Рішення № 79335404, 10.01.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17023/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р. Дніпровский районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

за участю секретаря Мовлянова М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 755/17023/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить стягнути з ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 43700 грн. 59 коп.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04.10.2017 наказом № 204 о/с ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» його прийнято на роботу з 05.10.2017р. на посаду заступника начальника відомчої воєнізованої охорони з посадовим окладом згідно штатного розпису.

12.02.2018р. звільнено із займаної посади за згодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України з 13.02.2018р.

Згідно довідки № 696 від 21.09.2018р. виданої ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», ОСОБА_1 дійсно працював на посаді заступника начальника охорони та заробітна плата за жовтень 2017 р. - лютий 2018 р. складала 12662,87грн., з яких сума до виплати складала 10193,59 грн., при цьому заборгованість по заробітній платі складає 10193,59 грн.

З моменту фактичного звільнення до моменту подачі позовної заяви відповідачем не виконано свої зобов'язання по розрахунку з позивачем зі сплати заробітної плати з жовтеня 2017 року по січень 2018 року.

А відтак, позивач вважає, що з відповідача також підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з лютого 2018 року в розмірі 33507,00грн.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12.11.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в судове засідання.

Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надіслав, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не надходило.

За нормами ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» від 04.10.2017р. № 204 о/с ОСОБА_1 прийнято на роботу з 05.10.2017 року на посаду заступника начальника відомчої воєнізованої охорони з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Наказом ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» від 12.02.2018р. №23о/с ОСОБА_1, заступника начальника охорони, звільнено за згодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України з 13.02.2018 року.

Як вбачається з довідки виданої ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» від 21.09.2018 р. № 696, заробітна плата ОСОБА_1 з жовтня 2017 року по січень 2018 року включно склала 12662,87 грн., заборгованість по заробітній платі становить 10193,59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду жодних доказів виплати позивачу заборгованості по заробітній платі.

Отже, суд приходить до висновку, що з ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 10193 грн. 59 коп.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Механізм здійснення такого роду розрахунку передбачено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року № 100 зі змінами.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з лютого 2018 р. по 07.11.2018 р. у розмірі 33507 грн. 00 коп.

Згідно довідки ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» № 696 від 21.09.2018 р., заробітна плата ОСОБА_1 в грудні 2017 р. та січні 2018 р. становить у розмірі по 3325,00 грн.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 29 682 грн. 60 коп., який розраховано судом за 183 робочих дні, а саме: за період з 14.02.2018 року по 07.11.2018 року включно, тобто з наступного дня після звільнення ОСОБА_1 по день подання позову (виходячи із позовних вимог), з урахуванням середньоденного заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці, що складає 162 грн. 20 коп. (6650,00 грн. заробітна плата за два місяці : 41 робочий день), - оскільки судом встановлено порушення відповідачем вимог статті 116 КЗпП України щодо виплати позивачу всіх належних йому сум при звільненні, що підтверджено довідкою про заборгованість від 21.09.2018 року, виданою відповідачем, відповідно до якої сума заборгованості становить 10193,59 грн., що свідчить про порушення ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» вимог трудового законодавства стосовно позивача та про правомірність реалізації останнім свого права на вимогу виплати його середнього заробітку за весь час затримки такої виплати по час заявлених позовних вимог.

При цьому відповідачем не спростовано твердження позивача про невиплату йому заробітної плати при звільненні та не надано суду будь яких заперечень щодо розміру невиплачених сум та непогашеної заборгованості.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 47, 116, 117, 232 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року № 100, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 10193 грн. 59 коп. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 14.02.2018 року по 07.11.2018 року у розмірі 29682 грн. 60 коп., а всього суму 39876 (тридцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 19 коп.

У решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - Державне підприємство «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», місце знаходження: 76495, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Юності, 2В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05513715.

Судове рішення складене 10 січня 2019 року.

Суддя Л.М.Виниченко