Ухвала суду № 79335484, 16.01.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/359/19

Провадження №: 1-кс/755/189/19

"16" січня 2019 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань ЯрмакІ.В., за участю слідчого Сергієнка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Кучер А.М. про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100000000068 від 20.09.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури м. Києва Басовим Д.С. про накладення арешту на майно, у рамках цього провадження, у зв'язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 КПК України при наявності на передумов визначених ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.

Встановлені обставини у ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження

Четвертим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування (адреса СВ: м. Київ, вул. Пожарського, 5-А) кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015100000000068 від 20.09.2015 за підозрою ОСОБА_4 в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах при здійснені валютно-обмінних операцій за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, згідно з протоколом №1 від 07.10.2006 року учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ», призначений на посаду директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 34727227), зареєстрованого 28.11.2006 Дніпровською районною у місті Києві Державною адміністрацією за номером запису в ЄДРПОУ 10671020000009551 за юридичною адресою: м. Київ, вул. Краківська, 7, бокс 27-б та взятого на податковий облік в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 28.11.2006 року за № 12207.

Відповідно до статуту ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» на директора даного підприємства ОСОБА_4 покладені такі права та обов'язки: керування діяльністю товариства; несення персональної відповідальності за виконання покладених на нього обов'язків; здійснення дій від імені товариства без доручення; представництво товариства у відносинах із суб'єктами господарської діяльності, установами і організаціями усіх форм власності та громадянами; вчинення правочинів; підписання договорів, банківських документів і розпоряджень в межах своєї компетенції; розпорядження майном товариства; здійснення прийому на роботу та звільнення працівників товариства; встановлення розподілу обов'язків між працівниками товариства, відкриття в банках поточних та інших рахунків в національній та іноземних валютах; видання довіреностей на здійснення дій від імені товариства; здійснення інших дій в межах своєї компетенції; вирішення всіх питань, що делегують йому загальні збори учасників товариства, або, які делегує учасник товариства, коли в товаристві існує один учасник.

Таким чином, директор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4, виконуючи властиві зазначеній посаді організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, являвся службовою особою підприємства.

Перебуваючи на вказаній посаді, будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, директор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах, за наступних обставин.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах встановлених законом.

Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХIV від 16.07.1999 із змінами і доповненнями, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Так, в 2013 - 2014 роках ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 34727227) на підставі генеральної ліцензії Національного банку України №77 від 20.06.2011 здійснювало діяльність з надання фінансових послуг по обміну валют.

Для здійснення вказаної діяльності директором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 створені структурні підрозділи підприємства, зокрема: відділення №1, відкрите 10.09.2011 за адресою: м. Київ, прос. Миру, 2/3, кв.44; відділення №2, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, прос. Миру, 2/3, кв.102; відділення №3, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, прос. Возз'єднання, 1-д; відділення №4, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 3-б; відділення №5, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, прос. Гагаріна, 5/2-г; відділення №6, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, прос. Гагаріна, 12/1-е; відділення №7, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, прос. Гагаріна, 12/1-е; відділення №8, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, вул. Новоросійська, 1-а; відділення №9, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, вул. Бойченка, 16-е; відділення №10, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39-а; відділення №11, відкрите 21.09.2011 за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 22/10-з; відділення №12, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 22/10-з; відділення №14, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 21-в; відділення №15, відкрите 17.09.2011 за адресою:м. Київ, вул. Панельна, 1-д; відділення №16, відкрите 17.09.2011 за адресою:м. Київ, вул. Панельна, 1-е; відділення №17, відкрите 17.09.2011 за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 3-с; відділення №18, відкрите 19.10.2012 за адресою: м. Київ, вул. Ш. Алейхема, 14-б.

В подальшому, в період 2013-2014 років, структурні підрозділи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ», а саме: відділення №1, №2, №3, №4, №5, №6, №8, №9, №10, №11, №12, №14, №15, №17, №18 здійснювали валютно-обмінні операції по купівлі-продажу валюти у населення, при цьому, директор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 у вказаний період, умисно, з метою ухилення від сплати податків, занижував фактичний обсяг проведених операцій з купівлі-продажу валюти, взагалі не зазначаючи окремі проведені операції з купівлі-продажу іноземної валюти у вказаних відділеннях та отриманий з них дохід в податковому обліку підприємства і в статистичній звітності - формі №521 «Інформація про курс та обсяги операцій з готівковою іноземною валютою», що надавалась підприємством в електронному вигляді до Національного банку України. В той же час, невідображений у звітності надлишок готівкових грошових коштів, отриманий від здійснюваної діяльності по обміну валюти, директор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4, з метою умисного ухилення від сплати податків, вилучав з обігу грошових коштів підприємства, накопичуючи їх за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому використовував на власний розсуд.

Так, зокрема, позитивна різниця між доходом від продажу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» валюти та балансовою вартістю такої валюти за січень 2013 року становила 660 134,02 грн., за лютий 2013 року - 419 376,94 грн., за березень 2013 року - 455 406,50 грн., за квітень 2013 року - 602 811,53 грн., за травень 2013 року - 639 803,24 грн., за червень 2013 року - 530 764,98 грн., за липень 2013 року - 535 869,38 грн., за серпень 2013 року - 523 004,27 грн., за вересень 2013 року - 476 674,57 грн., за жовтень 2013 року - 514 066,82 грн., за листопад 2013 року - 496 961,66 грн., за грудень 2013 року - 882 676,98 грн., за січень 2014 року - 715 276,59 грн., за лютий 2014 року - 1 990 763,01 грн., за березень 2014 року - 5 274 045,63 грн., за квітень 2014 року - 6 574 978,84 грн., за травень 2014 року - 4 413 352,44 грн., за червень 2014 року - 3 421 708,41 грн., за липень 2014 року - 3 660 277,97 грн., за серпень 2014 року - 5 566 825,75 грн., за вересень 2014 року - 9 430 477,83 грн., за жовтень 2014 року - 9 337 964,74 грн., за листопад 2014 року - 7 158 442,20 грн. та за грудень 2014 року - 13 429 554,48 грн.

В той же час, директором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2013 і 2014 роки зазначено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, зокрема за 2013 рік - 885 956 грн. та за 2014 рік - 971 184 грн., а також витрати за 2013 рік - 876 513 грн. і за 2014 рік - 947 599 грн. та відповідно об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності для визначення податку на прибуток за звітний (податковий) період за 2013 рік - 9 443 грн. та за 2014 рік - 23 585 грн.

Однак, при цьому, фактичний дохід підприємства від проведення операцій з купівлі-продажу готівкових іноземної та національної валют за 2013 рік становив 6 737 551 грн., а за 2014 рік - 70 973 668 грн., а отже директором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 з метою умисного ухилення від сплати податків, не відображено в податковому обліку підприємства здійснення реальних операцій купівлі-продажу готівкових іноземної та національної валют, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за 2013 рік на суму 5 861 038 грн. та за 2014 рік на суму 70 026 069 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій i повинні складатися під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. При здійсненні операцій купівлі-продажу готівкових іноземної та національної валют працівник обмінного пункту (касир) має обов'язково зареєструвати здійснення тієї чи іншої операції за допомогою комп'ютерно-касової системи. Покупцеві видається розрахунковий документ, який засвідчує здійснення операції.

Згідно з листом Нацбанку України від 19.06.95 р. № 265 обмін валюти здійснюється з обов'язковим оформленням квитанцій суворої звітності за формою № 377 або № 377-А. Фізичній особі - нерезиденту, що здійснює обмін іноземної валюти, касир пункту обміну надає довідку за формою № 377, яка виписується у двох примірниках. Перший надається фізичній особі як довідка про обмін валюти, а другий залишається в документах дня. У довідці обов'язково зазначається така інформація: назва, адреса уповноваженого банку; назва валюти i сума, яка була обміняна; прізвище, ім'я, по батькові i громадянство особи, яка обмінює валюту. Банки та фінансові установи при здійсненні валютних операцій зобов'язані подавати до Нацбанку України звітність, складену за нормами бухгалтерського обліку та з використанням даних бухгалтерських балансів і аналітичних рахунків бухгалтерського обліку з урахуванням значень параметрів аналітичного обліку, в тому числі в щоденному режимі за формою № 521. У звіті наводяться обсяги придбаної або проданої готівкової іноземної валюти, виключаючи обсяги іноземної валюти за конверсійними операціями згідно з Правилами, затвердженими постановою № 124.

Згідно п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу визначено, що у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.

Під терміном «балансова вартість іноземної валюти» розуміють вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу, а під терміном «вартість іноземної валюти на дату здійснення операції» - вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції (пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу).

Оскільки постановою № 124 встановлено щоденний режим подання банками та іншими фінансовими установами даних балансу щодо здійснених операцій з купівлі та продажу іноземної валюти, то під балансовою вартістю іноземної валюти для банків та інших фінансових установ слід розуміти вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату здійснення операції.

У разі придбання (купівлі) іноземної валюти за гривні до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між сумою гривень, витрачених на придбання іноземної валюти за курсом придбання, та вартістю такої придбаної (купленої) валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції придбання (купівлі) іноземної валюти.

При здійсненні операції з продажу іноземної валюти за гривні до складу відповідно доходів або витрат звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між сумою гривень, отриманою від продажу іноземної валюти за курсом продажу, та вартістю такої проданої валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції продажу іноземної валюти.

У разі придбання (купівлі) іноземної валюти за іншу іноземну валюту до складу відповідно доходів або витрат звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між вартістю придбаної іноземної валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції, та вартістю проданої валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції.

Таким чином, при здійсненні конвертації іноземної валюти визначення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти проводиться на кожну дату здійснення операції придбання або продажу іноземної валюти та на дату звітного балансу на весь залишок іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому позитивне значення курсових різниць враховується у складі доходів звітного періоду, а від'ємне значення курсових різниць враховується у складі витрат звітного періоду (п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу).

Однак, директор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4, діючи з метою умисного ухилення від сплати податків, усвідомлюючи фактичні обсяги здійсненних валютно-обмінних операцій керованим ним підприємством, розуміючи, що відображення їх в повному обсязі в податковому обліку підприємства зобов'яже до сплати в бюджет значних податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2013 рік, знаходячись у невстановленому слідством місці у невстановлений слідством час, наклав власний електронний цифровий підпис на податкову декларацію ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» з податку на прибуток за 2013 рік із неправдивими розрахунками сум доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності та податку на прибуток за звітний (податковий) період, в якій в порушення п.135.2 ст.135, п.п.153.1.3, п.п.153.1.4, п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI із змінами і доповненнями, неправомірно занизив належну до сплати в бюджет суму податку на прибуток в розмірі 1 111 803,20 грн.

06.02.2014 року засвідчена директором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 податкова декларація підприємства з податку на прибуток за 2013 рік, що містила неправдиві відомості про здійснювану господарську діяльність і відповідно занижений на суму 1 111 803,20 грн. показник податку на прибуток, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками звітного (податкового) періоду, за вказівкою директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 та з його відома в електронному вигляді за реєстраційним №9089780775 подана до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, де вказане підприємство перебувало на податковому обліку, що призвело до фактичної несплати підприємством до бюджету за 2013 рік податку на прибуток на суму 1 111 803,20 грн.

Також, директор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4, аналогічним чином, діючи з метою умисного ухилення від сплати податків, усвідомлюючи фактичні обсяги здійсненних валютно-обмінних операцій керованим ним підприємством в 2014 році, розуміючи, що відображення їх в повному обсязі в податковому обліку підприємства зобов'яже до сплати в бюджет значних податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2014 рік, знаходячись у невстановленому слідством місці у невстановлений слідством час, наклав власний електронний цифровий підпис на податкову декларацію ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» з податку на прибуток за 2014 рік із неправдивими розрахунками сум доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності та податку на прибуток за звітний (податковий) період, в якій в порушення п.135.2 ст.135, п.п.153.1.3, п.п.153.1.4, п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI із змінами і доповненнями, неправомірно занизив належну до сплати в бюджет суму податку на прибуток в розмірі 12 600 447,40 грн.

11.02.2015 року засвідчена директором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 податкова декларація підприємства з податку на прибуток за 2014 рік, що містила неправдиві відомості про здійснювану господарську діяльність і відповідно занижений на суму 12 600 447,40 грн. показник податку на прибуток, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками звітного (податкового) періоду, за вказівкою директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 та з його відома за реєстраційним №9080613340 подана до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, де вказане підприємство перебувало на податковому обліку, що призвело до фактичної несплати підприємством до бюджету за 2014 рік податку на прибуток на суму 12 600 447,40 грн.

А всього, директор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати до Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бажова, 11/8, податку на прибуток за 2013 і 2014 роки на загальну суму 13 712 250,60 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету за вказаний звітний період коштів на зазначену суму, яка у п'ять тисяч і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який на момент скоєння кримінального правопорушення був встановлений на рівні соціальної пільги і становив 609 грн., що є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, тобто в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Вчиненим кримінальним правопорушенням спричинено збитки державі у вигляді фактичного ненадходження до бюджету податку на прибуток за 2013-2014 роки на загальну суму 13 712 250,60 грн.

Згідно інформаційної бази ГУ ДФС у м. Києві, 05.09.2016 та 07.09.2016 зараховано надходження до бюджету коштів на загальну суму 13 712 250,60 грн. від платника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» з призначенням платежу «податок на прибуток за 2013-2014 роки; відшкодування завданої шкоди державному бюджету України згідно кримінального провадження №42015100000000068 по акту податкової перевірки №139/26-15-13-06-02/34727227 від 14.03.2016».

Підозра стосовно директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, ґрунтується на зібраних в кримінальному провадженні доказах, а саме: акт № 139/26-15-13-06-02/34727227 від 14.03.2016 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» (код за ЄДРПОУ 34727227)щодо правильності нарахування та сплати до державного бюджету України податку на прибуток підприємства, військового збору та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при проведенні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2013 по 05.08.2015, складеним ГУ ДФС у м. Києві, яким встановлено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» в період з 01.01.2013 по 05.08.2015, шляхом не відображення в податковому та бухгалтерському обліках підприємства фактичного обсягу проведених валютно-обмінних операцій, занизило належний до сплати в бюджет податок на прибуток підприємств на загальну суму 14'055'395 грн.; висновк експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №294/16-23 від 27.04.2016, складеним Черкаським відділянням Київського НДІ судових експертиз, згідно якого з врахуванням інформації, наявної на компакт-диску, який є невід'ємним додатком до висновку комп'ютерно-технічної експертизи №99-2015 від 17.08.2015 та інформації, що міститься у документах, вилучених в ході обшуку 05.08.2015, у акті №139/26-15-06-02/34727227 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» (код за ЄДРПОУ 34727227)щодо правильності нарахування та сплати до державного бюджету України податку на прибуток підприємства, військового збору та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при проведенні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2013 по 05.08.2015», обґрунтовано визначено суми заниження ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» податку на прибуток підприємства у розмірі 13 712 250,60 грн., у том числі за 2013 рік на 1 111 803,20 грн. та за 2014 рік на 12 604 692,40 грн.; висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №973/12386/16-45 від 08.08.2016, складеним Київським НДІ судових експертиз, згідно якого з врахуванням наданих на дослідження матеріалів кримінального провадження №42015100000000068 від 23.01.2015, зокрема: висновку комп'ютерно-технічної експертизи №99-2-2015 від 20.08.2015 та документів, вилучених в ході обшуку 05.08.2015, висновки акту ГУ ДФС у м. Києві №139/26-15-06-02/34727227 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» (код за ЄДРПОУ 34727227)щодо правильності нарахування та сплати до державного бюджету України податку на прибуток підприємства, військового збору та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при проведенні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2013 по 05.08.2015» в частині заниження податку на прибуток за період 2013-2014 років підтверджується в сумі 13 712 250,60 грн.; експертний висновк комп'ютерно-технічної експертизи №99-2-2015 від 20.08.2015, згідно якого жорсткий диск вилученого в ході проведення обшуку житла директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та наданого на дослідження системного блоку комп'ютера GRAND 905 BLACK №0905010076 містить базу даних програми Oborot з січня 2013 року по серпень 2015 року, що є звітами по фінансовому результату проведених валютно-обмінних операцій пунктів обміну валюти ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ», фактичний обсяг яких значно перевищує показники, зазначені підприємством в податковому обліку і відповідно в податкових деклараціях з податку на прибуток, наданих підприємством до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, а також перевищує показники обсягів операцій купівлі та продажу готівкової іноземної валюти ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ», наданих у формі статистичної звітності до Центральної розрахункової палати Національного банку України; речовими доказами, в якості яких приєднано до матеріалів кримінального провадження вилучений 05.08.2015 в ході обшуку житла директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 системний блок комп'ютера GRAND 905 BLACK №0905010076, який містить базу даних програми Oborot з січня 2013 року по серпень 2015 року; розсекреченими протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій - спостереження за місцем, річчю, від 26.07.2015, 27.07.2015, 28.07.2015, 29.07.2015, 30.07.2015, відповідно до яких встановлено місце зберігання необлікованих валютних цінностей, а саме за адресою: АДРЕСА_1, та щодобове здійснення валютної діяльності з використанням вказаних грошових коштів, маршрути переміщення та пункти обміну влют. речовими доказами та протоколами їх огляду, в якості яких приєднано до матеріалів кримінального провадження вилучені 05.08.2015 в ході обшуку житла директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 документи неофіційної бухгалтерської документації (чорнові записи) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» за 2014 рік, зокрема: розпорядження про курси купівлі та продажу іноземних валют в гривні, які мають факсимільний підпис від імені директора ТОВ «Фінансова компанія «Вікторія» ОСОБА_4, підтверджений відбитком печатки ТОВ «Фінансова компанія «Вікторія» із зазначенням на печаті коду підприємства 34727227, назви та напису «Для валютних операцій»; повідомлення про наявність грошових коштів у інкасаторських сумках, у яких наявні дані щодо кількості валюти та гривні, підписи від імені касира-бухгалтера, яка провела перевірку даних по комп'ютеру та від імені касира, який прийняв грошові кошти. Повідомлення складені щоденно; друковані документи під назвою «Звітна довідка про касові обороти валюти», складені на кінець кожного дня по кожному структурному підрозділу, у якому проводився обміну валют, із зазначенням системи ІЄ8-Кантер, ТОВ «Фінансова компанія «Вікторія», м. Київ, вул. Краківська, 7, бокс 27 Б, номеру та адреси відділення обміну, суми прийнятої валюти, приходу валюти за операційний день, видатку валюти за операційний день, переданої валюти при закритті зміни та на протязі зміни, залишку на кінець зміни, суми відрахування до Пенсійного фонду України (0,5% від продажу валюти), із зазначенням прізвища, імені, по-батькові касира та відбитку штампа (частково). На штампі вказано: ТОВ «Фінансова компанія «Вікторія», дата, номер відділення, номер каси, ідентифікаційний код 34727227; документи, що описують обмінні операції із зазначенням дати, курсу валют, назви відділення, залишку на початок дня, загальні суми купленої валюти, суми проданої валюти, інкасації підкріплення, загальних сум проданої валюти, залишку на кінець дня; дані по структурних підрозділах, ТОВ «Фінансова компанія «Вікторія», у яких проводився обміну валют, за кожен операційний день із зазначенням дати, сум на початок дня, покупки, продажу, курсів валют та підсумками по кожному структурному підрозділу, у якому проводився обмін валют, які відображають фактичний обсяг проведених валютно-обмінних операцій, що значно перевищує показники, зазначені підприємством в податковому обліку і відповідно в податкових деклараціях з податку на прибуток, наданих підприємством до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, а також перевищує показники обсягів операцій купівлі та продажу готівкової іноземної валюти ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ», наданих у формі статистичної звітності до Центральної розрахункової палати Національного банку України та засвідчують щоденне отримання ОСОБА_4 не оприбуткованих коштів від здійснення валютно-обмінних операцій; речовими доказами та протоколами їх огляду в якості яких приєднано до матеріалів кримінального провадження вилучені 05.08.2015 в ході обшуку житла директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 у його дружини ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 3 710 000 (три мільйони сімсот десять тисяч) доларів США, які накопичені ОСОБА_4 за місцем свого проживання за наслідком вилучення з обігу підприємства, що не відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства і в статистичній звітності формі №521 «Інформація про курс та обсяги операцій з готівковою іноземною валютою», яка надавалась підприємством в електронному вигляді до Національного банку України; документами, а саме: податковою декларацію ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» з податку на прибуток за 2013 рік, засвідченою директором даного підприємства ОСОБА_4, яка містить неправдиві розрахунки сум доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності та відповідно занижену на 1 111 803,20 грн. належну до сплати в бюджет суму податку на прибуток, яка 06.02.2014 з його відома в електронному вигляді за реєстраційним №9089780775 подана до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; документами, а саме: податковою декларацію ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» з податку на прибуток за 2014 рік, засвідченою директором даного підприємства ОСОБА_4, яка містить неправдиві розрахунки сум доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності та відповідно занижену на 12 600 447,40 грн. належну до сплати в бюджет суму податку на прибуток, яка 11.02.2015 в електронному вигляді за реєстраційним №9080613340 з його відома подана до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві; документами, а саме: листом Національного банку України за вих.№31-01008/63887 від 07.09.2015 з додатками, що містять інформацію про щоденні обсяги операцій купівлі та продажу готівкової іноземної валюти ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» за період з 03.01.2013 по 04.08.2015, що надані вказаним підприємством до Центральної розрахункової палати Національного банку України, які є заниженими у порівнянні із даними, вилученими 05.08.2015 в ході обшуку житла директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, відображеними в звітах по фінансовому результату проведених валютно-обмінних операцій структурних підрозділів ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» в документах неофіційної бухгалтерської документації (чорнових записах) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» та на жорсткому диску системного блоку комп'ютера GRAND 905 BLACK №0905010076; показаннями свідка - касира ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_6, яка пояснила, що грошові кошти, отримані структурними підрозділами підприємства в ході проведених валютно-обмінних операцій відображаються нею в чорнових записах; показаннями свідка - спеціаліста інформаційних технологій ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_7, який пояснив, що з облікованої ним щоденної виручки від проведених підприємством валютно-обмінних операцій, засновнику підприємства ОСОБА_4 за його вказівкою щодня видавалась готівкою певна сума, яка позначалась ним шляхом здійснення відповідних рукописних записів в документах під назвою «звіт касира» по обмінному пункту №6 (Бойченка);

показаннями свідка - охоронця ПП «ОМЕГА» ОСОБА_8, що надає послуги охорони ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ», який пояснив, що щоранку в пункті обміну валют за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39-а, інкасатор підприємства отримує баул, який перевозить до місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Звідти він виносить інший баул, з яким вони об'їздять приблизно 15 пунктів обміну валют. Ввечері вони знову об'їздять пункти обміну валют, забирають там пакети, які привозять до пункту обміну валют за адресою: м: Київ, вул. Малишка, 39-а; показаннями свідка касира ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_9, яка пояснила, що здійснюючи обмін валют у в обмінному пункті, розташованому за адресою: м. Київ, проспект Миру, 2/3, вона щодня зранку отримувала від інкасаторів підприємства грошові кошти для здійснення валютно-обмінних операцій та ввечері здавала їх їм же, при цьому сума грошових коштів, що отримана від інкасаторів вранці була меншою від суми, яку вона здала інкасатором ввечері напередодні; показаннями свідка касира ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_10, яка пояснила, що обмін валют населенню, за вказівкою директора підприємства ОСОБА_4, або ж його заступника ОСОБА_11, вона здійснювала не залежно від обмежень встановлених законодавством, що суми обміну. Здійснення фізичним особам обміну великих сум валют (оптовикам) відбувався по більш вигідному для них курсу та при цьому квитанції про обмін таким клієнтам не видавались. Здійснення таких операцій відображалось нею в рукописних засобах та відповідно корегувалась програма на комп'ютері відділення, де відображалась сума наявності валюти в касі. Таким чином, за час її роботи, оборот грошових коштів був середньому 30-40 тисяч доларів в одному відділені в день, а в деяких відділеннях 70-100 тисяч доларів. На ранок наступного дня вона, як правило, отримувала від інкасаторів для здійснення валютно-обмінних операцій суму грошових коштів меншу, ніж сума грошових коштів, що передана інкасаторам ввечері попереднього дня; показаннями свідка касира - інкасатора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_12, яка пояснила, що валютно-обмінні операції населенню, за вказівкою директора підприємства ОСОБА_4, або ж його заступника ОСОБА_11, вона здійснювала не залежно від обмежень встановлених законодавством, щодо суми обміну. Здійснення фізичним особам обміну великих сум валют (оптовикам) відбувався по більш вигідному для них курсу та при цьому квитанції про обмін таким клієнтам не видавались. Здійснення таких операцій відображалось нею в рукописних засобах та відповідно вносились коригування в програму комп'ютера відділення, де відображалась сума наявності валюти в касі. Ввечері кожного дня грошові кошти з усіх відділень перевозились у відділення, що знаходиться на вулиці Малишка в м. Києві, де здійснювався обмін великих сум грошових коштів «вечірнім оптовикам», при цьому жодні документи не складались та клієнтам не видавались. Також, за вказівкою ОСОБА_4, або ж ОСОБА_11 у відділенні по вул. Малишка в м. Києві відбирались необхідні суми грошових коштів, що складались в окрему сумку, яка завозилась інкасаторами директору підприємства ОСОБА_4 додому на вул. Краківську в м. Києві. Інколи ОСОБА_4 самостійно приїздив у відділення і забирав сумку з грошима. Інколи «комп'ютерщик» ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» Женя, який також працював у відділенні по вул. Малишка в м. Києві з власної ініціативи підраховував прибутки директора підприємства ОСОБА_4, то виявлялось, що вони складали приблизно від однієї тисячі до 15 тисяч доларів США в день.

В ході розслідування кримінального провадження та до повідомлення директору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, заснованим ним підприємством донарахована в ході проведення документальної перевірки сума податку на прибуток за 2013 - 2014 роки в розмірі 13 712 250,60 грн. сплачена в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок УДКСУ у Дніпровському районі ГУ ДКСУ у м. Києві №33113318700005 з призначенням платежу «податок на прибуток за 2013-2014 роки; відшкодування завданої шкоди державному бюджету України згідно кримінального провадження №42015100000000068 по акту податкової перевірки №139/26-15-13-06-02/34727227 від 14.03.2016», що підтверджується витягом із інформаційної бази ГУ ДФС у м. Києві; платіжним дорученням №1 від 02.09.2016 на суму 10 700 909 грн., платіжним дорученням №2 від 06.09.2016 на суму 3 011 341 грн., квитанцією №428485 від 07.09.2016 на суму 1 грн.; листом ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві за вих.№5039/8/26-53-07-02-03 від 08.09.2016 про сплату ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» до бюджету податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 13 712 250 грн., згідно виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, отриманих з ГУ ДКСУ у м. Києві у вересні 2016 року.

Згідно ч. 4 ст. 212 КК України, особа яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння передбачене частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану Державі їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Виходячи з змісту положень ст. 18 КК України, згідно з якими суб'єктом злочину є фізична особа, принципу індивідуалізації кримінальної відповідальності, а також зі змісту ч. 4 ст. 212 КК У країни, для застосування даної норми закону щодо посадової особи підприємства, яке є платником податків, ця особа повинна взяти особисту дієву участь у сплаті підприємством належних сум податкового боргу. Така участь може виражатись, зокрема, у вчиненні дій, спрямованих на погашення заборгованості, в межах своїх службових повноважень.

В ході досудового розслідування встановлено, що директору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4, являючись засновником та колишнім директором даного підприємства 02.09.2016, 06.09.2016 та 07.09.2016 тобто до 08.09.2016 (повідомлення про підозру), своєю особистою дієвою участю, яка виражалася у вчиненні дій, спрямованих на погашення заборгованості, в межах своїх службових повноважень, вжив усіх необхідних заходів по сплаті очолюваним підприємством належних сум податкового боргу.

На виконання вимог ст. 285 КПК України, ОСОБА_4 роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з відшкодуванням завданих Державі збитків і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави.

08.09.2016 підозрюваний ОСОБА_4 звернувся до прокурора у провадженні із заявою про надання згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України у зв'язку з повним відшкодуванням шкоди, завданої Державі.

Враховуючи, що ОСОБА_4 повністю відшкодував збитки, завдані Державі, а також надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Марченко М.В. від 24.10.2016, керуючись ст.ст. 44, ч. 4 ст. 212 КК України, ст.ст. 100, 174, 284 ч. 2 п. 1, 285, 286, 288, 314, 369 КПК України, винесено рішення про задоволення клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури м.Києва Басова Д.С. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 212 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні № 42015100000000068 від 23 січня 2015 року.

Згідно вказаної ухвали, гр. ОСОБА_4 звільнено кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України у зв'язку зі сплатою податків та відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою. Кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України закрито на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України.

Крім того, відповідно до вказаної ухвали, скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 30 жовтня 2015 року, вилученого 05.08.2015 року в ході обшуку житла директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошових коштів у розмірі 3 710 000 (три мільйони сімсот десять тисяч) доларів США, які належать ОСОБА_4 та повернуто вказані грошові кошти володільцю.

Однак, переслідуючи корисливі мотиви щодо повернення добровільно сплачених завданих бюджету збитків на загальну суму 13 712 250 грн., підозрюваний ОСОБА_4 звернувся до Апеляційного суду міста Києва з апеляційною скаргою на ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.10.2016 р. у справі №755/13833/16-К з метою зміни ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.10.2016 р. у справі №755/13833/16-к, в частині «закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України» на «закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України на підставі ст. 284 ч. 3 п. 1 КПК України».

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 17.09.2018 ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2016 року, якою ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, скасовано, матеріали кримінального провадження №42015100000000068 повернено прокурору міста Києва для організації проведення досудового розслідування.

Таким чином, з метою недопущення утрат з державного бюджету на загальну суму 13 712 250 грн., яка сплачена донарахована в ході проведення документальної перевірки сума податку на прибуток за 2013 - 2014 роки в розмірі 13 712 250,60 грн. сплачена в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок УДКСУ у Дніпровському районі ГУ ДКСУ у м. Києві №33113318700005 з призначенням платежу «податок на прибуток за 2013-2014 роки; відшкодування завданої шкоди державному бюджету України згідно кримінального провадження №42015100000000068 по акту податкової перевірки №139/26-15-13-06-02/34727227 від 14.03.2016», що підтверджується витягом із інформаційної бази ГУ ДФС у м. Києві; платіжним дорученням №1 від 02.09.2016 на суму 10 700 909 грн., платіжним дорученням №2 від 06.09.2016 на суму 3 011 341 грн., квитанцією №428485 від 07.09.2016 на суму 1 грн.; листом ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві за вих.№5039/8/26-53-07-02-03 від 08.09.2016 про сплату ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» до бюджету податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 13 712 250 грн., згідно виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, отриманих з ГУ ДКСУ у м. Києві у вересні 2016 року.

Диспозицією п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частинна 6 статті 170 КПК України зазначає, що у передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Крім того, ст. 1172 Цивільного кодексу України визначає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В органу досудового розслідування, є підстави вважати, що вказане майно може бути приховане та відчужене службовими особами ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» та підозрюваним ОСОБА_4, причетними до вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, на даний час досудового розслідування, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, що знаходяться на Державної казначейської служби України та її органів, та можуть бути використані з метою забезпечення у подальшому відшкодування спричинених Державі збитків, у вигляді несплачених податків, зборів, інших обов'язкових платежів.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що санкцією ч. 3 ст. 212 КК України передбачено конфіскацію майна, кошти, які знаходяться у власності підозрюваного ОСОБА_4 є речовими доказами, можуть бути використані з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У світлі чого, заявник просить накласти арешт на майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року, вилученого 05.08.2015 року в ході обшуку житла директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти у розмірі 3 710 000 (три мільйони сімсот десять тисяч) доларів США, що повернуті підозрюваному ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.10.2016 та перебувають у його володінні та заборонити розпоряджатись підозрюваному ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, майном, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року, вилученого 05.08.2015 року в ході обшуку житла директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти у розмірі 3 710 000 (три мільйони сімсот десять тисяч) доларів США, що повернуті підозрюваному ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.10.2016 та перебувають у його володінні.

Позиція сторін

Слідчий групи слідчих - старший слідчий з ОВС СВ розслідування кримінальних проваджень транзитно-конвертаційних груп СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Сергієнко А.В. у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

В свою чергу, ураховуючи норми ч. 2 ст. 172 КПК України, яка регламентує, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчим суддею, з огляду на фактичні обставини на доводи наведені автором звернення з даного питання, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна, та у ракурсі норм частини 1 тієї ж статті, статей 22, 26 зазначеного Кодексу у відсутність прокурора.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання

Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У цьому зверненні його автор наводить єдину мету арешту майна - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У цій справі заявником до клопотання не долучено копію обґрунтованого цивільного позову до ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 3 710 000 (три мільйони сімсот десять тисяч) доларів США.

Факт наявності такого позову не зміг підтвердити в судовому засіданні і слідчий.

Мова про наявність у провадженні обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, не є ключовою, так як у такій ситуації, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, так як з такої передумови може бути здійснено арешт, якщо така неправомірна вигода отримана саме юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, а у цій ситуації іде мова про майно фізичної особи.

Адже, відповідно до ч. 8 ст. 214 КПК України відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 Кримінального кодексу України, або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

Такого роду відомості (визначені ч. 8 ст. 214 КПК України) у витязі з ЄРДР долученому до звернення відсутні.

Про арешт грошових коштів з метою регламентованою п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України у клопотанні заявника не йдеться, а тому і слідчий суддя, у силу норм ст.ст. 22, 26 КПК України, таку мета не аналізує.

Також, слід відмітити, що відповідно до долучених до клопотання матеріалів ОСОБА_14 повідомлений про підозру за ч. 3 ст. 212 КК України 08.09.2016.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.10.2016 звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України у зв'язку зі сплатою податків та відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою, а саме кримінальне провадження закрито на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17.09.2018 ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року скасовано, а матеріали кримінального провадження № 42015100000000068 повернуто прокурору міста Києва для організації проведення досудового розслідування.

Разом з тим, це звернення не містить у собі додатків про дотримання строків проведення такого розслідування регламентованих ст. 219 КПК України.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

ОСОБА_4 грошові кошти були повернуті на підставі ухвали суду від 24.10.2016, тобто говорити про те, що такий спосіб їх набуття (повернення володільцю) не є добросовісним підстав не має, а у клопотанні мова про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів не йдеться.

Тим паче, що відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 26 від 24.11.2016 ОСОБА_4 грошові кошти поверталися на рахунок № 29097001020461/840 у ПАТ «Укрсоцбанк», а не йому особисто готівкою, а тому і говорити було б можливо, у цій ситуації, про арешт суми грошових коштів на такому рахунку у межах суми повернення, однак у жодному разі про арешт певної не ідентифікованої готівки у тому чи іншому розмірі.

Також, слід відмітити, що в ухвалі від 17.09.2018 суд апеляційної інстанції відмітив, що Окружний адміністративний суд міста Києва своїм судовим рішенням від 02 березня 2018 року скасував податкове повідомлення - рішення від 15 листопада 2016 року № 0022771306 сума грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковим зобов'язанням 14049356,00 грн., за штрафними санкціями 3124748,00 гри. та скасоване податкове повідомлення - рішення від 15 листопада 2016 року 2016 року форма сума грошового зобов'язання за платежем військовий збір за податковими зобов'язаннями 12498993,00 грн., за штрафними санкціями 3124748,00 грн. В цьому рішенні суд дійшов висновку про те, що у Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України не було правових підстав для визначення грошового зобов'язання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» щодо внесення обов'язкових платежів на вказані вище суми.

Тобто, є дійсним, на сьогодні факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0022771306, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за податковими зобов'язаннями - 14049356,00грн. та за штрафними санкціями - 3512339,00грн; визнати протиправною податкову вимогу на сплату податкового боргу та пені на суму 8142650,01грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0022801306, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» за податковим зобов'язанням - 12498993,00грн та за штрафними санкціями 3124748,00грн; повернути позивачу суму добровільно сплаченого нарахування на прибуток у розмірі 14049356,00грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 закрито провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги на сплату податкового боргу - пені на суму 8142650,01грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в частині позовних вимог щодо повернення позивачу суми добровільно сплаченого нарахування на прибуток на суму 14049356,00грн. - залишено без розгляду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, позовні вимоги - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0022771306 та № 0022801306.

У той же час, необхідність арешту майна з ціллю досягнення тієї чи іншої мети з переліку визначених ч. 2 ст. 170 КПК України є можливим лише у разі наявності обставин визначних абз. 2 ч. 1 ст. 170 того ж Кодексу, яка передбачає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У цій ситуації, сам по собі факт наявності кримінального провадження, у світлі обставин установлених судом апеляційної інстанції, які слугували передумовою для скасування судового рішення місцевого суду та повернення кримінального провадження для продовження його розслідування, та відсутності даних про наявність цивільного позову, та про дотримання норм ст. 219 КПК України, не може указувати на наявність обставин визначних абз. 2 ч. 1 ст. 170 того ж Кодексу, при їх не доведені іншими беззаперечними доказами.

ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року указує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

У цій ситуації, заявник висунувши твердження про доцільність арешту майна з метою регламентованою п. 45 ч. 2 ст. 170 КПК України довести його «поза розумним сумнівом» не зміг.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, як-то того, що вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року), адже будь-яке втручання у те чи інше право особи право повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу, бо необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52), тобто іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98), оскільки у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, а у справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має не становити "особистий і надмірний тягар для особи".

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя постановив:

у задоволенні клопотання слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Кучер А.М. про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100000000068 від 20.09.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:30 год. 21.01.2019.

Слідчий суддя: О.В. Бірса