Рішення № 79343213, 18.01.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/3902/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача Мартинюка О.О.,

представника відповідача Пуценко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське» до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Богданівське» (далі-позивач, СТОВ «Богданівське») звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови від 25.10.2018 № 25-18-011/0132/280.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова Управління Держпраці в Чернігівській області від 25.10.2018 № 25-18-011/0132/280 винесена на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 03.10.2018 № 25-18-011/0132, в зв'язку з начебто порушенням позивачем трудового законодавства. Однак позивач вважає такі висновки хибними та безпідставними, а також такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

30.11.2018 ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.12.2018 відповідачем надіслано відзив, в якому зазначено, що оскаржувана постанова прийнята правомірно, оскільки проведення інспекційного відвідування здійснювалось у спосіб, визначений чинним законодавством України. Крім того, спроба проведення перевірки відбувалась за місцем знаходження позивача, яке зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та громадських формувань. Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, вимога про надання документів та повідомлення про розгляд справи направлялись позивачу та були вручені.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, суд встановив таке.

На підставі наказу від 28.08.2018 № 244 та направлення на проведення контрольного заходу від 28.08.2018 № 984, у період з 29.08.2018 по 31.08.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, Прокопенко М.І. (далі- інспектор), проведено інспекційне відвідування СТОВ «Богданівське», за результатами якого складено акт № 25-18-011/0108 від 30.08.2018 про неможливість його проведення за відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, копія якого надіслана об'єкту відвідування рекомендованим листом

30.08.2018 відповідачем винесена вимога № 25-18-011/094, якою зобов'язано позивача у строк до 9 год. 00 хв. 03.10.2018 надати документи, необхідні для інспекційного відвідування.

30.08.2018 у зв'язку з неможливістю особисто вручити копії вищевказаних документів позивачу інспектором з супровідним листом № 02-04//011/022-а/в на адресу позивача направлено: копію акта № 25-18-011/0108 від 30.08.2018; вимогу № 25-18-011/094 та копію направлення на проведення інспекційного відвідування від 28.08.2018 за адресою: вул. Приходченків, 74, с. Богданівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17582, яка отримана 06.09.2018 (а.с. 74).

03.10.2018 інспектором складено акт про не можливість проведення інспекційного відвідування № 25-18-011/0132, в якому зазначено, що керівником СТОВ «Богданівське» всупереч пункту 12 Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 № 295 не було виконано у визначений строк письмову вимогу про надання документів від 30.08.2018 № 25-18-011/094, чим створено перешкоди в проведені інспекційного відвідування. Вказаний акт направлено на адресу: вул. Сихівська, 19/54, м. Львів, Львівська область, 79066

12.10.2018 Управлінням Держпраці в Чернігівській області прийнято рішення № 257 щодо розгляду справи про накладення штрафу, яке призначене на 25.10.2018 на 11:00 год. та направлене за адресою міста Львова.(а.с.78,79).

25.10.2018 Управлінням Держпраці в Чернігівській області складено протокол № 280, яким вирішено винести постанову про накладення штрафу на СТОВ «Богданівське» (а.с.80).

25.10.2018 відповідачем на підставі акта № 25-18-011/0108 від 30.08.2018 про неможливість проведення інспекційного відвідування та керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, абзацу 6 частини другої статті 265 КЗпП України винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-18-011/0132/280, якою на позивача накладено штраф в розмірі 11169,00 грн.(а.с.17-18).

Вважаючи спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пунктів 1,7 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади , який реалізує державну політику, з- поміж іншого з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі-Порядок №295).

Так, пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з пунктом 12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, встановлених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Абзацом 6 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

У спірній постанові зазначено, що штраф накладено на СТОВ «Богданівське» на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 30.08.2018 № 25-18-011/0108 та абзацу 6 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування щодо ненадання інформації та документів.

Допитаний в якості свідка інспектор Прокопенко М.І. в судовому засіданні пояснив, що зазначені перешкоди були створені керівником СТОВ «Богданівське», який зокрема за адресою, вказаною в ЄДР на час проведення інспекційного відвідування був відсутній, а в розмові в телефонному режимі погодився надати необхідні документи для проведення інспекційного відвідування, однак у строки, встановлені вимогою від 30.08.2018 № 25-18-011/094 , цього не зробив.

Згідно положень пунктів 11 та 12 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку №295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Тобто, під поняттям «створення перешкод» законодавець розуміє активну поведінку посадової особи об'єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору праці під час здійснення інспекційного відвідування отримувати необхідну для цього інформацію та належним чином реалізувати свої повноваження, що є підставою для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

До інших підстав для складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов'язаного із створенням перешкод.

Водночас, саме по собі складання посадовими особами Держпраці акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через ненадання інформації та документів без фактичного проведення інспектування, та без виявлення ознак перешкоджання об'єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності за абзацом 6 частини другої статті 265 КЗпП України.

Крім того, акт № 25-18-011/0108 від 30.08.2018 про неможливість проведення інспекційного відвідування містить розбіжності, зокрема, в описовій частині акта вказано про ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витягів; відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування, проте, резолютивна частина вказаного акта містить висновок про відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Христов проти України» від 19.02.2009р. (заява №4465/04) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Правова визначеність вимагає, щоб норми актів були зрозумілими, точними й гарантували, що ситуація та правовідносини будуть передбачуваними. Адже інакше не можна забезпечити однакового застосування положень законів, що унеможливлює необмежене їх трактування в правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06) визначено концепцію якості закону з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання порушує вимогу «якості закону».

Таким чином, виходячи з того, що тлумачення поняття створення перешкод у проведенні перевірки чи інспекційного відвідування, що визначені пунктом 16 Порядку №295, поняття створення перешкод, яке визначене у статті 265 КЗпП України, застосування штрафу до суб'єктів господарювання чи до об'єктів відвідування лише на підставі акта перевірки згідно Порядку №509 свідчить про неоднозначність (множинність) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю), тому, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення, суд дійшов висновку, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків суб'єкта господарювання слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь такого суб'єкта (справи "Серков проти України" (заява № 39766/05), "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Северянін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про достатність аргументів позивача на обґрунтування своєї позиції, а відтак, позов слід задовольнити повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат передбачено, відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське» до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування постанови задовольнити повністю.

Скасувати постанову Управління Держпраці в Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.10.2018 № 25-18-011/0132/280.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Чернігівській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське» судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Богданівське» (вул. Сихівська, 19/54, м. Львів, Львівська область, 79066, код ЄДРПОУ 03798441).

Відповідач: Управління Держпраці в Чернігівській області (вул. Пятницька, 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22.01.2019.

Суддя І.І. Соломко