Рішення № 79338574, 15.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019Справа № 910/14336/18Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Адвокатського об'єднання «А.Д. ХОК»

до Акціонерного товариства «Укртранснафта» та

Адвокатського об'єднання «Новіков і Партнери»

про визнання договору недійсним

Представники:

від позивача: Добровольський Я.В.

від відповідача 1: Кость О.Г.

від відповідача 2: Рибарук М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Адвокатське об'єднання «А.Д. ХОК» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укртранснафта» та Адвокатського об'єднання «Новіков і Партнери» про визнання договору недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що договір № 0409ПД від 04.09.2018 про надання правової (правничої) допомоги між Акціонерним товариством «Укртранснафта» та Адвокатським об'єднанням «Новіков і Партнери» укладений з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі».

За твердженням позивача, АТ «Укртранснафта» є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», натомість договір №0409ПД від 04.09.2018 про надання правової (правничої) допомоги між АТ «Укртранснафта» та АО «Новіков і Партнери» був укладений без додержання вимог щодо проведення процедури закупівлі, як це передбачено вказаним Законом. Оскільки вказаний договір укладений з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», тобто без проведення процедури публічних закупівель, позивача позбавлено можливості запропонувати свої послуги із надання правової (правничої) допомоги на вигідніших умовах, що призвело до порушення його цивільних прав та інтересів. З огляду на наведене, позивач просить суд визнати вказаний договір недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 суд ухвалив: позовну заяву Адвокатського об'єднання «А.Д. ХОК» залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

07.11.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на категорію та складність справи суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Разом з тим, у прохальній частині позову позивач просить витребувати у Акціонерного товариства «Укртранснафта» договір № 0409ПД про надання правової (правничої) допомоги від 04.09.2018, укладений між Акціонерним товариством «Укртранснафта» та Адвокатським об'єднанням «Новіков і Партнери».

За змістом ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Відтак, враховуючи що предметом позову є визнання договору № 0409ПД від 04.09.2018 недійсним, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд доходить висновку про обґрунтованість клопотання позивача про витребування доказів та задовольняє вказане клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 04.12.2018; витребувати у Акціонерного товариства «Укртранснафта» та Адвокатського об'єднанням «Новіков і Партнери» належним чином засвідчену копію договору № 0409ПД про надання правової (правничої) допомоги від 04.09.2018.

28.11.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач 2 зазначає, що викладені в позовній заяві доводи позивача не мають нормативного обґрунтування та суперечать положенням Конституції України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

29.11.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 1 заперечує проти позову з посиланням на те, що АТ «Укртранснафта» не є замовником публічних закупівель у розумінні пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не відповідає ознакам, визначеним вказаною нормою цього Закону; АТ «Укртранснафта» відповідно до статуту є комерційним підприємством, тому не підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі»; послуги із надання правової (правничої) допомоги не відносяться до послуг у розумінні пункту 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», відтак не можуть бути предметом закупівель на підставі цього Закону.

У підготовче засідання 04.12.2018 з'явилися представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2.

У підготовчому засіданні 04.12.2018 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2019.

У судове засідання 15.01.2019 прибули представники сторін. Представник позивача підтримав позов, представники відповідачів проти позову заперечили.

У судовому засіданні 15.01.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2018 між Акціонерним товариством «Укртранснафта» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Новіков і Партнери» (адвокат) укладено договір №0409ПД про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат протягом дії даного Договору приймає на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду правову (правничу) допомогу з питань, що цікавлять клієнта.

Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір винагороди (гонорару) адвоката за надання правничої допомоги згідно з даним Договором визначається у протоколах погодження договірної ціни, які є невід'ємними додатками до даного Договору, та може бути розрахований, виходячи із розцінок адвоката (вартість однієї години правничої допомоги, щомісячна фіксована оплата систематичної правничої допомоги, фіксована оплата за окремий замовлений вид правничої допомоги чи інше) та/або кількості витраченого часу. По питаннях, визначених сторонами особливо складними, розмір винагороди (гонорару) адвоката обумовлюється сторонами додатково.

Згідно з пунктом 3.2 Договору оплата правничої допомоги проводиться шляхом перерахування клієнтом коштів на рахунок адвоката.

Згідно з пунктом 7.1 Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом року. Якщо одна із сторін має наміри не продовжувати дію даного Договору на подальше, вона повинна не пізніше одного місяця до закінчення дії даного Договору попередити про це письмово іншу сторону. Якщо жодна із сторін не має таких намірів, Договір пролонгується на наступний період, що дорівнює раніше встановленому сторонами терміну дії Договору.

Дослідивши зміст укладеного між відповідачами Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача 1 з листом від 01.10.2018 №01/10-1, відповідно до якого зазначив, що 26.09.2018 на офіційному сайті відповідача 1 було розміщено повідомлення про те, що відповідач 1 уклав договір правничої допомоги, у зв'язку з чим, з метою визначення відповідності процедури укладення такого договору вимогам законодавства просив надати належним чином засвідчену копію договору та повідомити його ціну.

Судом встановлено, що у відповідь на вказаний лист позивача відповідач 1 повідомив, що загальна вартість правничої допомоги за Договором на рік не може перевищувати 2000000,00 грн.; оскільки Договір містить конфіденційну інформацію, відповідач 1 відмовив у наданні його копії позивачу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що договір № 0409ПД від 04.09.2018 про надання правової (правничої) допомоги між Акціонерним товариством «Укртранснафта» та Адвокатським об'єднанням «Новіков і Партнери» укладений з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі».

За твердженням позивача, АТ «Укртранснафта» є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», натомість договір №0409ПД від 04.09.2018 про надання правової (правничої) допомоги між АТ «Укртранснафта» та АО «Новіков і Партнери» був укладений без додержання вимог щодо проведення процедури закупівлі, як це передбачено вказаним Законом. Оскільки вказаний договір укладений з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», тобто без проведення процедури публічних закупівель, позивача позбавлено можливості запропонувати свої послуги із надання правової (правничої) допомоги на вигідніших умовах, що призвело до порушення його цивільних прав та інтересів. З огляду на наведене, позивач просить суд визнати вказаний договір недійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

Суд зазначає, що Договір укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 та породжує права і обов'язки саме зазначених осіб.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Суд зазначає, що позивач, обґрунтовуючи порушення своїх прав внаслідок укладання відповідачами Договору, вказує на те, що він є учасником надання юридичних послуг на ринку України, бере активну участь у процедурах закупівлі юридичних послуг, здійснює моніторинг оголошень про проведення закупівель юридичних послуг, однак, оскільки всупереч Закону України «Про публічні закупівлі» оспорюваний Договір було укладено поза межами процедури публічних закупівель, позивач вважає, що його було позбавлено можливості запропонувати відповідачу 1 свої послуги з надання правничої допомоги на вигідніших умовах, що, в свою чергу призвело до порушення його цивільних прав та інтересів.

В той же час, позивачем не надано до суду жодного доказу, який підтверджує твердження позивача про те, що він бере активну участь у процедурах закупівлі юридичних послуг, зокрема, не надано доказів подання своїх пропозицій для участі у торгах/доказів того, що позивача було обрано переможцем торгів/відхилено його пропозиції тощо.

Так, за відсутності наведених доказів у підтвердження доводів позивача про порушення його цивільних прав та інтересів через позбавлення можливості взяти участь у процедурі публічних закупівель, відсутні підстави вважати, що укладення відповідачами оспорюваного Договору без проведення процедури публічних закупівель, що, на думку позивача, суперечить закону, порушує права позивача, який стороною оспорюваного ним договору не є, чи зачіпає його законні інтереси.

Суд зазначає, що суд вправі здійснювати захист лише охоронюваного законом інтересу особи щодо предмету спору, тоді-як будь-які дії, що приховуються за начебто законним інтересом, які імовірно спрямовані на зловживання стороною своїми правами, не можуть ставитись судом під захист, так як це призведе до порушень прав та інтересів іншої сторони.

За наведених обставин, відсутні підстави для задоволення позову Адвокатського об'єднання «А.Д. ХОК». При цьому, судом не досліджуються та оцінюються зазначені позивачем у позові обставини на предмет наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Договору з огляду на недоведення позивачем порушення свого права чи наявності охоронюваного законом інтересу відносно предмету спору.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.01.2019

Суддя Ю.В. Картавцева