Постанова № 7935304, 04.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.02.10Справа №2а-10736/09/0/0170 13:07 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Габрись П.С. розглянувши за участю представників:

від позивача – Миннеханова Р.Ш. – директор, наказ № 1, паспорт ЕС 336390, Горшунов І.О. – гол. бух., дов. № 1 від 14.01.10р

від відповідача – Горбунов О.І. – держ. податк. інсп.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Космос-Насіння-Імекс»

до Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Приватне підприємство «Космос-Насіння-Імекс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень № 000242301/1 від 04.09.09р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 6727,00 грн. та № 000262301/1 від 04.09.09р. про донарахування 9122,00 грн. податку на додану вартість та 4561,00 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що угода між позивачем та КП «Скилур-плюс» спрямована на реальне настання правових наслідків. Та обставина, що у гр. 31 ВМД «описання товару» виробником товару вказане підприємство «Скилур-плюс» (продавець товару), хоча фактично виробником є СВК «Присіваш’є» не спростовує фактів відвантаження, пересічення товаром кордону України, отримання експортної виручки. Тобто фактичного здійсненого експорту та правомірності застосування експортної (нульової) ставки ПДВ відповідно до норм ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач проти позову заперечує та у своєму запереченні на позов зазначив, що при проведенні перевірки 12.08.09р. встановлено порушення позивачем вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто, позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Відповідач вважає неправомірним застосування позивачем нульової ставки ПДВ, оскільки ВМД була складена із порушеннями. У зв’язку з чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняти правомірно.

Позивач неодноразово надавав суду письмові пояснення від 20.10.09р., 26.11.09р., 26.01.10р. та від 04.02.10р. в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідач неодноразово надавав суду доповнення до заперечень в обґрунтування своєї позиції.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2009р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008р. по 31.12.2008р.

В ході зазначеної перевірки встановлені порушення позивачем вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За результатами перевірки складений Акт №500/23-1/34227474 від 12.08.2009р., який покладений у підставу винесення податкових повідомлень-рішень № 000242301/0 від 12.08.09р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 6727,00 грн. та № 000262301/0 від 12.08.09р. про донарахування 9122,00 грн. податку на додану вартість та 4561,00 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх (скарга вих. № 506 від 18.08.09р.) до відповідача, однак рішенням вих. № 3363/10/31-0 від 02.09.09р. скарга залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

04.09.09р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 000242301/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 6727,00 грн. та № 000262301/1 про донарахування 9122,00 грн. податку на додану вартість та 4561,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та нерезидентом України компанією Nourmohammadi Commercial було укладено контракт № 002 від 01.08.07р. на поставку насіння еспарцету (Піщаний 1251) врожаю 2007р.(а.с.35-38).

Матеріали справи свідчать про те, що товар за вказаним контрактом був експортований позивачем нерезиденту з застосуванням 0% ставки податку на додану вартість.

Відповідно до положень абз. 3 п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли платник (далі повірений) здійснює діяльність з придбання товарів за дорученням і за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів на користь продавця таких товарів, а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передачі таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.

Підпунктом 3.1.3 п.3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» закріплено, що вивезення товарів і супутніх послуг в митному режимі експорту або реекспорту є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно до положень п. 6.2 ст. 6 Закону «Про податок на додану вартість» встановлено, що при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг ставка податку складає 0 % до бази оподаткування.

Відповідно до ст. 194 Митного кодексу України, експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Поняття експортер встановлені, зокрема Законом України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», Інструкцією про порядок оформлення і використання дозвільних документів у галузі державного експортного контролю затвердженою Наказом N 355 від 29.11.2004р. Державної служби експортного контролю України.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», експортер - суб'єкт господарсько-правових відносин, що вивозить з країни експорту товар (товари).

Відповідно до п. 1.2. Інструкції про порядок оформлення і використання дозвільних документів у галузі державного експортного контролю затвердженої Наказом N355 від 29.11.2004р. Державної служби експортного контролю України, експортер - сторона у міжнародній передачі товарів, яка здійснює їх продаж у відповідності із зовнішньоекономічним договором (контрактом), передачу на інших законних підставах або тимчасове вивезення за межі території відповідної держави.

За таких підстав, суд приходить до висновку про те, що позивачем правильно застосована ставка податку у розмірі нуль відсотків при експорті товарі нерезиденту за договором доручення.

Доводи відповідача щодо оформлення вантажної декларації із порушенням не може бути підставою для обчислення ставки ПДВ за ставкою 20 відсотків за таких підстав.

Відповідно до положень пп. 6.2.1 п.6.2. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», товари вважаються експортованими платником у випадку, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією (далі ВДМ).

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997, № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію», вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" від 01.03.2002 р. № 243 встановлено, що для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. При цьому до оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням "3/8".

Таким чином, з вказаного вище суд приходить до висновку, що оцінка належності або невідповідності встановленій формі вантажної митної декларації не є компетенцією податкового органу, а надається митними органами.

Як вбачається з матеріалів справи ВМД була подані до митного органу та прийнята ним, про що свідчать відмітки зроблені митним органом про перетин митного кордону, а товар був перемішений через митну територію України.

В матеріалах справи відсутні рішення митного органу, які свідчили б про неправильне оформлення позивачем ВМД.

Більш того, під час розгляду справи судом зроблено запит до Кримської митниці про надання відомостей щодо здійснення позивачем експортної операції (фактичне вивезення товарів за межі території України) за ВМД № 600000001/9/000020 від 10.01.09р. із наданням всіх документів, які були надані до оформлення.

15.01.10р. судом отримана відповідь на запит від Кримської митниці, відповідно до якої пропуск вантажу позивача за межи митної території України був здійснений 13.01.09р. Фактичне вивезення товарів за межи митної території України підтверджено 07.02.09р.

Отже, суд приходить до висновку, що для застосування платником податку нульової ставки податку має сам факт наявності експортної операції, яка, як свідчать матеріали справи відбулася, отже висновки відповідача в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином висновок відповідача про заниження позивачем податкового зобов’язання на суму 12162,70 грн. є неправомірним.

Стосовно позиції відповідача щодо неможливості придбання позивачем 10.12.2008р. еспарцету у КП «Скілур-плюс» по податковій накладній № 10/12, який в свою чергу фактично отримав еспарцет у СВК «Присивашьє» 12.12.2008р. згідно видаткової накладної № 12, суд вважає її безпідставною та необґрунтованою з наступних підстав.

В матеріалах справи є довідки: № 270/23-4 від 05.05.2009р. про результати невиїзної позапланової документальної перевірки КП «Скілур-плюс» з питань правових відносин з ПП «Космос-насіння-імекс» за грудень 2008р. та № 105/23-01/31091543 від 17.06.09р. про результати документальної невиїзної перевірки СВК «Присиваш’є» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків КП «Скілур-плюс» за період з 01.09.08р. по 31.12.08р.

З вищезазначених довідок вбачається, що еспарцет в кількості 20 тон, отриманий позивачем від КП «Скілур-плюс» по податковій накладній № 10/12 від 10.12.08р., який попередньо був придбаний від СВК «Присивашьє» 12.09.08р. згідно видаткової накладної № 46.

У зв’язку з чим, повністю спростовується позиція відповідача щодо нікчемності правочину про придбання еспарцету.

Таким чином, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту у податковій Декларації з ПДВ за січень 2009р. суму у розмірі 6727,00 грн. (6666,67 грн. - ПДВ по податковій накладній № 10/12 та 60,00 грн. – ПДВ по податковій накладній № 4004 від 31.12.08р. (а.с.62)).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд лише скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 000242301/1 від 04.09.09р. та № 000262301/1 від 04.09.09р., без вимоги про визнання їх протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Первомайської МДПІ АР Крим № 000242301/1 від 04.09.09р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 6727,00 грн. та № 000262301/1 від 04.09.09р. про донарахування 9122,00 грн. податку на додану вартість та 4561,00 грн.

У зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 04.02.2010р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 09.02.2010р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим № 000242301/1 від 04.09.09р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 6727,00 грн. та № 000262301/1 від 04.09.09р. про донарахування 9122,00 грн. податку на додану вартість та 4561,00 грн. штрафних санкцій.

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Космос-Насіння-Імекс» (96300, АР Крим, смт. Первомайське, вул. Леніна, 140) 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   Сидоренко Д.В.