Рішення № 79343457, 17.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 р. справа №480/4676/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Юрченко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4676/18

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області про:

- визнання протиправними дій Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови йому в урахуванні до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, часу проходження військової служби з 13.11.1978 до 14.11.1980, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті з 01.09.1981 до 01.07.1985, роботу на посадах стажиста, слідчого, старшого слідчого прокуратури м. Суми, Сумської області з 16.09.1985 до 05.03.1994, роботу на посаді старшого слідчого управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Сумській області з листопада 1999 року до травня 2000 року, та відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % від суддівської винагороди;

- зобов'язання відповідача зарахувати йому до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, час проходження військової служби з 13.11.1978 до 14.11.1980; половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті з 01.09.1981 до 01.07.1985, роботу на посадах стажиста, слідчого, старшого слідчого прокуратури Сумської області з 16.09.1985 до 05.03.1994, роботу на посаді старшого слідчого Управління податкової міліції ДПА в Сумській області з листопада 1999 року по травень 2000 року, та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від 28192 грн. суддівської винагороди відповідно до довідок Господарського суду Сумської області від 01.08.2018 №02-42/17/5187 та від 10.08.2018 №02-42/47/3503 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.08.2018, починаючи з 01.08.2018 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без включення суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Свої вимоги мотивує тим, що при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці позивачу безпідставно не зараховано до стажу роботи на посаді судді строк військової служби, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, роботу на посадах стажиста, слідчого, старшого слідчого прокуратури м. Суми, Сумської області та роботу на посаді старшого слідчого управління податкової міліції, що негативно вплинуло на визначення відсоткового розміру довічного грошового утримання. Зокрема, оскільки його загальний стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 01.08.2018 складає 29 років, що підтверджується висновком Вищої ради юстиції України від 19.09.2016, то він має право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 90 % суддівської винагороди.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02 січня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позов (а.с.28-29), у якому обґрунтовує правомірність призначення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80%. Зокрема зазначає, що підстав для зарахування вказаних у позові періодів до спеціального трудового стажу (на посаді судді) не існує, оскільки відповідно до ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453 проходження строкової військової служби, половина строку навчання в Харківському юридичному інституті, робота на посаді слідчого прокуратури Сумської області та служба в органах податкової міліції не враховується до стажу роботи на посаді судді. Відповідач звертає увагу на те, що п. 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на який посилається позивач, був чинний у редакції Закону до 28.03.2015 року. Тобто на момент подання позивачем заяви про відставку та звільнення з посади судді зазначене положення вже не діяло.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши всі докази в їх сукупності, зазначає наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 13.11.1978 по 14.11.1980 проходив строкову військову службу; з 01.09.1981 по 01.07.1985 навчався в Харківському юридичному інституті; з 16.09.1985 по 15.03.1994 працював на посаді слідчого прокуратури Сумської області; з 15.12.1997 по 15.05.2000 проходив службу в органах податної міліції, а з 16.05.2000 почав працювати на посаді судді арбітражного суду Сумської області, який 21.06.2001 перейменовано відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про арбітражний суд» від 21.06.2001 №2538-ІІІ в господарський суд (а.с.20-22).

Згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-VІІІ позивача звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.13-14).

20 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про зарахування до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою в юридичному інституті, роботу на посадах стажиста, слідчого, старшого слідчого прокуратури м. Суми Сумської області та роботу на посаді старшого слідчого управління податкової міліції. Крім того, просив здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з листопада 2018 року з розрахунку 90 % суддівської винагороди (а.с.18).

За наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 відповідач листом від 04.12.2018 №709/М (а.с.19) залишив його без задоволення, мотивуючи своє рішення тим, що стаж роботи позивача на посаді судді складає 16 років 4 місяці 29 днів, тому йому призначено довічне грошове утримання у розмірі 80% суддівської винагороди. Також відповідач зазначив , що розмір грошового утримання позивача визначено з урахуванням статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою передбачено зарахування до стажу роботи на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Не погодившись з рішенням Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 04.12.2018 №709/М, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

На момент звільнення позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

За правилами частини першої статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції, що діяла станом на час подання позивачем заяви про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно з частиною першою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів".

Частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів", який діяв на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Як визначено абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи соціального захисту суддів», до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

За змістом пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем під час визначення стажу позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, не зараховано строк військової служби, половини строку денної форми навчання в юридичному інституті, роботу на посадах стажиста, слідчого, старшого слідчого прокуратури м. Суми Сумської області та роботу на посаді старшого слідчого управління податкової міліції

Суд погоджується з доводами позивача щодо помилковості обрахунку органом Пенсійного фонду тривалості стажу позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до пункту 8 частини п'ятої, частини шостої статті 48 Закону №1402VIII незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Частиною першою статті 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIІ(набрав чинності 29 березня 2015 року), яким внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, не містять положення стосовно збереження за суддями стажу роботи, який на момент набрання ним чинності надавав їм право на певний розмір доплати за вислугу років або право на вихід у відставку.

Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Крім того, Конституційний суд України в рішенні від 08 червня 2016 року №4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Виходячи з наведеного, конституційний статус судді зумовлює обов'язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Суд також виходить з того, що неправомірним є позбавлення особи, зокрема, судді, набутого статусу, оскільки це не узгоджується з принципом правової визначеності.

Враховуючи викладене, до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, період проходження строкової військової служби, роботу на посадах стажиста, слідчого, старшого слідчого прокуратури м. Суми, Сумської області та роботу на посаді старшого слідчого управління податкової міліції, що дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру та проведення відповідних виплат, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач під час судового розгляду справи не довів правомірності своїх дій щодо нарахування позивачу довічного грошового утримання в розмірі 80% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, а також щодо незарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді - 16 років 4 місяці 29 днів, також календарного періоду проходження строкової військової служби - 2 роки, половини періоду навчання за денною формою в юридичному інституті - 1 рік 10 місяців, роботу на посадах стажиста, слідчого, старшого слідчого прокуратури м. Суми, Сумської області - 8 років 5 місяців 17 днів та роботу на посаді старшого слідчого управління податкової міліції - 6 місяців.

За викладених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №127/20301/17 та від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17.

З приводу посилань представника відповідача на наведений у рішенні від 19.09.2016 №2555/0/15-16 (а.с.10-12) підрахунок стажу позивача як на необґрунтований внаслідок відсутності у Вищої ради юстиції України дискреційних повноважень на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці слід зазначити, що вказаним рішенням Вища рада юстиції не призначала щомісячне грошове утримання, а лише визнала набуття ОСОБА_1 достатнього стажу, необхідного для відставки, що в подальшому тягне за собою виплату грошового утримання у відповідному розмірі органами Пенсійного Фонду України.

Крім того, матеріали справи містять інші докази, що підтверджують у позивача 29-річного стажу роботи (а.с.20-22), що дає йому право на звільнення з посади судді у відставку та, як наслідок, виплату йому щомісячного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди.

Відповідно до частини 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, належним чином підтверджені судові витрати позивача, які складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. (а.с.4), підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 в урахуванні до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, часу проходження військової служби з 13.11.1978 по 14.11.1980; половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті з 01.09.1981 по 01.07.1985; роботу на посадах стажиста, слідчого, старшого слідчого прокуратури м. Суми, Сумської області з 16.09.1985 по 05.03.1994; роботи на посаді старшого слідчого управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Сумській області з листопада 1999 року по травень 2000 року, та відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % від суддівської винагороди.

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (м. Суми, вул. С.Бандери, 43, код ЄДРПОУ 40383837) зарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, час проходження військової служби з 13.11.1978 по 14.11.1980; половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті з 01.09.1981 по 01.07.1985; роботу на посадах стажиста, слідчого, старшого слідчого прокуратури Сумської області з 16.09.1985 по 05.03.1994; роботу на посаді старшого слідчого Управління податкової міліції ДПА в Сумській області з листопада 1999 року по травень 2000 року та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від 28192 грн. суддівської винагороди відповідно до довідок господарського суду Сумської області від 01.08.2018 №02-42/17/5187 та від 10.08.2018 №02-42/47/3503 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.08.2018, починаючи з 01.08.2018 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без включення суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (м. Суми, вул. С. Бандери, 43, код ЄДРПОУ 40383837) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення виготовлений 22.01.2019.