Рішення № 79340376, 18.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Справа № 0440/6806/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,

представника позивача - Сидоренко В.В.,

представника відповідача - Грановський М.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 0440/6806/18 за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.09.2018 надійшов позов Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (далі - Профспілка) до Національної поліції України (далі - НПУ), в якому позивач з урахуванням уточнень просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит від 23.02.2018 року за вих. № 80 у встановлені Законом України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» строки, а також зобов'язати відповідача надати інформацію на такий запит, а саме: інформацію про підстави на яких поліцейський зобов'язаний самостійно їхати до м'ясця проходження стажування, самостійно за власні кошти винаймати житло та за власні кошти харчуватися; чи є порушенням відмова поліцейського їхати на стажування, якщо його фінансове положення не дозволяє оплатити переїзд до місця стажування, проживання та харчування під час стажування; який розпорядок робочого дня поліцейських направлених на стажування; який розмір бюджетних грошових коштів виділений для організації та проведення стажування поліцейських у Донецькій та Луганській областях.

Позовні вимоги обґрунтовані ненаданням відповідачем у п'ятиденний термін запитуваної інформації на запит Профспілки від 23.02.2018 року за вих. № 80 щодо організації проведення стажування поліцейських, що в свою чергу перешкоджає останній у здійсненні своїх прав, передбачених ст. 28 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», оскільки питання, які висвітлювалися у запиті до Національної поліції України стосувалися членів Профспілки. Також позивач зазначив, що листом від 12.03.2018 року № 1452/12/1/1/02-2018 відповідачем надано неналежну інформацію на запит Профспілки від 23.02.2018 року за вих. № 80, а з листа відповідача від 17.05.2018 року за вих. № 2666/12/1/1/03-2018 неможливо встановити на який запит була надана інформація.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року позовну заяву Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній у задоволенні позову просить відмовити з підстав того, що позивач не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні Закону України «Про Національну поліцію», а працівники Національної поліції України не є членами Первинної професійної спілки «Правозахисники країни». Також вказав, що запит позивача надійшов до Національної поліції України 02.03.2018 року і зареєстрований за вхідним № 7150. Вказане звернення після реєстрації подано на розгляд Департаменту кадрового забезпечення НПУ та 12.03.2018 року останнім на адресу голови Профспілки надіслано відповідь № 1452/12/1/1/02-2018 щодо порушених у запиті питань, які стосувалися організації проведення стажування поліцейських. При цьому відповідач зазначив, що у силу відсутності колективного договору з позивачем, звернення останнього розглядалось у загальному порядку та у межах компетенції Національної поліції України. Крім того, зауважив про необґрунтовані твердження позивача, що відповідь ДКЗ НПУ від 12.03.2018 року № 1452/12/1/1/02-2018 на його (позивача) адресу не надходила, оскільки у листі Профспілки від 30.03.2018 року № 139 останній прямо посилається на такий лист.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що відповідач був обізнаний про членство працівників поліції у Профспілці з підстав того, що кожного місяця проводиться утримання членських (профспілкових) внесків через бухгалтерію. При цьому вказав, що у листах від 17.05.2018 року за вих. № 2666/12/1/1/03-2018 і від 12.03.2018 № 1452/12/1/1/02-2018, відповідачем не зроблено посилань на те, що у запиті позивача не міститься жодного посилання на членство будь-якого працівника НПА у Профспілці.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 23.02.2017 року Профспілкою направлено запит (вих.№80) Голові Національної поліції України в порядку статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо організації та порядку проведення стажування поліцейських.

Вказаний запит після реєстрації подано на розгляд Департаменту кадрового забезпечення НПУ та 12.03.2018 року останнім на адресу голови Профспілки надіслано відповідь № 1452/12/1/1/02-2018 щодо порушених у запиті питань, які стосувалися організації проведення стажування поліцейських.

Згідно тверджень позивача, вказаний лист відповідача від 12.03.2018 року надісланий останнім з порушенням п'ятиденного терміну, встановленого ст. 28 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» та містить неналежну (запитувану) інформацію на запит позивача.

Крім того судом встановлено, що 23.02.2017 року Профспілкою направлено запит (вих.№80) Голові Національної поліції України в порядку статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», в якому позивач зазначив, що з листа НПУ від 12.03.2018 року № 1452/12/1/1/02-2018 ним не отримано відповідь на декілька питань щодо організації та фінансування проведення стажування поліцейських, на який (запит) відповідачем надана відповідь від 17.05.2018 року № № 2666/12/1/1/03-2018.

Суд при вирішенні спору виходить з того, що за змістом приписів ст.1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

При цьому статтею 3 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено сферу дії цього закону, яка поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.

Частинами 1, 2 статті 104 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.

При цьому, частиною 11 ст.62 цього ж Закону встановлено, що в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відповідно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Обмеження прав професійних спілок поліцейських порівняно з іншими професійними спілками не допускається.

Згідно з положеннями Статуту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», затвердженого Загальними зборами засновників Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (протокол від 17.07.2017 року №17/07-17), профспілка є добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.

Пунктом 1.5. Статуту визначено, що статус профспілки - первинна. Вказаний статус профспілки відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» означає, що профспілка об'єднує своїх членів, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах організаціях або у фізичних осіб. Профспілка створена за територіальною ознакою сфери діяльності.

Аналіз положень Статуту дає змогу суду дійти висновку, що членство у первинній професійній спілці «Правозахисники країни» є індивідуальним та не пов'язане з професійною (галузевою) належністю.

Згідно з ч.4 ст.19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

Колективний договір - це основний інструмент захисту забезпечення прав та інтересів працівників. Він укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавця.

Відповідно до ст.10 Кодексу законів про працю України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Судом встановлено, що між позивачем та Національною поліцією України колективний договір не укладався. Також зі Статуту позивача не вбачається належності Профспілки до Національної поліції України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів ч.11 ст.62 та ч.1, ч.2 ст.104 Закону України «Про Національну поліцію», що утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2018 року у справі № 804/2581/16.

У силу зазначеного, суд погоджується з позицією відповідача, що звернення Профспілки повинно розглядатися у порядку та у строки, що передбачені Законом України «Про звернення громадян» та Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930 та з цього приводу зазначає про таке.

Відповідно до п.6 вказаного Порядку, звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Аналогічні приписи викладені також в Законі України «Про звернення громадян» (ч.1 ст.20)

Як вже встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, відповідачем звернення Профспілки розглянуто з дотриманням строків, передбаченим чинним законодавством, зокрема: запит позивача від 23.02.2018 року за вих. № 80 після реєстрації подано на розгляд Департаменту кадрового забезпечення НПУ та 12.03.2018 року останнім на адресу голови Профспілки надіслано відповідь № 1452/12/1/1/02-2018 щодо порушених у запиті питань, які стосувалися організації проведення стажування поліцейських.

Слід зазначити, що вказаний лист від 12.03.2018 року не мав конкретного посилання на те, що відповідь надається на запит від 23.02.2018 року за вих. № 80, проте з його змісту чітко вбачається, що відповідь надавалася позивачу з питань, що порушувалися ним у такому запиті.

Більш того, сам зміст такої відповіді позивачем не оскаржується, останній зазначає, що ненаданням відповідачем у п'ятиденний термін запитуваної інформації на запит Профспілки від 23.02.2018 року за вих. № 80 щодо організації проведення стажування поліцейських перешкоджає йому у здійсненні своїх прав, передбачених ст. 28 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», оскільки питання, які висвітлювалися у запиті до Національної поліції України стосувалися членів Профспілки.

Проте, суд знаходить необґрунтованим такі твердження позивача, оскільки останнім належними та допустимими доказами не доведено, що запитувана інформація стосувалася членів Профспілки. Посилання у запиті на загальні відомості, що членами Профспілки є поліцейські Соборного, Шевченківського ГУНП у Дніпропетровській області та інших відділень поліції таких обставин не встановлюють, що виключало необіхдність розгляду такого запиту у п'ятиденний строк.

Суд знаходить також необґрунтованими посилання позивача на постанову Верховного суду у справі № 804/3918/17, оскільки правова позиція суду в зазначеній справі стосується правовідносин, в яких запит Профспілки стосувався конкретного члена Профспілки і його членство підтверджувалось відповідними доказами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах НПУ протиправної діяльності допущено не було, а при наданні відповіді на звернення позивача від 23.02.2018 року відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством, у зв'язку з чим, позовні вимоги Профспілки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 26 грудня 2018 року.

Суддя Л.Є. Букіна