Ухвала суду № 79334593, 21.01.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/74/19

4-с/703/9/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Пасацької Л.А.

секретаря судового засідання: Покотиленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу стягувача - Кредитної спілки «Альянс Україна» на повідомлення державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_1, про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2019 р. скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірним рішення державного виконавця Коваль А.В. Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, щодо винесення повідомлення від 21.12.2018 р. «Про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання», скасувати його та зобов’язати Смілянський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відкрити виконавче провадження згідно виконавчого листа №2-2976/208.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 02.01.2019 р. отримав поштою зі Смілянського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області повідомлення від 21.12.2018 р. про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, оскільки він не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (був відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків Боржника).

Вважають повідомлення від 21.12.2018 р. незаконним і таким, що підлягає до скасуванню з наступних підстав.

18.11.2008 р. Смілянський міськрайонний суд Черкаської області видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Альянс Україна» боргу в сумі 11314,02 грн. на підставі рішення суду від 07.11.2008 р. по справі № 2-2976/2008.

Виконавчий лист №2-2976/2008 неодноразово направлявся на виконання до відділу ДВС та повертався без виконання через відсутність у боржника майна.

28.11.2018 заявник повторно звернувся до Смілянського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області з заявою № 488 про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа № 2-2976/2008 про стягнення з ОСОБА_2 на користь спілки боргу та 02.01.2019 р. отримав оскаржуване повідомлення.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ст. 369 ЦПК України виконавчий лист оформлюється відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент видачі виконавчого документа) у виконавчому документі повинні бути зазначені найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Разом із тим відповідно до п.3 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа стягувачу.

Таким чином, державним виконавцем не використані в повному обсязі надані йому права та обов'язки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», оскільки відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податку може бути надано на вимогу лише державного органу або особи, якої такі відомості стосуються, проте АТ «Чернівціобленерго» до них не відноситься, а тому повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є безпідставним.

Представник заявника у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд скарги у його відсутність, скаргу підтримує повністю та просить її задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, долучив відзив з наведенням мотивів заперечення.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

За наведених підстав, враховуючи відповідні клопотання учасників справи, згідно вимог ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст.257 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правові норми із наведенням мотивів їх застосування.

18.11.2008 р. після набрання рішенням суду законної сили Смілянським міськрайонним судом Черкаської області в справі №2-2976/2008 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Альянс Україна» 3800 грн. кредиту, 2812 грн. пені, 2660 грн. 27 коп. відсотків, 1900 грн. штрафу і 141 грн. 75 коп. судових витрат, а всього 11314,02 коп.

Згідно з повідомленням державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 20230 від 21.12.2018 р. на підставі п.6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ було повернуто без прийняття до виконання мотивуючи тим, що у виконавчому документі відсутній ідентифікаційний код боржника ОСОБА_2.

З 05.10.2016 р. набув чинності новий Закон України від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження», відповідно до п.7 якого виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Зазначений виконавчий лист неодноразово пред’являвся до примусового виконання до виконавчої служби, проте останні раз - 22.02.2016 р. у відкритті виконавчого провадження було відмовлено на підставі п.8 ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» прийнятого 21.04.1999 р. в редакції на час прийняття, за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до положень статті 30 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання

рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим

Законом порядку, а саме: - закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; - повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; - повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Як вбачається з відміток, які містяться на виконавчому листі, станом на 05.10.2016 р. виконавче провадження не було завершено, а тому після набрання чинності новою редакцією Закону виконавчі дії завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Виходячи з наведеного, до спірних правовідносин слід застосовувати положенняЗакону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції 1999 року) зі змінами, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Згідно з ч.1 ст.6 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно дозакону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» 1999р.).

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, до переліку яких відносяться і виконавчі листи, що видаються судами.

Окрім того, відповідно до ст.ст.5,7 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець наділений досить широкими правами та обов'язками щодо примусового виконання рішень судів та актів інших органів. Тобто державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, а саме його обов'язком є отримання ідентифікаційного коду через контролюючі органи.

А вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 11 вищезазначеногоЗакону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пункт 3 ч. 3 ст. 11 даного Закону, надає право державному виконавцю з метою захисту інтересів стягувача, самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номеру не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, повідомленням державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 виконавчий лист №2-2976/08 виданий Смілянським міськрайонним судом Черкаської області , повернутий стягувачу без виконання, у зв’язку з відсутністю ідентифікаційного коду боржника ОСОБА_2

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Враховуючи викладене та доводи, наведені в скарзі, суд вважає, що у разі не зазначення ідентифікаційного коду боржника у рішенні суду, виконавчому документі, згідно з п.3 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника, та отримання відомостей про ідентифікаційний код боржника, а тому у державного виконавця не було жодних правових підстав для повернення виконавчого документу стягувачу, без прийняття до виконання.

Відповідно до ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 18, 19, 26 Закону України «Про виконавче провадження»,ст.ст. 450, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу – задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати повідомлення від 21 грудня 2018 року державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3, «Про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання», а саме виконавчого листа № 2-2976/2008 виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області 18.11.2008 року про стягнення з гр. ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» заборгованості в сумі 11314,02 гривень;

Зобов’язати Смілянський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відкрити виконавче провадження згідно виконавчого листа №2-2976/208, виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області 18.11.2008 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» заборгованості в сумі 11314,02 гривень .

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині її зупинення може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно -телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, а матеріали справи надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Л.А. Пасацька