Рішення № 79346141, 22.01.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29111/18

Провадження № 2/127/4986/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про стягнення неустойки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на свою користь 5583255 грн пені за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» посилаючись на те, що відповідач не виконав в повному обсязі умови кредитного договору.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

12.12.2018 року відповідач подав до суду відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Так до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором перейшло право грошової вимоги до позивача, водночас відповідач не є стороною кредитного договору тому не здійснював та не здійснює операції пов'язані з видачею кредитів. Також низкою судових рішень які набрали законної сили доданих до відзиву встановлено правомірність відмови банку у наданні кредитних коштів ОСОБА_1, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування неустойки.

Ухвалою суду від 19.12.2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Дернової В.В. Справу передано до канцелярії Вінницького міського суду Вінницької області для визначення іншого судді.

В результаті автоматизованого розподілу, розгляд зазначеної справи призначено головуючому судді Ан О.В. у зв'язку з чим ухвалою суду від 20.12.2018 року справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач у встановлений судом строк відповідь на відзив не подав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами не заявлялось, а тому суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що 08.09.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» укладений кредитний договір про надання грошових коштів в розмірі 50000 доларів США.

На підставі даного договору позивачеві видано 30000 доларів США. Неможливість видачі банком решти кредиту у розмірі 20000 доларів США зумовлена постановою Національного банку України «Про окремі питання діяльності банків» від 11.10.2008 року.

Судовими рішеннями які набрали законної сили встановлено правомірність відмови кредитора у наданні 20000 доларів США. Вказані обставини мають преюдиційну силу та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

10.12.2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № МL-B02/080/2008 від 08.09.2008 року укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1

Між сторонами склались зобов’язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору та регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а також загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов’язань.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Беручи до уваги вказані вище норми можна зробити висновок, що підставою для настання цивільно-правової відповідальності є порушення умов зобов'язання.

Згідно із ст. 76, 77, 78, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, враховуючи, відсутність факту порушення грошового зобов'язання кредитора, доводи позивача про наявність підстав для стягнення на його користь неустойки (пені) у зв'язку з невидачею кредитних коштів не ґрунтуються на вимогах закону. Відтак, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про стягнення неустойки – відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 22.01.2019 року.

Позивач ОСОБА_1, адреса: м. Вінниця, пров. Л. Толстого, 12/1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», адреса: м. Київ, вул. Фізкультури, 28, ЄДРПОУ 36789421.

Суддя: