Рішення № 79331426, 16.01.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5447/18

Провадження № 2/552/51/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2019 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря Павленко Л.М.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини , припинення стягнення аліментів посилаючись на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано. Від шлюбу мають сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу син проживав разом з ОСОБА_5 ОСОБА_6 виповнилось 14 років і він виявив бажання проживати разом з батьком. З 16 вересня 2018 року син проживає разом з позивачем. Просив визначити місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 та припинити стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання сина.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 11 липня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

09 листопада 2018 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку ( доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 08 січня 2019 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено примусове стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5, що проводиться на підставі виконавчого листа від 21 березня 2013 року № 2/552/645/13, виданого Київським районним судом мм. Полтави, до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги та пояснив, що син проживає з ним, знаходиться на повному його матеріальному утриманні. З заробітної плати та пенсії позивача утримуються аліменти на користь відповідача, хоча з вересня 2018 року син проживає з ним. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина та не повертає отримані нею аліменти . Просив задовольнити позовні вимоги, припинити стягнення аліментів з нього на корить відповідача з 16 вересня 2018 року, стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання сина , визначити місце проживання сина з ним. Стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково та пояснила, що на даний час ОСОБА_6 виповнилось 14 років , а тому він самостійно обирає місце проживання. У даному питання між сторонами не існує спору. Не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині припинення стягнення з позивача на користь відповідача аліментів з 21.09.2018 року та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина з 21.09.2018 року. У стягненні судових витрат просила відмовити.

Представник третьої особи органу опіки та піклування в особі служби дітей Київської районної у місті Полтаві ради ОСОБА_3 пояснила, що повністю підтримує висновок органу опіки щодо доцільності визначення місця проживання дитини з батьком ОСОБА_1 Від ОСОБА_6 надійшла заява щодо бажання проживати з батьком. Відповідач ОСОБА_5 також надала заяву, що вона не заперечує проживання сина з батьком. В іншій частині щодо вирішення позовних вимог покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони мають сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На час розгляду справи, як і на час звернення позивача до суду ОСОБА_6 виповнилось 14 років.

Згідно ч.2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень,які встановлені законом.

Частиною 3 ст. 160 СК України визначено що, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 з 16 вересня 2018 року проживає з батьком ОСОБА_1 - позивачем по справі.

22 жовтня 2018 року від ОСОБА_5 на адресу Служби у справах дітей Київської районної в м. Полтаві ради надійшла заява, в якій вона не заперечує щодо проживання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_1

24 жовтня 2018 року на адресу Служби у справах дітей Київської районної в м. Полтаві ради від ОСОБА_6 надійшла заява щодо бажання проживати з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Виконавчим комітетом Київської районної у м. Полтаві ради, як органом опіки та піклування надано висновок щодо визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_6 разом з батьком ОСОБА_1 Висновок затверджений рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради № 276 від 13 листопада 2018 року.

У даному випадку, сторони проживають окремо, тому ОСОБА_6 може сам визначити своє місце проживання, але не довільно, а лише з батьками, проте з ким саме – з матір’ю чи батьком – він може вирішити самостійно.

Таким чином, враховуючи приписи ч.2 ст.29 ЦК України, ч.3 ст. 160 СК України , неповнолітній ОСОБА_6 визначив своє місце проживання з батьком, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Рішення звернуто до примусового виконання.

Приймаючи до уваги, що представником відповідача не заперечується та визнається факт проживання неповнолітнього ОСОБА_6 з батьком – позивачем по справі ОСОБА_1 , щодо інших позовних вимог від представника відповідача не надано будь-яких заперечень, то позовні вимоги в частині припинення стягнення з позивача аліментів та стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання сина підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З 16 вересня 2018 року, як пояснив у судовому засіданні позивач, ОСОБА_6 проживає з ним, а тому з 16 вересня 2018 року необхідно припинити стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання сина .

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст. 157 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 8 Конвенції про права дитини не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Йогансен проти Норвегії» від 07 серпня 1996 року, § 78).

На підставі статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу № 4 Декларації прав дитини, ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44 сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., ст. 180, 181, 191 Сімейного кодексу України, як матір, так і батько зобов’язані неухильно дотримуватися свого обов’язку щодо утримання та виховання дитини, отже, невиконання зазначеного обов’язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Представником відповідача ОСОБА_2 визнані позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_7. Нею не надано будь-яких заперечень щодо розміру аліментів чи посилання на обставини щодо неможливості сплати аліментів у розмірі визначеному позивачем, а тому такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стягнення аліментів розпочати з 21 вересня 2018 року – дня звернення позивача до суду з позовом.

При цьому суд враховує вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» щодо права кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволення позовних вимог, а саме 1 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 704 грн. 80 коп. судовий збір при звернення до суду, 352 грн. 40 коп. судовий збір за подання зави про забезпечення позову, а всього 2 057 грн. 20 коп.

З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись с. 29 ЦК України, ст. ст 160, 180, 181,183 СК України, ст.ст. 10,12,81,141, 259, 263-265,430 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Припинити з 16 вересня 2019 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 вересня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 057 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_5, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа: виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради в особі Служба у справах дітей місце знаходження м. Полтава, вул. М.Бірюзова,1/2, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ05384703 .

Головуючий суддя Ж.В. Кузіна

Повний текст судового рішення виготовлений 22 січня 2019 року