Рішення № 79339860, 16.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2019 року м. Ужгород№ 807/1343/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.

за участю:

представника позивача - Феделещак М.М.,

представника відповідача - Савицький С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 січня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення в повному обсязі складено 23 січня 2019 року.

Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» (далі - позивач, КП «Водоканал») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, Ужгородська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області), в якому просить: 1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.08.2016р. №0003641202/1015/10/07-01-12-02, №0003651202/1014/10/07-01-12-02, № 0003661202/1016/10/07-01-12-02, № 0003671202/1017/10/07-01-12-02; 2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород» понесені судові витрати.

Ухвалою судді Скраль Т.В. від 22 вересня 2016 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Ухвалою судді Скраль Т.В. від 22 вересня 2016 року закінчено підготовче провадження у адміністративній справі і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 14 грудня 2016 року провадження у даній справі зупинено - до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 807/1019/16.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18 січня 2018 року головуючим по справі визначено суддю Іванчулинця Д.В.

Ухвалою судді від 19 січня 2018 року провадження у даній справі поновлено.

Ухвалою судді від 15 лютого 2018 року призначено справу на 22 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 16 березня 2018 року провадження у справі зупинено для надання часу для примирення до 28 вересня 2018 року.

Ухвалою судді від 08 жовтня 2018 року провадження у справі поновлено, справу призначено на 19 жовтня 2018 року.

Згідно довідки 19 жовтня 2018 року судове засідання не відбулося у зв'язку із відсутністю вільного залу судових засідань.

05 жовтня 2018 року судове засідання не відбулося у зв'язку із хворобою судді.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно акту № 18/07-01-12-02 від 04 серпня 2018 року проведено камеральну перевірку щодо своєчасної сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2014 року та частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до загального бюджету, за період з 01 жовтня 2014 року по 31 липня 2014 року. Встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на прибуток та частини чистого прибутку та нараховано штрафну санкцію у розмірі відповідно 245860,44 грн. та 56055,08 грн. 26 серпня 2016 року позивач отримав оспорювані податкові повідомлення-рішення від 22 серпня 2016 року, згідно яких нараховано штрафну санкцію у розмірі відповідно 56043,78 грн., 11,30 грн., 804,01 грн. та 245056,43 грн. Позивач вважає дії по проведення вказаної перевірки та складання акту такими, що вчинені з порушенням вимог чинного законодавства, штрафні санкції нараховані на підставі облікової картки платника податку на прибуток та частини чистого прибутку, які містять невірну інформацію. Перевірка дотримання граничних строків сплати податку на прибуток та частини частого прибутку проведена з численними порушеннями вимог податкового законодавства та прав платника податків, не у спосіб, передбачений законами України, буз урахування всіх обставин, виходячи з наступного.

Пунктами 75.1.1. ст. 75 та 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України дано визначення камеральної та документальної перевірки. Провівши саме камеральну, а не документальну перевірку, відповідач порушив вимоги ст. ст. 77-79 Податкового кодексу України щодо вручення під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку (і місця) проведення такої перевірки, чим порушено права платника податку, передбачені ст. ст. 77-79, 86 Податкового кодексу України щодо ознайомлення, участі у перевірці. Позивач вважає, що відповідач взагалі не мав права проводити 04 серпня 2016 року перевірку своєчасності сплати зобов'язань з податку на прибуток та частини чистого прибутку, - з огляду на ст. 75 та ст. 78 Податкового кодексу України. Дана перевірка в порушення ст. 77 Податкового кодексу України не була включена до плану - графіку проведення планових документальних перевірок, рішення (наказ) керівника податкового органу відсутнє.

Крім того, зазначає, що судовими рішеннями, зокрема, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 807/1896/14 від 03 вересня 2014 року, що залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року, що набули законної сили, встановлено ряд обставин щодо порушень при веденні облікової картки платника, які призвели до завищення розміру податкового боргу, штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань та завищеного нарахування штрафних санкцій, що відобразилось і на періоді, який охоплювався перевіркою 04 серпня 2016 року. Тому оскаржувані рішення прийняті без урахування всіх фактичних обставин справи, на підставі даних облікової картки платника, які містять недостовірні дані. Не зважаючи на наявність судових рішень, відповідач не вніс відповідні зміни до облікової картки платника податку на прибуток позивача, що призвело до штучного завищення розмірі податкового боргу з податку на прибуток, внаслідок чого неправомірно нараховано штрафну санкцію на частину неіснуючого податкового боргу з податку на прибуток.

Також вважає, що протягом всього періоду з моменту набуття чинності Податковим кодексом України у 2011 році податковий орган у переважній більшості випадків розподіляв здійснені підприємством платежі в рахунок погашення крім основного боргу також і в погашення нарахованих штрафних санкцій і пені, чим порушено вимоги п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

На підставі вищенаведеного просить позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, проти задоволення таких заперечив, виходячи з наступного. Згідно пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, що був чинний на час виникнення правовідносин, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, починаючи з 01 січня 2017 року, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Статтею 77 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено порядок проведення документальних планових перевірок, відтак, провести документальну планову перевірку своєчасності сплати податку на прибуток та частини чистого прибутку позивача було неможливо, так само як і позапланову документальну перевірку.

У даному випадку саме результат реалізації повноважень податкового органу, тобто, податкові повідомлення-рішення, а не процес реалізації повноважень має бути предметом оскарження та може призвести до відновлення порушеного права платника податків.

Крім того, зазначає, що камеральна перевірка щодо дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання була проведена податковим органом на підставі поданої позивачем податкової звітності по збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ та з використанням відомостей про зарахування та повернення коштів з рахунків, які надають податковим органам органами Державного казначейства у виді відповідних технологічних файлів, під час перевірки банківські виписки та платіжні доручення про перерахування коштів не використовувалися. Вказані обставини позивачем не спростовано - не зазначено, які документи, крім податкової звітності, були використані податковим органом в ході проведення камеральної перевірки і не надано щодо цього будь-яких доказів. Оскільки законодавством не визначено підстав для проведення камеральних перевірок, то у відповідача були всі законні підстави для проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача і при проведенні такої перевірки не було порушено норм податкового законодавства.

Також відповідно до п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Отже, тільки у разу повної відсутності податкового боргу кошти зараховуються в порядку черговості у рахунок погашення штрафів, а в останню чергу - в рахунок погашення пені.

Ухвалою суду від 14.12.2016 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі № 807/1019/16 за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області по проведенню 04 серпня 2016 року камеральної перевірки сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2014 року та частині чистого прибутку, що підлягає сплаті до загального бюджету за період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2014 року, результати якої оформлені Актом № 18/07-01-12-02 04 серпня 2016 року "Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності сплати податку на прибуток та частини чистого прибутку КП "Водоканал м. Ужгорода" (код 03344326)", в частині порушення вимог статей 75, 77, 78, 79 Податкового кодексу України та статті 19 частини 2 Конституції України.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 року (справа № 807/1019/16, головуючий - суддя Гаврилко С.Є.) позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" про визнання протиправними дій Ужгородської ОДПІ по проведенню камеральної перевірки задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 року скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 року та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

05 листопада 2018 року від позивача надійшла заява про часткову зміну (доповнення) підстав позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві та заяви про часткову зміну підстав позову, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти задоволення таких заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову з мотивів, що викладені у відзивах на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

09 серпня 2016 року КП «Водоканал м. Ужгород» отримав підписаний головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Цьока Т.В. акт № 18/07-01-12-02 від 04.08.2016 р. «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності сплати податку на прибуток та частини чистого прибутку КП «Водоканал м. Ужгорода».

Згідно даного акту було проведено камеральну перевірку щодо своєчасної сплати податку на прибуток за період з 01.01.2014р. по 31.07.2014р. та частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до загального бюджету, за період з 01.10.2014 по 31.07.2014 року. Даним актом встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на прибуток та частини чистого прибутку та нараховано штрафну санкцію у розмірі відповідно 245860,44 грн. та 56055,08 грн.

26 серпня 2016 року позивач отримав оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.08.2016р., згідно яких нараховано штрафну санкцію у розмірі відповідно 56043,75 грн., 11,30 грн., 804,01 грн. та 245056,43 грн.

Згідно п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909 - VIII було викладено в новій редакції стаття 78 ПК України щодо обставин за яких можливо провести документальну позапланову перевірку.

Зокрема пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (чинний на час виникнення правовідносин) було викладено в такій редакції: «отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

В попередній редакції чинній до 01.01.2016 року пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України було викладено так: « отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

Таким чином, з попередньої редакції було вилучено словосполучення «податкового законодавства» як обставину за якої можливо провести документальну позапланову перевірку, відповідно й відсутня можливість притягти до відповідальності платника за порушення ним граничних строків сплати податкових зобов'язань використовуючи такий вид перевірки.

Як вже зазначалось, законодавець Законом України «про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016 року повернув у пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України слово «податкового».

Таким чином, починаючи з 01.01.2017 року редакція пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України стала мати наступний вигляд: «отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту».

Згідно п. 20.1.4 ст. 20 ПУ України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податку (крім національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано ст. 76 ПК України.

За змістом п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Дії щодо проведення камеральної перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків.

Право контролюючого органу на проведення камеральної перевірки, передбачене пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20, ст. 76 ПК України, є реалізованим та не є юридично значимим для позивача, оскільки визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки не може призвести до правових наслідків відновлення порушеного права позивача (про наявність якого він стверджує та за захистом якого він звернувся до суду) з огляду на те, що за результатами перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, які є обов'язковими для платника податків.

Отже, в даному випадку саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, податкові повідомлення-рішення), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки) має бути об'єктом оскарження та може призвести до відновлення порушеного права платника податків.

Стаття 77 ПК України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає порядок проведення документальних планових перевірок.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно п. 77.2 ст. 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Приписами п. 77.3 ст. 77 ПК України визначено, що забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Щодо заяви про часткову зміну (доповнення) підстав позову Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород» суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, - органи державної влади, а також органи місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів, інших надходжень бюджету.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України визначено, що органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства.

Частиною 7 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 п. 2 Постанови КМУ від 16.02.2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» передбачено, що органам, що контролюють справляння надходжень бюджету необхідно забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» за кодом 21010300 рахується «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету».

Таким чином, відповідно до вимог абз. 2 ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України органи Державної фіскальної служби забезпечують своєчасне надходження до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств відповідно до законодавства.

Дана норма ст. 78 бюджетного кодексу України є бланкетною. Відповідно до теорії права бланкетний спосіб викладення норм права у приписах, розташованих в статтях нормативно-правових актів це спосіб коли у статті викладено припис, в якому є відсилання не до якоїсь статті даного закону, а до іншого нормативного акта (вищої чи нижчої юридичної сили) або до міжнародного акта, який ратифікований парламентом.

Відповідно до абз. 2 п. 1.1 ст. 1 ПК України цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 41.1 ст. 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган , його територіальні органи.

Відповідно до п. 40.1 ст. 40 ПК України це розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі І цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.

Пунктом 41.3 ст. 41 ПК України передбачено, що повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Згідно пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Пунктом 109.1 ст. 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 109.2 ст. 109 ПК України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 111.1 ст. 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: 111.1.1. фінансова; 111.1.2 адміністративна; 111.1.3. кримінальна.

Пунктом 111.2 ст. 111 ПК України визначено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 116.1 ст. 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що оскільки іншими законами України, станом на прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не встановлено відповідальність за несвоєчасну сплату платежу 21010301 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучаються до бюджету», то застосовується відповідальність передбачена у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у межах, спосіб та в порядку передбаченому чинним законодавством.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача. Відповідачем надано достатні і беззаперечні докази на підтвердження факту несвоєчасності сплати позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на прибуток та частини чистого прибутку, відтак, доведено правомірність податкових повідомлень-рішень від 22.08.2016 року № 0003641202/1015/10/07-01-12-02, № 0003651202/1014/10/07-01-12-02, № 0003661202/1016/10/07-01-12-02, № 0003671202/1017/10/07-01-12-02, згідно яких позивача зобов'язано сплатити штрафну санкцію у розмірі відповідно 56043,78 грн., 11,30 грн., 804,01 грн. та 245056,43 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування таких - є необґрунтованими, суперечать вимогам законодавства та обставинам справи, що підтверджується дослідженими належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 19, 72, 77, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Д.В. Іванчулинець