Ухвала суду № 79345257, 23.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2019 року м. Київ № 640/831/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про зобов'язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Верховної Ради України про зобов'язання вчинити дії.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921,0 грн.

Судом встановлено, що позивачем пред'явлено одну позовну вимогу немайнового характеру, однак не надано жодних доказів сплати судового збору за пред'явлення цього адміністративного позову, розмір якого складає 768,4 грн.

З огляду на що позивачу необхідно сплатити судовий збір у порядку та в розмірах визначених Законом України "Про судовий збір", докази чого надати до суду.

Одночасно, суд зазначає, що позивач просить звільнити її від сплати судового збору з огляду на те, що вона є пенсіонером, розмір її пенсії складає 1825,64 грн.

На підтвердження вищевикладеного надає копію листа без дати і номеру в якому зазначається, що після перерахунку з 01.10.2017р. щомісячно позивач отримуватиме 1825,64 грн.

Однак, суд зазначає, що копія такого листа не є підтвердженням неможливості сплати позивачем судового збору, оскільки, по-перше, копія такого листа не завірена у встановленому законом порядку, що виключає можливість використання її доказу у справі, а, по-друге, з копії вказаного листа неможливо встановити розмір пенсії позивача станом на момент пред'явлення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Разом з тим, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору.

Крім того, відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, а відтак суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Окрім цього, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача.

Проте, на порушення вищезазначених норм, в адміністративному позові не вказано відомості щодо ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача та третьої особи.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 4, 5 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог ч. 2 ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку копії документів, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.

Окрім цього, судом встановлено, що адміністративний позов викладений російською мовою, з огляду на що суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно статті 15 КАС України, мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Згідно частини першої та третьої статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" регламентовано, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов має бути викладений українською мовою.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 16.10.2018р. у справі № 826/1833/16 адміністративне провадження №К/9901/20397/18 45292/18.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 768,4 грн. та адміністративного позову з додатками оформленого відповідно до вищевикладених вимог з одночасним наданням до суду копій такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись ст. 160, 161, 171, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

3. Встановити позивачу триденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.

4.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, що передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська