Рішення № 79333585, 21.01.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/17223/18

Провадження № 2/643/1793/19

21.01.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Скотаря А.Ю.,

за участю секретаря - Ширіної Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу Державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування арешту квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в обґрунтування якого зазначила, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 На 1/2 частину вказаної квартири накладений арешт на підставі повідомлення № 16902 від 17.08.2004 відділу ДВС Московського району м. Харкова. На момент накладення арешту у виконавчому провадженні про стягнення на її користь заборгованості з колишнього чоловіка ОСОБА_2 вказана частка квартири належала останньому. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова у справі № 6-12/08 змінено спосіб виконання рішення та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за позивачем визнано право власності на 1/2 частку зазначеної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. На теперішній час виконавче провадження закінчено та знищено за закінченням терміну зберігання, проте арешт майна не знятий, в зв'язку з чим позивач просить зняти арешт з квартири, накладений на підставі повідомлення від 17.08.2004.

Позивач надала суду письмову заяву в якій позов підтримала та просила покласти на неї судові витрати.

Представник відповідача подав клопотання та пояснення, в яких просив розгляд справи провести у свою відсутність, послався на закінчення виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів, про неможливість надання суду копії повідомлення від 17.08.2004, яке стало підставою обтяження нерухомого майна, при вирішенні спору поклався на розсуд суду, проти стягнення судових витрат заперечував.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини: ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, 1/2 частка квартири належить їй на підставі затвердженої Московським районним судом м. Харкова мирової угоди від 24.11.2003, інша 1/2 частка - на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова № 6-12/08 від 20.03.2008 (а.с. 6, 7, 11, 28).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27.08.2004 за № 1261482 реєстратором Першою Харківською державною нотаріальною конторою зареєстроване обтяження - арешт нерухомого майна на підставі повідомлення 16902 від 17.08.2004 ВДВС Московського району м. Харкова на частину квартири АДРЕСА_1 власник майна - ОСОБА_2 (а.с. 7).

ОСОБА_1 звернулась з заявою до Московського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ стосовно зняття арешту та отримала відповідь від 16.10.2018, що на виконанні перебували виконавчі документи у відношенні ОСОБА_2, проте відомості про накладення арешту на квартиру відсутні. Враховуючи, що строк зберігання виконавчих проваджень закінчився та останні знищені, відсутні законні підставі для зняття арешту (а.с. 5).

Як вбачається із пояснень відповідача, три виконавчих провадження, відкритих на підставі виконавчих листів № 2-77 від 03.02.2000, № 2-46308/04 від 21.12.2004, 2-46195/04 від 21.12.2004, завершені 27.06.2008, але відомості про накладення арешту на спірну квартиру відсутні, разом з тим згідно інформації з єдиного реєстру заборон відчуження, наявне обтяження нерухомого майна на підставі повідомлення 16902 від 17.08.2004 ВДВС Московського району м. Харкова (а.с. 30-31).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) в редакції 1999 року, який діяв на час завершення виконавчого провадження, у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Вказана стаття повністю кореспондується зі ст. 40 Закону в редакції 2016 року.

Отже, викладені вище обставини дають суду право стверджувати, що державний виконавець при закінченні виконавчого провадження мав зняти арешт з майна, проте на даний час арешт не знятий, а підстави, які послужили приводом для обтяження майна, зникли.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Таким чином, позивачем доведені обставини, зазначені як підстава позовних вимог і єдиним способом захисту прав позивача є зняття арешту з квартири для реалізації в наступному свого права власності в повному обсязі, що ніяким чином не порушить прав інших осіб.

Отже, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 40, 59 ЗУ «Про виконавче провадження»,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) до Московського відділу Державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 34952461, місцезнаходження: м. Харків, пл. Захисників України, 7/8) про скасування арешту квартиру задовольнити в повному обсязі.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: частини квартири АДРЕСА_1, накладений на підставі повідомлення № 16902 від 17.08.2004 ВДВС Московського району м. Харкова, реєстраційний номер обтяження 1261482, виключивши дані про арешт з державного реєстру майнових прав не нерухоме майно, з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Скотар