Рішення № 79339172, 10.01.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2382/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южморсервіс» про стягнення 815997,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Морський торговельний порт “Южний” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Южморсервіс” про стягнення пені в сумі 338952,60 грн. та штрафу в сумі 376614,00 грн., посилаючись на наступне.

Між ДП “Морський торговельний порт “Южний” та ТОВ “Южморсервіс” було укладено договір про закупівлю послуг від 28.08.2017 р. № Т/ПФ-91/17, відповідно до умов якого ТОВ “Южморсервіс” зобов’язується у 2017 році надати ДП “МТП “Южний” послуги з класифікаційного ремонту буксира “Екватор”, а ДП “МТП “Южний” зобов’язується оплатити такі послуги.

Згідно пункту 2.1 договору загальна вартість послуг складає 2512000,00 грн. (у т. ч. ПДВ 20% - 418666,67 грн.), яка включає в себе вартість всіх обґрунтованих витрат ТОВ “Южморсервіс”, пов’язаних з наданням послуг за договором, та визначається на підставі додатку № 2 до договору (Калькуляція вартості послуг з ремонту буксиру “Екватор”).

Відповідно до умов пунктів 4.5 та 4.6 договору ТОВ “Южморсервіс” зобов’язується надати визначені цим договором послуги в строк не пізніше 40 календарних днів з дати підписання акту приймання судна в ремонт, дата підписання якого є датою початку ремонту. Після закінчення надання послуг на судні проводяться випробування, за результатами яких підписуються виконавча ремонтна відомість та акт виходу судна із ремонту. Датою закінчення ремонту вважається дата підписання акту виходу судна з ремонту.

Як вказує позивач, згідно акту приймання судна в ремонт від 16.09.2017 р. ДП “МТП “Южний” передало, а ТОВ “Южморсервіс” прийняло на класифікаційний ремонт буксир “Екватор” відповідно до умов договору. З огляду на те, що датою початку ремонту є 16.09.2017 р., відповідно виконавець був зобов’язаний надати визначені договором послуги у строк до 25.10.2017 р.

Водночас, за ствердженнями позивача, згідно листів ТОВ “Южморсервіс” від 02.10.2017 р. № 114, від 10.10.2017 р. № 125, від 30.10.2017 р. № 144, а також сертифікатів №№ 7872, 7874, 7875, виданих Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, в період 20.09.2017 р. - 24.09.2017 р., 07.10.2017 р. - 09.10.2017 р., 21.10.2017 р. - 24.10.2017 р. діяли обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які унеможливлювали виконання ТОВ “Южморсервіс” зобов'язань за договором у визначений строк.

Таким чином, позивач вказує, що кінцевий строк виконання класифікаційного ремонту буксиру “Екватор” (з урахуванням строку дії форс-мажорних обставин), сплинув 06.11.2017 р. Однак, згідно акту виходу судна з ремонту буксир “Екватор” було повернуто ДП “МТП “Южний” лише 12.12.2017 р.

Як передбачено п. 7.2 договору, за порушення ТОВ “Южморсервіс” строку виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості послуг, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 15% вказаної вартості.

Так, відповідно до вказаних положень договору та ст. 611 ЦК України позивачем нараховано відповідачу за порушення термінів виконання класифікаційного ремонту буксиру “Екватор” за період з 07.11.2017 р. по 11.12.2017 р. пеню в розмірі 439383,00 грн. та штраф в розмірі 376614,00 грн.

При цьому з метою досудового врегулювання спору позивачем була підготовлена та направлена відповідачу на нову юридичну адресу претензія за № 4391/01/102/18 від 23.07.2018 р. в порядку ст. 222 ГК України, але остання не була вручена відповідачу та повернута на адресу ДП „МТП „Южний” з відміткою про повернення за закінченням встановленого строку зберігання.

Поряд з цим позивачем визначено підсудність справи господарському суду Одеської області на підставі ст. 29 ГПК України, оскільки послуги за вказаним договором від 28.08.2017 р. № Т/ПФ-91/17 надавались у м. Одеса, на виробничій території ДП „Одеський морський торговельний порт”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2018 р. позовну заяву ДП “Морський торговельний порт “Южний” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2382/18, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 14 листопада 2018 р.

12.11.2018 р. позивачем було подано до суду клопотання, в якому останній зазначив, що в прохальній частині позовної заяви було допущено арифметичну помилку при зазначенні розміру стягуваної суми пені, а замість вірної суми в розмірі 439383,00 грн., розрахунок якої наведено в описовій частині позову, помилково вказано 338952,60 грн. Відтак, позивач з урахуванням уточнень просив стягнути з ТОВ “Южморсервіс” пеню в розмірі 439383,00 грн. та штраф в сумі 376614,00 грн., що разом становить 815997,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2018 р. у справі № 916/2382/18 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 26.12.2018 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2018 р. розгляд справи № 916/2382/18 відкладено на 10.01.2019 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач у судові засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також за фактичною попередньою адресою, вказаною в договорі. Проте, надіслані судом копії ухвал суду на юридичну адресу (04111, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 47) були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання”. Наразі надіслану судом копію ухвали суду про призначення справи до судового розгляду від 10.12.2018 р. на вказану в договорі адресу відповідача (65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 140А/2), за якою він був зареєстрований на час укладання договору, було отримано адресатом, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 10.12.2018р. (а.с. 127).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

28 серпня 2017 р. між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Южморсервіс” (виконавець) укладено договір № Т/ПФ-91/17 (про закупівлю послуг), відповідно до п. 1.1 якого виконавець в порядку та на умовах визначених цим договором зобов'язується у 2017 році надати замовнику послуги з класифікаційного ремонту буксира “Екватор”, а замовник зобов’язується оплатити такі послуги.

Найменування послуг визначається згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015. Детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором, міститься у Додатку № 1 до договору (Ремонтна відомість на класифікаційний ремонт буксира “Екватор”) ( п.п. 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість послуг за договором складає 2512000,00 грн. (два мільйони п’ятсот дванадцять тисяч грн. 00 коп.), у т.ч. ПДВ 20% - 418666,67 грн., яка включає в себе вартість всіх обґрунтованих витрат виконавця, пов’язаних з наданням послуг за договором, та визначається на підставі додатку № 2 до договору (Калькуляція вартості послуг з ремонту буксиру “Екватор”).

В п. 3.1 договору визначено, що оплата вартості послуг здійснюється прямим банківським переведенням коштів на рахунок виконавця наступним чином: замовник здійснює попередню оплату виконавцю в розмірі 25% від загальної вартості послуг протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати отримання виставленого виконавцем рахунку; замовник здійснює остаточний розрахунок за надані послуги протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання сторонами відповідного акта здавання-приймання наданих послуг згідно з виставленим виконавцем рахунком з урахуванням суми попередньої оплати. До рахунку надається акт здавання-приймання наданих послуг.

Згідно п. 3.2 договору загальна вартість послуг за договором включає в себе вартість усіх супровідних послуг та витрат, що пов’язані з наданням послуг, передбачених цим договором, в тому числі послуг лінійних лоцманів з проводки судна до ремонтної бази виконавця та в зворотному напрямку до порту базування, а також послуг портових лоцманів і буксирів при перешвартуваннях і докових операціях; вартість послуг органів санітарно-епідеміологічного нагляду; витрати по портових зборах для ремонтованого судна і суден, що використовувались для доставки судна у ремонт і з ремонту; вартість послуг з нагляду за ремонтом класифікаційним товариством; вартість матеріалів та змінно-запасних частин (далі - ЗЗЧ), необхідних для надання послуг та у випадках, передбачених додатком № 1 до договору з відміткою «поставка/матеріал Виконавця».

За умовами п. 3.3 договору розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до діючого законодавства України (у т.ч. підзаконних, регуляторних актів України тощо). У разі, якщо затримка здійснення оплати послуг відбувається у зв’язку з необхідністю виконання замовником вищезазначених нормативних документів або інших поважних причин, що спричинили таку затримку, оплата здійснюється протягом 5 (п’яти) банківських днів з дати отримання замовником можливості фінансування закупівлі.

Положеннями п. п. 4.1., 4.2 договору встановлено, що місце надання послуг - ремонтна база виконавця. Судно поставляється замовником на ремонтну базу виконавця для надання послуг по підготовці до постановки в ремонт згідно з відповідною письмовою заявкою замовника, переданою засобами факсимільного зв’язку або електронною поштою.

Відповідно до п. 4.5 договору виконавець зобов’язується надати визначені цим договором послуги в строк не пізніше 40 (сорока) календарних днів з дати підписання акта приймання судна в ремонт, дата підписання якого є датою початку ремонту.

За умовами п. 4.7 договору здавання послуг виконавцем та приймання їх замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін до підписання акту виходу судна з ремонту.

Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 договору визначено, що замовник зобов'язаний в повному обсязі оплачувати надані послуги відповідно до умов договору.

В п.п. 6.3.1 п. 6.3 договору визначено, що виконавець зобов’язаний забезпечити надання послуг у строк, встановлений цим договором.

Відповідно до п.п. 6.4.1 п. 6.4. договору виконавець має право отримувати плату за надані послуги у повному обсязі відповідно до умов цього договору.

У відповідності до п.п. 7.1, 7.2 договору у випадку порушення зобов’язання, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до діючого законодавства України та умов, викладених у цьому договорі. За порушення виконавцем строку виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості послуг, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі п’ятнадцяти відсотків вказаної вартості.

Згідно п. 8.1 договору жодна із сторін цього договору не несе відповідальності перед іншою стороною за невиконання або за неналежне виконання своїх зобов’язань внаслідок дії обставин непереборної сили у тій мірі, у якій таке невиконання або не належне виконання не можуть бути віднесені за рахунок вини або недогляду сторони, яка посилається на невиконання або не належне виконання своїх зобов’язань за договором, у зв’язку з дією обставин непереборної сили.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що використане у п. 8.1 договору поняття дії обставин непереборної сили означає випадки, які не піддаються розумному контролю сторони, яка проголошує ці обставини, в тому числі, але не обмежуючись цими, такі події, як війна, антитерористична операція, блокада, ембарго, випадки громадянської непокори працівників або будь-які закони, декларації, норми, вказівки, що видані державними органами та знаходяться під їх контролем.

Згідно п. 8.3 договору у випадку настання обставин непереборної сили строк виконання зобов’язань за договором відкладається на той час, протягом якого будуть діяти такі обставини. Якщо такі обставини та їх наслідки будуть тривати більше двох місяців, то кожна із сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов’язань за договором, і у цьому випадку жодна із сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що сторона, для якої настала неможливість виконання зобов’язань за договором, повинна про настання таких обставин повідомити іншу сторону у письмовій формі, протягом 14 календарних днів з моменту їх виникнення.

За умовами п. 8.5. договору належним доказом наявності зазначених вище обставин та їх тривалості є відповідні документи, що видаються торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом держави.

Пунктом 8.6 договору передбачено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищезазначену обставину як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання або за неналежне виконання зобов’язань за цим договором.

В п. 9.1 договору передбачено, що усі спори, що виникають з цього договору або пов’язані з ним, сторони будуть намагатися вирішувати шляхом переговорів.

Згідно п. 9.2 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2017 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

У відповідності до п. 11.1 договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір № Т/ПФ-91/17 (про закупівлю послуг) від 28.08.2017 р. є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору № Т/ПФ-91/17 відповідачем були надані обумовлені послуги по класифікаційному ремонту буксиру “Екватор”, що підтверджується складеною між позивачем та відповідачем виконавчою ремонтною відомістю на суму 2510760,00 грн., яку було підписано сторонами та завірено їхніми печатками (а.с. 38-45), а також актом виходу судна з ремонту.

Так, вказане свідчить про виконання виконавцем прийнятих на себе зобов’язань за спірним договором № Т/ПФ-91/17, а також про прийняття замовником такого виконання.

Між тим, за ствердженнями позивача, відповідачем свої зобов’язання за договором були виконані з простроченням.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 6.1 договору виконавець зобов’язується надати визначені цим договором послуги в строк не пізніше 40 (сорока) календарних днів з дати підписання акта приймання судна в ремонт, дата підписання якого є датою початку ремонту.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2017р. згідно акту приймання судна в ремонт (класифікаційний ремонт буксира “Екватор” ДП “МТП “Южний”) ДП “Морський торговельний порт “Южний” передало, а ТОВ “Южморсервіс” як виконавець прийняв для класифікаційного ремонту буксир “Екватор” портового флоту ДП “МТП “Южний”.

Так, оскільки 16.09.2017р. було передано буксир “Екватор” портового флоту ДП “МТП “Южний” для класифікаційного ремонту, граничним строком виконання робіт було 25.10.2017 р.

Наразі ТОВ “Южморсервіс” своїм листом від 02.10.2017 р. за вих. № 114 повідомило ДП “МТП “Южний”, що в період часу з 21.09.2017 р. по 24.09.2017 р. у зв’язку із несприятливими погодними умовами, що унеможливили надання послуг належної якості, виконавець був змушений призупинити ремонт судна та документальне підтвердження відповідного компетентного органу держави щодо надання таких обставин та їх тривалості буде надано замовнику відповідно до умов договору. Про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за період з 20.09.2017 р. по 24.09.2017 р. свідчить сертифікат № 7872, виданий Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, що відповідно до п. 8.5. вважається належним доказом наявності зазначених вище обставин та їх тривалості.

В подальшому ТОВ “Южморсервіс” своїм листом від 10.10.2017 р. за вих. № 125 повідомило ДП “МТП “Южний”, що в період часу з 07.10.2017 р. по 09.10.2017 р. у зв’язку із несприятливими погодними умовами, що унеможливили надання послуг належної якості, виконавець був змушений призупинити ремонт судна та документальне підтвердження відповідного компетентного органу держави щодо надання таких обставин та їх тривалості буде надано замовнику відповідно до умов договору. На підтвердження існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за період з 07.10.2017 р. по 09.10.2017 р. відповідачем надано сертифікат № 7874, виданий Одеською регіональною торгово-промисловою палатою.

Також ТОВ “Южморсервіс” листом від 30.10.2017 р. за вих. № 144 повідомило ДП “МТП “Южний”, що в період часу з 21.10.2017 р. по 24.10.2017 р. у зв’язку із несприятливими погодними умовами, що унеможливили надання послуг належної якості, виконавець був змушений призупинити ремонт судна та документальне підтвердження відповідного компетентного органу держави щодо надання таких обставин та їх тривалості буде надано замовнику відповідно до умов договору. На підтвердження існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за період з 21.10.2017 р. по 24.10.2017 р. відповідачу надано сертифікат № 7875, виданий Одеською регіональною торгово-промисловою палатою.

Отже, оскільки в період 20.09.2017 р. - 24.09.2017 р., 07.10.2017 р. - 09.10.2017 р., 21.10.2017 р. - 24.10.2017 р. діяли обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які унеможливлювали виконання ТОВ “Южморсервіс” зобов'язань за договором у визначений строк, що підтверджені належними доказами, відповідно кінцевий строк виконання класифікаційного ремонту буксиру “Екватор” (з урахуванням строку дії форс-мажорних обставин) сплинув 06.11.2017 р.

Водночас, як з’ясовано судом, 12.12.2017р. між сторонами було складено акт виходу судна з ремонту (класифікаційний ремонт буксира “Екватор” ДП “МТП “Южний”), згідно якого буксир “Екватор” портового флоту ДП “МТП “Южний” вважається прийнятим з ремонту.

Отже, з вказаного акту виходу судна з ремонту (класифікаційний ремонт буксира “Екватор” ДП “МТП “Южний”) випливає, що обумовлені договором послуги фактично надані 12.12.2017 р., що свідчить про порушення виконавцем строків виконання робіт на 35 днів.

Вказані обставини стали підставою для нарахування позивачем відповідачу відповідно до п. 7.2 договору пені в розмірі 439383,00 грн. (2510760,00 грн. х 0,5%/100% х 35 дн.) та штрафу в розмірі 376614,00 грн. (2510760,00 грн. х 15%/100%), що заявлені до стягнення.

Так, позивачем на юридичну адресу відповідача було направлено претензію за вих. № 4391/01/102/18 від 23.07.2018 р. щодо стягнення пені за порушення строків виконання зобов’язання за договором у розмірі 439383,00 грн. та штрафу в розмірі 376614,00 грн. Проте, зазначена претензія була повернута на адресу позивача без вручення з позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання”.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що у випадку порушення зобов’язання, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до діючого законодавства України та умов, викладених у цьому договорі.

Відповідно до п. 7.2 договору за порушення виконавцем строку виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості послуг, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі п’ятнадцяти відсотків вказаної вартості.

При цьому невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Отже, у зв’язку з ненаданням відповідачем послуг за договором № Т/ПФ-91/17 від 28.08.2017 р. у встановлений договором термін, а саме в строк не пізніше сорока календарних днів з дати підписання акта приймання судна в ремонт, позивачем застосовані до відповідача штрафні санкції у вигляді пені за період з 07.11.2017 р. по 11.12.2017 р. (35 к.дн.) та у вигляді штрафу в розмірі 15 % від вартості послуг, що складає 2512000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відтак, відповідач, підписавши спірний договір, повністю погодився з його умовами, зокрема, з прийняттям на себе обов’язку забезпечити виконання робіт в обумовлений договором строк.

Відповідно до п. 11.13 договору зміни та доповнення до договору можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю сторін, що оформлюються додатковими угодами до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Так, судом з’ясовано відсутність укладеної між сторонами додаткової угоди про внесення змін до договору щодо продовження строку надання послуг у порядку, передбаченому п. 11.13 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем несвоєчасно були виконані зобов’язання за спірним договором № Т/ПФ-91/17 від 28.08.2017 р., а саме щодо надання позивачу послуг з ремонту судна у встановлений договором строк, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу на підставі п. 10.2. договору пеню в сумі 439383,00 грн. за період з 07.11.2017 р. по 11.12.2017 р. та штраф у розмірі 376614,00 грн. відповідно до наданих розрахунків.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний” про стягнення 439383,00 грн. пені та 376614,00 грн. штрафу є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У зв’язку з тим, що рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238-240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южморсервіс» про стягнення 815997,60 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южморсервіс» (04111, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 47; код ЄДРПОУ 35178926) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13; код ЄДРПОУ 04704790) пеню в розмірі 439383/чотириста тридцять дев’ять тисяч триста вісімдесят три/грн. 00 коп., штраф в сумі 376614/триста сімдесят шість тисяч шістсот чотирнадцять/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 12239/дванадять тисяч двісті тридцять дев’ять/грн. 95 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 січня 2019 р.

Суддя В.С. Петров