Рішення № 79341116, 22.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/948/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області вул. Мельніченка,126, м.Подільськ, Одеська область, 66300) про визнання протиправними та скасування рішення, податкових повідомлень-рішень, вимог, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ФОП ОСОБА_1 з позовом (т.1 а.с.3-14) до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області, в якому просила:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.10.2016 року №0026911302 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 2601,79грн; №0026931302 про застосування штрафних санкцій на суму 650,45грн; №0026781302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 30148,61грн; №0026831302 про застосування штрафних санкцій на суму 753,72грн; №0026821302 про збільшення суми суму грошового зобов'язання з військового збору на 3014,86 грн; №0026791302 про застосування штрафних санкцій на суму 7537,15 грн, №0026851302 про застосування штрафних санкцій на суму 510грн; №0026811302 про застосування штрафних санкцій на суму 510грн;

визнати протиправними та скасувати вимоги відповідача від 26.09.2016 року №0019641302на суму 69743,80грн; від 02.11.2016 року №Ф-90083-15 на суму 75564,79 грн.;

визнати протиправним та скасувати рішення від 26.09.2016 року №0019631302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 6 974,38 грн.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються прийняті на підставі Акту планової перевірки №000978/15-04-13-02/НОМЕР_1 від 26.09.2016 року, згідно з висновком якого ФОП ОСОБА_1 на думку перевіряючих порушено:

- ст.44, п.п.198.6, ст.198, п.п.201.10, ст.201 ПКУ, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ у 2015 році на суму 2601,79 грн.;

-п.1 та п.5 «Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 (далі Порядок ведення Книги обліку №481) та п. 177.10 ст. 177, п.178.6 ст. 178 ПКУ;

- пп. 54.3.2 ст. 54.3, п. 177.2, ст.177 ПКУ у податковій декларації про майновий стан і доходи за період 01.01.2015 року по 31.12.2015року, включені документально не підтверджені витрати, загальною сумою 200990,83 грн., що призвело до завищення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності та заниження чистого доходу та податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування;

- пп. 54.3.2 ст. 54.3, п.п. 1.2. п.16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 року занижено базу оподаткування на загальну суму 200990,83 грн., що призвело до заниження військового збору на загальну суму 3014,86 грн.;

-п.44.1, п. 44.3, п.44.5 ст. 44 ПКУ - не зберігання деяких первинних документів за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р.;

- п.47.1.3 ст.47 ПКУ;

- п.п.2 п.1 ст. 7, розділу III Закону України від 08.07. 2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», заниження бази нарахування єдиного внеску у 2015 році на суму 69743,80 грн.

Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, про порушення норм податкового законодавства є безпідставними.

ФОП ОСОБА_1 зазначила, що висновки Акту про порушення податкового законодавства ґрунтуються на тому, що перевіркою не підтверджено правильність визначення нею валових витрат та оподатковуваного доходу на суму 200990,83 грн у зв'язку з тим, що такі витрати не підтверджені відповідними первинними документами.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що нею не допущено порушень податкового законодавства, а облік нею здійснювався відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, з урахуванням особливостей встановлених ПКУ для фізичних осіб-підприємців.

Фактично всі оскаржувані рішення контролюючого органу прийняті на підставі того, що на думку перевіряючих не підтверджено правильність визначення нею валових витрат та оподатковуваного доходу на суму 200990,83 грн, у зв'язку з чим нараховані грошові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, по військовому збору, ПДВ, страховим внескам та застосовані штрафні (фінансові) санкції. Але у неї наявні всі первинні документи, які підтверджують її валові витрати.

Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №395 від 14.03.2013 року (далі Порядок №395), в акті за результатами документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, викладаються в акті чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до п. 2.3.2.2 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: - чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Між тим, з описової частини акту перевірки від 26.09.2016 року вбачається, що зміст встановлених у ході перевірки порушень податкового законодавства зводиться лише до табличного відображення даних платника податків, самостійно задекларованих ним у податкових деклараціях та даних, встановлених у ході перевірки із зазначенням певних розбіжностей. Будь-яких розрахунків виявлених розбіжностей податковим органом не наведено, як і не наведено посилання на певні господарські операції та відповідні первинно-бухгалтерські документи.

Наведене вказує на порушення норм чинного законодавства при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням встановленого законодавством порядку проведення перевірки, а викладені висновки в акті зроблено без дослідження належних документів.

Представник відповідача подав відзив на позов (т.11 а.с.138-140), у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, та зазначив, що висновки Акту про встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства обґрунтованими.

Перевіркою встановлено що позивач в п. 1 та п.5 Порядок ведення Книги обліку №481 та п. 177.10 ст.і 177, п. 178.6 ст. 178 ПКУ не щоденно відображала фактично отриману суму доходу від здійснення діяльності, а помісячно.

Перевіркою встановлено завищення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, у тому числі: вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві на загальну суму 200990,83грн.

Зазначена сума витрат при подальшому співставленні з відповідністю первинним документам не була підтверджена документами на оприбуткування товару (послуг).

Отже, в порушення пп. 177.2 ст. 177 ПКУ ФОП ОСОБА_1 включено до податкової декларації про майновий стан і доходи за період 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, документально не підтверджені витрати, загальною сумою 200990,83 грн., що призвело до завищення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності та заниження чистого доходу та податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатку Ф4 до податкової декларації за 2015 рік, встановлено його заниження на загальну суму 200990,83 грн.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, що підлягає сплаті до бюджету встановлено, заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30148,61 грн., а саме: у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік об'єкт оподаткування складає 2356,06 грн, згідно перевірки об'єкт оподаткування складає 32504,67 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30148.61 грн.

Включення до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік документально не підтверджених витрат на загальну суму - 200990,83 грн потягло заниження суми чистого оподатковуваного доходу та заниження бази оподаткування при нарахуванні та утриманні військового збору.

Відповідно неправильно нарахований єдиний внесок з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 %, встановлено його заниження за 2015 рік на суму 69743,80 грн.

Перевіркою дотримання ФОП ОСОБА_1 обов'язків щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) встановлено, що форма № 1ДФ за 2015 рік надавалась до Ананьївського відділення Котовської ОДПІ з порушенням термінів встановлених п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ. Звіт форми 1-ДФ за 4 квартал 2015 року № 9276562769 було від 16.03.2016 року (термін подачі 09.02.2016 року), Ананьївським відділенням Котовської ОДПІ 08.08.2016 року була виставлена штрафна санкція № 0004491300 від 20.07.2016 року на загальну суму 510,00 грн.

Суцільною перевіркою форми №І-ДФ встановлено, що надані до податкового органу відомості про нараховані/виплачені суми доходів та утримані з них суми податків, не співпадають з даними первинних документів (відомості нарахування заробітної плати) ФОП ОСОБА_1, а саме ідентифікаційні коди внесені до форм 1- ДФ за І квартал 2015 року від 30.04.2015 року № 9082903412 за IV квартал 2015 року від 16.03.2016 року № 9276562769 не відповідають відомостям нарахування заробітної плати. Помилку буде виправлено шляхом подання уточнюючого розрахунку форми №1-ДФ, але ст.119.2 встановлена штрафна санкція за вказані порушення.

Крім того, за період з 01.01.2015року по 31.12.2015року ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту по ПДВ у сумі 423983,0 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року встановлено його завищення на суму ПДВ на загальну суму 2601,79 грн, а саме: у червні 2015 року на суму 513,69 грн., у вересні 2015 року на суму 864,40 грн., у грудні 2015 року на суму 1223,70 грн.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст.44, п.п. 198.6, ст. 198, п.п.201.10, ст.201 ПКУ. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними.

У червні 2015 року ФОП ОСОБА_1 мала взаємовідносини з ТОВ "БАДМ" на загальну суму 114343,53 грн на суму ПДВ 8749,97 грн, у тому числі дана сума включена до Декларації з ПДВ за червень 2015р, відображена у Додатку 5 до Декларації з ПДВ, реєстру виданих отриманих податкових накладних, але перевіркою встановлено, що документально підтверджено операції на 107010,71 грн, на суму 8236,68 грн, підприємцем не надані документи (Податкові накладні), які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності, тому безпідставно задекларовано податковий кредит у сумі 513,69 грн.

У вересні 2015 року ФОП ОСОБА_1 мала взаємовідносини з ТОВ "ВЕНТА. ЛТД", на загальну суму 217791,43 грн, сума ПДВ - 16720,28 грн, що відображено в Декларації. Перевіркою підтверджено 213470грн, на суму ПДВ 15855,88грн. Не підтверджено документально податковий кредит на 864,40грн.

У грудні 2015 року ФОП ОСОБА_1 мала взаємовідносини з ТОВ «БАТМГ», на загальну суму 16302,62грн сума ПДВ - 1223,70грн. Дана сума включена до Декларації з ПДВ за грудень 2015р, відображена у Додатку 5 до Декларації з ПДВ, але вдруге включена в Декларацію з ПДВ за січень 2016 року. Подано уточнюючий розрахунок за січень 2016 року, відкоригована сума ПДВ 1223,70 грн, але в Додатку 5 невірно вказана дата виписки податкових накладних.

Провадження по справі відкрито ухвалою суду від 20.02.2017 року, розпочате підготовче провадження (т.1 а.с.2).

Ухвалою від 20.02.2017 року задоволено частково клопотання позивача про забезпечення позову по справі, зупинене дію вимог Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області від 26.09.2016 року №0019641302, від 02.11.2016 року №Ф-90083-15; рішення відповідача від 26.09.2016 року №0019631302 до розгляду даної справи №815/948/17 по суті та набрання рішення суду по справі законної сили (т.1 а.с.151-153).

Ухвалою суду від 20.02.2017 року витребувані докази та зупинене провадження по справі (т.1 а.с.155).

Ухвалою суду від 14.03.2017 року поновлено провадження по справі, вдруге витребувані докази, закінчено підготовче провадження та провадження по справі зупинено. До суду надані позивачем докази по справі, ухвалою суду від 27.03.2018 року поновлено провадження, у судовому засіданні задоволено клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі з метою надання строку для ознайомлення з наданими доказами (т.1 а.с.157,177).

Ухвалою суду від 24.04.2017 року поновлено провадження по справі, призначено економічну (бухгалтерську) експертизу, провадження по справі зупинене (т.11 а.с.1,4-5).

Ухвалою від 12.07.2017 року долучені додаткові докази по справі надані позивачем за клопотанням експерта, провадження зупинене (т.11 а.с.82-84).

26.11.2018 року до суду надійшов висновок експерта від 26.11.2018 року згідно ухвали суду.

14.12.2016 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №941 «Про перейменування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби».

Крім того, 15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, згідно з яким КАС України викладений в новій редакції.

У відповідності до п.п.10 п.1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 29.11.2018 року поновлено провадження у справі №815/948/17. У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №941 вирішено вважати правильним назву відповідача - Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області. Також вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Судом встановлено, що позивач є фізичною особою - підприємцем, зареєстрована 11.05.1999 року, є платником ПДВ з 01.09.2003 року.

З 30.08.2016 року по 12.09.2016 року Котовською ОДПІ проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт №000978/15-04-13-02/НОМЕР_1 від 26.09.2016 року «Про результати документальної виїзної планової перевірки ОСОБА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, своєчасності, достовірності, повноти сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року» (т.1 а.с.33-76).

На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 13.10.2016 року:

№0026911302 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 2601,79грн;

№0026931302 про застосування штрафних санкцій на суму 650,45грн за платежем податок на додану вартість;

№0026781302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 30148,61грн;

№0026831302 про застосування штрафних санкцій на суму 753,72грн за платежем Військовий збір;

№0026821302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Військовий збір на 3014,86 грн;

№0026791302 про застосування штрафних санкцій на суму 7537,15 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

№0026851302 про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції;

№0026811302 про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн. за порушення п.171.2 ст.171 ПКУ (т.1 а.с.22-29).

Позивачу контролюючим органом 26.09.2016 року сформована та направлена Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0019641302 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 69743,80грн (т.1 а.с.30).

Також на підставі Акту перевірки контролюючим органом 26.09.2016 року прийняте рішення №0019631302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким за донарахування позивачу страхових внесків на суму 69743,80грн застосована санкція у розмірі 6 974,38 грн. (т.1 а.с.32).

02.11.2016 року Котовською ОДПІ сформована та направлена позивачу Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-90083-15 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 69743,80грн та штрафу на суму 6 974,38 грн., всього на суму 75564,79грн (т.1 а.с.31).

У висновку Акту перевірки щодо підстав прийняття оскаржуваних позивачем рішень зазначено, що перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1

- ст.44, п.п.198.6, ст.198, п.п.201.10, ст.201 ПКУ, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість у 2015 році на суму 2601,79 грн.;

- п.1 та п.5 Порядок ведення Книги обліку №481 та п. 177.10 ст. 177, п.178.6 ст. 178 ПКУ, ФОП ОСОБА_1 відображала помісячно фактично отриману суму доходу від здійснення діяльності, - дохід відображається щоденно;

- пп. 54.3.2 ст. 54.3, п. 177.2, ст.177 ПКУ, у податковій декларації про майновий стан і доходи за період 01.01.2015р. по 31.12.2015р., включені документально не підтверджені витрати, загальною сумою 200990,83 грн., що призвело до завищення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності та заниження чистого доходу та податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.

- пп. 54.3.2 ст. 54.3, п.п. 1.2 п. 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ, у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 р. занижено базу оподаткування на загальну суму 200990,83 грн, що призвело до заниження військового збору на загальну суму 3014,86 грн.;

- п.44.1, п. 44.3, п.44.5 ст. 44 - не зберігання деяких первинних документів за період з 01.01.2015року по 31.12.2015року;

- п.47.1.3 ст.47 ПКУ;

- п.п.2 п.1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 року №2464- VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», заниження бази нарахування єдиного внеску у 2015 році на суму 69743,80 грн.

Стаття 44 ПКУ визначає вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Згідно з п. 44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 ст.44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених п.44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.44.5 ст.44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Стаття 177 ПКУ регламентує питання оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 177.2 ст.177 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п.177.10 ст.177 ПКУ фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Стаття 178 ПКУ, про порушення якої зазначено у висновку Акту перевірки, регламентує оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, тобто не має відношення до позивача (у тому числі і п.178.6 вказаної статті щодо обов'язку ведення обліку доходів і витрат), оскільки стосується інших платників податків.

У п. 1 Порядку ведення Книги обліку №481 зазначено, що відповідно до п.177.10 ст.177 та п.178.6 ст.178 ПКУ фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Пунктом 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пп.1.1 -1.3 п.16-1 платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Стаття 201 ПКУ регламентує питання податкової накладної. Пункт 201.10 ст.201 ПКУ встановлює порядок реєстрації податкової накладної. Згідно з вказаною нормою при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп.2 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень від 13.10.2016 року №0026781302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 30148,61грн; №0026831302 про застосування штрафних санкцій на суму 753,72грн за платежем Військовий збір; №0026821302 про збільшення суми суму грошового зобов'язання за платежем Військовий збір на 3014,86 грн.; №0026791302 про застосування штрафних санкцій на суму 7537,15 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а також для прийняття рішення №0019631302 від 26.09.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, формування та направлення Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0019641302 від 26.09.2016 року, та відповідно у наступному для формування та направлення Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-90083-15 від 02.11.2016 року було встановлення перевіркою згідно з Актом від 26.09.2016 року, на думку перевіряючих заниження суми чистого доходу позивачем за 2015 рік на суму 2000990,83грн.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення вартості документально підтверджених витрат за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, пов'язаних зі здійсненням діяльності, визначених пп.177.2, пп.177.4.1 п.177.4 ст.177 ПКУ (витрати до складу яких включається вартість товарів, що утворюють основу для продажу продукції або товарів) відображених у додатку Ф4 до податкової декларації про майновий стан і доходи встановлено завищення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, у тому числі вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві на загальну суму 2000990,83 грн, а саме: - до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік задекларовано вартість витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції у сумі 4442562,00грн, при аналізі наданих первинних документів (видаткові накладні) до перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено, що сума витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей складає 4241571,17грн, тобто за перевіряємий період встановлено завищення витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 2000990,83грн, цим занижено суму чистого оподатковуваного доходу (т.1 а.с.49-50).

Враховуючи, що відповідно до п. 177.2 ст.177 ПКУ об'єктом оподаткування у ФОП є чистий оподатковуваний дохід. З вказаним дохід пов'язані об'єкти оподаткування військовим збором, з базою нарахування єдиного внеску, позивачу відповідно були нараховані податкові зобов'язання, визначена недоїмка зі сплати єдиного внеску та нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Дослідивши акт перевірки суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо невідповідності його вимогам Порядку №395, відповідно до якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, викладаються в акті чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з п. 2.3.2.2 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: - чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Ухвалою суду від 24.04.2017 року призначено економічну (бухгалтерську) експертизу.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).

Згідно зі ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 108 встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

На вирішення експертизи ухвалою суду поставлені питання:- чи підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами наявність витрат ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік на загальну суму 4402464грн;- чи підтверджується включення ФОП ОСОБА_1 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік документально непідтверджених витрат на загальну суму 200990,83 грн.

Згідно з висновком експерта №305 від 26.11.2018 року за результатами проведеного дослідження в рамках наданих документів встановлено, що наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку витрати ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік, документально підтверджуються на загальну суму 4602144грн, що на 14 482 грн. (4602144- 4587662) більше ніж в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік. За результатами проведеного дослідження в межах наданих документів встановлено, що включення ФОП ОСОБА_1 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік документально непідтверджених витрат на загальну суму 200990,83грн. не підтверджується, оскільки документально підтверджені витрати загалом складають 4602144 грн., що на 14 482грн.(4602144- -87662) більше (т.11 а.с.127).

Експертом зазначено, що враховуючи поставлене перед експертом завдання, надалі насамперед необхідно документально дослідити в рамках наданих матеріалами справи первинних бухгалтерських документів повноту відображення понесених у 2015 році ФОП ОСОБА_1 витрат. А тому експертна оцінка стосовно документальної обґрунтованості висновків акту перевірки від 26.09.2016 року експертом надаватись не буде.

Експертом зазначено, що записи в Книзі проводились не щоденно, а помісячними підсумками кульковою ручкою синього кольору, що свідчить про порушення Порядку ведення Книги обліку №481. Однак вказане не свідчить про завищення або ж заниження показників понесених витрат 2015 рік, а тому в ході подальшого дослідження методами арифметичних підрахунків та співставлення слід більш детально провести дослідження стосовно відображених показників вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей з документами, які дають підстави до їх формування.

Документальним підтвердженням здійснення господарських операцій з суб'єктами підприємницької діяльності, є належним чином оформлені первинні документи, на даних яких базується в тому числі податковий облік.

Дослідженням первинних документів було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в ході ведення господарської діяльності було понесено витрати, які в сукупності перевищують загальні витрати, які задекларовані в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік на суму 14482грн (4602144-4587662), тобто при декларуванні не було враховано вартість усіх сукупних витрат, а отже документально непідтверджені витрати на загальну суму 200990,83 грн. документально не підтверджується.

Представник відповідача у відзиві не навів заперечень щодо висновків експертизи, не спростував їх.

Враховуючи викладене та оцінюючи висновок експерта разом із іншими доказами відповідно до ст.90 КАС України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність висновку Акту перевірки відносно позивача щодо завищення нею витрат та відповідно заниження суми чистого оподатковуваного доходу на 2000990,83грн.

Таким чином, є неправомірними та підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 13.10.2016 року №0026781302; №0026831302; №0026821302; №0026791302; рішення №0019631302 від 26.09.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0019641302 від 26.09.2016 року, та відповідно Вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-90083-15 від 02.11.2016 року.

Судом також встановлено, що позивач є платником ПДВ.

Згідно з Актом перевірки за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року ФОП ОСОБА_1 задекларовано податковий кредит з ПДВ у сумі 423983,00грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення на суму 2601,79 грн, а саме у червні 2015 року на 513,69грн, у вересні 2015 року на суму 864,40грн, у грудні 2015 року на суму 1223,70грн.

У червні 2015 року ФОП ОСОБА_1 мала взаємовідносини з ТОВ "БАДМ" на загальну суму 114343,53 грн.(ПДВ 8749,97 грн.). Вказана сума включена до Декларації з ПДВ за червень 2015р, відображена у Додатку 5 до Декларації з ПДВ, реєстру виданих отриманих податкових накладних, але перевіркою встановлено, що документально підтверджено операції на 107010,71 грн. На суму 8236,68 грн, підприємцем не надані документи (Податкові накладні), які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності, тому безпідставно задекларовано податковий кредит у сумі 513,69 грн.

У вересні 2015 року ФОП ОСОБА_1 мала взаємовідносини з ТОВ "ВЕНТА. ЛТД", на загальну суму 217791,43 грн.(ПДВ 16720,28 грн.), що відображено в Декларації з ПДВ, в Додатку 5 до Декларації з ПДВ. Перевіркою підтверджено 213470грн, на суму ПДВ 15855,88грн. Не підтверджено документально податковий кредит на 864,40 грн.

У грудні 2015 року ФОП ОСОБА_1 мала взаємовідносини з ТОВ «БАТМГ», на загальну суму 16302,62грн. (ПДВ 1223,70грн). Дана сума включена до Декларації з ПДВ за грудень 2015року, відображена у Додатку 5 до Декларації з ПДВ, реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2015 року. Перевіркою первинних документів, податкових накладних, податкової звітності та інших документів, документально підтверджено 16302,62 грн, на суму 1223,70 грн. В податковій декларації з ПДВ за січень 2016 року платником вдруге було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "БАДМ", тобто податковий кредит було здвоєно та безпідставно задекларовано податковий кредит у сумі 1223,70 грн. Платником 05.07.2016 року № 9111335716 було подано уточнений розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2016 року, в якому були уточнені взаємовідносини з ТОВ «БАДМ» та відкоригована сума ПДВ 1223,70 грн, але в Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» але він є не дійсний, тому що в Додатку 5 невірно вказано дати виписки податкових накладних (згідно податкових накладних дата виписки грудень 2015 року, а в уточненому розрахунку дата виписки січень 2016 року) (т.1 а.с.62-65).

Вказані в Акті перевірки обставини стали підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень №0026911302 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 2601,79грн; №0026931302 про застосування штрафних санкцій на суму 650,45грн за платежем податок на додану вартість.

Позивач у позиві не погодився з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, проте доводів в спростування підстав щодо їх прийняття не навів.

З урахуванням цього, суд вважає, що перевіркою доведені вказані обставини. Проте суд вважає встановленим перевищення податкового кредиту у червні 2015 року на 513,69 грн, у вересні 2015 року на суму 864,40грн. Що стосується висновків акту перевірки про завищення податкового кредиту у грудні 2015 року на суму 1223,70 грн, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки самими перевіряючими не заперечується, що вказаний податковий кредит був правомірно сформований позивачем у грудні 2015 року. Його подвоєння відбулось з січні 2016 року, проте позивачем він скоригований поданням уточнюючого розрахунку. Помилка щодо дати податковою накладної у додатку до Декларації не може бути підставою для позбавлення позивача на правомірно сформований кредит у грудні 2015 року, та виключення його суми з Декларації з ПДВ за січень 2016 року як помилково вдруге внесеному.

При таких обставинах податкові повідомлення - рішення №0026911302 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 2601,79грн; №0026931302 про застосування штрафних санкцій на суму 650,45грн за платежем податок на додану вартість слід визнати неправомірними та скасувати в частині нарахування податкових зобов'язань на суму 1223,70 грн та штрафних санкцій на суму 305,93 грн.

Враховуючи формування податкового кредиту при відсутності всіх необхідних документів, та зазначення в акті перевірки встановлення порушення ст.44, п.п.198.6, ст.198, п.п.201.10, ст.201 ПКУ, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість, суд не находить підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0026811302 про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0026851302 про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн. за платежем адміністративні штрафи та інші санкції було прийнято контролюючим органом за результатами встановлення перевіркою порушень при поданні позивачем звіту по формі №1ДФ.

В акті перевірки зазначено, що суцільною перевіркою форми №1-ДФ встановлено, що надані до податкового органу відомості про нараховані/виплачені суми доходів та утримані з суми податків, не співпадають з даними первинних документів (відомості нарахування заробітної плати) ФОП ОСОБА_1, а саме ідентифікаційні коди внесені до форм 1-ДФ за 1 квартал 2015 року від 30.04.2015 року № 9082903412, за 4 квартал 2015 року від 16.03.2016 року № 9276562769 не відповідають відомостям нарахування заробітної плати, а саме: КМ 635370 внесений до форм 1-ДФ згідно база даних ЄДРФО ДПІ дана громадянка проходить згідно ідентифікаційного коду, тому, що не пройшла перереєстрацію у відповідному реєстрі, помилку буде виправлено шляхом уточнення даних в реєстрі ЄДРФО та поданням уточнюючого розрахунку форми №1-ДФ; р.н.о.к. НОМЕР_6 внесений до форми 1-ДФ, не відповідає даним згідно якого р.н.о.к НОМЕР_7.

Відповідно до вимог ст.18, пп.47.1.3 ст.47, п.110.1 ст.110 ПКУ особи, які мають статус податкового агента, зобов'язані своєчасно та повністю вираховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету додаток з доходу фізичних осіб, що виплачується на користь платника податку (т.1 а.с.53-54).

Наявність вказаного порушення позивачем не спростовано.

Частиною 2 ст.119 ПКУ за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривен.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0026851302 про застосування штрафних санкцій на суму 510грн.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0026781302, №0026831302, №0026821302, №0026791302 у повному обсязі, №0026911302, №0026931302 в частині, а також визнання протиправними та скасування рішення №0019631302 від 26.09.2016 року про застосування штрафних санкцій, Вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0019641302 від 26.09.2016 року, №Ф-90083-15 від 02.11.2016 року.

Частиною 3 ст.139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із проведенням експертиз.

Позивач звільнена від сплати судового збору, проте нею сплачені витрати на проведення експертизи у розмірі 12000грн.

Суд вважає, що з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 10тис грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області вул. Мельніченка, 126, м. Подільськ, Одеська область, 66300, код ЄДРОПУ 39487903) про визнання протиправними та скасування рішення, податкових повідомлень-рішень, вимог - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області від 13.10.2016 року:

№0026781302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 30148,61грн;

№0026831302 про застосування штрафних санкцій на суму 753,72 грн за платежем Військовий збір;

№0026821302 про збільшення суми суму грошового зобов'язання за платежем Військовий збір на 3014,86 грн.;

№0026791302 про застосування штрафних санкцій на суму 7537,15 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області від 13.10.2016 року:

№0026911302 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 2601,79грн в частині нарахування податкових зобов'язань на суму 1223,70грн;

№0026931302 про застосування штрафних санкцій на суму 650,45грн за платежем податок на додану вартість в частині нарахування штрафних санкцій на суму 305,93грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0019631302 від 26.09.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 6 974,38 грн.

Визнати протиправними та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0019641302 від 26.09.2016 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 69743,80грн; Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-90083-15 від 02.11.2016 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 69743,80грн та штрафу на суму 6 974,38 грн, всього на суму 75564,79 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 10000 (десять тисяч) грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.