Рішення № 79348957, 22.01.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/895/18 Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу 927/895/18

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Продовольча компанія "Ясен"

вул. Громадська, 41-А, м. Чернігів, 14037

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Романкова Євгена Сергійовича

АДРЕСА_1

про повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 10000,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Крищенко О.О. д. 1321 від 19.12.2018

від відповідача: не з'явився

Товариством з додатковою відповідальністю "Продовольча компанія "Ясен" подано позов до Фізичної особи-підприємця Романкова Євгена Сергійовича, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у розмірі 10000,00 грн. Також у позовній заяві позивач просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі № 927/895/18 та розгляд справи по суті призначено на 08.01.2019 на 09:30 год.

Ухвала суду від 13.12.2018, направлена відповідачу по справі ФОП - Романков Є.С. за вказаною в позовній заяві адресою - АДРЕСА_1, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Представником позивача в судовому засіданні 08.01.2019 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для повторного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи по суті.

08.01.2019 Господарським судом Чернігівської області відкладено розгляд справи по суті на 22.01.2019 на 10:00 год., про що представника позивача повідомлено під розписку зазначено в протоколі судового засідання від 08.01.2019.

В зв'язку з необхідністю повторного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи по суті здійснено публікацію оголошення на офіційному сайті "Судова влада України; господарський суд Чернігівської області" про відкладення розгляд справи по суті до 22.01.2019 о 10 год. 00 хв. з повідомленням осіб, які не прибули в судове засідання.

Відповідачу по справі надіслано ухвалу-повідомлення від 08.01.2019 про відкладення розгляду справи по суті на 22.01.2019 на 10:00 год.

В судове засідання 22.01.2019 з'явився повноважний представник позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив.

Ухвала суду від 08.01.2019, направлена відповідачу по справі ФОП - Романков Є.С. за вказаною в позовній заяві адресою - АДРЕСА_1, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції як за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на адресу засновників підприємства, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався, повноважного представника для дачі пояснень по справі не направив, про причини невиконання ухвал суд не повідомив.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.01.2019 судом здійснено розгляд справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз'яснено порядок та строк оскарження рішення, дату складання повного тексту рішення.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив:

12.12.2017 між ФОП Романков Євген Сергійович (постачальник) та ТДВ «Продовольча компанія «Ясен» (покупець) укладено договір поставки № 12-12.

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити деревну сировину, а саме - дрова паливні, у кількості, на умовах та порядку, визначених цим договором.

Пунктом 9.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями, в кількості та асортименті, визначених в усних та/або письмових заявках-замовленнях покупця, переданих представнику постачальника заздалегідь.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна за 1 метр куб товару погоджується постачальником та покупцем, і вказується в рахунку-фактурі та видатковій накладній на кожну партію товару в гривнях, без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 договору загальна орієнтовна сума даного договору складає 200000 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється постачальником протягом 3-х робочих днів з моменту отримання постачальником заявки на товар від покупця. Моментом узгодження сторонами заявки вважається дата рахунку-фактури на товар від постачальника.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець сплачує вартість отриманого товару протягом 3-х банківських днів, з моменту отримання рахунку-фактури на товар від постачальника.

Позивачем згідно платіжного доручення № 4762 від 28.12.2017 було перераховано відповідачу 10000 грн з призначенням платежу «плата за дрова згідно договору 12-12 від 12.2017».

Факт виконання зазначеного грошового переказу підтверджується випискою банку від 28.12.2017 на суму 10000 грн.

Відповідач не здійснив поставки товару.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу № 982 від 14.09.2018 про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 10000 грн на підставі ст. 1212 ЦК України, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 14.12.2018 та накладною № 1400505412801. Згідно копії пошукового запиту на сайті «Укрпошта» за трек-номером відправлення 1400505412801 дане відправлення 20.09.2018 відправлення не вручене під час доставки - інші причини та 03.10.2018 було повернуто за зворотною адресою.

Відповідач перераховану йому суму коштів станом на час розгляду справи в суді не повернув.

Позивач просить стягнути з відповідача 10000 грн безпідставно набутих коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання це зобов'язання в силу яких одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, у відповідності до статті 202 того ж Кодексу «правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків» (частина 1).

Водночас, за змістом частини 7 статті 179 Господарського кодексу України «господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів».

Зокрема, у відповідності до статті 626 ЦК України «договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків» (частина 1).

Поряд з цим згідно зі статтею 628 ЦК України «зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства» (частина 1).

Положення про істотні умови господарського договору наведені у статті 180 ГК України. Зокрема, за цією статтею:

- «зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства» (частина 1),

- «господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом, чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода» (частина 2),

- «при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору» (частина 3),

- «умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції …» (частина 4),

- «ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України …» (частина 5).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З викладених правових положень слідує висновок, що:

- господарський договір може укладатися як у письмовій, так і в усній формі,

- для договорів поставки не встановлена обов'язкова письмова форма договору, а тому такі договори можуть укладатися не тільки у письмовій, але й в усній формі,

- при укладенні господарського договору, у тому числі поставки, в незалежності від його форми, сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору,

- за договором поставки кількість товару, що продається, встановлюється у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні, може бути погоджена шляхом встановлення у договорі поставки порядку визначення цієї кількості,

- оплата товару здійснюється за ціною, встановленою у договорі поставки, за домовленістю сторін.

Отже, між сторонами не укладено договору поставки, оскільки не визначено кількості товару та ціни товару, а тому між сторонами відсутні господарські зобов'язання, які виникають з договору поставки.

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України: «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, положення цієї статті встановлюють певний вид позадоговірних зобов'язань, які виникають за одночасних умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Позивач перерахував відповідачу 10000 грн без укладення відповідного договору, без встановлення його істотних умов, а тому фактично відповідачем вони отримані без достатньої правової підстави.

За результатами оцінки доказів, суд приходить до висновку, що, між сторонами не укладено договору поставки, не досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, оскільки не визначено ціни та кількості товару, а тому між ними відсутні господарські зобов'язання, які виникають з договору поставки, позивачем перераховано відповідачу 10000 грн без укладення відповідного договору, без встановлення його істотних умов, а тому відповідачем ці кошти отримані без достатньої правової підстави, відповідач не виконав обов'язку, встановленого статтею 1212 ЦК України, з повернення безпідставно набутих коштів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, в зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 10000 грн безпідставно набутих коштів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач безпідставно набуті кошти в сумі 10000 грн позивачу не повернув, враховуючи вимоги ст. 1212 Цивільного кодексу України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню 10000 грн безпідставно набутих коштів.

В зв'язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 1762 грн.

Керуючись ст.74, 123, 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Продовольча компанія "Ясен" (вул. Громадська, 41-А, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 00381048) до Фізичної особи-підприємця Романкова Євгена Сергійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 10000,00 грн.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Романкова Євгена Сергійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Продовольча компанія "Ясен" (вул. Громадська, 41-А, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 00381048, р/р 26001500297202 в ПАТ «Креді Агріколь Банк» у м. Київ, МФО 300614) 10000 грн безпідставно набутих коштів та 1762 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 23.01.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова