Рішення № 79339393, 10.01.2019, Горохівський районний суд Волинської області

Пр.№2/155/53/19

Справа № 155/1818/18

Рішення

іменем України

10 січня 2019 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі:

головуючого – Адамчук Г.М.,

з участю секретаря – Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Горохівського району про надання права на завершення приватизації земельної ділянки, –

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Горохівського району, в якому просить визнати в порядку спадкування за законом першої черги за нею, ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,37 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,20 га – для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, яка передавалася спадкодавцю у приватну власність згідно з рішенням ОСОБА_2 сільської ради Горохівського району Волинської області від 06.05.1996 року, як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_3, яка померла 19.02.2001 року.

Мотивує свій позов тим, що 19.02.2001 року померла її баба, ОСОБА_3. Враховуючи, що позивач після її смерті прийняла спадщину, є спадкоємцем за законом за правом представлення, просить поданий позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Горохівського району в заяві до суду просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_3 померла 19.02.2001 року.

Постановою державного нотаріуса від 30 листопада 2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_1 було відмовлено.

Документами про родинні відносини стверджується, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3

Довідкою ОСОБА_2 сільської ради від 22.11.2018 року №968 стверджується, що заповіт ОСОБА_3 у сільській раді не посвідчувався. Єдиним спадкоємцем за законом є внучка, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 Остання вступила у фактичне володіння майном до шести місяців шляхом спільного проживання.

З спадкової справи після померлої ОСОБА_3 видно, що ОСОБА_1 після її смерті прийняла спадщину, є її спадкоємцем за законом. Інші спадкоємці відсутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після померлої ОСОБА_3 прийняла спадщину, є спадкоємцем за законом за правом представлення.

Відповідно до виписки з рішення ОСОБА_2 сільської ради від 06.05.1996 року №6/4 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян", ОСОБА_3 було передано земельну ділянку площею 0,37 для ведення особистого підсобного господарства, та площею 0.20 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд.

Згідно п.7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Таким чином, на думку суду, до складу спадкового майна, яке утворилося після смерті ОСОБА_3 входять вказані вище земельні ділянки.

Відповідно до п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 4-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на імя спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, як спадкоємець за законом за правом представлення після померлої ОСОБА_3 має право на спадкування її майна, прийняла спадщину в установленому порядку, але у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів не має можливості належним чином оформити на себе спадщину та користуватися нею, а тому суд визнає за позивачем право на завершення приватизації вищевказаних земельних ділянок, а також право на реєстрацію права власності на ці земельні ділянки на її ім’я в порядку спадкування за законом за правом представлення після померлої 19.02.2001 року ОСОБА_3.

В заяві до суду позивач від стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_2 сільської ради відмовився.

Суд звертає увагу позивача на дотримання вимог ст.ст.162, 164, 167, 174 Податокового кодексу України.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 392, 1235 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за законом за правом представлення за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,37 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,20 га – для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, яка передавалася спадкодавцю у приватну власність згідно виписки з рішення ОСОБА_2 сільської ради Горохівського району Волинської області від 06.05.1996 року, як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_3, яка померла 19.02.2001 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий (підпис)

Згідно з оригіналом.

Голова Горохівського

районного суду ОСОБА_4