді 2013 р., була у них на весіллі. Їй було відомо, що є квартира і потрібно робити ремонт. Їй відомо, що ОСОБА_1 робив ремонт у спірній квартирі (оскільки мав такий досвід), який почався з кінця квітня - травня 2014 р. і закінчився у грудні 2014 р. Ремонтні роботи проводив Слава, окрім штукатуріння, укладення гіпсокартону на стелі та багетів. Також підключав побутову техніку. Про електромобіль їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що відповідач ОСОБА_11 є її дочкою. Дочці дали кошти в борг на купівлю квартири, за які вона написала розписку, проте до цього часу не повернула, але вони не вимагають їх повернення. ОСОБА_10 разом з чоловіком та сином допомагали власними силами робити ремонт дочці, давали кошти на придбання холодильника та дитячого ліжечка. Дочка навчалась і працювала і в 2008 р. придбала автомобіль, який згодом продала, а вони відкупили. Дані кошти вклала потім в ремонт квартири. Електромобіль купувався за сумісні кошти дочки та її чоловіка для потреб сім"ї. ОСОБА_8 також приймав участь в ремонті квартири. Дочка на період ремонту працювала, мала високу заробітну плату та витрачала всі кошти на ремонт квартири. Батько ОСОБА_8 на весілля подарував обом по 200000 грн., та не повідомляв, що давав сину дані кошти в борг. Ключі від спірної квартири вона з чоловіком дарувала дочці на весілля.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 є її подругою та хрещеною матір"ю її молодшої дочки. ОСОБА_11 навчалась та працювала, дуже відповідальна, зробила кар"єру та стала керівником, купила машину, з батьками придбала квартиру, була фінансово незалежною. Їй відомо, що електоромобіль купувався разом ОСОБА_4 і ОСОБА_1, також, що Слава робив ремонт, а ОСОБА_4 фінансувала, оскільки ОСОБА_1 не був працевлаштований. Також їй відомо, що батьки ОСОБА_8 з ремонтом не допомагали.

Суд, заслухавши учасників процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст.12 ЦПК України передбачено наступне. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правилами ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19.02.2014 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ОК № 156966, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, дошлюбне прізвище відповідачки – «Ігнатенко» (а.с.6 т.1).

04.09.2012 р. між ТОВ «Захід Трансбуд Впровадження», як Продавцем, та ТОВ «Будівельна сервісна компанія «Україна», як Покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №4/1/114, предметом якого були майнові права на об’єкт нерухомості – кв. №114 в секції № 4 буд. №1 (попередній будівельний номер) по вул. Декабристів (кількість житлових кімнат – 2, орієнтовна загальна площа – 55,57 кв.м, орієнтовна житлова площа – 28,88 кв.м) (а.с.76-82 т.1).

17.09.2012 р. між ТОВ «Будівельна сервісна компанія «Україна», як Первісним Покупцем, ОСОБА_13 як Покупцем, та ТОВ «Захід Трансбуд Впровадження», як Продавцем, було укладено Договір про відступлення права вимоги №4/1/114, згідно якого відповідачка купила у Первісного Покупця право майнової вимоги на вищевказану квартиру за 364739,25 грн., що підтверджується Довідкою № 58 від 26.09.2012р., виданою на ім’я відповідачки ТОВ «Будівельна сервісна компанія «Україна». Відповідно до акту від 26.09.2012 р. продавцем передано, а покупцем прийнято Майнові права на зазначений об’єкт нерухомості (а.с.83-89 т.1).

Джерелом отримання коштів на купівлю вказаної квартири у відповідачки були власні заощадження, копія договору № 1-6/162790 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&aни;К «Оптіма» в сумі 10 254 долари США 41 цент від 02.08.2011 р., копія якого додається, та кошти, отримані відповідачкою в позику від її матері 01.03.2012 р. в сумі 50000 тисяч доларів США, копія відповідної розписки додається.

Оскільки відповідачка працювала на високооплачуваній роботі і мала заощадження, вона прийняла рішення поміняти двокімнатну квартиру №114 на трикімнатну квартиру №115 з доплатою і 24.04.2013 р. між ТОВ «Захід Трансбуд Впровадження», як Продавцем, та ТОВ «Будівельна сервісна компанія «Україна», як Покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №86/1/115, предметом якого були майнові права на об’єкт нерухомості – кв. №115 в секції № 4 буд. №1 (попередній будівельний номер) по вул. Декабристів (кількість житлових кімнат – 3, орієнтовна загальна площа – 78,71 кв.м., орієнтовна житлова площа – 46,53 кв.м.) (а.с.91-97 т.1).

29.04.2013 р. між ТОВ «Будівельна сервісна компанія «Україна», як Первісним Покупцем, відповідачкою, як Покупцем, та ТОВ «Захід Трансбуд Впровадження», як Продавцем, було укладено Договір про відступлення права вимоги №86/1/115, згідно якого відповідачка купила у Первісного Покупця право майнової вимоги на спірну квартиру за 505082,07 грн. Вищевказана обставина підтверджується Довідкою №156 від 04.06.2013р., виданою на ім’я ОСОБА_13 ТОВ «Будівельна сервісна компанія «Україна», сплаченими відповідачкою коштами за платіжними дорученнями №1 від 30.04.2013 р. на суму на 140342,82 грн., №2 від 17.05.2013 р. на суму 140000,00 грн., №2768/2 від 18.05.2013 р. Підтверджуючі вказані обставини докази долучено до матеріалів справи (а.с.98-107 т.1).

Відповідно до ОСОБА_2 від 04.06.2013 р. приймання майнових прав,відповідачка прийняла майнові права на спірну квартиру, оскільки сплатила 100% вартості переданого права вимоги за отримання майнових прав на дану квартиру (а.с.108 т.1).

Відповідно до акту огляду та приймання-передачі об’єкта нерухомості: квартири №115 від 01.02.2014 р., після введення в експлуатацію будинку, відповідачка прийняла в натурі спірну квартиру (а.с.109 т.1).

Свідоцтво про право власності на нерухоме мано, зокрема трикімнатну квартиру №115 корп.1, вул. Декабристів, 151, в м. Василькові, Київської області, видано реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області 20.07.2014 р. (а.с.146 т.1).

Як зазначає представник ОСОБА_4, свідоцтво про права власності на спірну квартиру отримано лише 20.07.2014 р., у зв’язку з тим, що згідно технічного паспорту фактична загальна площа спірної квартири склала 79,7 кв.м (проектна 78,71 кв.м), що було більше на 0,99 кв.м, а фактична житлова площа склала 46,9 кв.м (проектна 46,53 кв.м.), що було більше на 0,37 кв.м, у зв’язку з чим між нею та забудовником велись переговори.

Таким чином, під час судового розгляду судом достовірно встановлено, що оплата повної вартості спірної квартири відбулась особисто ОСОБА_4 до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1, а після реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право власності на неї.

Згідно п.3 ч.1 ст. 57 СК України, майном, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його не дійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 р. особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею/ним до шлюбу. У відповідності до пункту 23 вищевказаної Постанови належність майна визначається не тільки фактом його придбання під час шлюбу, але й спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто статус спільної сумісної власності подружжя визначається такими критеріями:1) час набуття майна, 2) кошти, за які таке майно було набуте, 3) мета, для якої купувалось майно.

Аналогічні правові відносини викладені в Постановах Верховного Суду України від 02.10.2013р. № 6-79цс13, від 25.11.2015 р. №6-2333 цс15, від 03.06.2015р. №6-10696св15, від 16.12.2015р. №6-2641цс15.

Під час розгляду судом зазначеної справи позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 не було доведено, що джерелом набуття вказаної квартири були спільні кошти, в тому числі і його, будь-яких належних та допустимих доказів в розумінні статусу спільного майна подружжя у відношенні до спірної квартири, відповідачем не надано.

Суд критично ставиться до тверджень позивача за первісним позовом щодо прийняття ними, як подружжям, вказаної квартири в дарунок під час весілля, оскільки вони не підтверджені жодним належним доказом і повністю спростовуються вищезазначеними зібраними у справі доказами (Договорами, які укладались ОСОБА_4, актами приймання-передачі майнових прав на об’єкт нерухомості, платіжними дорученнями).

У зв’язку з зазначеним, суд приходить до твердого переконання, що вказана трикімнатна квартира №115 корп.1, вул. Декабристів, 151, в м. Василькові, Київської області, є особистою приватною власністю відповідачки за первісним позовом - ОСОБА_4

Що стосується тверджень ОСОБА_1 про те, що спірна квартира була подарована сторонам без оздоблення і він за власні кошти здійснював ремонт та оздоблювані роботи, закуповував побутову техніку та інше майно для комфортного проживання, слід зазначити наступне.

Відповідно до правового Висновку Верховного Суду України у справі № 6-1447цс17, збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з’ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об’єкта до та після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об’єкта. Визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.

З метою з’ясування збільшення вартості спірної квартири та істотності такого збільшення, судом досліджуються докази з метою порівняння вартості спірної квартири до та після поліпшення.

Як вбачається з висновку №8844 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної у вказаній справі Незалежним інститутом судових експертиз 07.07.2017 р., ринкова вартість квартири №115 корп. 1 в буд. 151 по вул. Декабристів в м. Василькові Київської області, станом на 07.07.2017 р. становить 1172000 грн., вартість робіт, які орієнтовно були виконані по оздобленню і облаштуванню квартири №115 в житловому будинку №151, корп.1 в м. Васильків, Київської області з 01.02.2014 р. до моменту проведення експертизи станом на 07.07.2017 р. становить 170612 грн., в тому числі 145175 грн. вартість матеріалів. Поліпшення, вартість яких визначалась в п.2 дослідницької частини даного висновку, відносяться до опорядження і облаштування квартири і є невід’ємними. Вартість поліпшень, які можуть бути ідентифіковані станом на 07.07.2017 р. становить 170612 грн. Виконання цих поліпшень, а також наявність вбудованих меблів і встановлення неврахованого експертом обладнання збільшило ринкову вартість досліджуваної квартири орієнтовно на 30% в порівнянні зі станом «Без опорядження». Внаслідок внесених поліпшень, ринкова вартість досліджуваної квартири станом на 07.07.2017 р. збільшилась на 30% в порівнянні зі станом «Без опорядження». Вказана експертиза проведена без огляду предмету дослідження по наданим матеріалам (а.с.173-186 т.2).

Із змісту вказаного висновку вбачається, що вартість поліпшень, які можуть бути ідентифіковані станом на 07.07.2017 р., становить 170612 грн., що в повній мірі спростовує твердження позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про те, що сума затрат, яка істотно збільшила вартість спірної квартири, складає 626623,49 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 придбала вказану квартиру за 505 082 грн. 07 коп., що за курсом НБУ станом на 18.05.2013 р. (7,9930 грн за 1 долл. США) складало 63 190,55 дол США.

Згідно Звіту про оцінку майна, від 08.12.2016 р. ПП «Центр незалежної оцінки «Актив Інвест» актуальна ринкова вартість даної квартири складає 1466 178 грн 00 коп., що станом на 08.12.2016 р. за курсом НБУ (26,020104 грн. за 1 долл США) складає 56347, 90 доларів США, (з ремонтом), в тому числі вартість внутрішнього оздоблення та ремонтних робіт складає 263373 грн. 00 копійок, що за курсом НБУ станом на 08.12.2016 р. ( 26,020104 грн. за 1 долл. США) складає 10121, 90 доларів США.

Тобто, в доларовому еквіваленті зазначена квартира в своїй вартості не збільшилась, навпаки, зменшилась.

За таких обставин, суд вважає недоведеним факт істотного збільшення вартості квартири саме внаслідок трудових та грошових затрат саме позивача за первісним позовом ОСОБА_1, у зв’язку з чим його вимоги про виділ йому ? частки вказаної квартири є безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

Визначаючи розмір фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у оздобленні квартири - судом встановлено наступне.

Відповідно до довідок з місця роботи ОСОБА_4, виданих банком «Фінанси та кредит», її заробітна плата в період з 01.10.2011 р. по 31.03.2012 р. склала 43657 грн. 97 коп., в період з 01.06.2013 р. по 30.11.2013 р. склала 71141 грн. 72 коп. Відповідно до виписки по банківській картці, в 2014 р. заробітна плата відповідачки склала 110759 грн. 28 коп.; в 2015 р.- 158918 грн. 14 коп.; в 2016 р. - 28729 грн. 21 коп. (а.с.238-253 т.2, а.с.1-36 т.3).

Тобто, як до шлюбу, так і в період перебування в шлюбі ОСОБА_4 мала значний дохід.

Також, судом встановлено, що відповідно до договору № 1-6/162790 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&a.П;К «Оптіма» ОСОБА_4 мала банківський вклад в сумі 10254 долари США 41 цент від 02.08.2011 р., відповідно до договору №31170/3-12 від 01.10.2012 р. про банківський строковий вклад АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_4 мала вклад в сумі 4000 грн. (а.с.233-235 т.2).

Також, відповідно до наданої копії Розписки від 01.03.2012 р., ОСОБА_13 взяла в борг у ОСОБА_10 кошти в розмірі 50000 доларів США для придбання квартири. Зобов’язується повернути їх до 01.03.2018 р. (а.с.236 т.2).

Відповідно до виписки по банківській картці ОСОБА_4, в період з 2014 р. по 2015 р., відповідачка придбала в безготівковій формі в магазині «Епіцентр» будівельних та оздоблювальних матеріалів на загальну суму 88062 грн. 70 копійок (а.с.38-40). Таким чином, судом встановлено, що в період проведення ремонту та до цього, відповідачка ОСОБА_4 працювала, мала значний стабільний дохід, що стверджується копією трудової книжки відповідачки та відомостями про заробітну плату (а.с.238-239 т.2), тобто використовувала для оздоблення квартири кошти від власної праці, власні заощадження та залишок коштів, отриманих в борг від матері.

Судом у відповідності до вимог ч.8 ст. 83 ЦПК України не приймаються до уваги твердження представника позивача за первісним позовом щодо значного доходу ОСОБА_1 в період перебування у шлюбі, які базуються на відомостях, наданих Васильківським відділенням Києво-Святошинської ОДПІ, оскільки вказані докази подані з порушенням строку їх подання.

Що стосується матеріалів, наданих позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 на придбані меблі, предмети облаштування, надання їх позивачем напряму не доводить, що ці покупки здійснювались позивачем за його особисті кошти, а не за кошти відповідачки чи за спільні їх кошти, крім того, спростовуються доказами, наданими відповідачем за первісним позовом ОСОБА_4, які відповідають вимогам належності і допустимості доказів.

Також судом звертається увага на те, що згідно видаткових накладних (з 18 по 80 сторінку справи, том 2), розрахунок за придбані товари проводився в безготівковій формі, а підтвердження проведення такого розрахунку (квитанції) ОСОБА_1 суду не надано (а.с.18-80 т.2) .

Що стосується правового статусу автомобіля марки NISAN LEAF, 2013 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, слід зазначити наступне.

Як вбачається з повідомлення ТСЦ №1030 від 23.11.2016 р., автомобіль марки NISAN LEAF, 2013 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, зареєстрований за ОСОБА_1 15.01.2016 р. – знятий з обліку 10.06.2016 р. (а.с.71 т.1).

Відповідно до повідомлення ТСЦ №1068 від 08.12.2016 р., автомобіль марки NISAN LEAF, 2013 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 на підставі договору купівлі-продажу 0001-ФО від 14.01.2016 р. зареєстрований за ОСОБА_1 10.06.2016 р. вказаний транспортний засіб перереєстровано на ОСОБА_14 на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2016 р. (а.с.10 т.3).

Із зазначеного слідує, що вказаний автомобіль був придбаний в період перебування сторін в шлюбі і відчужений в період, коли, як зазначає особисто позивач в своєму позові, його виселили з спірної квартири, і він став проживати окремо (а.с.3 т.1).

Відповідно до Постанови ВСУ від 27.04.2016 р. № 6-486-цс 16 згідно частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.4 ст. 65 СК України, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

У зв’язку з зазначеним, суд вважає правомірною вимогу позивача за зустрічним позовом щодо врахування вартості спірного автомобіля при поділі майна.

Визначаючи вартість проданого автомобіля, який є предметом спільної сумісної власності подружжя, судом беруться до уваги офіційні дані щодо середньої вартості аналогічного автомобіля, а саме у розмірі 480 000 тисяч гривень (а.с.72-75 т.1).

При цьому судом не береться до уваги висновок Звіту про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого КСТ від 08.08.2017 р., оскільки він виконаний в період, коли вибув з майна подружжя, та з метою визначення вартості збитку т/з при ДТП (а.с. 86 т.2) .

Щодо долучених до справи розписок, від 07.08.2015 р. на суму 200000 тисяч гривень та від 12.08.2015 р. на суму 200000 тисяч гривень, які позивач отримав від третьої особи для купівлі електроавтомобіля марки NISAN LEAF (надалі-спірний автомобіль), які зобов’язується повернути відповідно в строк до 07.08.2018 р. та до 12.08.2018 р., суд приходить до наступних висновків.

У відповідності з положеннями ст.65 СК України у разі укладення одним з подружжя за час шлюбу договору позики в інтересах сім'ї предметом поділу спільного сумісного майна подружжя буде не тільки майно, а й борги за цим договором.

У статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З тексту вищевказаних розписок не зазначено, що позивач як дружина надала згоду на її отримання. А тому вимоги позивача ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_4 суми боргу погодитись неможливо, оскільки вони не узгоджуюься з правилами ст. 1046 ЦК України.

Тобто позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 не доведено підстав для встановлення солідарного боргового обов’язку ОСОБА_4 за вказаними борговими розписками , зокрема, що кошти були використані ним в інтересах сім’ї, а ОСОБА_4 знала про це та надавала свою згоду. Зазначені юридично важливі обставини позивач не довів, що є його процесуальним обов'язком.

Зазначені висновки суду узгоджуються з практикою ВССУ (викладеною в ухвалі постанові від 08.02.2017р. у справі 759/7110/14-ц).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, третя особа ОСОБА_6 зняв зі свого рахунку, а ОСОБА_4 того ж дня поклала на свій рахунок кошти в розмірі 200000 грн., що стверджується відповідними випискою по рахунку ОСОБА_1 та довідкою про відкриття рахунку ОСОБА_4 (а.с.87 т.2, а.с.7 т.3).

При цьому, позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що вказані кошти отримані відповідачкою ОСОБА_4 в борг, а не в дарунок.

Оскільки зобов’язання відповідачки ОСОБА_4 перед третьою особою по поверненню коштів в сумі 200000 тисяч гривень жодним доказом не підтвердженні, суд вважає, що ці кошти їй були подаровані третьою особою, а боргові зобов’язання ОСОБА_1 за вищезазначеними борговими розписками є його особистими зобов’язаннями.

Також в судовому засіданні встановлено, і не заперечувався сторонами обсяг предметів побуту, меблів, тощо, яке є спільним сумісним майном подружжя.

У відповідності до вимог частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. У відповідності до вимог частини першої статті 71 СК України майно, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. У відповідності до частини другої статті 71 СК України неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його не дійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007р., вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з’ясувати джерело і час його придбання.

Так, в період з реєстрації шлюбу і до 11.06.2016 р., коли сторони фактично припинили стосунки, сторонами було набуте наступне майно, вартість якого судом встановлюється з належних і допустимих доказів (а.с. 12-31 т.3), зокрема: холодильник Liebherr CN 4003 – 11462,50 грн.; пральна машина LG F1203CDP – 6061,60 грн.; вбудована мікрохвильова піч Sumsung FW213G001 – 6123,20 грн.; вбудований духовий шкаф Electrolux EOA55551A – 10948,00 грн.; вбудована варочна поверхня BOSCH PPP616M91E – 5388,00 грн.; вбудована посудомийна машина Hotpoint-Ariston (на 9 комплектів) – 8030,40 грн.; кухня (меблі) – 63622,80 грн.; вбудована шафа – 11330,10 грн.; столешниця (кухонна) – 30429,50 грн.; кондиціонери CH-S09XP4 (4 шт.) – 24448,00 грн.; стільці на кухню (4 шт.) – 3650,40 грн.; стіл – 2912,40 грн.; люстра в залі («Валенсія» на 6 плафонів) – 4030,02 грн.; люстра на кухню – 693,03 грн.; люстра в дитячій кімнаті – 1296,00 грн.; вбудована витяжка Vento – 3663,20 грн.; люстра в спальню "Куля" – 4523,06 грн.; світильник (кухня) – 1150,90 грн.; світильник (кухня) – 1150,90 грн.; світильник (кухня) – 1150,90 грн.; світильник (коридор) – 1715,30 грн.; світильник (коридор) – 1401,65 грн.; бра (спальня) – 1223,10 грн.; світильник (туалет) – 731,85 грн.; вбудована шафа-купе – 2280,00 грн.; вбудована тумба – 3509,10 грн.; телевізор SONY KDL-24W605A Black вартістю 11667 грн., кавомашина вартістю 2000 грн., праска вартітсю2000 грн., чайник вартістю 1000 грн.

Як встановлено судом, припиняючи ведення з відповідачкою спільного домашнього господарства та шлюбні відносини, позивач забрав із собою наступне спільне майно: спірний автомобіль вартістю 480000 грн., телевізор SONY KDL-24W605A Black вартістю 11667 грн., кавомашина – 2000 грн., праска – 2000 грн., чайник – 1000 грн., всього на загальну суму 496 691,7 грн. (автомобіль + телевізор + кавомашина + праска + чайник = 480 000 + 10475,1 + 2719,2 + 2249,1 + 1248,3), а в розпорядженні відповідачки ОСОБА_4 залишилося майно на загальну суму 212925,91 грн. (вартість майна придбаного в шлюбі побутова техніка і меблі за мінусом побутової техніки, яку забрав позивач).

Стаття 70 СК України встановлює, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

При поділі майна суд має виходити виходить із того, чи між подружжям досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.

Відповідно до п.22, 23 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. № 11, встановлено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст. 69-71 СК України та 372ЦК України. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ч. 3 ст. 368 ЦК) відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшень, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Так, як між подружжям не досягнуто згоди щодо поділу спірного нажитого в шлюбі майна, між ними не укладено шлюбного договору, то частка цього майна кожного із них становить по 1/2.

Дане також випливає із положень ст.372 ЦК України, відповідно до якої у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з положеннями ч.4 ст.71 СК України, присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою.

У зв’язку з зазначеним, суд за згодою позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4, вважає за необхідне з урахуванням залишеного ОСОБА_1 майна, та дотримуючись принципу рівності часток при поділі майна подружжя, присудити ОСОБА_4 грошову компенсацію за ? частину спірного автомобіля у розмірі 240000 грн., та доплату в розмірі 141882 гривень 90 коп., яка розрахована наступним чином. Спільне майно подружжя складається з вартості спільного автомобіля, вартості меблів та побутової техніки: 480000 грн. 00 коп. + 229 617 грн. 61 коп. = 709 617 грн. 61 коп. При поділі на 2 рівні частини отримуємо 354808 грн. 80 коп. Враховуючи вартість мана, яке вже забрав ОСОБА_1 на суму 496 691 грн. 70 коп., позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_4 підлягає компенсація в розмірі 141882 грн. 90 коп.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши сукупності зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись принципу допустимості та належності доказів, суд приходить до переконання про необґрунтованість первісного позову ОСОБА_1 а тому вважає, що в задоволенні його слід відмовити в повному обсязі.

При цьому, вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, підтверджуються зібраними у справі належними і допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

У зв'язку з задоволенням зустрічного позову ОСОБА_4, суд присуджує їй з боку відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати у справі - судовий збір у розмірі 6890,00 грн. та1700,00 грн. витрат на проведення експертної оцінки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 61, 69, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 СК України, ст.ст. 2,4,12,76,77,80,81, 223,259,263-265,268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_6 про поділ майна у спільному майні подружжя - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя, - про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати трикімнатну квартиру №115 в корпусі №1, яка знаходиться за адресою: Київська обл. м. Васильків, вул. Декабристів 151, загальною площею 79,7 кв.м, житловою площею 46,9 кв.м особистою приватною власністю ОСОБА_4.

Здійснити розподіл спільного майна подружжя наступним чином:

-виділити у власність ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_2, 2013 року випуску вартістю 480000 грн., телевізор SONY KDL-24W605A Black - 10475,10 грн., кофемашину – 2719,20 грн., праску – 2249,10 грн., чайник – 1248,30 грн., а всього майна на суму - 496691,70 грн.

Виділити ОСОБА_4 у власність майно:

- холодильник Liebherr CN 4003 – 11462,50 грн.;

- пральну машину LG F1203CDP – 6061,60 грн.;

- вбудовану мікрохвильову піч Sumsung FW213G001 – 6123,20 грн.;

- вбудований духовий шкаф Electrolux EOA55551A – 10948,00 грн.;

- вбудовану варочну поверхню BOSCH PPP616M91E – 5388,00 грн.;

- вбудовану посудомийну машину Hotpoint-Ariston (на 9 комплектів) – 8030,40 грн.;

- кухню (меблі) – 63622,80 грн.;

- вбудовану шафу – 11330,10 грн.;

- столешницю (кухонну) – 30429,50 грн.;

- кондиціонери CH-S09XP4 (4 шт.) – 24448,00 грн.;

- стільці на кухню (4 шт.) – 3650,40 грн.;

- стіл – 2912,40 грн.;

- люстру в залі («Валенсія» на 6 плафонів) – 4030,02 грн.;

- люстру на кухню – 693,03 грн.;

- люстру дитячій кімнаті – 1296,00 грн.;

- вбудовану витяжка Vento – 3663,20 грн.;

- люстру в спальні "Куля" – 4523,06 грн.;

- світильник (кухня) – 1150,90 грн.;

- світильник (кухня) – 1150,90 грн.;

- світильник (кухня) – 1150,90 грн.;

- світильник (коридор) – 1715,30 грн.;

- світильник (коридор) – 1401,65 грн.;

- бра (спальня) – 1223,10 грн.;

- світильник (туалет) – 731,85 грн.;

- вбудовану шафу-купе – 2280,00 грн.;

- вбудована тумбу – 3509,10 грн.;

на загальну суму - 212925,91 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 компенсацію за відхилення від рівності часток у спільному майні подружжя у розмірі 141882,90 грн. та судові витрати по справі, а саме: судовий збір у розмірі 6890,00 грн. та 1700,00 грн. витрат на проведення експертної оцінки квартири і спільно набутого у шлюбі майна, а всього стягнути - 150472 (сто п"ятдесят тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 90 (дев"яносто) коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М.Кравченко