Ухвала суду № 79334631, 17.01.2019, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/41/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання – Соломки Л.М.,

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 6 серпня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 серпня

2015 року у справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором

№ 11049349000 від 06 листопада 2006 року у розмірі 7978,03 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 12 грудня 2014 року є еквівалентом 125340,45 гривень, а також судові витрати у розмірі 1253,40 гривень.

Відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що він не був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, оскільки не отримував рекомендовані повідомлення. Про існування заочного рішення він дізнався лише

25 вересня 2018 року при ознайомленні з матеріалами справи. Просив суд скасувати заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2015 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні відповідач заяву підтримав і просив задовольнити з підстав, викладених у ній.

Позивач у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника (а.с. 158). Згідно з письмовими запереченнями, поданими представником позивача, останній вказував на відсутність підстав для перегляду заочного рішення, зокрема стверджував, що відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві доводів. Так, відповідач не довів поважність причин неявки до суду, а також не надав доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 281 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення відповідача, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, справа перебувала у провадженні суду з 13 січня

2015 року, ухвалою суду від 14 січня 2015 року (а.с. 28) відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 22 січня 2015 року. Судом направлено відповідачу рекомендованого листа з повідомленням (а.с. 39), а також копію ухвали про відкриття провадження, повідомлення про дату судового засідання, копію позовної заяви. Відповідачем факсом подано клопотання про перенесення слухання справи на інший день у зв"язку з необхідністю підготуватися до судового засідання та отримання правової допомоги (а.с. 33). Вподальшому відповідачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 січня 2015 року (а.с. 50).

Апеляційним судом Черкаської області від 27 березня 2015 року винесено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження (а.с. 65), справу повернуто до Чорнобаївського районного суду Черкаської області для виконання зазначеної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що скасування заочного рішення судом, можливе у випадку встановлення судом таких обставин: відповідач не з"явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із повісток про виклик до суду від 30 червня 2015 року відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання у справі про стягнення заборгованості (а.с. 74-75).

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від

30 червня 2015 року відповідач отримав зазначені листи власноручно, про що свідчить його особистий підпис. Однак у судове засідання, призначене на 16 липня 2015 року, останній не з"явився, що підтверджується довідкою від 16 липня 2015 року (а.с. 78).

Відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення наступного судового засідання у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки про виклик до суду, яку отримала дочка відповідача (а.с. 80).

Відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи), якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім", які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Таким чином твердження відповідача про те, що він не був повідомлений про час і місце проведення судового засідання не знайшли свого підтвердження. Відповідач належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судових засідань, але від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи.

Крім того, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було увалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупністю двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.

З повідомлених суду доводів вбачається, що докази, на які посилається відповідач, не мають суттєвого значення для розгляду справи по суті. Зокрема, посилання відповідача на те, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 серпня 2009 року вже стягнуто з нього заборгованість за вищезазначеним кредитним договором, судом до уваги не приймається, оскільки суду не надано підтвердження, що вказане рішення набрало законної сили та зверталося до виконання.

Посилання відповідача на те, що ним було передано банку автомобіль, який був предметом застави за кредитним договором, не може слугувати підставою для перегляду заочного рішення, оскільки з акту огляду і прийому-передачі автомобіля вбачається, що автомобіль передано на зберігання, а не в рахунок погашення боргу (а.с. 111).

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд дійшов висновку, що в заяві відсутні посилання на докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, а тому суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 260, 281, 287, 288 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 6 серпня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Роз’яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Чубай