Ухвала суду № 79332851, 21.01.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4022/15-ц

провадження №2/619/16/19

Ухвала

Іменем України

21 січня 2019 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Нечипоренко І.М.

ім’я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

треті особи: відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дергачівського районного управління юстиції Харківської області; виконавчий комітет Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 01.03.1990 по 04.10.2013 та визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку.

ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом, у якому просить визнати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 неукладеним та анулювати актовий запис про укладення шлюбу № 32 від 05.10.2013, здійснений виконавчим комітетом Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Ухвалою суду від 11.01.2016 зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 та вимоги за зустрічним позовом об’єднано в одне провадження.

У судове засідання 29.12.2018 позивач та представник не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про що свідчать їх особисті підписи в явочному листі, від позивача через канцелярію суду особисто 29.12.2018 подано заяву про відкладення розгляду справи, оскільки перебуває на лікарняному з 27.12.2018 по 31.12.2018, про що свідчить копія листка непрацездатності, у зв’язку з чим у судовому засіданні оголошена перерва до 21.01.2019, про що позивач та представник повідомлені завчасно, 05.01.2019, належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, станом на 21.01.2019, позивачем не надано суду належним чином оформлений листок непрацездатності щодо перебування на лікарняному з 27.12.2018 по 31.12.2018 з відповідними печатками КНП ХОР ОКЛ.

У судове засідання 21.01.2019 позивач та представник повторно не з’явилися, від позивача через канцелярію суду особисто 21.01.2019 подано заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням на лікарняному з 18.01.2019 по 22.01.2019, від представника позивача – адвоката ОСОБА_5 засобами електронної пошти надійшло клопотання 21.01.2019 про перенесення розгляду справи у зв’язку з хворобою ОСОБА_1 та його зайнятістю у іншій справі.

Згідно вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд зазначає, що заява про розгляд справи за її відсутності позивач не подавала.

Одними із основних засад (принципів) цивільного судочинства, відповідно до п.п.10,11 ч.3 ст.2 ЦПК України, є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 2 статті 121 ЦПК України передбачено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

За змістом ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог діючого законодавства суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду у випадку, коли належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов’язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України (далі – Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач та її представник вдруге поспіль не з’явилися у судове засідання, подаючи особисто до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи у день судового засідання позивач спричиняє невиправдані затримки у провадженні, тим самим зловживаючи наданими їй процесуальними правами, проявляє втрату процесуального інтересу, у зв’язку з чим, позов підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, закон надає право суду залишати позов без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання незалежно від причин його неявки, наявності чи відсутності поважних причин для такого.

Частиною 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарачій кімнаті. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею і приєднуються до справи.

Керуючись ч.1 п.3 ст. 257 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дергачівського районного управління юстиції Харківської області про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на ? частину житлового будинку, залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 22.01.2019.

Суддя І. М. Нечипоренко