Ухвала суду № 79332457, 22.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/997/19

УХВАЛА

22 січня 2019 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Доля В.А., з участю секретаря судового засідання Редько К.О., розглянув в судовому засіданні в м. Рівне клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області ОСОБА_1, (далі слідчий) в рамках кримінального провадження № 32018180000000053 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України (далі – це ж кримінальне провадження), погоджене прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_2 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у клопотанні просить накласти арешт на майно, перелік якого наведено у клопотанні, Приватного підприємства «Брок-Плюс»; розгляд клопотання провести без виклику осіб, у володінні яких знаходилися дані речі та документи.

Слідчий у клопотанні вказує, що ПП «Брок-Плюс» (код ЄДРПОУ 37890005, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 37) в період з липня 2017 року по серпень 2018 року імпортувало транспортні засоби, а саме екскаватори, сідельні тягачі, напівпричепи, вантажні автомобілі, сільськогосподарську техніку у кількості 294 штуки на суму 53 576, 4 тис. грн. (в т.ч. ПДВ 8 929,4 тис. грн.). В подальшому службові особи даного підприємства здійснили реалізацію вказаних транспортних засобів кінцевим споживачам (громадянам) за готівку на суму 44122,8 тис. грн. (в т.ч. ПДВ 7353,8 тис.грн.) без відображення в бухгалтерському та податковому обліках. Крім того, службові особи ПП «Брок-Плюс» відобразили у податковому та бухгалтерському обліках ПП «Брок-Плюс» фінансово-господарські операції з продажу 22 із вказаних вище транспортних засобів на суму 11500,2 тис. грн. (в т.ч. ПДВ 1916,7 тис. грн.) для ТОВ «Шервард» (код ЄДРПОУ 41843548, м. Київ) без фактичного проведення таких операцій та настання реальних правових наслідків (носять безтоварний характер).

Відповідно до висновку аналітичного дослідження №24/17-00-16-16/37890005 від 25.09.18 фінансово-господарської діяльності ПП «Брок-Плюс» за період з 01.07.2017 по 31.08.2018, проведеного спеціалістами сектору боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДФС у Рівненській області, ймовірні збитки по сплаті податку на додану вартість ПП «Брок-Плюс» становлять 2893280,66 грн., що є великим розміром.

Слідчий зазначає, що з метою приховання слідів злочину, уникнення проведення податкової перевірки, засновник та директор ПП «Брок-Плюс» ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1, 28.07.1981р.н.) документально оформив продаж даного підприємства ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2, 28.07.1996 р.н.) про що 17.09.2018 держаним реєстратором Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області вчинено відповідні реєстраційні дії. Крім того, було змінено місцезнаходження підприємства з адреси: м. Рівне, вул. Відінська, 8 на адресу: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 37.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 дала показання, що про ПП «Брок-Плюс» їй нічого не відомо, вказане підприємство не придбавала, з його колишнім засновником ОСОБА_3 ніколи не зустрічалася, жодних документів, пов’язаних з придбанням підприємства, не підписувала, довіреностей нікому не видавала.

Відповідно до АІС «Податковий блок» ПП «Брок-Плюс» є платником ПДВ, володіє рахунком для електронного адміністрування ПДВ, відкритому у Казначействі України, та, відповідно, має суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку може зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказана сума ліміту ПДВ може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, для протиправної діяльності з переведення безготівкових коштів таких підприємств у готівку без реального здійснення господарських операцій, а також переведення грошових коштів з готівкової форми у безготівкову з метою легалізації доходів, одержаних від незаконної діяльності.

Слідчий доводить, що сума ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ є засобом чи знаряддям, або матеріальним забезпеченням вчинення кримінального правопорушення, може бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також є предметом протиправних дій та набута кримінально протиправним шляхом, оскільки безпосередньо вказує на проведення безтоварних операцій. А тому вказана сума ліміту відповідає вимогам ст. 98 КПК України. Без прийняття відповідного рішення про арешт сума ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ буде використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що дасть змогу останнім ухилитись від сплати податків.

Застосування вищевказаного заходу забезпечення кримінального провадження обумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки особи можуть в будь-який час здійснити реєстрацію податкових накладних та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, її відчуження іншим чином з метою приховування.

Покликаючись на наведене, з метою забезпечення арешту майна, слідчий вказує на необхідність розглянути дане клопотання без виклику особи (представників) у володінні якої знаходиться майно.

Клопотання розглядається без повідомлення володільця майна, з метою уникнення зняття коштів, відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України.

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

З урахуванням викладеного, заяви слідчого відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт на майно, про яке йдеться у клопотанні, як таке що відповідає критеріям, викладеним ст.98 КПК України, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також є предметом протиправних дій та набута кримінально протиправним шляхом, оскільки безпосередньо вказує на проведення безтоварних операцій, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна, у зв’язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема у незабезпеченні збереження речових доказів.

Керуючись ст. 170, 171,175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Накласти арешт на майно, а саме: активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 9 Приватного підприємства «Брок-Плюс» (код ЄДРПОУ 37890005, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 37) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по даному підприємству, на яку воно має право (буде мати право в разі надходження сум ПДВ) зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом заборони, будь яким особа, використовувати, розпоряджатись та відчужувати вищезазначене майно.

Роз’яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Доля В.А.