Рішення № 79341513, 23.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Справа № 160/8639/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та, скасування рішень, зобов'язати вчинити певні ді, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області:

- №988008/32835589 від 14.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №76 від 16.11.2017 року;

- №981821/32835589 від 08.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №109 від 16.11.2017 року;

- №981823/32835589 від 08.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №110 від 17.11.2017 року;

- №981824/32835589 від 08.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №113 від 18.11.2017 року;

- №981829/32835589 від 08.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №116 від 19.11.2017 року;

- №981833/32835589 від 08.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №117 від 19.11.2017 року;

- №988011/32835589 від 14.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №123 від 22.11.2017 року;

- №988010/32835589 від 14.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №129 від 23.11.2017 року;

- №988015/32835589 від 14.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №130 від 23.11.2017 року;

2) зобов'язати Державну фіскальну службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №76 від 16.11.2017 року, №109 від 16.11.2017 року, №110 від 17.11.2017 року, №113 від 18.11.2017 року. №116 від 19.11.2017 року, № 117 від 19.11.2017 року, № 123 від 22.11.2017 року. №129 від 23.11.2017 року. №130 від 23.11.2017 року датою її фактичного отримання;

3) судові витрати покласти по відповідачів.

22.11.2018 року ухвалою суду зазначений адміністративний позов було залишено без руху. (а.с. 225-226 том 1).

04.12.2018 року позивачем було усунуто недоліки адміністративного позову в строк, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, шляхом надання доказів на усунення недоліків адміністративного позову.

06.12.2018 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 17.12.2018 року (а.с. 2-3 том 1).

17.12.2018 року ухвалою суду було відкладено розгляд справи на 23.01.2019 року (а.с. 4 том 2).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору №09/10/17 від 09.10.2017 року про надання транспортно-експедиційних послуг, укладеного з ТОВ «Магістраль М», позивачем на підставі заявок у період з 10.11.2017 року по 23.11.2017 року були здійсненні перевезення вантажу. Так, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Початкового кодексу України позивачем було складено податкові накладні №76 від 16.11.2017 року, №109 від 16.11.2017 року, №110 від 17.11.2017 року, №113 від 18.11.2017 року, №116 від 19.11.2017 року, №117 від 19.11.2017 року, №123 від 22.11.2017 року, №129 від 23.11.2017 року, №130 від 23.11.2017 року, які засобами електронного зв'язку були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, згідно отриманих квитанцій №1 податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41. З метою реєстрації податкових накладних, позивачем у листопаді 2018 року по кожній окремо податковій накладній було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Однак, позивачем були отримані оспорювані рішення, в яких причиною відмови у реєстрації податкових накладних зазначено: «Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунку-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків». Позивач вважає, що оспорювані рішення приймалися безпідставно, оскільки відповідач 1 буз зобов'язаний у квитанціях №1 чітко вказати конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеню ризиків Наказу №567. При цьому, такий критерій як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД у п. 6 не передбачений. Крім того, в оспорюваних рішеннях відповідачем 2 не підкреслено яких саме документів не було надано позивачем.

18.01.2019 року представником відповідача 1 засобами електронного зв'язку було подано письмовий відзив на позов, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Крім того, зобов'язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДФС України від вимог до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної відповідно до п. 28 Порядку №117.

21.01.2019 року представником відповідача 2 засобами електронного зв'язку було подано письмовий відзив на позов, в якому останній просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем до повідомлення про надання пояснень по податковим накладним, реєстрація яких була зупинена, не було надано усіх необхідних документів. При цьому, дати актів виконаних робіт щодо надання транспортних послуг різняться з датами товарно-транспортних накладних, наданих позивачем. У зв'язку із зазначеним, відповідачем 2 було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» 11.03.2004 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 49010, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, узвіз Лоцманський, буд. 8, основні види діяльності: 51.70.0 інші види оптової торгівлі, 60.23.0 діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, 63.40.0 організація перевезень вантажів, 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 60.24.1 діяльність автомобільного вантажного транспорту, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 231-234 том 1).

Так, 09.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль М» (Експедитор) було укладено договір поставки №09/10/17 про надання транспортно-експедиційних послуг. Відповідно до п. 2.1 вказаного договору Перевізник виконує перевезення вантажів на підставі письмових заявок, що подаються Експедитором за взаємоузгодженую формою, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 37-39 том 1)

На виконання умов договору та на підставі заявок Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль М» №1225 від 10.11.2017 року, №1252 від 14.11.2017 року, №1248 від 14.11.2017 року, №1263 від18.11.2017 року, №1262 від 18.11.2017 року, №1270 від 18.11.2017 року, №1281 від 20.11.2017 року, №1287 від 22.11.2017 року, №1285 від 21.11.2017 року позивачем було надано транспортні послуги з перевезення вантажів (а.с. 40, 62, 82, 106, 128, 152, 173, 193, 215 том 1).

Згідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було оформлено за вказаними господарськими операціями податкові накладні №76 від 16.11.2017 року, №109 від 16.11.2017 року, №110 від 17.11.2017 року, №113 від 18.11.2017 року, №116 від 19.11.2017 року, №117 від 19.11.2017 року, №123 від 22.11.2017 року, №129 від 23.11.2017 року, №130 від 23.11.2017 року, що підтверджується копією наведеної податкової накладної (а.с. 23, 48, 68, 92, 114, 138, 159, 179, 201 том 1).

Вказані податкові накладні були прийняті в ЄРПН, проте реєстрацію податкових накладних було зупинено з підстав того, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена з підстав відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, надати Таблицю по даних платника податків, яка передбачена п. 4 Наказу №567, що підтверджується змістом Квитанцій (а.с. 24, 49, 69, 93, 115, 139, 160, 180, 202 том 1).

12.11.2018 року позивачем було подано Повідомлення №15 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з метою проведення реєстрації податкової накладної №76 від 16.11.2017 року, до якого було долучено: договір №09/10/17 від 09.10.2017 року про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка №1225 від 10.11.2017 року, рахунок-фактура №36 від 16.11.2017 року, акт надання послуг №36 від 16.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №ПР01489 від 10.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №00054497 від 10.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №ПР01497 від 10.11.2017 року (а.с. 37-46 том 1).

05.11.2018 року позивачем було подано Повідомлення №5 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з метою проведення реєстрації податкової накладної №109 від 16.11.2017 року, до якого було долучено: договір №09/10/17 від 09.10.2017 року про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка №1252 від 14.11.2017 року, рахунок-фактура №56 від 16.11.2017 року, акт надання послуг №56 від 16.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №00000054704 від 15.11.2017 року (а.с. 62-65 том 1).

05.11.2018 року позивачем було подано Повідомлення №6 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з метою проведення реєстрації податкової накладної №110 від 17.11.2017 року, до якого було долучено: договір №09/10/17 від 09.10.2017 року про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка №1248 від 14.11.2017 року, рахунок-фактура №44 від 17.11.2017 року, акт надання послуг №44 від 17.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №00001507 від 15.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №00001508 від 15.11.2017 року (а.с. 82-89 том 1).

05.11.2018 року позивачем було подано Повідомлення №7 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з метою проведення реєстрації податкової накладної №113 від 18.11.2017 року, до якого було долучено: договір №09/10/17 від 09.10.2017 року про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка №1263 від 18.11.2017 року, рахунок-фактура №61 від 18.11.2017 року, акт надання послуг №61 від 18.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №00001511 від 18.11.2017 року (а.с. 106-111 том 1).

05.11.2018 року позивачем було подано Повідомлення №8 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з метою проведення реєстрації податкової накладної №116 від 19.11.2017 року, до якого було долучено: договір №09/10/17 від 09.10.2017 року про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка №1262 від 18.11.2017 року, рахунок-фактура №62 від 19.11.2017 року, акт надання послуг №62 від 19.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №00001511 від 18.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №00001512 від 18.11.2017 року (а.с. 128-137 том 1).

05.11.2018 року позивачем було подано Повідомлення №9 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з метою проведення реєстрації податкової накладної №117 від 19.11.2017 року, до якого було долучено: договір №09/10/17 від 09.10.2017 року про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка №1270 від 18.11.2017 року, рахунок-фактура №67 від 19.11.2017 року, акт надання послуг №67 від 19.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №00001512 від 18.11.2017 року (а.с. 152-156 том 1).

12.11.2018 року позивачем було подано Повідомлення №16 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з метою проведення реєстрації податкової накладної №123 від 22.11.2017 року, до якого було долучено: договір №09/10/17 від 09.10.2017 року про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка №1281 від 20.11.2017 року, рахунок-фактура №65 від 22.11.2017 року, акт надання послуг №65 від 22.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №00000056243 від 21.11.2017 року (а.с. 173-176 том 1).

12.11.2018 року позивачем було подано Повідомлення №17 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з метою проведення реєстрації податкової накладної №129 від 23.11.2017 року, до якого було долучено: договір №09/10/17 від 09.10.2017 року про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка №1287 від 22.11.2017 року, рахунок-фактура №72 від 23.11.2017 року, акт надання послуг №72 від 23.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №00001517 від 22.11.2017 року (а.с. 193-198 том 1).

05.11.2018 року позивачем було подано Повідомлення №14 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з метою проведення реєстрації податкової накладної №130 від 23.11.2017 року, до якого було долучено: договір №09/10/17 від 09.10.2017 року про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка №1285 від 21.11.2017 року, рахунок-фактура №75 від 23.11.2017 року, акт надання послуг №75 від 23.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №Р10555 від 23.11.2017 року (а.с. 215-219 том 1).

Проте, 08.11.2018 року відповідачем 2 було прийнято рішення №981821/32835589 про відмову у реєстрації податкової накладної № 109 від 16.11.2017 року, №981823/32835589 про відмову у реєстрації податкової накладної № 110 від 17.11.2017 року, №981824/32835589 про відмову у реєстрації податкової накладної № 113 від 18.11.2017 року, №981829/32835589 про відмову у реєстрації податкової накладної № 116 від 19.11.2017 року, №981833/32835589 про відмову у реєстрації податкової накладної № 117 від 19.11.2017 року та 14.11.2018 року №988008/32835589 про відмову у реєстрації податкової накладної № 76 від 16.11.2017 року, №988011/32835589 про відмову у реєстрації податкової накладної № 123 від 22.11.2017 року, №988010/32835589 про відмову у реєстрації податкової накладної № 129 від 23.11.2017 року, №988015/32835589 про відмову у реєстрації податкової накладної № 130 від 23.11.2017 року, з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с. 46-47, 66-67, 90-91, 112-113, 136-137, 157-158, 177-178, 220-221 том 1).

Отже, спір між сторонами виник з підстав винесення відповідачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України, накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", ";Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201,16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту (пп. 201.16.3. п. 201.16. ст. 201 ПК України).

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, п. 12 Порядку №117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТ ЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 (в редакції, чинній на момент винесення Квитанції - 06.12.2017 року), містить у собі визначення двох різних критеріїв, а саме:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку обсягу різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01 січня 2017р. в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VІ Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

При цьому, п.п. 18-23 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, здійснюючи моніторинг ПН/РК, контролюючі органи зобов'язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції №1 зазначати конкретний вид із двох вищенаведених критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Також судом враховується і те, що не визначення контролюючим органом конкретного виду критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року (далі - Вичерпний перелік документів Наказу №567).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН у розмірі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договору, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договору, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантажування продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або/законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Таким чином, із аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом ДФС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, визначених у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Так, відповідачем 1 у Квитанціях №1 від 06.12.2017 року зазначено, що податкові накладні №76 від 16.11.2017 року, №109 від 16.11.2017 року, №110 від 17.11.2017 року, №113 від 18.11.2017 року, №116 від 19.11.2017 року, №117 від 19.11.2017 року, №123 від 22.11.2017 року, №129 від 23.11.2017 року, №130 від 23.11.2017 року прийнято, але реєстрацію зупинено з підстав відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Проте, відповідачем у вказаних Квитанціях не конкретизовано, за яких ознак податкові накладні відповідають Критеріям оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Натомість, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення Комісії не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містять загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є: надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішення повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства, а яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК.

Вивчивши зміст вказаного оспорюваного рішення, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а також і письмові пояснення надані позивачем разом з документами, що підтверджують виконання господарських операцій, оформлених позивачем за податковими накладними №76 від 16.11.2017 року, №109 від 16.11.2017 року, №110 від 17.11.2017 року, №113 від 18.11.2017 року, №116 від 19.11.2017 року, №117 від 19.11.2017 року, №123 від 22.11.2017 року, №129 від 23.11.2017 року, №130 від 23.11.2017 року, а також проаналізувавши і зміст вищенаведеного нормативно-правового акту, який був підставою для прийняття вказаного вище рішення, суд дійшов висновку, що оспорювані рішення від 08.11.2018 року №981821/32835589, №981823/32835589, №981824/32835589, №981829/32835589, №981833/32835589 та від 14.11.2018 року №988008/32835589, №988011/32835589, №988010/32835589, №988015/32835589 не відповідають вимогам вищевказаної Порядку №117, є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, суд дійшов висновку, що підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №76 від 16.11.2017 року, №109 від 16.11.2017 року, №110 від 17.11.2017 року, №113 від 18.11.2017 року, №116 від 19.11.2017 року, №117 від 19.11.2017 року, №123 від 22.11.2017 року, №129 від 23.11.2017 року, №130 від 23.11.2017 року, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваних рішень та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського Суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

За приписами пункту 4 ч. 2 ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дій.

Окрім того, і за приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 ст.201 ПК України визначено, що ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.

Так, у першому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією.

У другому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 15 858,00 грн., понесені позивачем згідно платіжних доручень №614 від 16.11.2018 року, №615 від 19.11.2018 року, №649 від 03.12.2018 року (а.с. 4, 6, 7 том 1).

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач діяв всупереч чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасувати рішення та зобов'язати вчинити певні ді - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області:

- №988008/32835589 від 14.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №76 від 16.11.2017 року;

- №981821/32835589 від 08.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №109 від 16.11.2017 року;

- №981823/32835589 від 08.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №110 від 17.11.2017 року;

- №981824/32835589 від 08.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №113 від 18.11.2017 року;

- №981829/32835589 від 08.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №116 від 19.11.2017 року;

- №981833/32835589 від 08.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №117 від 19.11.2017 року;

- №988011/32835589 від 14.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №123 від 22.11.2017 року;

- №988010/32835589 від 14.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №129 від 23.11.2017 року;

- №988015/32835589 від 14.11.2018 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної №130 від 23.11.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №76 від 16.11.2017 року, №109 від 16.11.2017 року, №110 від 17.11.2017 року, №113 від 18.11.2017 року. №116 від 19.11.2017 року, № 117 від 19.11.2017 року, № 123 від 22.11.2017 року. №129 від 23.11.2017 року. №130 від 23.11.2017 року датами їх фактичного отримання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус" (49005, м. Дніпро, Лоцманський узвіз, 8, код ЄДРПОУ 32835589) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856), сплачені позивачем судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 15 858,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець