Рішення № 79341586, 27.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м. Київ Справа № 810/1518/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1доВасильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській областіпровизнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 13.03.2018 про відкриття виконавчого провадження № 55961002.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконавче провадження № 55961002 відкрито відповідачем на підставі виконавчого документа - постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області по справі про адміністративне правопорушення від 20.11.2017 № А-2011/5 - щодо якого стягувачем пропущено встановлений строк пред'явлення його до виконання.

Наведені обставини, на думку позивача, є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, а відтак відповідачем протиправно та за відсутності визначених законодавством підстав відкрито вказане вище виконавче провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 810/1518/18 та призначено судове засідання на 27.06.2018 о 15 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 27.06.2018, сторони не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи у відповідності до приписів статті 268 Кодексу адміністративного судочинства.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У свою чергу причини неявки представника відповідача у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки до суду не надходило. Крім того, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, жодних доказів поважності причин його неподання суду не надав.

Зважаючи на те, що в силу приписів частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін (їх представників) за наявними у справі матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області винесено постанову від 20.11.2017 № А-2011/5 по справі про адміністративне правопорушення, якою до позивача на піставі приписів частини першої статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення застосовано штраф у розмірі 5100,00 грн.

Датою набрання чинності вказаним рішенням визначено 30.11.2017.

12.03.2018 (штамп вхідної кореспонденції Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 12.03.2018 № 1798) Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області звернувся до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеного вище виконавчого документа.

Постановою Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 13.03.2018 відкрито виконавче провадження № 55961002 з примусового виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 20.11.2017 № А-2011/5 та зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно.

Позивач стверджує, що у відповідача відсутні законодавчі підстави стосовно прийняття до примусового виконання наведеної вище постанови, оскільки вказаний документ в силу приписів статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII вважається таким, строк пред'явлення до виконання якого є пропущеним.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення за заявою стягувача про примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України № 1404-VIII).

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У разі пропуску встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення (частина четверта статті 4 Закону № 1404-VIII).

У свою чергу строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені статтею 12 Закону № 1404-VІІІ.

Так, в силу приписів частини першої вказаної статті виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (частина друга статті 12 Закону № 1404-VІІІ).

Аналізуючи наведені вище норми суд дійшов висновку, що постанови органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом тримісячного строку, відлік якого починається з наступного дня після набрання ними законної сили.

При цьому, як вже зазначалось судом вище, у разі пропуску таким органом тримісячного строку, орган державної виконавчої служби повертає стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII.

Як вже зазначалось судом вище, постанова Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області по справі про адміністративне правопорушення від 20.11.2017 № А-2011/5, на підставі якої відкрито виконавче провадження № 55961002, набрала законної сили 30.11.2018, а відтак останнім днем пред'явлення виконавчого документа до виконання є 01.03.2018.

Водночас, як вбачається зі штампу вхідної кореспонденції Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, заява Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про відкриття виконавчого провадження надійшла до відповідача 12.03.2017, тобто з пропуском тримісячного строку пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання, передбаченого частиною першою статті 12 Закону № 1404-VІІІ.

У зв'язку з наведеними вище обставинами, судом, з метою офіційного з'ясування всіх обставин у справі, витребувано у Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області належним чином засвідчені копії документів виконавчого провадження № 55961002 з примусового виконання постанови від 20.11.2017 № А-2011/5 по справі про адміністративне правопорушення, винесеної Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (ухвала Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2018).

Цією ж ухвалою відповідачу було запропоновано подати суду відзив на позовну заяву та попереджено про наслідки такого неподання, передбачені частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим наведених вище документальних свідоцтв від відповідача до суду не надходило. Крім того, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, жодних доказів поважності причин його неподання суду не надав, обставин, які б дозволили відраховувати строк пред'явлення виконавчого листа до виконання від іншої дати, не навів.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Цією ж статтею передбачено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, з огляду на те, що відповідачем проігноровано вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 та не надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 704,80 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 194, 242-246, 250, 255, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Постанову Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 13.03.2018 про відкриття виконавчого провадження № 55961002 визнати протиправною та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код: 34842289, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Луначарського, 5) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя Харченко С.В.