Рішення № 79339743, 17.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Справа № 0440/6113/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,

представника позивача - Страх В.О.,

представника відповідача - Сербулова К.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 0440/6113/18 за позовом Державного підприємства «Криворізький державний цирк» (місцезнаходження: 50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Віталія Матусевича, будинок 10; код ЄДРПОУ 02174170) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20.08.2018 року надійшов позов Державного підприємства «Криворізький державний цирк» (далі - Підприємство) до Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2018 року № 0018941420.

В обґрунтування позову Підприємство посилається на свою добросовісність як платника податку, оскільки ним сформовано податковий кредит, у періоді який перевірявся, на підставі відповідних документів бухгалтерського обліку. При цьому, усі учасники господарських операцій на момент укладання відповідних договорів, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту, а самі правочини опосередковувалися реальним настанням правових наслідків та мали на меті отримання прибутку, у зв'язку з чим вважає, що здійснюючи оскаржене донарахування податковий орган діяв не на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 р. (суддя Павловський Д.П.) відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року вищезазначену справу прийнято суддею Букіною Л.Є. до свого провадження та призначено підготовче засідання.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що оскаржене рішення прийнято ним у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки надані Підприємством до перевірки документи та сукупність доказів свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, а самі операції спрямовані виключно на подальшу мінімізацію податкових зобов'язань усіх учасників «паперово-транзитного» переміщення товару по ланцюгу постачання, у зв'язку з чим, у задоволенні позову просить відмовити.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Підприємство зареєстровано як юридична особа у Виконавчому комітеті Криворізької міської ради Дніпропетровської області 14.10.1997 року, перебуває на податковому обліку в органах ДФС і є платником, зокрема: податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). З установчих документів позивача вбачається, що останній здійснює Театральну та концертну діяльність (КВЕД 90.01).

На підставі наказу від 31.05.2018 року № 3061-п і направлення від 31.05.2018 року № 3296, виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області, посадовими особами відповідача у період з 04.06.2018 р. по 22.06.2018 р., проведено позапланову документальну виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Фентазіленд» за період з 01.01.2018 р. по 31.01.2018 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 02.07.2018 р.№ 33949/04-36-14-20/02174170, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого останнім завищено податковий кредит у сумі 172734 грн.

Такі висновки податковий орган обумовлює наявною у базах даних ДФС податковою інформацією стосовно контрагента позивача - ТОВ «Фентазіленд», який (контрагент) на думку відповідача, створений для штучного документообігу з огляду на відсутність у нього основних фондів, трудових ресурсів та невідповідності придбаного товару по ланцюгу постачання, що за позицією контролюючого органу свідчить про «безтоварність» здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фентазіленд».

За результатами розгляду заперечень Підприємства, вищевказані висновки Акту податковим органом визнані об'єктивними і такими, що відповідають нормам законодавства України, у зв'язку з чим відповідачем 24.07.2018 року на підставы такого акту і встановлених порушень прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018941420 форми «Р» про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 215917,50 гривень (за податковими зобов'язаннями 172734,00 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями 43183,50 гривень).

Підстави та порядок проведення перевірок позивачем не оскаржуються, останній фактично не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим за наслідками перевірки податковим повідомленням-рішенням.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що предметом спору у цій справі є фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентом-постачальником робіт (послуг) - ТОВ «Фентазіленд» за період з 01.01.2018 р. по 31.01.2018 року, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у відповідному звітному податковому періоді, висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки від 02.07.2018 р.№ 33949/04-36-14-20/02174170.

Дослідивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносини з ТОВ «Фентазіленд» за період, який перевірявся, суд зазначає, зокрема про таке.

З матеріалів справи вбачається і сторонами , що між Підприємством (замовник) та ТОВ «Фентазіленд» (виконавець) укладено договори від 04.12.2017 року № 54 і від 22.01.2018 року № 1, за умовами яких замовник запрошує, а виконавець направляє для роботи у циркових програмах, які будуть представлені на манежі Підприємства згідно графіку вистав.

Відповідно до умов договорів, до обов'язків замовника входило, у тому числі: надання допомоги у розвантаженні циркового реквізиту, декорацій, багажу; забезпечення учасників програми проживанням у будинку артистів цирку та інше.

Вказані договори вважаються укладеними і набирають чинності з моменту підписання Сторонами і діють до повного та належного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначені роботи були виконані в повному обсязі, про що свідчить Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.01.2018 р. та від 15.01.2018 року, завірені належним чином копії яких міститься у матеріалах справи.

Згідно відомостей акту, до перевірки також надавались акти виконаних робіт від 31.01.2018 року, а також податкові накладні, виписані ТОВ «Фентазіленд» у січні 2018 року.

Оплата товару відбувалась у безготівковій формі, на підтвердження чого матеріали справи містять банківські виписки.

Також матеріали справи містять копію Журналу обліку артистів цирку, проживаючих в БАЦ «Арена», в якому зазначено дати заїзду та дати виїзду артистів і асистентів.

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність включення до сум податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість за період 01.01.2018 р. по 31.01.2018 року у розмірі 172734грн.

Надаючи оцінку наданим до суду первинним документам позивача, суд зазначає, що за зовнішніми реквізитами вони складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Разом з цим, жоден із вищезазначених документів не був предметом дослідження податковим органом під час проведення перевірки, результати якої оформлені від 02.07.2018 р.№ 33949/04-36-14-20/02174170, що у свою чергу свідчить про неповноту, формальність проведеної відповідачем перевірки та необґрунтованість його висновків про відсутність первинних документів, які б підтверджували здійснення позивачем спірної господарської діяльності.

При цьому, висновки акту перевірки про безпідставне включення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені первинними документами зроблено податковим органом виключно на підставі наявної у базах даних ДФС податкової інформації стосовно контрагента позивача - ТОВ «Фентазіленд», а також контрагентів контрагента позивача.

Проте суд не приймає вказані посилання до уваги з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент-позивача та/або контрагенти-контрагента порушили податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товару (робіт та послуг) на адресу позивача.

Крім того, у відповідності до ст. 71 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Отже, податковий орган, проводячи позапланову документальну виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Фентазіленд», не мав передбачених законом підстав формувати свої висновки про відсутність реального вчинення господарських операцій з даним контрагентом на підставі лише даних податкового обліку зазначеного контрагента та обставин, встановлених в ухвалах суду щодо контрагентів контрагента-позивача, які не стосуються вчинених між даними суб'єктами господарювання фінансово-господарських операцій.

Крім того, суд зауважує, що під час здійснення господарської діяльності у спірному періоді, у штаті Підприємства працювало 142 особи, а сам позивач користується комплексом будівель та споруд, власником якого є Держава в особі Верховної Ради України, що у свою чергу не узгоджується з висновком податкового органу про ознаки фіктивності у діяльності даного суб'єкта господарювання станом на час виконання робіт за договорами, укладеними з ТОВ «Фентазіленд» за період з 01.01.2018 р. по 31.01.2018 року.

За наведених вище обставин у їх сукупності, суд не приймає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 02.07.2018 р.№ 33949/04-36-14-20/02174170 щодо встановлених у ньому обставин, які свідчать про відсутність здійснення спірної господарської діяльності між зазначеним суб'єктом господарювання та позивачем.

Суд також зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару (робі) є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов'язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

При цьому, жодних інших обставин для невизнання первинних документів Підприємства та неврахування господарських відносин позивача з його контрагентом за спірний період при визначенні об'єкту оподаткування, у акті перевірки не наведено, аналізу господарської діяльності між позивачем та його контрагентом у цьому періоді не проведено, оцінки наданим позивачем первинним документам з точки зору відповідності їх вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не надано, у зв'язку з чим, суд вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Абзацом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свій податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Підприємства шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішень відповідача.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у розмірі 3238,77 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Криворізький державний цирк» (місцезнаходження: 50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Віталія Матусевича, будинок 10; код ЄДРПОУ 02174170) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 24.07.2018 року № 0018941420.

Присудити на користь Державного підприємства «Криворізький державний цирк» (місцезнаходження: 50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Віталія Матусевича, будинок 10; код ЄДРПОУ 02174170) судові витрати у розмірі 3238,77 грн. (три тисячі двісті тридцять вісім гривень 77 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 26 грудня 2018 року.

Суддя Л.Є. Букіна