Рішення № 79336937, 27.12.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 766/16/17-ц

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Ясеновенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони є споживачами послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), і їм на праві спільної сумісної власності належать квартири АДРЕСА_1. Звернувшись до Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 4 Служби будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд ДП «Одеська залізниця», виокремленого структурного підрозділу відповідача щодо опломбування наявного у позивачів в квартирі № 5 водолічильного вузла 07 вересня 2015 року в ході проведення огляду майстром складено акт, а в подальшому листом від 10 вересня 2015 року за № 02/3146 останнім було відмовлено з посиланням на те, що існуюче планування обох квартир дозволяє їх мешканцям мати доступ до всіх наявних санітарно-технічних приладів, а відтак є імовірність понаднормового використання води мешканцями квартири № 5, де виконується нарахування на 3 людей у квартирі № 6, де виконується нарахування на 1 людину.

Після укладення 05 квітня 2017 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрзалізниця» договору про надання послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, позивач звернувся повторно із заявою до Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 4 Служби будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд ДП «Одеська залізниця», виокремленого структурного підрозділу відповідача щодо опломбування наявного у позивачів лічильника, розташованого у квартирі № 5, однак з тих самих підстав йому було відмовлено в проведенні опломбування лічильника.

На думку позивачів, не виконуючи своїх обов'язків по взяттю лічильника води на облік у квартирі № 5, відповідач може нараховувати їм зайві кубометри води (за нормативами споживання), які вони не споживають, а також оскільки, ОСОБА_2, якій на підставі договору дарування від 09 вересня 1997 року належить квартира № 6 знята з реєстрації у вказаній квартирі, і нею фактично ніхто не користується, відповідачем вимагається встановлення лічильника води у зазначеній квартирі, що як вказують позивачі не відповідає їх майновим інтересам, а також є їх безмовним правом, а не обов'язком.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28 березня 2017 року вказану справу передано на розгляд до Печерського районного суду міста Києва.

Постановою апеляційного суду міста Києва від 26 липня 2018 року, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року, якою залишено без розгляду позов скасовано і направлено справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді від 03 серпня 2018 року прийнято дану справу до свого провадження та призначено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання, за наявними у матеріалах справи доказами.

У встановлений ухвалою судді строк від відповідача відзиву не надходило.

Уточнивши свої вимоги позивачі просили зобов'язати ПАТ «Укрзалізниця» опломбувати лічильник обліку води, який знаходиться у квартирі АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також зобов'язати відповідача нарахувати плату за спожиті позивачами послуги з водопостачання відповідно до даних лічильника обліку.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності від 21 березня 2007 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 19).

Відповідно до договору дарування від 09 вересня 1997 року ОСОБА_2 було прийнято в дар від ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 20).

У відповідності до робочого проекту від 01 вересня 1999 року, виконаного АТ «Херсон-Дніпромісто», ОСОБА_2 здійснено пробивку отвору між квартирами № 5 та № 6 в існуючій капітальній стіні 5-ти поверхового житлового будинку по вулиці Паровозній у місті Херсоні (а.с. 5-8).

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них, що передбачає ст. 379 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Частиною 2 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Нормою ст. 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 виконавцем послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Так, 07 вересня 2015 року працівником Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 4 Служби будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд ДП «Одеська залізниця» було проведення обстеження квартир АДРЕСА_1, за наслідками якого того ж дня складено акт про неможливість опломбування лічильника, зумовлену необхідністю проведення комісійного обстеження даних квартир, адже наявне пробиття дверного отвору між квартирами (а.с. 11).

Листом від 10 вересня 2015 року за № 02/3146 начальника Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 4 Служби будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд ДП «Одеська залізниця» Бриндіна О.І. позивачам було відмовлено у проведенні опломбування лічильника, встановленого у квартирі № 5 з посиланням на те, що існуюче планування обох квартир дозволяє їх мешканцям мати доступ до всіх наявних санітарно-технічних приладів, а відтак є імовірність понаднормового використання води мешканцями квартири № 5, де виконується нарахування на 3 людей у квартирі № 6, де виконується нарахування на 1 людину, а відтак запропоновано: спільно із власником квартири № 6 вирішити питання обладнання вододічильником його квартири або надати власнику квартири № 6 на адресу БМЕУ - 4 заяву про опломбування ввідного вентиля водопостачання; надати копію дозволу на влаштування дверного отвору між квартирами (а.с. 9).

Вбачається, що ОСОБА_2 з метою встановлення лічильника на стояк холодного водопостачання було отримано технічні умови на обладнання водолічильного вузла від 18 серпня 2015 року за № 02/461 (а.с.13-18), а також придбано та встановлено лічильник (а.с. 12-18), оплачено відповідний рахунок за опломбування водолічильного вузла, що знаходиться в квартирі № 5 (а.с. 168).

05 квітня 2017 року між ОСОБА_3 та відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води.

Поряд із цим вбачається, що на підставі даного договору та положень ст.ст. 509, 626, 627 ЦК України між останніми виникли взаємні правовідносини. З умов договору, зокрема п.п. 9-10 п. 4.1., п.п. 6 п. 4.4. вбачається, що споживач має право на установлення квартирних засобів обліку води та взяття їх на абонентський облік, періодичну повірку, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку, а виконавець зобов'язаний забезпечити за заявою споживача взяття у тижневий строк на абонентський облік засобів обліку.

Звернувшись 13 вересня 2017 року із черговою заявою до відповідача, листом від 22 вересня 2017 року за № 02/846 ОСОБА_3 було відмовлено з підстав того, що існуюче планування обох квартир дозволяє їх мешканцям мати доступ до всіх наявних санітарно-технічних приладів, а відтак є імовірність понаднормового використання води мешканцями квартири № 5, де виконується нарахування на 3 людей у квартирі № 6, де виконується нарахування на 1 людину.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі також - Правила).

Пунктами 9, 30, 32 Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства. Виконавець зобов'язаний забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку; контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Отже, аналіз нормативно-правової бази свідчить про право споживача на періодичну повірку квартирних засобів обліку, взяття виконавцем на абонентський облік та вказує на обов'язок виконавця проводити таку повірку і контролювати міжповіркові інтервали.

Таким чином, позивачі як споживачі і власники вимірювальної техніки мають право на взяття виконавцем на абонентський облік квартирного засобу обліку води, а відповідач як виконавець зобов'язаний взяти на абонентський облік квартирний засіб обліку води за рахунок включення цих робіт до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення. Тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання нарахування плати за спожиті позивачами послуг з водопостачання відповідно до даних лічильника обліку води, то вони не ґрунтуються на договорі або законі, а відтак до задоволення з підстав недоведеності не підлягають. Жодного обґрунтування вимог в цій частині позивачами не надано.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання опломбування лічильника та відмові в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання нарахування плати за спожиті позивачами послуг з водопостачання відповідно до даних лічильника обліку води.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» провести опломбування приладу обліку холодної води споживачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, який знаходиться у квартирі АДРЕСА_1.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір в дохід держави у розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому рішення суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15 січня 2019 року.

Суддя В. А. Писанець