Ухвала суду № 79332676, 09.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19277/18

УХВАЛА

про відмову в накладенні арешту

09 січня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Марченко А.А.,

за участю прокурорів Шимка В.В., Погорєлова Д.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження № 42018140400000022 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_3 у вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Шимко В.В. подав до суду клопотання про арешт рухомого майна обвинуваченого ОСОБА_1 В обґрунтування свого клопотання вказав, що наявне у обвинуваченого ОСОБА_1 рухоме майно – автомобіль марки «Opel Combo», 2004 року випуску, може бути майном, на яке відповідно до санкції ч. 3 ст. 368 КК України, судом може бути застосована конфіскація.

Прокурор Погорєлов Д.В. підтримав клопотання прокурора Шимка В.В. та просив суд його задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вказаний транспортний засіб було продано в 2017 році, в підтвердження чого надали копію договору комісії та копію договору купівлі-продажу.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 вирішення клопотання прокурора про накладення арешту на рухоме майно обвинуваченого ОСОБА_1 покладають на розсуд суду.

Вивчивши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкція частини 3 статті 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Прокурором до клопотання про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_1 було долучено копію щорічної декларації за 2015 рік ОСОБА_1, згідно якої в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» вказано транспортний засіб – вантажний автомобіль «Opel Combo», 2004 року випуску, який належить ОСОБА_1

Однак, як вбачається з наданої обвинуваченим ОСОБА_1 копії Договору комісії № 000722 від 01 квітня 2017 року, укладеного між ТОВ «Автолюкс-Костопіль» та ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 (Комітент) передає, а ТОВ «Автолюкс-Костопіль» (Комісіонер) приймає на себе обов’язки з реалізації наступного транспортного засобу: автомобіль «Opel Combo», № кузова W0L0XCF2543054908, 2004 року випуску, синього кольору.

Згідно Договору купівлі-продажу № 5977/17/000722 від 01 квітня 2017 року, укладеного між ТОВ «Автолюкс-Костопіль» та ОСОБА_5 було здійснено продаж належного ОСОБА_1 автомобіля «Opel Combo», № кузова W0L0XCF2543054908, 2004 року випуску, синього кольору, номерний знак НОМЕР_1.

Таким чином, беручи до уваги, що вказане прокурором рухоме майно, а саме, автомобіль марки «Opel Combo», 2004 року випуску, на даний час не належить обвинуваченому ОСОБА_1, оскільки було продано у 2017 році, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання начальника відділу військової прокуратури Західного регіону України майора юстиції ОСОБА_6 про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду Рогозін С.В.