Ухвала суду № 79339101, 21.01.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.01.2019 р. Справа№ 914/120/19

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. розглянув матеріали заяви Прокуратури Львівської області (вх.№122/18 від 18.01.2019 року) про забезпечення позову

у справі № 914/120/19

за позовом: Прокуратури Львівської області, м. Львів,

до відповідача: Сколівської міської ради, м. Сколе, Львівська область,

предмет спору: визнання укладеним договору оренди нежитлового приміщення у м. Сколе, на вул. Данила Галицького, 37,

підстава позову: відмова в укладенні договору оренди,

ПРОЦЕС

18.01.2019 року на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Прокуратури Львівської області до Сколівської міської ради про визнання укладеним договору оренди нежитлового приміщення у м. Сколе, на вул. Данила Галицького, 37. Разом з позовною заявою 18.01.2019 року подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Сколівській міській раді та її посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання Сколівському відділу Стрийської місцевої прокуратури у використанні за функціональним призначенням для здійснення функцій, визначених ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» у нежитловому приміщенні загальною площею 340,7 кв. м., що знаходиться на вул. Данила Галицького, 37 у м. Сколе, Сколівського району Львівської області, а також прийняття рішень чи розпоряджень щодо статусу вказаного нерухомого майна, його приватизації чи передприватизаційної підготовки, включення до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, укладення договору оренди з іншою бюджетною установою, а також інших способів відчуження, міни, передачі в оренду, лізинг, тощо.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА

Заявник стверджує, що листом від 08.01.2019 року Сколівська міська рада повідомила позивача, що на засіданні сесії міської ради 29.12.2018 року за проект рішення «Про укладення договору оренди нежитлових приміщень з прокуратурою Львівської області» не проголосував жоден із депутатів Сколівської міської ради, тобто рішення не було прийнято. Одночасно міська рада у вказаному листі вимагає звільнення органами прокуратури спірного нежитлового приміщення.

Заявник зазначає, що спірне приміщення на підставі відповідних договорів оренди було зайняте прокуратурою Сколівського району з 1997 року (з 15.12.2015 Сколівським відділом Стрийської місцевої прокуратури), до територіальної юрисдикції якої віднесено Сколівський район; вказане приміщення за своїми характеристиками дозволяє належним чином здійснювати виконання поставлених перед органами прокуратури функціональних завдань, оскільки забезпечене відповідними комунікаціями, спеціально обладнаною режимно-секретною частиною, охоронними та протипожежними системами, зокрема, за рахунок бюджетних коштів, виділених прокуратурі Львівської області; на момент звернення прокурора до суду, відповідне приміщення і надалі використовується для розташування структурного підрозділу місцевої прокуратури. Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 91 Закону України «Про прокуратуру» обов’язок щодо забезпечення органів та установ прокуратури відповідними службовими приміщеннями покладено на місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування на їх території.

На підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову прокуратура Львівської області вважає, що внаслідок ухилення з боку Сколівської міської ради на укладення договору оренди спірного нежитлового приміщення використання спірного приміщення залишається неврегульованим. Водночас, з боку відповідача вчиняються дії, спрямовані на унеможливлення врегулювання вказаного питання в добровільному порядку. Зокрема, 06.07.2018 року на сесії Сколівської міської ради прийнято рішення про надання дозволу Сколівській міській раді на переселення у вищевказане спірне приміщення. Згідно повідомленням міського голови м. Сколе, оголошеного 27.12.2018 під час розгляду господарським судом Львівської області справи 914/1431/18, ним планувалось 01.01.2019 вжиття заходів до примусового виселення Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури. Аналогічне повідомлення міського голови було оголошено в приміщенні міської ради, зокрема, щодо захоплення 16.01.2019 спірного приміщення із залученням сторонніх осіб та фізичної сили.

Позивач стверджує, що на даний час жодні рішення, передбачені абз. 11 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які б були підставою для відмови в укладенні договору оренди, Сколівською міською радою не прийняті. Водночас, у разі їх прийняття чи вчинення інших самоправних дій з боку представників Сколівської міської ради або третіх осіб буде існувати реальна загроза щодо виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог. Окрім цього, у разі доведення своїх намірів до кінця таке може перешкодити виконанню структурним підрозділом місцевої прокуратури своїх функціональних обов’язків, визначених законом.

Відтак, позивач просить постановити ухвалу, якою до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовною заявою прокуратури Львівської області до Сколівської міської ради про визнання укладеним договору оренди нежитлового приміщення, заборонити Сколівській міській раді та її посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання Сколівському відділу Стрийської місцевої прокуратури у використанні за функціональним призначенням для здійснення функцій, визначених ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» у нежитловому приміщенні загальною площею 340,7 кв. м., що знаходиться на вул. Данила Галицького, 37 у м. Сколе, Сколівського району Львівської області, а також прийняття рішень чи розпоряджень щодо статусу вказаного нерухомого майна, його приватизації чи передприватизаційної підготовки, включення до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, укладення договору оренди з іншою бюджетною установою, а також інших способів відчуження, міни, передачі в оренду, лізинг, тощо.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає відмову відповідача в укладенні із ним договору оренди нежитлових приміщень в запропонованій редакції від 11.12.2018 року незаконною, а право органів прокуратури на забезпечення органом місцевого самоврядування службовим приміщенням, придатним для виконання функціональних завдань, таким, що потребує судового захисту, у зв’язку з чим звернувся до суду з позовною вимогою про визнання укладеним договору оренди нежитлового приміщення у м. Сколе, на вул. Данила Галицького, 37, між Сколівською міською радою та прокуратурою Львівської області у запропонованій позивачем редакції, одночасно вважаючи, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб заборони вчинення певних дій.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

На підтвердження зазначених у заяві обставин позивачем подано копію договору №01 від 01.07.2016 року оренди нежитлового приміщення, укладеного між Сколівською міською радою та Прокуратурою Львівської області з терміном оренди до 01.07.2017 року; копію рішення ХІХ сесії Сколівської міської ради VII демократичного скликання від 06.07.2018 року №57 про надання дозволу Сколівській міській раді на переселення в нежитлове приміщення м. Сколе, вул. Данила Галицького, 37; копії листів Сколівської районної ради та Сколівської районної державної адміністрації від 10.07.2018 року про відсутність вільних приміщень для забезпечення службовим приміщенням Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури; копії звернень Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури від 29.12.2018 року, від 15.01.2019 року до Сколівського та Стрийського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області про забезпечення охорони території та приміщення, в якому функціонує Сколівський відділ Стрийської місцевої прокуратури за адресою; м Сколе, вул. Д. Галицького, 37; копію листа Сколівської міської ради від 08.01.2019 року про повідомлення позивача про неприйняття сесією ради 29.12.2018 року рішення щодо укладення договору оренди нежитлових приміщень з прокуратурою Львівської області, про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди нежитлового приміщення №01 від 01.07.2016 року та про необхідність звільнення та повернення нежитлового приміщення загальною площею 340,7 кв.м.

З наведених документів вбачається, що одночасно з фактичним перебуванням у спірному приміщенні Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури, 06.07.2018 року сесією Сколівської міської ради вирішено надати дозвіл Сколівській міській раді на переселення в нежитлове приміщення. 15.01.2019 року відповідач, вважаючи, що спірним приміщенням позивач користується без жодних правових підстав, звернувся до останнього з вимогою звільнити та повернути відповідне нежитлове приміщення. Крім цього, із долучених до позовної заяви документів, вбачається, що з вимогою про звільнення та повернення приміщення відповідач звертався до позивача також листом від 04.07.2018 року, якому передувало повідомлення від 19.03.2018 року про припинення дії договору. Суд зазначає, що встановлення обставин правомірного/неправомірного використання спірного майна орендарем, з’ясування правового статусу спірного майна буде предметом дослідження та встановлення в процесі розгляду справи по суті, а на час вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позву важливим є з’ясування необхідності запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Із поданих доказів вбачається, що закінчення продовженого строку дії договору оренди від 01.07.2016 року в липні 2018 року, прийняття в липні 2018 року рішення про надання дозволу Сколівській міській раді на переселення в нежитлове приміщення м. Сколе, вул. Данила Галицького, 37 (які фактично займає Сколівський відділ Стрийської місцевої прокуратури), неприйняття відповідачем 28.12.2018 року рішення про укладення договору оренди з позивачем, неодноразові звернення відповідача з вимогами звільнити та повернути спірне приміщення можуть мати наслідком вчинення відповідачем і подальших дій, спрямованих на унеможливлення використання спірних приміщень орендарем. Крім цього, суду відомо, що у провадженні Господарського суду Львівської області на новому розгляді перебуває справа за позовом Сколівської міської ради Львівської області до Прокуратури Львівської області про зобов’язання звільнити нежитлове приміщення площею 340,7 кв. м, що знаходиться за адресою м. Сколе, вул. Д. Галицького, 37 та повернути його Сколівській міській раді. Наведене свідчить, що відповідач у даній справі вживає дії, спрямовані на фактичне виселення орендаря у спосіб звільнення останнім нежитлового приміщення, що на даний час зайняте Сколівським відділом Стрийської місцевої прокуратури. Також із листів Прокуратури Львівської області від 11.07.2018 року та від 11.12.2018 року вбачається, що користуючись відповідними приміщеннями з 1999 року, прокуратурою систематично проводяться заходи щодо утримання у належному стані орендованого приміщення, яке обладнано робочими кабінетами, архівом, канцелярією, режимно-секретною частиною, які необхідні для виконання функцій прокуратури, передбачених Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру», тому прийняття Сколівською міською радою рішення про повернення вищевказаного приміщення та припинення орендних відносин створює суттєві перешкоди у виконанні органами прокуратури Львівської області покладених на неї законом обов’язків. Із листів Сколівської районної ради та Сколівської районної державної адміністрації від 10.07.2018 року вбачається відсутність інших вільних приміщень для забезпечення службовим приміщенням Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури. Тобто, створюється ситуація, коли виникають труднощі та перешкоджання позивачу у користуванні спірними нежитловими приміщеннями.

Щодо тверджень заявника, що міським головою м. Сколе під час розгляду господарським судом Львівської області справи 914/1431/18 27.12.2018 року оголошено намір 01.01.2019 вжити заходів до примусового виселення Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури, та повідомлення міського голови в приміщенні міської ради щодо захоплення 16.01.2019 спірного приміщення із залученням сторонніх осіб та фізичної сили, суд зазначає, що такі документально не підтверджені твердження не може покласти в основу задоволення заявленої вимоги, проте, заявлена вимога обґрунтована іншими наведеними вище обставинами.

Відтак, обґрунтованою є необхідність заборони відповідачу вчинення перешкод Сколівському відділу Стрийської місцевої прокуратури у використанні за функціональним призначенням для здійснення функцій, визначених ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», нежитлового приміщення загальною площею 340,7 кв. м., що знаходиться на вул. Данила Галицького, 37 у м. Сколе, Сколівського району Львівської області. Позивач небезпідставно вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі не забезпечить здійснення ефективного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, суд звертає увагу, що співмірними та адекватними із заявленими позовними вимогами, є вимога в частині заборони відповідачу та його посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання Сколівському відділу Стрийської місцевої прокуратури у використанні за функціональним призначенням для здійснення функцій, визначених ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», у нежитловому приміщенні загальною площею 340,7 кв. м., що знаходиться на вул. Данила Галицького, 37 у м. Сколе, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю до вимог, для забезпечення яких він вживається. Оцінку такої відповідності здійснює господарський суд, зокрема, враховуючи співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.91 ГПК України місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують розташовані на їх території органи та установи прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди. Тобто, органи місцевого самоврядування повинні сприяти забезпеченню потреб органів прокуратури. Суд вважає, що обраний захід забезпечення спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Крім цього, суд вважає, що такий захід спрямований на унеможливлення створення подальших перешкод по виконанню структурним підрозділом місцевої прокуратури своїх функціональних обов’язків, до вирішення спору по суті.

Натомість забезпечення позову про визнання укладеним договору оренди шляхом заборони відповідачу приймати рішення чи розпорядження щодо статусу нерухомого майна у нежитловому приміщенні загальною площею 340,7 кв. м., що знаходиться на вул. Данила Галицького, 37 у м. Сколе, Сколівського району Львівської області, його приватизації чи передприватизаційної підготовки, включення до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, укладення договору оренди з іншою бюджетною установою, а також інших способів відчуження, міни, передачі в оренду, лізинг, тощо, суд вважає такими, що не підтверджені жодними належними доказами та є передчасними, адже, як стверджує сам позивач, рішення, передбачені абз. 11 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які б були підставою для відмови в укладенні договору оренди, Сколівською міською радою не прийняті. Суд зазначає, що обгрунтованих припущень про прийняття відповідачем рішень щодо приватизації чи передприватизаційної підготовки, включення спірних приміщень до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, укладення договору оренди з іншою бюджетною установою, позивачем не наведено та доказів щодо підготовки таких дій не надано. Доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняє дії, спрямованні на відчуження, міну, передачу в оренду, лізинг, тощо, також не надано та про їх наявність не зазначено. Більше того, задоволення такої вимоги може мати наслідком обмеження прав власника – Сколівської міської ради щодо належного йому об’єкта без обґрунтованих на те підстав.

З метою забезпечення здійснення ефективного захисту прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову частково, а саме заборони Сколівській міській раді та її посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання Сколівському відділу Стрийської місцевої прокуратури у використанні за функціональним призначенням для здійснення функцій, визначених ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» у нежитловому приміщенні загальною площею 340,7 кв. м., що знаходиться на вул. Данила Галицького, 37 у м. Сколе, Сколівського району Львівської області. Суд зазначає, що відсутні докази можливого порушення прав інших осіб шляхом вжиття відповідного заходу забезпечення позову, а також його застосування не впливає на здійснення відповідачем своєї господарської діяльності, а є гарантією ефективного виконання рішення суду, якщо таким будуть задоволені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктом 4 частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Враховуючи досліджені вище обставини, суд вважає доведеною позивачем необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб заборони відповідачу та її посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання Сколівському відділу Стрийської місцевої прокуратури у використанні за функціональним призначенням для здійснення функцій, визначених ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» у нежитловому приміщенні загальною площею 340,7 кв. м., що знаходиться на вул. Данила Галицького, 37 у м. Сколе, Сколівського району Львівської області.

Позивачем при поданні заяви про вжиття заходів забезпечення позову зазначено про відсутність, на його думку, підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення. Так, ст.141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Із вказаного положення вбачається, що вказана норма не є імперативною, тому заходи зустрічного забезпечення позову вживаються на розсуд суду. Враховуючи предмет даного позову, співставляючи його з вжитими заходами забезпечення позову, суд не вбачає підстав для вжиття зустрічного забезпечення. Разом з тим, суд звертає увагу, що ст.141 ГПК України передбачено також можливість подання клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1. Заяву Прокуратури Львівської області (вх.№122/18 від 18.01.2019 року) про забезпечення позову у справі № 914/120/19 задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Сколівській міській раді (82600, Львівська обл., Сколівський район, місто Сколе, Майдан Незалежності, будинок 1, код ЄДР 04056262) та її посадовим особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання Сколівському відділу Стрийської місцевої прокуратури у використанні за функціональним призначенням для здійснення функцій, визначених ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», у нежитловому приміщенні загальною площею 340,7 кв. м., що знаходиться на вул. Данила Галицького, 37 у м. Сколе, Сколівського району Львівської області.

3. У решті вимог заяви про забезпечення позову - заборони Сколівській міській раді приймати рішення чи розпорядження щодо статусу нерухомого майна у нежитловому приміщенні загальною площею 340,7 кв. м., що знаходиться на вул. Данила Галицького, 37 у м. Сколе, Сколівського району Львівської області, його приватизації чи передприватизаційної підготовки, включення до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, укладення договору оренди з іншою бюджетною установою, а також інших способів відчуження, міни, передачі в оренду, лізинг, тощо - відмовити.

4. Стягувач: Прокуратура Львівської області (79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19, код ЄДР 02910031).

5. Боржник: Сколівська міська рада (82600, Львівська обл., Сколівський район, місто Сколе, Майдан Незалежності, будинок 1, код ЄДР 04056262).

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

7. Ухвала може бути пред’явлена до примусового виконання протягом трьох років з 22.01.2019 року.

8. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

9. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому ст.145 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.