Рішення № 79341450, 15.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 р. № 520/10185/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарова О.А.,

представника позивача - Носова К.В.,

представника відповідача - Книга Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-18" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-18" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 06.11.2018 №8261 "Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-18" (код 41925908).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в наказі Головного управління ДФС у Харківській області від 06.11.2018 №8261 "Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-18", відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки. Зі змісту наказу неможливо встановити фактичну підставу проведення перевірки, відсутнє зазначення фактів порушень позивачем діючого законодавства.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржуваний наказ фактично виконаний не був, перевірка не проведена, наказ вичерпав термін своєї дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

15.01.2019 Харківського окружного адміністративним судом за письмовою згодою сторін було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 15.01.2019 о 10:20 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-18", зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з 08.02.2018 року.

06 листопада 2018 року Головне управління ДФС у Харківській області з метою здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) на підставі п.п. 20.1.2, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п.80.2.7 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України винесено наказ № 8261 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ОБРІЙ-18".

У вказаному наказі зазначено провести з 08.11.2018 фактичну перевірку ТОВ "ОБРІЙ-18" (код за ЄДРПОУ - 41925908), за адресами розташування господарських об'єктів: вул. Полтавський шлях, 4, м. Харків; вул. Ю. Чигирина, 13/3, м. Харків; м-н Свободи, 6, м. Харків; вул. Адміністративна, 8, м. Зміїв, Харківська обл., з 08 листопада 2018 року тривалістю 10 діб.

08 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області сформовано направлення на проведення перевірки ТОВ "ОБРІЙ-18" № 3161, 3162, 3154, 3155, 3152, 3153.

Судом встановлено, що 14 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою платника податку для проведення фактичної перевірки, однак на момент виходу за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, не допущено фахівців контролюючого органу до проведення перевірки, про що складено акт від 14.11.2018 № 9173/20-40-13-05-08/41925908 про неможливість вручення копії наказу та направлень та початку перевірки у зв'язку з відсутністю посадових осіб за юридичною адресою ТОВ "ОБРІЙ-18".

Не погоджуючись із спірним наказом, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом Головного управління ДФС у Харківській області, як податкового органу.

Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст.80 Податкового кодексу України.

Тобто, фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов'язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст.80 Податкового Кодексу.

Відтак, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

Як вбачається зі змісту спірного наказу № 8261 від 06.11.2018, контролюючим органом в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем вказано підпункт 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

З аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для проведення такого виду перевірки за п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України є інформація про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплата роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

Натомість, відповідачем не конкретизовано суду та не залучено до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували вищезазначені обставини та слугували підставою для проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання у контексті розуміння п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Надані до суду податкові накладні, звіт про нарахування єдиного внеску та податковий розрахунок (а.с. 32-40), як підстава для прийняття спірного наказу, не містять інформації про використання позивачем праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати заробітної плати без сплати податків.

При цьому, контролюючим органом як під час подання відзиву на позов, так і в ході судових засідань не надано до суду жодних письмових та належним чином оформлених доказів на підтвердження існування вищезазначеної інформації, оскільки обставини, які сприяли видачі наказу про проведення фактичної перевірки, не можуть грунтуватися лише на припущеннях.

Посилання відповідача на виплату заробітної плати нижче законодавчо встановленого розміру ОСОБА_1 не є інформацією про виплату заробітної плати без сплати податків, а отже, не може бути підставою для призначення перевірки за п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Натомість позивачем у відповіді на відзив надано документи, зокрема, заява про прийняття на роботу за сумісництвом, наказ про прийняття на роботу за сумісництвом та повідомлення про прийняття працівника на роботу, які свідчать про належно оформлену найману особу, а також про виплату заробітної плати у законодавчо встановленому розмірі.

Таким чином, контролюючим органом не доведено наявність підстав у контексті розуміння 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України для проведення фактичної перевірки підприємства.

За вимогами пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Згідно з абзацом третім п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Системно проаналізувавши положення ст.ст. 75-81 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що вимоги до змісту наказу про призначення як планової документальної перевірки, так і позапланової документальної перевірки, документальної невиїзної перевірки, фактичної перевірки сформульовані лише в абз. 3 п. 81.1 ст. 81 згаданого кодексу, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Водночас, суд звертає увагу, що в самому спірному наказі, відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.05.2018 по справі № 813/3977/16.

Розв'язуючи спір по суті, суд зазначає, що суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю видання, зокрема, наказу на проведення такої перевірки за відсутності належним чином зафіксованих підстав для такої перевірки.

Окрім того, позивачем не оспорювалось право контролюючого органу на проведення перевірок, взагалі, він доводив протиправність прийняття наказу саме щодо позивача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-18" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-18" (вул. Полтавський шлях, буд. 4, м. Харків, 61052, код 41925908) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 06.11.2018 №8261 "Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-18" (код 41925908).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-18" (вул. Полтавський шлях, буд. 4, м. Харків, 61052, код 41925908) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) суму сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23 січня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин